Скачати .PDF

Урок 6

Покладаючись на Христа

І. Вступ:

– Вітаю вас, брати і сестри, на уроці СШ. Сьогодні ми розпочинаємо досліджувати третій розділ Послання апостола Павла до филипʼян. 

– Пригадую, як років 35 тому назад в Україну приїхала група американських вчительок СШ і навчали нас, дружин пасторів, як проводити СШ для дітей.

– Навчання було захоплюючим! А в кінці курсу вони подарували нам значки: на білому фоні був напис:

– Велика буква «Я», далі – червоне сердечко, і «Суботня школа». Це означало: Я люблю Суботню школу…

Питання 1:  Брати і сестри, а ми з вами любимо Суботню школу? 

– Тільки вічність відкриє величезне значення СШ для Божого народу. Дух пророцтва називає її «серцем Церкви»…

– Сьогодні у нас особливий урок… Сьогодні ми отримаємо можливість зазирнути в глибину серця одного з найвидатніших послідовників Ісуса Христа.

– Думаю, що його вінець слави буде поступатися тільки вінцю його улюбленого Господа.

– І по величині страждань він буде поступатися тільки Ісусу.

Питання 2:  Який заголовок сьогоднішнього уроку?

Покладаючись на Христа   

Питання 3:  Пам’ятковий вірш – Филп. 3:10, 11. Ми відчуваємо глибину духовних прагнень апостола Павла? 

– Ні в одному зі своїх послань апостол не відкривався так щиро своїм читачам, як филипʼянам. 

– Це свідчить, наскільки близькими й сердечними були стосунки Павла з церквою у Филипах.

ІІ. Основна частина

Додатки до рубрики: Радість у Господі (неділя)

– Отже, третій розділ Послання до филипʼян…

Питання 1:  Прочитаємо його перший вірш.   

– Цей розділ апостол починає оптимістично: Радійте… А далі, як завжди, він пояснює: як саме радіти? – у Господі!

– Брати і сестри, цей прийменник «у» не простий… В Святому Божому Слові навіть прийменники дуже важливі…

– У першому розділі Послання до ефесян Павло 10 разів повторює вислів – у  Христі!

– І в перших двох розділах Послання до филипʼян він використовує цей самий вислів також 10 разів!

Питання 2:  Пригадаємо, коли вперше Сам  Бог Отець використав цей вислів? Матв. 3:17

– Прочитаємо цей текст в оригіналі: Це є Син Мій, Улюблений, у Котрому Моє благовоління…   

Питання 3:  Коли були сказані ці слова?

– Після того, як Ісус прийняв хрещення. Ось що пише Дух пророцтва: «Від часу гріхопадіння Адама … спілкування між Небом і Землею здійснювалося через Христа… Якщо досі Бог спілкувався з людством через Христа, то тепер [після хрещення] Він спілкується з ним у Христі» (БВ, 88 [116]).

–  Зобразимо схематично ці істини:

Питання 4:  Ми помічаємо різницю?

– Вже немає між Богом і людиною проміжної ланки. Вже не три об’єкта, а два.

– «У Христі сім’я земна і сім’я небесна об’єдналися… Небо плекається у людстві, а людство сховане у лоні Безмежної Любові» (БВ, 15 [25-26]). «У Ньому [у Христі] Бог з’єднався з людством» (РЧ. 2023. 3 серпня).

– Від моменту хрещення все змінилося!

Питання 5:  А чому саме від моменту хрещення? Рим. 8:3 (ІІ ч.)

– Бог послав Сина Свого в подобі гріховного тіла… Христос прийняв хрещення, як кожний грішник.

– Безгрішний, ототожнив Себе з грішником, і став Сином Людським, водночас лишаючись Сином Божим.

– «Своєю людською рукою Христос обіймає весь [грішний] людський рід, а Своєю Божественною рукою Він тримається за престол Безмежного» (РЧ. 2023. 19 липня).    

– Ми знову звертаємося до ілюстрації на обкладинці Посібника СШ…

Питання 6:  Тепер ми розуміємо, чому сьогоднішній урок носить таку назву: «Покладаючись на Христа»?

– Тому, що все, що ми маємо, хочемо мати і будемо мати всю вічність, – зосереджено у Христі. Це єдине, істинне, спасенне Боже Євангеліє!

Питання 7:  Як Павло називає тих, хто проповідував у Филипах інше «Євангеліє»? Филп. 3:2 (І ч.).

– Стережіться собак…

Питання 8:  Нас дивує таке гостре слово? Але цим словом пророки називали певних людей: Псал. 21 (22):17. Хто ж були ці «собаки» у Филипах?  

– Біля слова «собаки», стоїть означальний артикль тус кинас. Це свідчить, що  апостол має на увазі певну групу людей. 

 Питання 9:  Яку? 2Кор. 11:13.

