Урок №5. Пасха. 26 липня – 01 серпня 2025 року
Скачати .PDF
Урок 5
Пасха
І. Вступ:
– Вітаю вас, брати і сестри, на уроці СШ. Ми продовжуємо досліджувати події Виходу Ізраїля з єгипетського рабства.
– Сьогодні ми досягаємо кульмінації цих подій, котра носить назву Пасха…
Питання 1: Такий самий заголовок і сьогоднішнього уроку:
Пасха
Питання 2: Пам’ятковий вірш: Вих. 12:26, 27.
– У чотирьох попередніх розділах книги Вихід, в яких описувалися дев’ять згубних єгипетських кар, Боже Ім’я Ягве зустрічалося 77 разів!
– Ягве – Бог стосунків… Я – Друг, – 77 разів повторював Господь.
Питання 3: Чий Друг?
– Ягве – Бог євреїв, – 4 рази дається таке уточнення в цих розділах. Сьогоднішній урок відкриває, що Бог не тільки Друг Свого народу.
– Він набагато ближчий, аніж Друг! Він – Батько! А Ізраїль – Його первородний син.
ІІ. Основна частина
Питання 1: Чому саме цей народ Ягве назвав Своїм первородним сином?
– «Ізраїльський народ, якого єгиптяни зневажали, був ушанований Богом як хоронитель Його Закону. Завдяки особливим благословенням і привілеям євреї мали перевагу серед інших народів як первородний син серед своїх братів» (ПП, [273]).
– Сьогодні ми побачимо, як Небесний Отець піднявся, щоб звільнити Свого первенця із тривалого рабства.
Додатки до рубрики: Ще одна кара (неділя)
– Пригадаємо, на чому ми завершили попередній урок…
Питання 1: Читаємо Вих. 10:29.
– Так сказав Мойсей… Але в Господа був інший план.
Питання 2: Який? Вих. 11:4, 5, 8. З ким відбулася ця розмова Мойсея? – З фараоном. За чиїм наказом? За повелінням Бога.
– Господь мав намір дати фараону й усьому Єгипту ще один, останній шанс. Тому Він звелів Мойсею знову піти до фараона…
Питання 3: Скажіть, чи був Мойсей пророком? Втор. 18:15
– Єдиний пророком, з ким Святе Письмо порівнює Христа, був Мойсей…
Питання 4: Як же він міг так помилися, оголосивши фараону, що вже не побачить його лиця? Ми можемо навести подібні помилки інших пророків?
– Пророк Натан сказав Давиду, що Господь схвалює його намір побудувати храм. Але Господь тієї ж ночі заперечив, що це не так (див. 2Сам. 7розділ).
– Згадаємо пророка Нового Завіту – апостола Петра. Він не просто сказав щось не так, а навіть допустив лицемірну поведінку (див. Гал. 2:11-15).
Питання 5: Як нам пояснити такі негативні досвіди пророків?
– Ми вдячні Господу, Котрий дозволив у Святому Письмі описати такі моменти. Ми вдячні Мойсею за його чесність і порядність!
Питання 6: А ми помітили, після яких слів Мойсей поставив Господнє виправлення? Вих. 11:3 (ІІ ч.)
– Така велична характеристика Мойсея, і тут раптом Господь виправляє його помилку… Сказав Господь протилежне тому, що сказав Мойсей…
Питання 7: Ми оцінюємо смирення цього видатного вождя Божого народу? Числ. 12:3
– Найлагідніший за всяку людину, що на поверхні землі… Знову нагадаємо собі, що Останок Божого народу відзначатиметься глибоким упокоренням…
– Як бачимо, сам Мойсей засвідчив дуже чітко, що він може помилятися, він не є безгрішним…
Питання 8: А що можна сказати про написані Мойсеєм перші п’ять книг Святого Письма? Вони так само помилкові?
– Отут, брати і сестри, нам треба бути надзвичайно обережними! Щоб недосконалість особи пророка ми не перенесли на його Богонатхненні твори!
– Саме для того, щоб відділити недосконалість пророка від його написаного слова, Господь посилав пророку натхнення від Святого Духа.
Питання 9: Чому ми так серйозно наголошуємо на цих фактах із життя та діяльності пророків?
