Не хлібом самим житиме людина. Частина 6. Каміння та хліб

Не хлібом самим житиме людина.
Частина 6. Каміння та хліб

Роздуми над Мт. 4:1-4; Мр. 1:12, 13; Лк. 4:1-4

(Скажи щоб це каміння стало хлібом)

«Поблизу града Кесарії Палестинської гора є, яку місцем Ковчега називають, у ній багато пустельників подвизалося. У ній був блаженний і достохвальний чернець, божественної благодаті сповнений, святий Мартиніян… Дияволові ж, ненависнику роду людського, нестерпно було бачити юного ченця із сивиною чеснот: спершу-бо почав йому різних завдавати спокус і різноманітними привидами страшити його. Тоді використав на нього стару зброю, якою Адама вигнав з Раю: хотів і його, наче з Раю, з безмовного пустельного вигнати життя і від добрих намірів відвернути. Одного-бо дня, коли співав блаженний Мартиніян Псалтир, перетворився диявол на великого змія і, підлізши під стіну келії, почав копати старанно землю, наче хотів, підкопавши стіну, завалити келію на святого. Блаженний же, без страху і бентеги закінчивши спів, виглянув у віконце з келії і мовив до того змія: “Справді належить тобі по землі повзати, але нащо марне трудишся, окаянний, мене-бо твої не страшать привиди”».1

А тепер послухайте наступне: «І підійшов до Нього спокусник, і сказав: Якщо Ти Син Божий, скажи, щоби це каміння стало хлібами» (Мт. 4:3). Ви, шановний читачу, відчуваєте вражаючу різницю між цими двома описами спокус? «Нічим сильніше не підтверджується Божественне походження розповіді про спокуси Спасителя, як витонченістю і типологічною універсальністю цих спокус. Вони не тільки не подібні на прості оповідання про спокушення у всі віки осіб, що відзначалися особливою святістю, але в них спостерігається ясність погляду, своєрідність розуміння, що сильно відрізняє ці оповідання від усіх найбільш достовірних людських винаходів».2 Навіть у послідовності спокус – цій «оригінальній концепції» богослови вбачають певний задум.  

10. Перша спокуса Другого Адама

Якби ми з вами визначали порядок спокус, яку із трьох ми поставили б першою? Безумовно – третю! Або, принаймні, другу. Адже гординя, марнославство та самовпевненість – найбільш огидні й безнадійні пороки. Чому ж диявол запропонував Ісусові першою спокусу апетитом? Ця спокуса нам видається найменш небезпечною і, навіть, дещо примітивною.

Запрошую вас перш за все познайомитися із пірамідою людських потреб Абрахама Маслоу. 

 пірамідою людських потреб Абрахама Маслоу

Взято із www.stend.kharkov.ua 

Зверніть, будь ласка, увагу, що в основі людських потреб лежать, так звані, первинні потреби, тобто ті, котрі мають бути задоволені в першу чергу, головна з яких – потреба в їжі… «Протягом усіх століть спокуси, які волали до фізичних потреб людини, мали найбільший успіх у справі розтління та деградації людства». «Спокуса апетитом найчастіше вводить людей у гріх». «Це одна із найсильніших спокус… Силу спокуси зіпсутим апетитом можна виміряти лише невимовними муками, котрі витримав Христос під час тривалого посту в пустині».4  

10.1. Біблійні приклади 

Пригадайте Ісава: переваги первородства, священства, честь належати до святої плеяди родословної Месії були віддані за миску червоного варива… Спокуса апетитом губила не лише окремі особи, але й цілі народи. Найтяжчі відступлення Ізраїлю в пустелі завжди були пов’язані або з їжею, або з питтям. І навіть цілий допотопний світ загинув через гріх нестриманого апетиту! Щодо того покоління було сказано: «Їли й пили». Однак подібну характеристику дав Сам Господь ще одному поколінню: «Так, як у ті дні перед потопом їли й пили… таким буде і  прихід Сина Людського» (Мт. 24:38, 39). Останній світ, піддавшись звабним спокусам, серед котрих першою стоїть спокуса нестримного апетиту, загине. Проте не ці випадки є найбільш трагічними й фатальними прикладами сили зіпсутого апетиту. Гріхопадіння Адама і Єви – ось трагедія з найбільш вражаючими, катастрофічними наслідками для всього Всесвіту. 

«Із чого почалося падіння, з того мала початися і справа нашого відкуплення. Як через потурання апетитові Адам упав у гріх, так і через його приборкання Христос повинен був перемогти».5  

10.2. Порівняння спокуси двох Адамів

Проте, якою дорогою ціною далася ця перемога! Наскільки легше було першому Адамові перенести таку саму спокусу, ніж другом Адаму! Порівняйте лишень оточення обох Адамів: сяючий первозданною природою рай,  Едемський сад із небаченими екзотичними квітами, деревами, плодами, співом різнобарвних пташок, дзюрчанням чистих струмків, і… похмура пустеля із випаленим пекельним сонцем камінням, без єдиного листочка чи травинки, без єдиної краплини води, із жахливими пустинними голосами… Товариство сяючих святих ангелів, Самого Творця і… товариство диких тварин… Порівняйте фізичне єство обох Адамів: досконалий у своєму фізичному  розвитку, у розквіті сил, величної статури Адам перший, що зовнішністю нагадував свого Творця, і… Страждалець… як паросток від кореня зі сухої землі, не було в Ньому ні вигляду, ні величі, не було нічого, що можна було б собі побажати….над усяку людину був знівечений Його вигляд, так що важко було розпізнати в Ньому одного з людських синів (див. Іс. 53:2; 52:14)… Порівняйте їх спадковість… В родословній першого Адама стояло лише Одне Ім’я: Бог, Творець Всесвіту… О, кого тільки не було у родословній Адама Другого! «Протягом 4000 років людський рід зазнав деградації як у фізичному, так і в розумовому та моральному відношенні; Христос прийняв на Себе всю неміч людства, яке вироджувалося».6  

І останнє порівняння: скільки днів голодував Адам, через що його рука не втрималась і простяглась до забороненого плоду? Ні одного! А Ісус постив 40 днів! Там, де почалося падіння Адама, там почалася перемога Ісуса, але в умовах, щонайменше у 4000 разів гірших…

11. Суть першого спокушення 

Ми розуміємо, що для Адама з’їсти заборонений плід було гріхом. Але чому ж зробити із каменів хліб після сорокаденного посту було для Божого Сина диявольською спокусою? Хіба такий акт не був просто порятунком від голодної смерті? У чому полягала суть першої спокуси нашого Спасителя?