–  Тут вжито майже той самий вираз – робітники лукаві,  що й у Посланні до Филипян: робітники лихі… Отже, це фальшиві апостоли…

Питання 10:  А про що свідчить згадка про обрізання у Филп. 3:2 (ІІ ч.), 3 (1 ч.)?

– Це були лжевчителі, котрі намагалися нав’язати язичникам обряд обрізання. Причому всупереч рішенню Єрусалимського Апостольського собору. 

– І при таких небезпеках єресі апостол закликає своїх друзів у Филипах радіти…

Питання 11:  І як радіти? 4:4. – Завжди! Як можливо радіти «завжди»? Відповідає цей самий вірш…

– Так само, як і в третьому розділі – у Господі!

Питання 12:  Що це означає практично?

– Це означає, що при будь-яких обставинах, які б неприємні несподіванки нам не підносило життя, у нас є стабільна, незмінна причина радіти!… 

– Це наш Господь! У Христі навіть трагедії мають позитивну сторону…

 Додатки до рубрики: Життя Павла в минулому (понеділок)

Питання 1:  Більше того! Ми маємо постійну, стабільну причину не тільки радіти, а ще й хвалитися!» Читаємо Филп. 3:3 (ІІ ч.). Як це виглядає практично?

– В нашій Сосновській громаді ми часто маємо служіння досвідів. Це спеціальне богослужіння, коли члени церкви розповідають свої досвіди з Господом…

Питання 2:  Чи існує якась небезпека в такому служінні? Яка? 

– Ще раз прочитаємо цей вислів: Хвалимося… Ким? – Христом Ісусом! А не чим? – Не тілом, тобто не собою…

– Слово тіло апостол Павло часто використовує в своїх посланнях. На попередньому уроці ми вже згадували про «тіло»…

Питання 3:  Які значення має  слово «тіло» в посланнях апостола Павла?

1) Тіло – це наше фізичне єство з усіма його фізичними потребами;

2) Тіло – це наші вроджені, спадкові переваги;

3) Тіло – це наші власні людські досягнення й набуті переваги.

– Про «тіло» в першому значенні ми говорили на попередньому уроці.

Питання 4:  А яке значення вкладає Павло в слово «тіло» у вірші 3 (ІІ ч.)? 

– В даному тексті й наступному уривку слово «тіло», вжите автором у двох останніх значеннях. Тобто це переваги успадковані й набуті.  

– Зараз ми переконаємося, якими великими перевагами володів апостол Павло, як вродженими, так і досягнутими його власними зусиллями.

Питання 5:  Читаємо Филп. 3:4-6.  

– Павло не хизується, але реально, об’єктивно оцінює свої переваги й досягнення. Познайомимося з ними ближче.

Обрізаний восьмого дня…

Питання 6:  А що в цьому особливого?

– Це означає, що Павло не прозеліт, не навернений в юдаїзм у дорослому віці. Він від народження єврей…

Єврей із євреїв…

– Його родословна не містить язичницькі корені, він з діда-прадіда чистокровний єврей! Ось його родословна:

З роду Ізраїля, з племені Веніамінового

– Навіть ім’я його – Савло походить від імені першого царя Ізраїля Саула, котрий був з того самого племені Веніамінового.

Фарисей за Законом

– І не просто фарисей, а горливий фарисей! «Рабини вбачали в ньому багатообіцяючого молодого чоловіка, покладаючи на нього великі надії, як на здібного, ревного захисника стародавньої віри. Коли Савла обрали членом синедріону, він отримав владу» (ДА, [112]).

Питання 7:  Який підсумок всіх своїх духовних досягнень робить Павло у вірші 6 (ост. ч. CUV)?

– Щодо праведності, яка від Закону, – бездоганний! Найвища оцінка! Майже безгрішний! Яких висот в юдаїзмі досягнув цей фарисей!

Додатки до рубрики: Справді важливе (вівторок)

Питання 1:  А тепер прочитаємо вірш 7. Чому втрата? Таке велике надбання – і спадкове, і набуте – одним махом перекреслити? Чому?

– Адже він був бездоганний щодо праведності від Закону! Але… Павло зрозумів велику істину: не існує праведності від Закону!

– Бо у функції Закону не входить давати праведність… 

Питання 2:  Яка головна функція Закону? Римл. 7:7.  Яка ще друга функція Закону? Гал. 3:24

– Закон вказує на гріх і відразу веде до Джерела очищення – Ісуса Христа. А Павло сподівався стати праведним через Закон…  Який самообман!

Питання 3:  Чим для Павла обернулося таке багаторічне сподівання? Филп. 3:7 (ІІ ч.)  

– Втратою… збитками… Образно кажучи, з позиції бухгалтерії, це обернулося не тільки нульовим прибутком, але втратою всіх коштів…

– Ба більше: на рахунок Павла в його «бухгалтерську книгу» був записаний величезний мінус! Величезний борг у графу дебет!

Питання 4: Трагедія? Фіаско? Провал?

