Скачати .PDF

Урок 9

Примирення і надія

І. Вступ:

– Вітаю вас, брати і сестри, на уроці СШ. Ми продовжуємо досліджувати Послання апостола Павла до колосян. 

Питання 1:  Яка назва сьогоднішнього уроку?

Примирення і надія

Питання 2:  Прочитаємо Пам’ятковий вірш: 2 Кор. 5:21.

– Щоб ми в Ньому стали Божою праведністю. Таке враження, що Павло не може жити без цього виразу: В Ньому…  У Христі…

Питання 3:  Ви знаєте, скільки разів цей вислів зустрічається в його творах?  

– 164 рази (КАСД. Т. 12. С. 210)! На попередніх уроках СШ ми багато говорили про широке богословське значення цього виразу.

– У Христі… означає, що ми вкриті Його праведністю настільки, що Отець, дивлячись на нас, бачить досконалість Свого Сина, а не наші прогріхи.

– «До уваги береться Христовий характер, а не ваш, і Бог приймає вас такими, ніби ви ніколи не грішили» (ДДХ, 62).

Питання 4:  А що практично для нас означає вираз «у Христі»?

– «Ця фраза, або її еквівалент… вказує на особисті взаємовідносини з Христом» (КАСД. Т. 12. С. 210).

Питання 5:  Чи ми зауважуємо, як сьогодні все частіше й частіше лунає на уроках СШ і в проповідях тема взаємин з Христом?  

– І не дивно, адже все наше духовне життя, а особливо готовність до Другого приходу нашого Господа, формується стосунками з Живим Христом.  

ІІ. Основна частина

– Попередній урок ми завершили ілюстрацією на обкладинці Посібника СШ. І говорили, що це було глобальне, космічне примирення Землі й Неба.

– Воно стало можливим завдяки повноті Ісуса, як Сина Божого й Сина Людського.

– Сьогодні ми поговоримо про примирення на індивідуальному, особистому рівні. Воно також звершується через спасенні взаємини із розп’ятим Христом.

Додатки до рубрики: Непримиренні в лукавих ділах (неділя)

Питання 1:  Читаємо: Колос. 1:21.

– О, скільки  негативу було колись в колосянах! Апостол дає три характеристики їхнього колишнього життя:

– відчужені,

– вороги думкою,

– злі учинки…

Питання 2:  Чому Павло розставив ці якості саме в такому порядку?  

– Це прогресія деградації… Все починається з відчуження. Відчужуватися означає припиняти близькі стосунки, ставати далеким, чужим (СУМ)…

– Відчуження – це антонім (слово протилежного значення) близьким стосункам.

Питання 3:  Скажіть, це Бог відчужився від колосян? А хто відчужив Адама від Бога? Бут. 3:8, 9

– Адаме, де ти? – гукає Господь, ходячи по раю… Чому Я тебе не знайшов на умовленому місці наших зустрічей?

– Якби того самого дня Господь не почав його шукати, що було б? Прогресія відступництва швидко потягла б Адама по накату донизу…

– Ось чому Господь шукає… Його пошуки – це зцілення відчуження.  

Питання 4:  Хто найбільше зацікавлений у нашому відчуженні від Бога?  Коли ми щось робимо недобре, які думки виникають у нас?

– Ну, вже на цей раз Господь тебе точно не пробачить! Це навіювання сатани.

Питання 5:  А що говорить Господь? Єрем. 3:22 (І ч.). Який урок викладає нам, батькам, Небесний Отець?   

– Відчуженість, відсторонення, дистанціювання  батьків від дітей особливо небезпечне!  

Питання 6:  Ми можемо навести приклад відчуження батька від сина, котре призвело до трагедії? 2Сам. 14:23, 24, 28

– Прочитаємо вдома подробиці, як Давид відчужив від себе Авесалома, і чим це закінчилося.

– Ось чому апостол Павло пише: Гнівайтеся, та не грішіть, – сонце нехай не заходить у вашому гніві (Ефес. 4:26).

Питання 7:  На якому етапі ворожнечі з Богом були колосяни? 

– Вони вже пройшли етап відчуження. Пройшли і ворожість думок… Це стан майже допотопного світу!

– Весь нахил думки серця – тільки зло повсякденно (Бут. 6:5)! Вони дійшли до злих учинків…

– І це також стан допотопних людей! Кожне бо тіло зіпсувало дорогу свою [тобто вчинки] (Бут. 6:12)…

– Але Бог не знищив колосян! Він примирив їх із Собою…

Питання 8:   Як же Господу вдалося примирити зі Собою, Препрославленим Святістю, украй зіпсутих людей? Колос. 1:22 (І ч.) (CUV)

– «Голгофський хрест усунув ворожість, змінив плин їхніх думок і перетворив їх на подобу Христа» (КАСД, [194]). Яка всемогутня сила смерті Божого Сина!

– Нас дивує в цьому тексті вислів «смертю тіла Своєї плоті»…

Питання 9:  Для чого Павло використовує слово «тіло», і ще й «плоть»? 