11.1. Суть кожної спокуси християнина

А в чому полягає суть будь-якої спокуси для відродженого християнина? На що вона спрямована? Куди мітить спокусник? На «сонну артерію» – єдність із Богом. Це головна мішень диявола при кожній спокусі Божих дітей. Відірвати людину від Творця – сутність будь-якої людської проби. Мета спокусника одна – перервати зв’язок християнина з Богом.

Зверніть увагу, яким методом диявол досягає цієї мети: спокусник спонукає Боже дитя:

  • перестати довіряти Господу, сумніватися в Його любові, в Його незмінній присутності;
  • почати діяти самостійно, свавільно, незалежно від Бога.

Ось мета ворога душ людських! І якщо він цього доб’ється, перемога йому забезпечена, бо у відриві від Всевишнього людина абсолютно безсила! «Людина не може перемагати сатанинські спокуси без Божественної сили». «Людині … неможливо власними силами протистояти спокусам сатани». «Ми не в силах самостійно звільнитися від влади спокусника… якщо ми будемо намагатися власними силами вистояти в боротьбі, то станемо жертвою його підступів».7

11.2. Вищий порядок спокуси Ісуса

Сутність першої спокуси для Господа полягала в тому самому – розірвати Своє єднання з Отцем. Метод, яким диявол прагнув досягти цієї мети, був також тим самим, що і для кожного смертного: диявол намагався спонукати Ісуса:

  • перестати довіряти Богу, засумніватися в Його любові, повірити, що Батько залишив Його;
  • вийти з підпорядкування Отцю і діяти за Власною незалежною волею.

Проте спокуса Боголюдини була незрівнянно вищого порядку, бо діяти за Своєю волею для Ісуса означало, перш за все, самостійно використати Божественну силу, якою Він володів. А ця сила на відміну від сили простої людини була всемогутня! Спокушаючи людину, диявол намагається схилити її покладатися на власне безсилля; спокушаючи Христа, ворог апелював до Його Власного нескінченного всесилля! Ви відчуваєте різницю? Причому, використати Свою всемогутність особисто для Себе, в Своїх інтересах – ось у чому полягала суть першого спокушення Боголюдини! Ось чому перша спокуса Христа унікально і непомірно, в нескінченне число разів важча за будь-яке людське випробування. В цьому відношенні спокуса Господа і людські спокуси, як паралельні лінії не мають жодної спільної точки. Нічого подібного ніколи не було, не буде, і не може бути запропоновано жодній створеній істоті. «Людина ніколи не буде випробувана таким надзвичайним способом, якого зазнав Христос».8

Ви пригадуєте ту угоду-заповіт, укладений між Богом Отцем і Богом Сином, головною умовою котрого було наступне: Син, зодягнувшись у людське єство, ніколи не використає для Себе Свої можливості, недосяжні й недоступні для простого смертного (див. Карантанія 3). 

Добре, – заперечить наш уважний читач, – але ж Ісус був безгрішний, а ми грішні… Хіба ця особливість Його єства не підносить Його на висоту, недосяжну для простого смертного? Хіба це не надає Йому безконечної переваги над бренною людиною? Наскільки Його єство було святішим від нашого, настільки Йому легше було зносити спокуси!

Чи мають сенс подібні твердження? Це тема наших наступних роздумів.  

Список використаної літератури

  1. Дмитро Туптало. Житіє святого отця нашого Мартиніяна (www.truechristianity.info/ua/books/saints_ua_06/saints_ua_06_013.php)
  2. Фаррар Ф. Життя Ісуса Христа (переклад Лопухіна), с. 146.
  3. Див. там само.
  4. Уайт Е. Бажання віків, с. 122; Патріархи і пророки, с. 378; Свідоцтва для Церкви, т. 3, с. 486.
  5. Уайт Е. Бажання віків, с. 117.
  6. Там само, с. 
  7. Уайт Е. Наше найвище покликання, с. 107; Вибрані вісті, т. 3, с. 140; т. 1, с. 279; Христос-Переможець, с. 225. 
  8. Уайт Е. Свідоцтва для Церкви, т. 4, с. 45. 

Ольга Стасюк
Головне зображення

Читайте також на сайті: Частини 1 – 5, 7 – 10.

Ключові слова: пустеля, каміння, хліб, спокуса, спокушення, Адам, Маслоу, піраміда, карантанія
Recent Posts
У Вас есть вопросы?

Если у Вас есть вопросы или Вы хотели бы лично познакомиться с Ольгой Васильевной, Вы можете написать ей сообщение:

Введите слово или фразу и нажмите клавишу "Enter" для поиска

Не хлібом самим житиме людина Якщо Ти Син Божий (Роздуми над Мт. 4:1-4; Мр. 1:12, 13; Лк. 4:1-4)Не хлібом самим житиме людина Безгрішність і перемога у спокусі (Роздуми над Мт. 4:1-4; Мр. 1:12, 13; Лк. 4:1-4)