Урок №6. Через Червоне море. 2 – 8 серпня 2025 року
Скачати .PDF
Урок 6
Через Червоне море
І. Вступ:
– Вітаю вас, брати і сестри, на уроці СШ. Ми продовжуємо досліджувати біблійну книгу Вихід…
– Сьогодні ми вже підійшли до найвищої точки Виходу єврейських рабів із багатовікового єгипетського рабства.
Питання 1: Знаєте, де знаходиться ця найвища точка? На якій вершині?
– Дивовижний наш Бог! Найбільше чудо в історії старозавітного Ізраїля Він звершив не на горі, а на дні моря…
Питання 2: Про це нагадує і заголовок уроку:
Через Червоне море
– На дні Червоного моря Всемогутній Бог потопив всю славу фальшивих богів найвищої на той час єгипетської цивілізації…
– І там же свою останню «точку неповернення» знайшли зухвалі вороги Божого народу – єгипетське божище – фараон, його медіуми і весь цвіт його армії…
– А єврейські утікачі, що роками відчували на своїх спинах нагаї цих рабовласників, вже ніколи не побачать їх живими…
– Останнє, що нагадає їм про 400 років поневолення,– трупи їх переслідувачів на березі моря.
Питання 3: Про це говорить і Пам’ятковий вірш: Вих. 14:13, 14.
ІІ. Основна частина
– Нагадаємо події попереднього уроку… Ізраїльтяни спішно готуються до Виходу… Кров’ю пасхального ягняти окроплюють одвірки осель.
Питання: А що роблять єгиптяни, дивлячись на ці приготування?
– «Побачивши здійснювані євреями великі приготування до тієї страхітливої ночі, єгиптяни глузували [сміялися] з крові, котрою були помічені їхні одвірки» (ІВ, [118]).
– Народна мудрість говорить: Добре сміється той, хто сміється останнім.
Додатки до рубрики: «Ідіть і служіть Господу» (неділя)
– Всього через декілька годин усьому Єгипту та фараону було вже не до сміху… «Ідіть і служіть Господу»… – був даний спішний наказ.
Питання 1: Ми знаємо, хто його видав? Вих. 12:31
– Той, хто зовсім недавно оголосив про Бога Ягве, «що ніби не знає Його» (ІВ, [115-116]). Тутмос ІІІ – єгипетський богоборчий фараон.
– Ще в третьому уроці ми також не повірили його словам: Не знаю Ягве... І ми були праві! Як бачимо, Дух пророцтва говорить те саме.
– А тепер цей самий фараон наказує: Ідіть і служіть Ягве! Яка радикальна зміна сталася в свідомості цього єгипетського царя! Більше того!
Питання 2: Про що він просить зневажених ним єврейських рабів? Вих. 12:32 (ІІ ч.). Як могла статися така неймовірна зміна в його гордому серці?
– Тільки після всенародного єгипетського ридання над тілами мертвих первенців гордість фараона була перетворена на порох (ПП, 280).
Питання 3: Отже, фараон покаявся? Чи було покаяння фараона правдивим? – Ні! Чим ми можемо це довести?
– Найсильнішим аргументом нещирого фараонового покаяння будуть наступні події – він поженеться за рабами-втікачами, щоб повернути їх назад.
Питання 4: А якби ми не знали цього майбутнього, ми б зрозуміли, що покаяння царя неправдиве?
– Є певні ознаки, по котрих можна визначити, що покаяння нещире.
Питання 5: Назвемо тільки три з них:
1) Неправдиве покаяння жалкує тільки про наслідки гріха, а не про сам гріх (ВБ, [620, 621]).
2) Воно звершується не добровільно, а під впливом обставин або страхом покарання (5СЦ [636, 637]).
3) Якщо людина відкладає своє покаяння, зволікає визнати свій гріх, відтягує час, – таке покаяння нещире.
– Відповідно до цих ознак фараонове покаяння навіть не можна назвати покаянням. Його слова: Поблагословіть і мене, – це не покаяння.
– Звернемо увагу на останню третю ознаку неправдивого покаяння: Зволікання.
Питання 6: Як це виглядає практично?
– Візьмемо до прикладу наших дітей… Для однієї дитини достатньо тільки одного нашого погляду, щоб дитина сказала: Тату, вибач…
– Іншій дитині не допоможе й ремінь…
Питання 7: Скільки «ременів» було потрібно фараонові?
