Не хлібом самим житиме людина. Частина 8. Написано…

Не хлібом самим житиме людина. 
Частина 8. Написано…

Роздуми над Мт. 4:1-4; Мр. 1:12, 13; Лк. 4:1-4

13. Досконалість у найважчих спокусах  

На початку даного дослідження дозвольте навести три групи натхненних цитат із книги «Бажання віків». Ось перша із них: (1) «Ні одна дитина не боролася із стількома спокусами за збереження Своєї непорочності, як Дитя із Назарета». «Він зніс на Собі всі випробування, яким тільки може піддатися людська душа». «Усі злигодні, котрі тільки зможе знести людська душа, були перенесені нашим Господом». «Він витримав випробування незрівнянно більші за ті, які випадають на нашу долю».1  

А ось друга група цитат: (2) «Ні один гріховний порок не затьмарював у Ньому образу Божого». «Ні однією думкою Ісус не піддавався спокусам». «Христос був єдиною безгрішною Істотою, Котра будь-коли ходила по землі». «Ніяка земна сила і навіть цілий світ розлючених злих духів не змогли б примусити Ісуса відхилитися від волі Божої». «Життя Ісуса протікало перед лицем цілого неба, безгрішних світів і грішників на землі. Перед Ангелами, людьми, демонами Він міг сміливо промовити слова, котрі в устах іншої земної людини, пролунали б, як прокляття: “Я завжди роблю угодне Богові”».2  

Ці дві групи цитат відкривають вражаючу картину: при найважчих, найскладніших обставинах життя, у найсильніших спокусах, котрі ні одна людина ніколи б не знесла, й котрим вона ніколи і не була б піддана, Ісус зберігав абсолютну святість, чистоту і безгрішність, котрі височать поза межами людського досягнення. Однак при цьому слід нагадати той визначний принцип життя Ісуса, на котрий ми наголошували у попередніх роздумах: живучи на землі, Христос не користувався нічим таким, що недоступне будь-якій простій людині.

13.1. Перемога через спілкування

Мимоволі виникає правомірне питання: Як? Як Йому це вдавалося? Відповідь на це питання ми знайдемо у третій групі цитат із тієї самої книги «Бажання віків». (3) «У постійному спілкуванні з Богом Христос отримував животворну силу». «Христос постійно перебував у Богові». «Нічиє інше життя не було настільки обтяжене працею та відповідальністю, як життя Христа, і з усім цим, яким постійним було Його спілкування з Отцем!». «Від рук Його залежало спасіння загиблого людського роду і Він простягнув ці руки, щоб ухопитися ними за люблячу руку Всемогутнього».3   

«Як послав Мене живий Отець, так і Я живу через Отця»… (Йоан. 6:57). Переклад Короля Якова і Синодальний ось як подають цей текст: «Я живу Отцем»… Співзвучно: «Я живу повітрям», – чи не так? Для Ісуса повітрям був Отець. Що стається з людиною, якщо її позбавити повітря? Вона помирає. Що сталося, коли Ісус відчув, що Він роз’єднаний з Отцем? Він помер… Пригнічений страшним тягарем вини людства, Він не міг відчувати спільність з Отцем. Це вразило Його душу таким великим болем, що Його тілесні страждання були нічим у порівнянні з ним! Він жахався думки, що розлука з Отцем буде вічною, і від цього серце Ісуса розірвалося…

Чи розуміємо ми, чи можемо бодай почасти осягнути глибину стосунків Божого Сина зі Своїм Небесним Батьком? Чи оцінюємо їх непорушність? Любий друже! Саме у цьому єднанні була зосереджена переможна сила Ісуса у боротьбі із будь-якою спокусою! Всіма фібрами Свого єства Він приліпився до Всемогутнього, тому у людському тілі Він був Всемогутнім. А коли не Він, а Отець, порушив цю єдність, Ісус не упав у спокусі, ні! Він помер… 