–  Уявіть, що Павлові було років 30-40, коли він зустрівся з Христом… Всі ці роки активного, горливого фарисейського життя обернулися банкрутством!

– Такий провал навіть у ділових справах – це трагедія. А в духовних, релігійних?

– Ми уявляємо, яке потрясіння пережив цей самовпевнений фарисей, коли зрозумів, що все життя йшов шляхом самообману?

Питання 5:  Подумаймо про ще одну трагедію: 1Кор. 15:8, 9.

– Недородок / недоносок… Викидень, мертвонароджений плід… «Внаслідок тих жорстоких дій, котрі він виявляв до віруючих у Христа» (КАСД. Т. VI. С. 801).

– Кров невинних душ була на його руках…

Питання 6:  Як же цей виродок зміг прозріти і побачити себе у правдивому світлі?  

– Спочатку він мусів осліпнути в буквальному значенні цього слова, коли йому з’явився Христос…

– І тільки після цього почати все з спочатку…

Питання 7:  Брати і сестри, чи не загрожує і кожному з нас подібне духовне засліплення / самообман? Об’явл. 3:17

– Чи може статися так, що найцінніший наш ресурс – час – ми віддаємо на абсолютно марні речі?

– І лише з’явлення Христа при Другому Приході пробудить нас із цієї летаргії?

Додатки до рубрики: Віра в Христа (середа)

Питання 1:  Читаємо Филп. 3:8 (І ч.).  Невже усе, порівняно з пізнанням  Ісуса, є втратою?

– Якщо апостол не робить ніякого винятку із цього «усе», це значить, що, воістину, УСЕ!

– Порівняно з пізнанням Ісуса УСЕ – це втрата!

Питання 2:  Більше того, чим ще це усе називає Павло? Вірш 8 (ІІ ч.)   

– Українські переклади більш стримані, називаючи це усе сміттям. Але оригінал дає дуже гострий вислів, котрий буквально означає покидьки…

– Це не просто втрата, це шкідливе і небезпечне для вічного життя…

Питання 3:  Брати і сестри, а ми вже зробили таку переоцінку наших цінностей? Чи ми вже оцінили, яка валюта є сміттям, а яка варта всього?

– «Той, Хто зійшов з Неба, може говорити про небесне і правильно відкрити, що є валютою Неба, на якій Ісус викарбував Свій образ і напис» (Посібник, 76).

Питання 4:  Що є цією валютою? На чому Ісус викарбував «Свій образ і напис»? 

– На нашій освіті? Нашому служінні? Добрих ділах? Пожертвах? Єдина валюта, котру ми візьмемо з цього світу у вічність – наш характер.

– Сформований за образом Христового характеру, та з Його написом. А ця валюта здобувається лише через найтісніші стосунки з Господом…

Питання 5:  Яку валюту ми цінимо сьогодні? Добуванню яких коштів присвячуємо майже весь свій час?

– «Христос указує на загрозу… у надмірній прихильності до непотрібних і небезпечних предметів. Він прагне спрямувати наш розум від земного до небесного, аби ми не витрачали час, таланти й можливості на речі, які є абсолютною марнотою» (там само).

Питання 6:  Який підсумок сказаного вище робить Павло у вірші 8 (ост. ч.)?

– Щоб придбати Христа… Придбати Його для себе, як прибуток, як дорогоцінний скарб… Як найдорожчу перлину…

Питання 7:  А якою була його остаточна, найвища мета? Вірш 9.

– Знайтися у Ньому… Про це ми говорили вище: у  Христі. Через близькі взаємини з Христом ми щодня можемо перебувати у Ньому.

– І тоді, коли Він прийде, ми також знайдемося у Ньому.

Додатки до рубрики: Лише одне – пізнати Христа (четвер)

Питання 1:   Через які засоби Павло сподівався пізнати Христа? Филп. 3:10.

1) Відчути на собі силу воскресіння

– Павло не просто хотів познайомитися теоретично з силою воскресіння Христа. Він хотів відчути цю силу на собі!

– Силу, котра тепер воскрешала його для святого життя, а колись воскресить для вічного.

2) Мати співучасть у стражданнях Христа

– «Павло не уникав страждань, навпаки: він вітав страждання, як засіб увійти з Ісусом у ще тісніший союз» (КАСД. Т. VII. С. 169).

3) Уподібнюючись Його смерті.

– Павло бажав у всьому бути подібним до свого улюбленого Учителя, навіть у смерті.

Питання 2:  Але чи вважав він себе досконалим? Вірші 12-16

– Він скромно й смиренно говорить, що перебуває в процесі вдосконалення.

ІІІ. Закінчення:

Питання:  Брати і сестри, ми відчуваємо, яких найближчих, унікальних взаємин з Ісусом досягнув Павло? Ми хотіли б мати такий самий досвід?

Згадуймо наших наставників, які проповідували нам Боже Слово, і, дивлячись на кінець їхнього життя, наслідуймо їхню віру (див. Євр. 13:7).