– «Бог уважав за потрібне звершити Свої суди [ремені] над фараоном…оскільки його не можна було переконати інакше» ((ІВ, [115-116])).
– Ось чому Тутмосу ІІІ потрібно було аж 10 судів! Але і це не допомогло…
Питання 8: А як скоро каємося ми? Від чого це залежить?
– Від стосунків з Господом… Брати і сестри, розвиваймо свої відносини з Ісусом.
– Розвиваймо чутливість до голосу Духа Святого, Котрий веде нас до покаяння…
– Не чекаймо, не зволікаймо. Не провокуймо Бога на «ремінь»…
Додатки до рубрики: Посвячення первістків (понеділок)
– Переходимо до 13-го розділу книги Вихід…
Питання 1: Прочитаємо Вих. 13:2, 12, 13 (ІІ ч.), 15 (ІІ ч.); Чис. 3:13.
– Це був особливий обряд посвячення первородних хлопчиків. Тільки первородних, і тільки хлопчиків!
Питання 2: Чому таке обмеження? На честь якої події був встановлений обряд посвячення?
– На перший погляд здається, що саме Вихід Ізраїля з Єгипту й спасіння єврейських первенців, лежить в основі даного обряду.
– Це так, але не зовсім. Зосереджуючись лише на видимій стороні обряду посвячення, можна випустити з уваги найголовніше його значення.
Питання 3: У чому ж полягало головне значення обряду посвячення первородних?
– «Закон щодо посвячення первістків мав виняткове значення. З одного боку він був пам’ятником чудового визволення Господом синів Ізраїлевих, а з іншого – слугував прообразом значно більшого визволення, котре мав здійснити Єдинородний Син Божий».
– «Посвячення первістків бере свій початок від прадавніх часів. Бог обіцяв віддати Первородного Небес задля спасіння грішника» (БВ, 33, 32 [50-52]).
– Первородний Небес…
Питання 4: Що означає це Ім’я? Івана 1:14, 18
– Послухаємо, як ці тексти звучать на мові оригіналу: Єдиний, Незрівняний, Унікальний Син у Отця… (вірш 14).
– А тепер вірш 18: Єдиний, Незрівняний, Унікальний Син, Бог, Який біля самого серця Отця (ІПБ).
– Ми відчуваємо, які близькі, дивовижні стосунки були між Цими Двома Особами Божества – Отцем і Сином?
– І Цього Незрівняного Отець обіцяв відірвати від Свого серця і віддати…
Питання 5: Віддати кому? Віддати на що? Ми знаємо на що Він віддав Свого Унікального Бога-Сина?
– Згадаємо Гефсиманію, згадаємо Голгофу, аби зрозуміти, на що, на які тортури Отець віддав Свого Сина…
– «Віддаючи Свого Сина, Бог віддав нам усе Небо. Більшого Він дати вже не міг… Він… віддав Самого Себе в Особі Свого Сина» (РЧ. 2023. 19 /7; 29 /9).
Питання 6: Зазирнемо в серце Бога Отця, коли Він приймав це страхітливе рішення віддати…
– Ісус «благав Свого Отця, запропонувавши віддати Своє життя як викуп». «Цареві Всесвіту коштувало це великої внутрішньої боротьби, перш ніж Він міг погодитися на смерть Свого Сина» (ІВ, [42]; РЧ. 2023. 24 січня).
– Але так полюбив Бог світ, що віддав…
Питання 7: Пропоную коротку довідку щодо посвячення первородних:
– Первородних посвячували з прадавніх часів… А «в час звільнення Ізраїлю з Єгипту був даний наказ відновити посвячення первородних.. Після того, як було встановлено служіння в скинії, Господь обрав покоління Левія замість первородних… Однак усіх первістків і надалі вважали Господніми – їх потрібно було викупляти» (БВ, [50-52]).
Питання 8: За яку ціну? Чис. 18:16… І таку саму було сплачено за Кого?
– 5 шеклів срібла… Це приблизно 57 г срібла… За Того, в Кому було все Небо, в Кому Бог Отець віддав Самого Себе, сплатили також ці мізерні копійки…
Додатки до рубрики: Перехід через Червоне море (вівторок)
– Ми підходимо до 14 розділу книги Вихід… Фараон дав наказ Ізраїлю вийти з усім своїм добром.
