Урок №8. Першість Христа. 14 лютого – 20 лютого 2026 року
Скачати .PDF
Урок 8
Першість Христа
І. Вступ:
– Вітаю вас, брати і сестри, на уроці СШ. Ми вже завершили дослідження Послання апостола Павла до филипʼян.
– Сьогодні повертаємося до вивчення його Послання до колосян.
Питання 1: Що спільного між цими двома Посланнями?
– Обидва вони названі в’язничними посланнями, бо були написані Павлом із римської в’язниці.
– Практично, Павла можна назвати духовним батьком обох громад, як у Филипах, так і в Колосах.
– Він відчував відповідальність за духовне благополуччя цих віруючих. Ось чому і писав свої листи до них.
Питання 2: Які особливості Послання до колосян?
– Цю особливість відкриває історична обстановка, в котрій зростала й розвивалася громада в Колосах.
– «Віруючим у Колосах загрожувала небезпека від фальшивих вчителів, котрі поширилися серед них» (КАСД, Т. VII. С. [184]).
Питання 3: Чого навчали ці фальшиві вчителі?
– Вони навчали, що існують особливі ангельські істоти різного рангу. Вони виступають посередниками в спасінні людей, тому заслуговують на поклоніння.
– Фальшиві вчителі представляли і Христа на одному рівні з цими істотами. І твердили, що Він був створений, а тому заперечували Його верховну владу.
– Вони також наголошували на необхідності обрізання, на деяких заборонах щодо їжі та на дотриманні церемоніальних свят (див. там само, [191]).
Питання 4: Отже, яка головна мета написання Послання до Колосян?
– Саме «проти цих учень Павло написав Послання до Колосян» (там само, [184]).
Питання 5: Навіть назва сьогоднішнього уроку свідчить про це:
Першість Христа
Питання 6: У чому полягає першість Христа?
Пам’ятковий вірш: Колос. 1:15-17.
– Таким чином ми сьогодні розглянемо наступні аргументи щодо першості Христа у всьому Всесвіті:
– Він образ невидимого Бога;
– Його існування вічне;
– Він Творець усього існуючого;
– Голова Церкви.
ІІ. Основна частина
– Після невеликого Вступу до свого послання (вірші 1-14) апостол Павло відразу приступає до спростування фальшивих учень у Колосах.
Додатки до рубрики: «Образ Невидимого Бога» (неділя)
Питання 1: Читаємо: Колос. 1:15 (І ч.). Хто це «Він»? Прочитаємо два попередніх тексти: 13, 14.
– Зверніть увагу, брати і сестри, Павло зовсім не торкається фальшивих ідей. Він навіть не згадує про них.
– Павло і не думає вступати в полеміку з фальшивими учителями… Він іде зовсім іншим шляхом.
Питання 2: Яким?
– Висвітлює Істину, Правду… І ця Правда в корені підрубує обман лжевчителів.
Питання 3: Від Кого навчився Павло такому методу захисту істини?
– Пригадаємо пустелю сорокаденного спокушення Ісуса… Тричі диявол намагався втягнути Його в полеміку…
– Але Господь «не піддався спокусі вступити з ним у суперечку» (БВ, [119-120]).
Питання 4: Який у цьому урок для нас?
– Сьогодні серед християн також поширені єресі подібні до єресей у Колосах. Для боротьби з ними не потрібно їх досліджувати…
– Ретельно досліджуймо істину… Ревно вивчаймо Святе Письмо. Вивчаймо життя Ісуса. І цього достатньо.
– Відомого експерта по фальшивих грошах запитали:
– Як вам удається розпізнати кожну підроблену, фальшиву купюру? Ви мабуть довго і ретельно їх вивчали?
– Ні в якому разі! – відповів спеціаліст. – Я довго й ретельно вивчав правдиві гроші…
Питання 5: Ще раз прочитаємо Колос. 1:15 (І ч.). Де вперше в Святому Письмі зустрічається слово «образ»? Бут. 1:26. Що означає «за образом… і подобою»?