– Лише тому, що сьогодні лунають звинувачення в помилках, неточностях творів останнього пророка нашої Церкви Еллен Уайт…
Питання 10: Яке застереження дає таким критикам Покровитель усіх пророків? Пс. 104:15 (Огієнко)
– Повернемося до останньої Єгипетської кари… В 11-тому розділі Господь дуже чітко змальовує її подробиці.
– Це був ще один шанс для фараона та всього Єгипту… Це була для них благодать на благодать.
Питання 11: Якби в цей останній момент фараон послухався і відпустив народ, чи загинули би первенці?
– Ніколи! З яким палким бажанням, з яким внутрішнім тремтінням Мойсей очікував відповіді фараона!
Питання 12: По чому це видно? Вих. 11:8 (останнє речення)
– Це був праведний гнів на бездумність і жорстокість украй упертого царя, котрий заради свого гонору пожертвував цвітом своєї сім’ї і цвітом своєї нації.
Додатки до рубрики: Дотримання Пасхи (понеділок)
– Ми переходимо до дослідження 12-того розділу книги Вихід. Це знаменитий розділ Святого Письма…
– Це «перша згадка» найважливішого свята Божого народу – свята Пасхи… І вона проливає потужне світло на «останню згадку» цього свята…
– Після цієї «останньої згадки» старозавітна Пасха назавжди відійшла… «Національне юдейське свято повинно було відійти назавжди» (БВ, [652]).
Питання 1: Де в Святому Письмі ми знаходимо «останню згадку» Пасхи Старого Завіту?
– В останніх розділах кожного Євангелія… «Перша згадка» Пасхи – це прообраз. «Остання згадка» – це реальність, на котру указував образ…
– Старозавітна «Пасха повинна була не тільки нагадувати про звільнення з Єгипту, а й символічно вказувати на значно більше визволення, яке мав здійснити Христос, звільняючи свій народ від рабства гріха» (ПП, [277]).
Питання 2: Тому, як ми побудуємо наше наступне дослідження?
– Ми будемо розглядати деталі прообразної Пасхи в Єгипті. І відмічати їх виконання через 2 тисячоліття в реальній Пасці в Єрусалимі.
– Найперше встановимо значення самої назви цього свята: Пасха.
Питання 3: Що означає слово «Пасха»? Прочитаємо Вих. 12:11.
– Це «перша згадка» в Біблії слова Пасха. Воно походить від староєврейського слова песах, котре означає перейти над, обминути, лишити недоторканим.
Питання 4: З якого ритуалу розпочиналося Свято Пасхи? 12:3, 6 (І ч.)
– Найперше треба було обрати безвадне, молоде ягня і відділити його. Вся сім’я з великою увагою вишукувала серед своєї отари це ягня…
– Воно мало стати пасхальною жертвою.
Питання 5: Кого представляло це безвадне ягня? Івана 1:29
– Це наш Спаситель, Святий безгрішний Син Божий – Ісус Христос.
Питання 6: Яка подія в житті Ісуса стала таким відділенням Його на Жертву? Івана 12:1, 12
– Читаємо із книги «Бажання віків»: «Був перший день тижня, коли Христос тріумфально в’їжджав до Єрусалима… Тепер Ісус мав намір привселюдно представити Себе як Викупителя. Він бажав привернути увагу до жертви, котра увінчає Його місію для грішного світу. Тимчасом, як люди збиралися в Єрусалимі святкувати Пасху, Ісус – Істинний Агнець – добровільно відділив Себе як жертву» (БВ, [569-571]).
Питання 7: Яка наступна дія була особливо рятівною в ритуалі Пасхи? Вих. 12:6 (ІІ ч.), 7
– Ягня слід було заколоти… Наш Господь був Агнцем, заколеним від закладин світу (Об’явл. 13:8 (ІІ ч.)). Реально це сталося на Голгофському хресті.
– Потім кров’ю ягняти треба було покропити одвірки дверей та їх перекладину.
Питання 8: Ви ніколи не замислювалися, чому ізраїльтяни повинні були кропити кров’ю саме одвірки й перекладину дверей? Чому не самі двері?
– Нещодавні археологічні розкопки дали вражаючу відповідь на це питання. Згідно з єгипетськими віруваннями людське єство має вічні елементами.