Диявол прекрасно розумів, у чому полягає секрет сили Христа. От хоча б один раз змусити Його порушити зв’язок з Отцем, вийти із залежності від Отця, зробити щось Своє, незалежне, виявити Свою Божественність, не чекаючи допомоги з Неба, – було заповітним прагненням великого бунтівника. І момент на Карантанії був напрочуд відповідним! «Спокуса диявола полягала не в тому, щоб спокусити Ісуса поїсти. Її суть полягала в зовсім іншому, – спокусити Ісуса зробити щось від Себе, самостійно, використовуючи притаманну Йому Божественність і знехтувати Своєю залежністю від сили Отця».4  Так, це була спокуса вищого, унікального, космічного, вселенського порядку! Однак, наш Господь був готовий до неї! «Його перемога не базувалася на промовлені яких-небудь магічних фраз. Його перемога залежала від Божої присутності в Ньому, котра досягалась через щоденний особистий зв’язок з Отцем».5 

13.2. Пильнуйте і моліться, щоб не впасти у спокусі…

Чи думали ми з вами, шановний читачу, чим Ісус займався в ті 40 днів, що передували спокусі? Ми знаємо, чим? Не знаємо? Ні, ми прекрасно знаємо, чим Він був зайнятий – тим самим, чим займався щодня! «А вставши вранці, ще вдосвіта, Він вийшов і попрямував у пустинне місце й там молився» (Мр. 1:35). «Нічиє інше життя не було настільки обтяжене працею і відповідальністю, як життя Христа; і разом із тим, як часто Він молився! Яким постійним було Його спілкування з Отцем! Знову й знову в історії земного життя Ісуса ми знаходимо цей вираз: «А вставши вранці, ще вдосвіта… молився».6  Зауважте, для часу особливого молитовного спілкування з Отцем Ісус відводив ранішню пору.

Милий друже, дозвольте запитати: А ми з вами впевнені, що сьогодні, навіть у цю мить, на нас не чекає наша власна Карантанія? Нажаль, таку впевненість ми отримаємо лише в потойбічному світі… Тоді це означає, що ранок кожного дня має належати Тому, Хто дав нам живий приклад, як його розпочинати. Наш ранок кожного дня повинен стати прилипанням молюска до Каменя, приєднанням до Божого єства, спогляданням Бога, – тим самим, чим був кожний ранок нашого Великого Взірця. Лише на такій умові ми будемо здатні стати більше ніж переможцями у будь-якій спокусі, подібно до Великого більше ніж Переможця. «Пильнуйте і моліться, щоб не впасти у спокусі»… Яке знаменне оце коротке щоб – сполучник мети. Пильнування, молитва, спілкування з Богом мають передувати спокусі! З якою метою? – Щоб в ній не упасти! Надто пізно починати вчитися плавати, потопаючи…

Святе Писання представляє спілкування з Богом різноманітними, яскравими картинами. Це і ранкове збирання манни у пустелі життя; і таємниче сходження на гору «у морок, де був Бог» (Вих.. 20:21); і живлення соками лози слабкою тендітною гілочкою. А для ультра зайнятих жінок – це картина спокійного передиху в тіні квітучої яблуні, подібного до мирного сидіння Марії біля ніг дорогого Учителя… І як вершина образів – зволожена досвітньою росою, схилена в молитві постать Ісуса в оливковому гаю на схилі Олив-гори… 

Шановний друже! Які ще вражаючі картини мусить намалювати Бог Небесний, які ще найсильніші слова Він мусить підібрати, щоб спонукати вас і мене щоденно присвячувати Йому ранкову пору? Ні, це не свавілля егоїстичної натури володаря! Це розуміння того, що перемоги, а тому й Неба нам з вами не бачити іншим способом!