– Ось пояснення Духа пророцтва: «У людині втілився образ Божий, вона уподібнювалась до Нього і зовні, і за своїм характером» (ПП, [45]).
Питання 6: А що означає, що Ісус є «образ невидимого Бога»? Євр. 1:3 (І ч.)
– Ось як цей вислів звучить в оригіналі: «Він є
(1) випромінювання слави та
(2) точна подоба сутності Його [Бога]».
– Отже: (1) випромінювання слави – це зовнішня подібність Отця і Сина. Вираз (2) точна подоба сутності Його – це грецьке характер тес хюпостасеос.
– Вже сама присутність слова характер дає підказку, що мова іде про точну подобу характеру Отця і Сина.
Питання 7: Як Сам Ісус пояснює Свою тотожність з Богом Отцем? Івана 14:9, 10. Як це розумів найближчий учень Ісуса? Івана 1:1
– «Він був Словом Божим – думкою Бога, що стала чутною» (БВ, [9]).
Питання 8: Подумаймо про ці найвищі характеристики Ісуса:
– зовнішня подібність Сина до Отця;
– точна подоба Синівського характеру до Отчого;
– Син – чутна думка Отця…
Питання 9: Ми відчуваємо, яка єдність, які унікальні стосунки між Отцем і Сином? Хто наважиться приписати таку подібність ангелу?
– Подивіться, брати і сестри, всього п’ять слів: Він є образ невидимого Бога… І їх цілком достатньо, щоб навіть сьогодні заперечити фальшиві ідеї про Ісуса.
Додатки до рубрики: «Первородний усього творіння» (понеділок)
– Але Павло на цьому не зупиняється. Він іде глибше…
Питання 1: Читаємо вірш 15 (ІІ ч.).
– В даному тексті стоїть слово прототокос… Воно має два значення: як прикметнник – первородний, перший.
– А як іменник – первенець, первісток.
Питання 2: Подивимося, в яких значеннях вжите це слово у Святому Письмі? Псал. 89:28 (CUV); Вих. 4:22
– В Септуагінті – грецькому перекладі Старого Завіту – в обох цих текстах стоїть слово прототокос. Огієнко переклав – перворідний, CUV – первісток.
– Я зроблю його [Давида] первістком, вищим від усіх царів землі… Але ми пам’ятаємо, що Давид був восьмим, наймолодшим сином Єссея, не первістком!
– Також Господь назвав Ізраїля Мій син, Мій первісток. Хоча цей народ сформувався набагато пізніше багатьох інших народів.
Питання 3: Отже, який висновок можна зробити щодо значення слова «прототокос»?
– Слово прототокос – перворідний / первісток у Святому Письмі не завжди має значення народжений першим. Воно може означати просто перший…
Питання 4: Перший у чому?
– (1) В особливих стосунках з батьком, незалежно від послідовності народження.
– Саме на ці особливі стосунки Ісуса з Отцем вказувало слово образ у першій частині 15-ого вірша: образ невидимого Бога.
– Друге значення слова прототокос:
– (2) Перший по значущості / важливості / вагомості.
Питання 5: Саме про значущість Ісуса говорить ця друга частина 15-ого вірша.
– Нажаль, українські переклади не дають правильного розуміння. Ось найкращі сучасні переклади:
– Первенець, Він найвище усякого творіння (ІПБ); Первенець, вищий за все творіння («Радісна звістка»); Він перевершує все творіння (Давид Стерн).
– Ось у чому значущість Ісуса Христа.
Питання 6: У чому ж Ісус перевершує все творіння? Колос. 16 (І ч.)
– Бо все творіння – видиме й невидиме – діло Його рук! Він Творець усього!
– «Усе через Нього повстало, і ніщо, що повстало, не повстало без Нього» (Івана 1:2).
