Урок №7. Небесне громадянство. 7 лютого – 13 лютого 2026 року
Скачати .PDF
Урок 7
Небесне громадянство
І. Вступ:
– Вітаю вас, брати і сестри, на уроці СШ. Сьогодні ми завершуємо досліджувати Послання апостола Павла до филипʼян. Даний урок останній по цьому Посланню.
Питання 1: Який його заголовок?
Небесне громадянство
Питання 2: Пам’ятковий вірш Филп. 4:6.
– Сьогоднішнє дослідження розпочнемо простою статистикою:
1) Всього в Посланні до филипʼян 104 тексти.
2) Вираз «у Христі» зустрічається 21 раз у цих текстах.
3) Тобто, в середньому – в кожному п’ятому тексті Послання…
Питання 3: Про що це свідчить?
– Вираз «у Христі» – головна думка цілого Послання до филипʼян…
Питання 4: А що означає цей вираз?
– «Вислів у Христі… вказує на тісний, особистий зв’язок християнина з Христом» (КАСД. Т. VI. С. 560).
– Це та вертикаль, на котру ми так часто звертаємо увагу на уроках СШ. Але в кінці Послання Павло звертає особливу увагу на ще одну вісь спасіння.
Питання 5: Яку?
– Горизонталь… Зі страхом і трепетом звершуйте своє спасіння (Филп. 2:12). Бо «хто нічого не робить, а лише молиться, той незабаром перестане молитися» (Дорога до Христа», [101]).
ІІ. Основна частина
– Іноді нам буде здаватися, що наші старання на горизонталі – це спасіння власними ділами. Брати і сестри, так воно і є, якщо ми не у Христі.
– Але якщо у нас міцна вертикаль, на нашій горизонталі «все зможемо в Тім, Хто нас підкріпляє»...
Додатки до рубрики: Приклади для наслідування (неділя)
Питання 1: Читаємо: Филп. 3:17 (І ч.).
– Цікаво, правда ж? Виявляється, що ми маємо уподібнюватися не лише Ісусові, але й Павлові!
– Співнаслідавачами моїми робіться, брати, – говорить оригінал. Наслідуйте мене!
– Ось, які синоніми слова наслідування дає Практичний Словник синонімів української мови:
– Наслідування – це імітація, копіювання, підробка, навіть мавпування…
Питання 2: І що тут доброго? Чи коли-небудь ми спостерігали, як дитина копіює своїх батьків?
– Таку властивість Господь вклав у людське єство…
Питання 3: А ми звернули увагу, до кого пише це повеління Павло? Євр. 5:13
– Це його духовні немовлята… А «немовлятам у вірі» потрібне «молочко»…
Потрібна жива істота, живий зразок втіленого Ісуса, щоб вони бачили його, чули, доторкалися і копіювали…
– Апостол Павло знав силу прикладу. Він знав, що «приклади благочестивих чоловіків і жінок можуть надихнути нас до ще ближчого спілкування з Богом» (КАСД. Т. VII. C. [171]).
Питання 4: Кого найчастіше імітують молоді у вірі члени церкви?
– Того, хто їх привів до правди, або пастора, служителя Слова, диякона…
Питання 5: Яка велика небезпека існує для таких «немовлят»? Вірш 18. А як їм не помилитися? Вірш 17 (ІІ ч.)
– Безпечно можемо наслідувати тільки того, хто сам наслідує Павла… Бо сам Павло наслідував Кого? Христа…
– Нажаль, вже в часи Павла були негативні зразки, яких не можна було наслідувати.
Питання 6: У чому була головна проблема цих людей? Вірш 19. Що означає, що «шлунок – їхній бог»? Титу 1:11
– «Зиск брудний» (Огієнко). «Ганебна користь» (Підстрочник), «ганебна нажива» (CUV) – це користолюбство.
Питання 7: А що стоїть у центрі життя таких християн? Вірш 19 (ІІ ч.).