– Це два різних давньогрецьких слова: сома – тіло, живий організм; саркс – плоть, м’ясо, плоть і кров…

– Як бачимо, дані слова близькі за значенням, але не синоніми.  Найкраще цей вираз перекласти так: Примирив смертю тіла із плоті і крові (ІПБ).

– Таким особливим, навмисним уточненням апостол Павло протистоїть єресі, котра навчала, що Христос не міг мати людського тіла.

– Бо тіло людське гріховне і не могло стати частиною Святого Бога (див. там же). Павло уточнює, що Христове тіло було із реальних плоті та крові.

– Ісус узяв на Себе упалу людську природу із плоті і крові, з її немощами. Але не з її гріховністю (див. КАСД.Т. 12. С. 155).

Питання 10:   Подивіться, ким були колосяни, а ким вони стали! Вірш 22 (ІІ ч.) (CUV)

– Відчужені ……………………….. святі,

– вороги думкою………………………непорочні,

– злі учинки…………………………..неповинні…

Питання 11:  Як ставиться сатана до таких змін у своїх колишніх в’язнях? Зах. 3:1, 2 (І ч.)

– Сатана – не може витримати такої втрати своїх бранців! Він протестує проти примирення грішників із Богом!

Питання 12:  А які контраргументи на їх захист висуває Христос?

– «Обвинувач наших братів замовкає, коли Господь забороняє йому й указує, що святі зодягнуті у праведність Христа» (КАСД, [195]).

– Ось, що означає у Христі!

Додатки до рубрики: «Якщо лише перебуваєте у вірі» (понеділок)

– Але Павло на цьому не зупиняється…

Питання 1:  До чого далі він закликає колосян у вірші 23? Цю думку він конкретизує у віршах Колос. 2:5, 6.   

– Вірш 5 малює гарну картину: громада віруючих в Колосах упорядкована, тверда у вірі в Христа… 

Питання 2:  То чи не зайве Павлове побажання, дане віруючим у вірші 6? 

– Тут дуже доречні наступні слова: Хто думає, ніби стоїть він, нехай стережеться, щоб не впасти (1Кор. 10:12)!

– «Усупереч поширеній думці, що спасенний одного разу, спасенний назавжди, Павло викладає зовсім інші принципи» (Посібник, 116).

Питання 3:  Отож, який головний принцип нашої духовної безпеки? Вірш 6 (ІІ ч.)

– Так і в Ньому ходіть… Це той самий принцип, котрий Павло проголошує 164 рази в своїх листах: У Христі!

– В стародавньому Ізраїлі були виділені 6 міст-сховищ, куди міг втекти неумисний убивця від месника – кровного родича загиблого.

– Бідака був у повній безпеці лише в межах цього міста. Ні на одну мить він не міг вийти за спасенні стіни міста-сховища. Там на нього чатувала смерть…

Питання 4:  Хто є сьогодні для нас рятівним «містом-сховищем»?

– Христос… У Христі – ось наша безпека. «Ця фраза… вказує на особисті взаємовідносини з Христом» (КАСД. Т. 12. С. 210).

– Ось чому сьогодні ми так часто чуємо й говоримо про особисті, міцні, найближчі взаємини з Господом.

– Протягом дня, частіше запитуймо: Ісусе, я в Тобі? Я не покинув свій безпечний притулок? Між мною і Тобою немає бар’єрів?

Додатки до рубрики: Вічний план Бога (вівторок)

Питання 1:  Прочитаємо Колос. 1:24, 25. Що це були за страждання?

– Нагадаємо, що апостол Павло в Римі був під домашнім арештом. Це означає, що він був прикутий до елітного римського солдата.

– Ось, як таку ситуацію описує інший мученик, Ігнатій: Солдати поводилися, «як дикі звірі…котрі ставали тільки гіршими, коли до них добре ставилися» (Посібник, 7).

Питання 2:  Які ще особливі духовні страждання терпів Павло у час свого ув’язнення?  

– Це були муки вимушеної бездіяльності… Згадаємо, як вплинула подібна ситуація на Івана Хрестителя…

– «Замість вільного повітря пустелі й великих натовпів, які дивувалися його словам, тепер його оточували мури підземелля… Життя Івана було сповнене активної праці, тому морок і бездіяльність тюремного життя лягли на нього важким тягарем» (БВ, [213]).

Питання 3:   Чому ж апостол Павло радів у таких обставинах? Филп. 3:10   

– Пізнати… участь у муках Його… Павло пізнав цю участь… «З усіх дарів, які Небеса можуть послати людям, участь із Христом у Його стражданнях – це вияв найбільшого довір’я та найвищої честі» (БВ, [224]).

Питання 4:  Що приносило особливу радість апостолу в римському ув’язненні?  

– Тут він написав декілька Послань: до филипян, до колосян, до ефесян та до Филимона.

– В ці останні роки свого життя він написав ще Перше Послання до Тимофія,  Послання до Тита, ймовірно і Послання до євреїв.