Питання 7: Прочитаємо вірш 16 (ІІ ч.). Як ви вважаєте, для чого Павло дає цей перелік? Кого він має на увазі?
– Саме отих «ангелів різного рангу»… Павло підкреслює, що навіть істот найвищої категорії, найвищого рангу ангелів – створив Ісус!
– Ми бачимо, яку силу має Істина! Нам не потрібно вести полеміку, доводити щось. Декілька євангельських тез перекреслюють нагромадження неправди.
Питання 8: Щоб у читачів не виникло ніякого сумніву щодо унікальності Ісуса, яку ще деталь додає апостол Павло? Вірш 17 (І ч.)
– Ось оригінал: Він є до всього… Коли ще навіть не було початкового пилу Всесвіту (Прит. 8:26), Христос уже був…
– Не існує такої точки в усій вічності, в котрій не був би присутній Ісус!
Питання 9: І ще одна потужна деталь: вірш 17 (ІІ ч.).
– І все Ним стоїть… Стоїть – це грецьке дієслово сюністемі. «Воно підкреслює початкове налаштування пристрою і безперервну підтримку цього пристрою» (КАСД. Т. VII. С. [192]).
Питання 10: Як ми розуміємо це налаштування та підтримку? Дії 17:28
– «Ці слова апостола виражають думку, що Бог є не лише першопричиною нашого життя, але вся наша діяльність – фізична, духовна і розумова – залежить від Нього і походить від Нього» (КАСД. Т. V. С. [353]).
– Тобто, Ісус створив Всесвіт, налаштував його, і безупинно підтримує!
Питання 11: Тому як найкраще перекласти вислів Павла: все Ним стоїть?
– Усе лише з Ним в єднанні існує (ІПБ)
Додатки до рубрики: «Голова Тіла (Церкви)» (вівторок)
– Переваги Ісуса, як Божества, з котрими ми знайомилися вище, – це Його власні, відвічні якості, трансцендентальні*, притаманні Йому, як Богові.
– Але переваги, перелічені апостолом нижче (вірші 18-20), відносяться до іншої групи…
Питання 1: Якої? Ісаї 53:12
– Ці переваги і цей новий статус далися нашому Господу ціною незбагненної Жертви!
– Назвемо їх жертовними… Ісус так їх високо оцінив, що деякими зі Своїх відвічних переваг знехтував, аби завоювати ці.
Питання 2: Читаємо вірш 18 (І ч.).
– Голова тіла, Церкви… Гарна новозавітна метафора. Церква названа тілом, а Христос – Головою цього тіла.
Питання 3: Чи знаходимо ми таке порівняння Церкви й Ісуса в Старому Завіті? З ким найчастіше порівнюється Бог і Божий народ старовини?
– Навіть сьогодні ми вже нагадували це порівняння: первенець… Найчастіше старозавітна церква названа сином, а Господь – Батьком.
Питання 4: Як ви думаєте, чому так змінилося порівняння в Новому Завіті?
– Там діти й Батько, а тут тіло й Голова… Чому? Змінилися стосунки… Пригадаємо схему, котру ми представляли на уроці 6:
– У Старому Завіті Бог спілкувався зі Своїм народом через Христа. У Новому Завіті Він спілкується з нами у Христі. Бо Бог Син став Одним із нас…
– «У Христі сім’я земна і сім’я небесна об’єдналися… Небо плекається у людстві, а людство сховане у лоні Безмежної Любові» (БВ, 15 [25-26]).
Питання 5: А чи змінився наш статус у Новому Завіті? Євр. 12:23 (І ч.). А як названий Божий народ старовини? Вих. 4:22. Ми помітили різницю?
– Там цілий народ – первісток… А сьогодні ми – Церква первістків… Кожен із нас – первісток, особливий, значущий…
Питання 6: Ми усвідомлюємо, яка відповідальність лежить на кожному з нас?