– Єгиптяни обдарували їх усіма своїми скарбами і народ назавжди покидає країну свого поневолення…
Питання 1: Скільки ж їх вийшло? Вих. 12:37, 38.
– Враховуючи дітей, жінок і велику мішанину (перек. Огієнка), тобто людей не єврейського походження, всього вихідців було близько двох мільйонів осіб…
Питання 2: Ми уявляємо, що це був за натовп? А якщо додати їхні отари і стада? Як можна було справитися з цим усім у пустелі?
– Ось де Мойсею стала в пригоді сорокарічна єгипетська наука… Недарма ж, описуючи Ізраїль, він вживає військову термінологію: військо, дивізія, табір.
– Пізніше кожне відділення матиме навіть свій прапор. У цьому Божому «війську» був порядок і дисципліна, без яких вижити в пустелі неможливо.
– Віримо, що тут були присутні й безліч Божих ангелів…
Питання 3: Читаємо Вих. 13:17, 21, 22; 14:1, 2.
– Вже декілька днів народ відчуває повну свободу! Яка радість! Яке щастя! Люди вільні, не чути крику погоничів, не чути свисту в повітрі нагаїв…
– Вітер свободи наповнює їхні серця торжеством! А перша зупинка – над морем – справжній курорт з пляжем!
– Від сонця вдень дає тінь і вологу (як кондиціонер) стовп хмари, а холодні пустельні ночі зігріває й освічує стовп вогню…
– І тільки один Мойсей знав, що за «курорт» в цей час був у Єгипті…
Питання 4: Що ж там відбувалося? 14:5-7
– Ось тепер стає очевидним, яким було «покаяння» Тутмоса ІІІ… Останній «ремінь» – смерть його первородного сина – не привела царя до покаяння.
Питання 5: Чи робив щось Господь, щоб перешкодити фараоновим намірам повернути рабів? 14:8
– Ми вже знаємо, що означають ці слова… Господь не втручався і дозволив і фараону, і його війську здійснювати їхні плани…
Питання 6: Хто ще супроводжував цю гонитву за рабами-втікачами?
– «Фараон особисто, в оточенні вельмож, очолив армію, готову до наступу. Щоб здобути ласку богів і таким чином досягти успіху в цій експедиції, армію супроводжували жерці» (ПП, 283).
– Всі вельможі, сам фараон, його чарівники – тобто все управління країною і політичне, і духовне, та вся блискуча армія взяли участь у цьому поході…
– Забігаючи наперед скажемо, що ні один із них не повернувся…
Питання 7: Що відбувається далі? 14:10-12. Ми можемо зрозуміти реакцію цих рабів? Так! А виправдати? Ні! Чому?
– Після стількох чудес Великого Ягве, як можна було так зреагувати? Як можна було говорити такі слова?
Додатки до рубрики: Ідучи вірою вперед (середа)
Питання 1: Скажіть, а Господь розумів цих рабів? Краще за нас! А чи виправдав їх? Так… Чому?
– Бо їхні імена на одвірках були вкриті викупною кров’ю… І це надавало Господу право по-особливому втручатися в їхню долю.
– Ось чому, попри зневіру й нарікання народу, Господь знову рятує їх! Знову й знову в подіях Виходу ми спостерігаємо Божу благодать – незаслужену милість.
Питання 2: З яким закликом звернувся Мойсей до народу? Вих. 14:13, 14.
– В цьому заклику ми виділимо три особливих накази. Вони сьогодні і для нас є рятівними, коли на нас падають несподівані випробовування.
Перший наказ: Не бійтеся! Що він означає?
– Тут вжита наказова форма дієслова, ще й стоїть знак оклику. Це не прохання, це наказ.
– Мойсей не говорить: Може б ви не боялися? Я би радив вам не боятися…Ні! Він голосно вигукує: Не бійтеся!
– Отже, боятися чи не боятися – це повністю залежить від нас. Це наше особисте рішення.
– А Господь при цьому дає найсильніші аргументи, щоб ми не боялися: Я Бог Ягве, Я з вами!
– Ви зі Мною в Завіті, в особливих стосунках, Я тут, зараз, поруч. Вам немає чого боятися!
– 365 разів лунає зі сторінок Святого Письма цей заклик: Не бійся! Тобто на кожний день року…
Другий наказ: Стійте! Що це означає?
