Не хлібом самим житиме людина. Частина 7. Безгрішність і перемога у спокусі

Не хлібом самим житиме людина.
Частина 7. Безгрішність і перемога у спокусі

Роздуми над Мт. 4:1-4; Мр. 1:12, 13; Лк. 4:1-4

Карантанія… Перше на землі криваве поле бою Божого Сина з ватажком повсталих ангелів….

Те саме поле бою, на якому програв Адам. Успіх сатани у спокушенні Адама і Єви в Едемі надав сміливості стародавньому ворогові Бога та людини і він гордовито вихвалявся перед небесними ангелами, що коли прийде Христос, прийнявши людську природу, то виявиться слабшим за нього, диявола, і буде переможений його владою. Сатана сподівався, що занепалий духом і смертельно голодний Христос втратить віру в Свого Отця і зробить чудо для Себе. Якби Він зробив це, План Спасіння був би зруйнований. «Диявол розраховував посіяти в серці Христа сумнів у любові Отця, щоб Він в пориві відчаю і під впливом гострого голоду використав Свою чудотворну силу заради Себе Самого, вирвавши тим самим Себе з рук Небесного Отця». Ви чуєте, який намір сатани став сутністю спокуси для Господа Ісуса? Дух пророцтва зазначає: «Воістину, це було справжнє спокушення для Христа!»1  

Справжнє спокушення…Проте у деяких щирих християн виникає певний сумнів щодо реальності загрози, котра нависла над Божим Сином на Карантанії, адже Він мав безгрішне, святе єство, «Христос не пізнав гріх на Своєму особистому досвіді»,2 Він був безгрішний. Більше того, Він був Боголюдиною, володів Божественною природою. Дехто вказує на цей факт і запитує: «А як же бути нам? Адже ми грішники! Чи може Господь бути прикладом для нас, недосконалих людей, у подоланні спокус?»

«Приступаючи до цієї теми, нам слід прислухатися до слів, промовлених Христом до Мойсея біля неопалимої купини: “Скинь взуття своє зі своїх ніг, бо місце, на якому ти стоїш, є земля свята” (Вих. 3: 5). Ми повинні підходити до вивчення даної теми зі смиренням учня, з упокореним серцем … Без допомоги Святого Духа наші спроби розібратися в цьому питанні безнадійні».3

Тому з щирим, смиренним серцем, з проханням про особливе помазання Святим Духом ми спробуємо доторкнутися до запропонованої дорогоцінної теми.

12. Безгрішність та Божественність не полегшували, а посилювали спокуси Боголюдини

Перш за все, нам необхідно зауважити, що Христос, як Бог не міг бути спокушуваний, але як Людина Він був підданий спокусам. Будь ласка, будемо пам’ятати, що не Бог зазнав диявольських спокус, не Бог зустрічав нападки грішників. Це була Небесна Велич, що стала людиною, Він упокорив Себе до нашої людської природи. «Він прийшов в наш світ не для того, щоб виявити послух меншого Бога Богу більшому, але Він прийшов, як людина, покірна святому Законові Божому». Спокуси, яких зазнав Христос, були страшною реальністю. Жах цієї реальності полягав у тому, що Він міг в найтяжчий момент поступитися спокусі і повестися на брехливі обіцянки сатани. Адже Його людська природа була створена, і в силу цього вона не мала навіть ангельської могутності. «Він міг піддатися спокусам, в іншому випадку вся ця битва була б повним фарсом».4

12.1. Безгрішність та спокуса

Святе Письмо називає Ісуса Другим Адамом. Одна з причин такого порівняння наступна: моральне єство Ісуса було таким, як у Адама в його безгрішному стані. Однак в усьому іншому, якої б сфери Його людського єства та Його оточення ми не торкнулися, Ісус залишався в програші порівняно з нашим безгрішним праотцем.

А тепер дозвольте, шановний читачу, запропонувати дуже серйозне питання: чи була безгрішність Адама гарантійним засобом проти падіння у спокусі? Ні! Гріхопадіння першої людини цьому доказ! Безгрішність Ісуса також не була гарантом перемоги.

Пропонуємо ще одне дуже важливе питання: чи було найбільш нищівне оточення Ісуса і Його найсильніші спокуси, незрівнянні ні з якими людськими, обов’язковими умовами для падіння? Ні! Велика більш ніж перемога Ісуса цьому свідчення! У скільки разів умови Другого Адама були гіршими, у стільки разів більше шансів для падіння Він мав! І при всьому тому Ісус вистояв, а Адам упав!

12.2. Справжня причина подолання спокуси

Тому стверджувати, що Христос мав більше шансів перемогти в боротьбі зі спокусами, ніж звичайна людина, бо Його єство було безгрішне і відрізнялося від єства простої людини, позбавлене істинності. Якраз навпаки! Безгрішність та Божественність посилювали спокуси Господа, а не полегшували! Чому? 