– Вони думають тільки про земне… Наслідувати їх смертельно небезпечно. А тепер питання до кожного з нас, особливо до старших членів церкви:
Питання 8: Який взірець бачать у нас церковні «немовлята»? Матв. 18:6. Що вони скажуть про вас і мене? «Вони думають тільки про земне»?
Додатки до рубрики: «Стійте так у Господі» (понеділок)
Питання 1: На противагу таким віруючим, на чому має бути зосереджене наше життя? Читаємо вірші 20, 21.
– Хтось сказав: Ходячи ногами по Землі, головою ми маємо бути в Небі… Наша голова вже сьогодні має стати «переселенцем»…
Питання 2: Яким способом? Филп. 4:8
– Всі наші думки мають бути в Небі… Нижче ми ще повернемося до цього тексту.
Питання 3: Скажіть, яким є найбільше прагнення кожного переселенця?
– Отримати «грін-карту». Після цього він може стати в країні свого проживання повноправним громадянином і користуватися всіма її благами.
Питання 4: Чи маємо ми з вами таку карту, як громадяни Небес? Як Небо розпізнає своїх громадян? Єзек. 9:4. Що це за знак на чолі?
– Ви бачите: чоло! Тобто, знову голова! Наша «зелена карта» – на нашому чолі! «Це знак, який можуть прочитати ангели, а не людські очі» (КАСД. Т. VII. С. 968). «Те, чим ми будемо на небесах – відображення того, чим є зараз у характері» (НУХ, [361]).
– Знак викуплення – це наш характер. Це те єдине, що ми візьмемо в Небо… А характер формується у лобних долях нашого мозку… Ось чому на чолі…
Питання 5: Чи стоїть на наших чолах уже нині цей знак небесного громадянства? Чи пізнають нас небожителі?
– І тут нам ніяк не справитися самотужки! Тому Павло знову підводить нас до вертикалі…
Питання 6: Читаємо Филп. 4:1; Івана 15:5.
– Так у Господі стійте, улюблені! Тобто, перебувайте у Господі! В 15-тому розділі Євангелія від Івана Ісус представив це перебування в Ньому притчею.
– «Я – Виноградина, ви – галуззя»… У семи перших віршах цього розділу Ісус 7 разів у різних формах повторює вираз «перебувайте у Мені»!
Питання 7: Що це означає практично?
– «Пагінець, прищеплений до лози, волокно за волокном, жилка за жилкою вростає в стовбур лози… Людська природа Христа торкнулася нашої людської природи, а наша людська – Божественної. Отже, за посередництвом Святого Духа людина стає учасником Божественної природи» (БВ, [674-676]).
– Знову ми звертаємо увагу на ілюстрацію обкладинки… Христос – наша надійна Вертикаль!
– Тільки у Ньому ми досягаємо досконалого характеру. Отримуємо печатку на своєму чолі – «зелену карту» – перепустку в Небо.
– Брати і сестри, вже сьогодні ця печать має проглядатися на нашому чолі…
Додатки до рубрики: «Радійте завжди в Господі» (вівторок)
– На громадян Небесної країни, як і на кожного громадянина земної держави, покладені певні обов’язки.
Питання 1: Перший обов’язок громадян Неба апостол Павло представляє у вірші 4. Чи ми відчуваємо в голосі Павла нотки наказу?
– І щоб ні в кого не виникало сумніву щодо цього наказу, апостол повторив його ще раз: І знову кажу: Радійте!
Питання 2: Чому так категорично?
– «Павло ніколи не втомлювався повторювати, що свята радість є однією з головних переваг і відповідальностей християнина» (КАСД. Т. VII. С. [175]).
– Відповідальність – це покладений на когось, або взятий кимось обов’язок» (СУМ).
Питання 3: Чому радіти – це обов’язок небесних громадян?
– Брати і сестри, це тільки у нас, хто ще живе на землі, обов’язок! У небожителів – це тільки перевага / привілей!