– Одним із цих елементів є ім’я людини. Як же зберегти своє імя навічно? Фараони та єгипетська знать висікали їх на величезних каменях пірамід, на камяних колонах і стелах.
– А що робити простому люду й біднякам? Адже їх хатини будувалися із найдешевшого і нетривкого будівельного матеріалу – цегли із глини й соломи.
– Однак деякі елементи кожної навіть найбіднішої халупки були зроблені з каменю – це одвірки та перекладина дверей.
– На них і висікалися імена всіх мешканців житла. Цієї традиції дотримувалися і приходьки-раби – діти Ізраїля.
– Ні, не камінь збереже ваші імена, а тому і життя, – проголосив у пасхальну ніч Великий Ягве. – Кров ягняти, що укриє ваші імена, ось ваш порятунок.
– Це єдине, що забезпечить нам і сьогодні вічне життя – покров викупної крові Агнця Божого.
Додатки до рубрики: Песах (вівторок)
– Продовжимо розглядати образи ритуалу свята Пасхи…
Питання 1: Що далі потрібно було зробити з убитим ягням? Вірш 12:46 (ІІ ч.). Спекти його цілим… На що вказував цей образ? Івана 19:36
– «На повноту Христової жертви» (ПП, 277). На її абсолютну досконалість…
Питання 2: Чи цього було достатньо? Що ще слід було зробити зі спеченим ягням? 12:8
– Ягня потрібно було їсти…
Питання 3: Що це означає? Івана 6:53, 54
– «Недостатньо тільки вірити в Христа для отримання прощення гріхів. Вірою ми постійно повинні отримуємо від Нього духовну силу через Його Слово» (ПП, [277]).
– «Життя Христа… міститься в Його Слові… Як наше фізичне життя підтримується їжею, так духовне життя підтримується Словом Божим».
– «Споглядаючи Його любов, роздумуючи над нею, вбираючи її в себе, ми стаємо учасниками Його природи…» (БВ, [390], [389-390]).
– Це та найвища відмітка нашого християнського досвіду, до котрої ми маємо прагнути й щоденно рухатися – причаститися до Божого Єства.
– А це можливо тільки через спілкування з Господом.
Питання 4: Чи стало спілкування з Богом над відкритою Біблією нашим щоденним досвідом?
– Кажуть, що молитва – це дихання душі… Дихання включає в себе вдих і видих.
– Вдих – це читання Писання, вбирання в себе його «повітря»; видих – це молитва, це те, що виходить з наших уст…
Питання 5: Чим має супроводжуватися така молитва? Вих. 12:8 (ІІ ч.)
– Ось що символізують ті «гіркі трави», з котрими єврейські раби їли печене ягня. Тоді це був «спогад про гіркоту єгипетського рабства» (ПП, 279).
– А сьогодні – це спогад, про гіркоту наших гріхів і покаяння (див. там само).
Питання 6: Що ще входило до складу пасхальної вечері? Вих. 12:15, 18. Що таке опрісноки? Чому заборонялося їсти квасне? 1Кор. 5:7-8
– Дріжджі й закваска майже завжди у Святому Письмі є символом гріха. Безгрішне Тіло Ісуса Христа представлене прісним, без закваски хлібом.
– Сьогодні багато християн твердять, що слово квасне / квашене стосувалося і стосується лише хліба. Тому на Пасху можна вживати хмільне вино.
Питання 7: Що ми на це скажемо*? Прочитаємо Вих. 13:7.
– Це Божественний закон щодо Пасхи. Найближчий до оригіналу переклад цього тексту дає І. Хоменко: «Сім днів їстимеш опрісноки, і нічого квашеного щоб і видко не було в тебе; дріжджів щоб видно не було в тебе по всій твоїй країні».
– А ось давньоєврейський оригінал: «Маццот (опрісноки – прісний хліб) будуть їстися сім тих днів і не побачиться в тебе хамец (квасне – все, що перейшло процес бродіння), і не побачиться в тебе сеор (закваска – будь-яка речовина, що викликає бродіння) в усім краї твоїм».
– Наведених три давньоєврейських слова включають всі продукти й напої, котрі на свято Пасхи і сім днів потому не повинні знайтися навіть у цілій країні…
Додатки до рубрики: Передача естафети (середа)
Питання 1: Прочитаємо Пам’ятковий вірш до сьогоднішнього уроку:
Вих. 12:26, 27.