1) «Людська природа Христа була подібна до нашої. Однак Він гостріше відчував страждання, оскільки Його духовна природа була вільна від усякого гріха і пороку. Переживання, пов’язані зі стражданнями, були прямо пропорційні Його чистоті». Більш того! «Його страх перед моральним падінням був таким же сильним, як страх смерті»! 5 

Ви відчували щось подібне, шановний християнине? Воістину, безгрішність не полегшувала, а посилювала спокуси Господні! 

2) А щодо Божественності Ісуса дозвольте нагадати, що найбільшою спокусою для Сина Божого було використати Свої Божественні можливості для Себе, з чим ніколи не стикнеться ні один смертний!

Ні, не безгрішність є причиною й умовою перемоги в спокусах! А що ж? «Сонна артерія» духовного єства людини – найтісніший зв’язок з Богом! Ось, у чому полягає велика таємниця подолання спокуси. Ось, на що Ісус постійно звертав погляди людей, перебуваючи на землі! Не безгрішність була осередком словесної і життєвої проповіді Сина Людського, а нерозривне єднання з Отцем: «Я нічого не можу робити Сам від Себе»; «Отець у Мені, Я в Отці»; «Перебувайте в Мені, і Я в вас». Ніяка буря сатанинської люті не могла порушити Христового досконалого єднання з Богом. Більш детально про подолання спокуси ми поговоримо в одній із наступних публікацій. 

12.3. Христос міг піти на Карантанію у єстві безгрішного Адама

А тепер дозвольте нагадати, що однією із причин великого спокушення на Карантанії була необхідність спростувати диявольські наклепи на Божий Закон, його твердження про неможливість для людини виконати цей Закон. 

Подумаймо: для того щоб спростувати ці диявольські претензії, Ісус міг піти на Карантанію в єстві, абсолютно ідентичному єству безгрішного Адама! Йому зовсім не обов’язково було приймати єство, подібне до нашого! Не було ніякої необхідності, щоб Його людська природа була ідентична нашій. Але Господь прийняв людське єство, коли воно було ослаблено чотирма тисячоліттями деградації і регресу, щоб Його велика більш ніж перемога в нескінченне число разів перевершувала необхідний і достатній для спростування диявольських звинувачень результат!

Чи розуміємо ми, який колосальний «запас міцності» має План спасіння? Воістину, якби згрішив увесь Всесвіт, потенціал цієї великої більш ніж перемоги Ісуса Христа був би достатній для її відкуплення!

      *  *  *  *  *  *  *  *  *  *  *  *

Тепер ми впритул підійшли до питання, запропонованого на початку даного дослідження: Якщо Христос володів безгрішною людською природою, більш того, якщо Він володів Божественною природою, чи може Він бути прикладом для нас, недосконалих людей в подоланні спокус? Послухайте, будь ласка, відповідь натхненного автора: «Христос явив нам приклад у всьому»!7

Це означає, що на кожне питання, що виникає в нашому житті, на кожну його проблему, на кожну складну ситуацію у нас є відповідь: Ісус! Немає в житті християнина таких обставин, на які у Господа не було б відповіді. Немає такої ситуації, навіть найскладнішої і бентежної, в якій Він не залишив би нам приклад, як ми повинні поводитись.

Тому і на животрепетне питання відродженого християна: 

  • Як же мені перемагати гріховні спокуси в гріховної оболонці, в гріховному єстві? – існує конкретна відповідь: 
  • Так само, як це робив Христос, постійно зміцнюючи Свою «сонну артерію» – єднання з Богом. Для нас це означає «стати учасниками Божої природи» (2 Пет. 1:4). 

Список використаної літератури

  1. Див. Уайт Е. Христос-Переможець, с. 219; Вибрані вісті, т. 1, с. 268, 269; Бажання віків, с. 119. Вибрані вісті, т. 1, с. 275. 
  2. Уайт Е. Христос-Переможець, с. 259.
  3. Уайт Е. Вибрані вісті, т. 1, с. 244, 249.
  4. Див. там само, т. 3, с. 129, 130, 131, с. 140; Христос-Переможець, с. 214, с. 128.
  5. Уайт Е. Вибрані вісті, т. 3, с. 131, 129; т. 1, с. 283, 284; Христос-Переможець, с. 276. 
  6. Уайт Е. Вибрані вісті, т. 1, с. 284.

Ольга Стасюк
Головне зображення

Читайте також на сайті: Частини 1 – 6, 8 – 10.

Ключові слова: безгрішність, перемога, спокуса, Христос, карантанія, Ісус, Христос, диявол, Божественість
Recent Posts
У Вас есть вопросы?

Если у Вас есть вопросы или Вы хотели бы лично познакомиться с Ольгой Васильевной, Вы можете написать ей сообщение:

Введите слово или фразу и нажмите клавишу "Enter" для поиска

Не хлібом самим житиме людина. Частина 6. Каміння та хлібНе хлібом самим житиме людина Написано…