– Якщо колись цілий народ вступив у Завіт, цілий народ був вісником Божим, то тепер все на індивідуальному рівні…
– Світ дивиться на кожного з нас і по нас особисто оцінює нашу Церкву і нашого Бога… Сьогодні мої особисті стосунки з Богом вирішують все…
Питання 7: Яка ще перевага була здобута ціною смерті? Вірш 18 (ІІ ч.)
– Первенець Він серед тих, хто з мертвих встав (ІПБ)… Першість у воскресінні належить також тільки Христові, бо значущість Його воскресіння сягає Неба!
– Але в тексті немає слова воскресіння… Можна подумати, що Ісус перший з / посеред мертвих…
– Розглянемо оригінал цього виразу: прототокос ек тон некрон. Перше значення грецького прийменника ек – (перекладений в наших Бібліях з) – рух із чого-небудь.
– Тому цей вираз указує на рух Христа із мертвих, тобто – воскресіння з мертвих!
– Ніхто ніколи б не воскрес, ні в Старому, ні в Новому Завітах, якби не видатне воскресіння Боголюдини! Він у всьому має першість!
– Його неперевершене воскресіння дає Йому право вже сьогодні воскрешати…
Питання 8: Кого і як? Ефес. 5:14
– Силою Свого воскресіння Він воскрешає людей зі старого, тлінного, гріховного життя.
– Христос – Прототокос – Первенець із мертвих – є Головою Церкви також первенців із мертвих, воскреслих до нового, духовного життя!
– Ось чому Він має ще один статус…
Питання 9: Читаємо Івана 1:14.
– В даному тексті стоїть не прототокос, а моногенез, перших два значення котрих – єдиний, один-єдиний.
– Огієнко і CUV переклали це слово відповідно: Однороджений, Єдинородний.
А ось найбільш вдалий переклад:
Ми бачили славу Його, ту славу, котра від Отця у Нього, як Єдиного, Незрівнянного Сина (ІПБ).
– Як далеко позаду залишилися фальшиві вчителі з їхніми вигадками…
Додатки до рубрики: Початок та Ініціатор (середа)
Питання 1: Повернемося ще раз до 18 тексту. Що означає для Церкви, що її Головою є Христос? 1Кор. 11:3.
– Мабуть, те саме, але в дуже ширшому і глибшому значенні, що і для дружини є її чоловік…
Питання 2: Шановні наші сестри, що для вас означає вираз: «жінці голова – чоловік»?
– Найперше – любов і ніжність, а потім – турбота, захист, охорона, мудре керівництво, забезпечення і духовне, і матеріальне…
– Наскільки ж усе це перевершує наш Господь в любові до Своєї нареченої – Церкви! І до кожного з нас зокрема…
Додатки до рубрики: Примирити все (четвер)
Питання 1: Якими піднесеними словами апостол Павло завершує свій опис Ісуса? Вірш 19
– Ісус – повністю Бог і повністю Людина… В Ньому перебуває вся повнота! Саме тому Він міг об’єднати і земне, і небесне.
Питання 2: Про що ми читаємо у вірш 20.
– Ми знову звертаємося до ілюстрації на обкладинці нашого Посібника. Тільки Христос – вся повнота Боголюдини – мав і можливість, і право об’єднати все.
– У цьому й полягає Його найвидатніша місія у Всесвіті: Кров’ю хреста відкрити цілому Всесвіту, Яким насправді є Бог, яким є Його характер.
– Й навіки об’єднати і земне, і небесне.
ІІІ. Закінчення:
Він упокорив Себе, бувши слухняним аж до смерті, і то смерті хресної… Тому й Бог повищив Його, та дав Йому Ім’я, що вище над кожне ім’я, щоб перед Ісусовим Ім’ям вклонилося кожне коліно небесних, і земних, і підземних, і щоб кожен язик визнавав: Ісус Христос – то Господь на славу Бога Отця
(Филп. 2:8-11).
* Від лат. transcendens — те, що виходить за межі людського пізнання.