– Зауважимо, що діти у стародавні часи приймали активну участь у святі Пасхи. Вони сиділи за спільним столом і споживали все те саме, що й дорослі.
Питання 2: Що практично ми можемо зробити сьогодні, щоб наші діти приєднувалися до нас у Вечері Господній?
– Ми з чоловіком маємо чудовий досвід такого прилучення дітей до свята Причастя. Особливо на Євангельських програмах.
– Діти готувалися до цього свята заздалегідь, як і дорослі: намагалися усунити всі непорозуміння, неприємності, просили пробачення у тих, кого образили.
– До церкви йшли в особливому святковому одязі. Старша диякониса готувала окремий хліб і виноградний сік для дітей.
– І в той час, коли проходила Вечеря у великому залі Дому молитви, в малому залі діти під керівництвом учителя суботньої школи або дружини пастора проводили свою Вечерю…
– Зазвичай діти сприймають це дійство з великою серйозністю і навіть благоговінням…
– Як правило, такі діти виростають і включаються в доросле життя Церкви…
Додатки до рубрики: Божественний суд (четвер)
Питання 1: Прочитаємо Вихід 11:4; 12:29. А де Мойсей?
– Дев’ять попередніх кар звершувалися через Мойсея та Аарона. А в десятій Мойсей не простягав свого жезла над Єгиптом…
– Господь одноосібно звершив цей останній вирішальний суд…
Питання 2: А що робив у цей час Мойсей і весь народ? Євр. 11:28
– Вірою справляли Пасху і покроплення крові…
Питання 3: У чому виражалася віра Божого народу?
– «Саме послухом народ мав засвідчити свою віру… Людина спасається вірою, а не ділами, однак віра виявляється у вчинках» (ПП, [279]).
– Вчинки свідчать, наскільки людина послушна кожному повелінню Господа.
Питання 4: Уявімо, що хтось із ізраїльтян виконав всі вказівки, крім однієї – не покропив кров’ю одвірки й перекладину… Що було б?
– Або не зібрав усю свою сім’ю в своєму домі, і його первісток десь залишився з єгипетськими друзями… Що було б?
– Ми також вийшли з духовного «єгипетського» рабства, а тепер готуємося до Великого Виходу із земного полону…
Питання 5: Наскільки ми послушні «кожному слову, що виходить із уст Божих»?
– Сьогодні немає дрібниць у нашому спасінні, як не було дрібниць у звільненні єврейських рабів.
– У зв’язку зі смертю єгипетських первенців, у багатьох християн виникають сумніви щодо милосердя Божого…
Питання 6: Як милостивий Бог міг допустити смерть невинних дітей?
– Нам варто пам’ятати, що любов вимагає справедливості не менше, ніж милості…
– Чомусь ніхто не згадує в цей час, скількох єврейських родин єгиптяни позбавили немовлят… А для багатьох із них це були первородні хлопчики!
– А скільки із цих загиблих могли стати видатними людьми, як Мойсей!
Питання 7: Крім того, кожний єгиптянин мав унікальну можливість самому врятуватися і врятувати свого первородного!
– Багато з них так і зробили! «Чимало єгиптян почали визнавати Бога євреїв як єдино правдивого Бога; вони навіть благали дозволити їм знайти захист у домах ізраїльтян, коли ангел-губитель проходитиме землею. Їх приймали з радістю, і вони поклялися з того часу служити Богові Якова і вийти з Єгипту разом з Божим народом» (ПП, [279]).
ІІІ. Закінчення:
– Божий суд загибелі над первородними Єгипту був судом викуплення для Його народу… Кожен отримав згідно зі своїм свобідним вибором…
– Так буде і в кінці часу: Другий Прихід Ісуса буде вогнем пожираючим для Божих ворогів. Але він буде і початком вічного життя для Його вірних дітей.
– Обираймо бути завжди на стороні нашого Викупителя…
* Якщо ми бажаємо отримати широку відповідь на це питання, варто прочитати книгу «Так пити чи не пити?». В ній представлено дослідження по проблемі помірного вживання алкогольних напоїв з позиції різних галузей медицини. А також широко розглядається богословський погляд на цю проблему з позиції Святого Письма.