– Коли у нас щось трапляється, першою нашою реакцією має бути зупинитися й завмерти. Ці миті дані нам для чого? Для беззвучної миттєвої молитви…
– Брати і сестри, це має стати нашою звичкою – при будь-якій несподіванці завмерти й подумки помолитися…
– Розвиваймо цю звичку! Вона стане для нас рятівною в екстремальних умовах. Згадаймо Неємію і його беззвучне миттєве благання до Бога в присутності царя.
Третій наказ: Мовчіть (перекл. Огієнка)!… Як тут можна мовчати?
– Дозвольте сказати, що це найважливіший наказ! Наша людська грішна природа у безвиході провокує на поспішні, немудрі слова сумніву й невір’я.
– Саме на такі наші слова вказує диявол, щоб не допустити Господа врятувати нас.
Питання 3: А що робить Господь у той критичний час, аби укріпити Свій зневірений народ? 14:19, 20
– «Хмарний стовп велично піднісся у небо, обминув ізраїльтян і опустився перед єгипетською армією. Темрява, немов стіна, залягла між переслідувачами й переслідуваними. Втративши з поля зору табір євреїв, єгиптяни змушені були зупинитися. Темрява ставала все густішою, але хмара, що стояла поміж ними стіною, була яскравим світлом для євреїв, – в таборі було ясно, як удень. Надія знову воскресла в серцях ізраїльтян» (ПП, [287]).
– Брати і сестри, це був вирішальний момент!
Питання 4: Який наказ тепер дав Мойсей? 14:15
– Ідіть уперед! «Якби змучений, наляканий народ повернув назад у той час, як Мойсей наказав рухатися вперед, Бог ніколи не відкрив би для них шляху» (там само [290]).
Питання 5: Тому як ці події пояснює апостол Павло? Євр. 11:29
– Усе-таки народ повірив Господу і Мойсею! «Події, допущені Провидінням, укидають невіруючого в темряву й розпач, у той час як для віруючої душі вони сповнені світлом і миром» (там само).
Додатки до рубрики: Пісня Мойсея і Маріам (четвер)
– Дивовижний наш Господь! Ми читали, що темрява залягла, немов стіна; хмара стояла стіною… І ще одну стіну Бог учинив тієї ночі!
Питання 1: Прочитаємо 14:22.
– «Води піднялися і стали як застиглі стіни з обох боків» (ІВ, [121-124]).
Питання 2: А яка доля чекала переслідувачів? Вірші 26-28. А самого фараона? Псал. 135:15 (Огієнко)
– Як ми вже сказали вище, кожен із них на дні Мертвого моря знайшов свою «точку неповернення»…
– Фараон Тутмос ІІІ мав сина (не первенця), Аменхотепа ІІ. У час Виходу він проводив якусь військову кампанію за межами батьківщини.
– Уявімо собі, яку трагедію він застав, повернувшись до Єгипту! Країна зруйнована, батько його потонув у морі, а старший брат загинув як первенець.
Питання 3: Що найперше зробив Божий народ, вийшовши на другий берег моря і побачивши на ньому тіла своїх поневолювачів? 15:1, 2
– Ще один раз народ Божий заспіває цю пісню…
Питання 4: Читаємо Об’явл. 15:2-4.
ІІІ. Закінчення:
– Яким тріумфальним був Вихід Божого народу з єгипетського рабства! Вони йшли по дну Червоного моря! Їхній шлях пролягав по чистому білому піску…
– Він був устелений рожевими коралами, перламутровими раковинами, величезними пінктадами*, з яких виглядали перлини… Перед ними крокував їхній невидимий Вождь у вогняному стовпі…
– Яким же буде наш Великий Вихід із земного рабства гріха й смерті! Наш шлях пролягатиме через бездонний космос…
– Він буде устелений сяючими зірками, рожевими галактиками, голубими туманностями…
– Перед нами крокуватиме наш видимий Вождь, Такий подібний до нас… Син Людський зі слідами розп’яття на руках і чолі …
Питання: То чи можемо ми сьогодні чогось боятися?
– Ідімо вперед! Навіть, якщо наші очі нічого не бачать у темряві і ми відчуваємо холодні хвилі біля своїх ніг ([ПП, 290]).
* Пінктада – морський двостулковий молюск, перлівниця, що іноді досягає в діаметрі 30 см, а вагою до 10 кг.