– Небесна країна – це країна постійної, повної, абсолютної радості! А ми поки живемо на Землі, мусимо / зобов’язані навчитися радіти!
– Причому, радіти завжди! Щоб переселившись на Нову землю, ми не принесли туди земну похмурість…
– Крім того, радість – одна з найголовніших християнських чеснот, необхідних для нашого щастя вже тут, на землі!
Питання 4: Читаємо Неєм. 8:10 (ІІ ч.). А якщо не хочеться радіти? Немає настрою радіти…
– Господь вирішив і цю проблему! Проведемо невеличкий психологічний практикум:
1) Будь ласка, нахмуримося… Прислухаймося до своїх почуттів…
2) А тепер розтягнемо уста в просмішці… Ми відчуваємо зміну в почуттях?
– Господь Дивовижний і Мудрий Творець! Він нам в обличчя «імплантував» спеціальні м’язи радості! Рух цих м’язів викликає почуття радості.
– Ось чому Павло так категорично наказує нам радіти! Він знав, що в будь-яких обставинах ми можемо розтягнути свої уста в посмішці. А отже – зрадіти!
– А це означає, що, воістину, при будь-яких обставинах, які б неприємні несподіванки нам не підносило життя, ми можемо завжди радіти!
– Тим більше: у Господі!
Питання 5: Для нас – покоління останнього часу, – що є найбільшою причиною радості? Вірш 5 (ІІ ч.)
– Господь близько! Це еквівалент арамейського Маранʼата! Два арамейських слова, котрі означають Господь гряде!
– Цим виразом перші християни вітали одне одного, це було їхнє гасло.
Питання 6: Брати і сестри, поклавши руку на серце, признаймося: вістка про Другий прихід Христа радує вас?
– Послухайте, яке зауваження висловила нашим людям моя знайома не адвентистка:
– Католики лякають своїх одновірців пеклом… Адвентисти лякають Другим приходом Христа…
Питання 7: Як таке могло статися?
– Найвеличніша, найпрекрасніша подія у Всесвіті, так палко очікувана всіма пророками й апостолами. Її учасником мріяв стати й апостол Павло…
– Нам з вами випала честь стати її учасниками, якщо не в числі 144 тисяч, то в числі воскреслих в особливому частковому воскресінні!
Питання 8: І ми боїмося цієї події? Як її називав апостол Павло? Титу 2:13
Блаженна надія… Щаслива надія…
Питання 9: Звідки ж узялася така нездорова тенденція цю «щасливу надію» малювати на темному фоні? Івана 16:21
– Ми зосередили свою увагу на подіях, котрі передують Другому приходу. Але що це у порівнянні з можливістю побачити Царя в Його славі?
– А ми замість того, щоб тішитися видатній події – «народженню людини» зосередили всю свою увагу на «муках породу»!
Питання 10: Навіть, спостерігши початок цих «мук», що передують Приходу Христа, як ми маємо поводитися? Луки 21:28
– Ми розуміємо, що повинні знати події цієї «прелюдії» Приходу Господа, готуватися до них. Але не зі страху, а з любові до Нього!
– І Він пройде з нами через кожне випробування !Так, Він вийде зі Святого святих Небесної святині… Дух Святий покине нашу землю…
– Хіба ми вважаємо, що Христос вийде з наших сердець? А Дух Святий покине храм нашої душі?
– Ніколи цього не буде!
Додатки до рубрики: Про це роздумуйте… (середа)
Питання 1: Тому до чого закликає апостол Павло далі? Филп. 4:6, 7
– Ми ніколи не зможемо ані радіти, ані мати Божий мир у серці, якщо постійно чимось заклопотані, особливо подіями, котрі провіщають Прихід Господа.
– «Саме думка про близький прихід Господа повинна допомогти нам звільнитися від світських турбот» (КАСД. Т. VII. С. [175]).
– І принести Божий мир… Мир, про котрий говорить Павло, це біблійне שלום шалом.