– А під час останнього ув’язнення Павло написав Друге Послання до Тимофія. Це безсмертні слова Божого пророка, котрі промовляють і після його смерті…

Питання 5:  На противагу фальшивим вчителям, котрі «побігли, коли їх ніхто не посилав», яким статусом володів Павло? Вірш 25 (CUV)  

– Служитель Церкви, котра є тілом Христовим; служитель за Божим дорученням. Як авторитетно! Це Павлове апостольське посвідчення.

 Додатки до рубрики: Божу таємницю відкрито (середа)

Питання 1:  І що було центром його служіння, як проповідника? Читаємо вірш 26, 27. Коли була задумана ця Божа таємниця? 1Петра 1:20

– Ця таємниця була задумана ще перед заснуванням світу, її бажають осягнути й Ангели (див. 1Петра 1:10-12).

Питання 2:  Чому вона була захована? Чому лише в апостольські часи вона була відкрита? 

– У Господа була точно визначена повнота часу, коли мала відкритися ця відвічна таємниця…

– Людство мало дозріти до її розуміння…

Питання 3:  А чи розумів цю таємницю Люцифер?

– «Сатана добре знав, яке становище посідав на Небесах Христос як Улюблений Отця. Те, що Божий Син мав прийти на Землю як людина, сповнювало сатану подивом і поганим передчуттям. Він не міг збагнути таємницю цієї великої Жертви. Його егоїстична душа не могла зрозуміти такої любові до ошуканого людського роду» (БВ, [115]).

– Навіть такий інтелект не міг збагнути таємницю Викуплення… 

Питання 4:  Чи ми помічаємо, яким потоком і сьогодні на нас спливає нове світло? Які нові таємниці відкриває Господь Своєму народові…

– Ми іноді дивуємося: Давно читали цю істину, не раз говорили про неї, але раптом відкривається якась її унікальна, невідома дотепер грань…

– І ми запитуємо: Як ми могли раніше не бачити цього? Це особливість Божої Істини.

– «Істини Викуплення здатні до постійного розвитку й розширення. Будучи старими, вони завжди нові, постійно відкриваючи шукачеві істини дедалі більшу славу та могутнішу силу….

– Істина, дарована у Христі і через Христа – незмірна. Дослідник Писання вивчає ніби джерело, котре поглиблюється й розширюється в міру того, як він вдивляється в його глибини….

– Коли ми будемо досліджувати Слово Боже в покорі серця, нам буде відкриватися велична тема Викуплення…

– Її яскравість, висота й глибина постійно зростатимуть в міру того, як ми прагнемо збагнути її» (НУХ, [127], [128]).

Питання 5:  У чому ж полягає «таємниця, захована від віків»? Ось її два аспекта: Ефес. 1:9, 10; 3:4-6

– Це таємниця Христового Викуплення, котра стане доступною кожній людині, особливо язичникам.   

– Через життя, смерть і воскресіння Христа цю таємницю було відкрито.

Питання 6:  Як стисло можна сформулювати весь зміст цієї таємниці? Колос. 27 (ІІ ч.), 28 (ІІ ч.)

– Ось два аспекти Божої таємниці:

Христос у мені,

Я у Христі.

– А це і є найближчі стосунки між Богом і людиною, на чому ми постійно наголошуємо. Писання називає такий стан: Причастя до Божого Єства.

– Саме це – кінцева мета цілого Плану спасіння.

Додатки до рубрики: Сила Євангелія (четвер)

– Це весь зміст Євангелія… Це та вістка, котру так ревно проголошував апостол Павло.

Питання 1:  Читаємо вірш 28.

– Переконати, навчити, зробити досконалою…  Ніякого тиску, суперечок, непорозумінь…

Питання 2:  Ми помітили, який вираз повторюється тричі в цьому тексті?  

– «Кожну людину»… У чому його важливість?

1) Спасіння приймається кожним індивідуально… Не народом, не Церквою, не громадою, а кожним зокрема.

2) Немає винятків… Незалежно ні від чого будь-яка людина запрошується до спасіння.

Питання 3:  Саме в цьому Павло бачив мету свого життя й праці. Вірш 29  

– Подивіться, брати і сестри, які сильні вражаючі вирази вживає Павло, щоб змалювати своє служіння:

– агонідзоменос – від слова агонія…

– енергеян енерговменен – енергія в «квадраті»!

– дюнамей – звідси слово динаміт!

ІІІ. Закінчення:

– А від нас з вами очікується так мало: У Христі… – близькі стосунки з Ісусом. Початок котрих – первоплід нашого часу – ранкова година, присвячена Йому…

Питання:  Ми готові на таку «жертву» (в лапках) порівняно з жертвою Павла? А якщо порівняти з Жертвою Христа?

– Його, Препрославленого Святістю Бог учинив гріхом, – говорить Пам’ятковий вірш.

– З найвищої точки Всесвіту Він зійшов до найнижчої точки геєни вогненної…

Подумаймо ж про Того, Хто від грішників перетерпів таку наругу над Собою, щоб ми не знемоглися та не ослабли нашими душами. Бо ми ще не змагалися до крові, воюючи з гріхом (див. Євр. 12:3, 4. CUV).