14. Написано…

Дозвольте запропонувати ще одну, четверту групу натхненних цитат із книги «Бажання віків». (4) «Коли Ісуса запрошували іноді зробити що-небудь таке, що засуджувалося Законом, і Він не згоджувався, Його називали боягузом. Але на це Він відповідав: “Написано: Страх Господній – це правдива премудрість, а відступ від злого – це розум” (Йов. 28:28)». «Часто юнаки намагалися примусити Його поступати всупереч Його переконанням… Але у Нього була лише одна відповідь: Написано, “Як юнаку зберегти чистою свою дорогу життя? Лише дотриманням Твого слова! Усім своїм серцем шукаю Тебе, не дай мені ухилитись від Твоїх Заповідей. Я бережу Твоє слово у своєму серці, щоби мені не грішити проти Тебе” (Пс. 119:9-11)».  «Часто Його запитували: Чому Ти так прагнеш відрізнятися від нас? Він відповідав: Так написано: “Блаженні ті, чия дорога (життя) бездоганна, котрі живуть за Господнім Законом” (Пс. 119:1)». «Коли Його запитували, чому Він не приймає участі в різних розвагах назаретської молоді, Він відповідав: Так написано: “Я радію дорогою Твоїх свідчень більше, ніж великим багатством” (Пс. 119:14)».

«Часто Його запитували: Чому Ти так спокійно зносиш зневаги Своїх братів і дозволяєш їм насміхатися над Тобою? Так написано, – відповідав Він: “ Сину мій, не забувай моєї науки, і нехай твоє серце зберігає мої заповіді. Бо вони примножать твої дні та роки життя у спокої” (Пр. 3:1)».7 

І ось тепер у дикій пустині, зморений смертельним голодом, тихим, кволим, тремтячим голосом, але  непохитно Ісус відповідає тим самим, чим відповідав протягом 30-ти років Свого життя: «Написано»…  

*  *  *  *  *  *  *  *  *  *  *  *

Перед нами – останнім поколінням дітей Божих на землі – височить остання, найважча, найстрашніша Карантанія за всю історію людства… «Настане час скрути, – такої скрути, якої ще ніколи не було, відколи існують люди, і аж до цього часу» (Дан. 12:1). Ми з вами, шановний християнине, готові до неї? Дозвольте це питання сформулювати інакше: Ми готуємось до неї? Сьогодні зранку в першу годину нової днини свого життя, чим ми займалися?  

Листопад… Кружляє дощ листяний, 
Сповнений осінньої журби.
Ось з горіха лист паде останній,
І, зітхнувши, шелестить мені:

Вихор часу, вихор часу все кружляє,
Все безжалісно під ноги нам жбурляє.
Тільки те, що непідвладне часу,
Не облетить, не зникне і не згасне.

Те, що нас сьогодні поглинає,
Забирає часточку життя,
Завтра облетить і закружляє,
І піде навіки в забуття…

Вихор часу, вихор часу все кружляє,
Все безжалісно під ноги нам жбурляє.
Тільки те, що непідвладне часу,
Не облетить, не зникне і не згасне.

Скільки хвиль нікчемних і ледачих
Ти Ісусу скупо відривав?
Але Він так довго і терпляче
Біля брам зачинених чекав…

Вихор часу, вихор часу все кружляє,
Все безжалісно під ноги нам жбурляє…
Тільки ці з Ісусом миті часу
Не облетять, не зникнуть і не згаснуть.

Список використаної літератури

  1. Уайт Е. Бажання віків, с. 72, 123, 88, 131. 
  2. Там само, с. 71, 123, 72, 125, 467, 468.
  3. Там само, с. 363, 261, 462, 113
  4. Венден М. Прав. у Христі, с. 94.
  5. Там само, с. 95.
  6. Уайт Е. Бажання віків, с. 362.
  7. Там само, с. 88, 89.

Ольга Стасюк
Головне зображення

Читайте також на сайті: Частини 1 – 7, 9, 10.

Ключові слова: спокуса, Христос, карантанія, Ісус, диявол, досконалість, перемога, спілкування, написано
Recent Posts
У Вас есть вопросы?

Если у Вас есть вопросы или Вы хотели бы лично познакомиться с Ольгой Васильевной, Вы можете написать ей сообщение:

Введите слово или фразу и нажмите клавишу "Enter" для поиска

Не хлібом самим житиме людина Безгрішність і перемога у спокусі (Роздуми над Мт. 4:1-4; Мр. 1:12, 13; Лк. 4:1-4)Не хлібом самим житиме людина. Частина 9. Хліб