Питання 2: Послухаємо, що він означає:
– Здобути шалом означає: бути без турбот, у злагоді, добробуті, задоволенні, насолоджуватися спокоєм, залишатися неушкодженим, цілісним, отримати нагороду, стати тим, за кого сплачені борги, для кого виконані обітниці, кого потішили (О. Штейнберг. Єврейський та халдейський етимологічний словник до книг Старого Завіту. С. 492).
Питання 3: Чи ми зауважили, що християнське вітання Маранʼата –«Господь гряде» – Павло поставив між словами «радість» і «мир»?
– Це має глибоке духовне символічне значення: вістку про Другий прихід нашого Господа завжди супроводжує радість і глибокий душевний шалом…
– Подивіться, як останній розділ свого Послання апостол Павло зав’язав саме на цьому християнському вітанні:
1) Радійте! Чому? – Маранʼата!
2) Ні про що не турбуйтесь! Чому? – Маранʼата
3) Мир Божий! Шалом! Чому? – Маранʼата!
Питання 4: Прочитаємо вірш 8.
– Ми підійшли до найголовнішого нашого обов’язку на горизонталі, від якого залежать дуже багато! Звідси починається все наше духовне життя…
– Думайте про це!
Питання 5: Ми відчуваємо знову нотки наказу в словах Павла?
– Думайте про це! Це означає, що ми мусимо дисциплінувати свої думки. Дисципліна думок – це контроль над ними!
Питання 6: Подивіться, як виглядає недисципліноване мислення: Псал. 72:7 (ІІ ч.) (CUV).
– «Серце переповнене примарними мріями»; «Вигадки так і переливаються з серця» (Хоменко); «бродять помисли в серці» (Синодальний).
Питання 7: Що ж робити з такими помислами? Прип. 20:5 (CUV)
– Уміти їх вичерпувати… «Виховуйте в собі культуру духовного мислення» (8СЦ, [318, 319]), – закликає Дух пророцтва..
– «Контролюйте свої думки – і вам набагато легше буде керувати своїми вчинками» (3СЦ, [82, 83]).
– А цього ми зможемо досягнути тільки в постійному у Христі!
Додатки до рубрики: Ключі до задоволеності (четвер)
– Отже, ми підійшли до заключної частини Послання апостола Павла до филипʼян…
Питання 1: Читаємо 4:10, 15, 16 (CUV).
– Практично, все Закінчення свого листа Павло присвячує матеріальній підтримці, котру филипʼяни не раз надсилали йому… Це 10 текстів…
Питання 2: Нам не здається, що це забагато? Що могли приписати Павлові його опоненти?
– «Дехто міг приписати Павлові лихі наміри через те, що він приділяє так багато уваги подаянню филипʼян» (Метью Генрі. Тлумачення книг Нового Завіту. Т.6, С. 106).
– Признатися, мене це також бентежило… Апостол Павло це розумів. І він сам запобігає такій думці.
Питання 3: Читаємо вірші 11, 12, 17 (І ч.). Тоді для чого він так багато пише на цю тему?
– Та й у інших своїх посланнях апостол широко обговорює питання матеріального забезпечення служителів.
Питання 4: Для чого?
– Мені стало все зрозуміло, коли я побачила, що Еллен Уайт приділяє цій темі цілий розділ «Щедра Церква» в книзі «Дії Апостолів».
– Щедрість – це та риса, котру ми дуже старанно повинні розвивати на горизонталі. Тому що Бог ненавидить скупість…
Питання 5: Чому?
– Ми знову приходимо до головної теми Послання до филипян: У Христі… У Ньому Бог віддав усе Небо! Більшого Він дати вже не міг…
ІІІ. Закінчення:
– А ми? Перед нами апостол ставить важливий виклик: Перемогти свій природний егоїзм і також віддати Господу все!
Питання: Важко? Неможливо?
Я все можу в Тім, Хто мене підкріпляє, – в Ісусі Христі.

