Урок №4. Кари. 19 – 25 липня 2025 року
Скачати .PDF
Урок 4
Кари
І. Вступ:
– Вітаю вас, брати і сестри, на уроці СШ. Ми продовжуємо досліджувати події Виходу Ізраїля з єгипетського рабства.
– Сьогодні ми розглянемо дев’ять єгипетських кар, котрі передували Виходу. Мимоволі пригадується одна Євангельська історія…
– Після чудового нагодування п’яти тисяч людей Ісус наказав учням переправитися на другий берег озера.
– Вони поплили… Знялася страшенна буря! Загибель була неминуча. Але Ісус пішов по хвилях рятувати Своїх друзів. Порятунок був поруч!
Питання 1: А що подумали учні, дивлячись на Христа? Марка 6:49, 50
– Це Я, Его еймі…– Сущий, Бог Ягве!
Питання 2: Подібно до апостолів, кого бачить безліч християн в історії про кари єгипетські?
– Суворого, немилосердного Бога Старого Завіту… Котрий Сам робить серця людей запеклими, а потім за це ще й карає…
– Але в сьогоднішньому уроці, з молитвою досліджуючи єгипетські кари, ми побачимо невимовну благодать Того Самого Бога Ягве Нового Завіту – Ісуса.
Питання 3: Який заголовок сьогоднішнього уроку?
Кари… Єгипетські кари…
Питання 4: Пам’ятковий вірш: Вих. 9:35.
ІІ. Основна частина
– Для дослідження нам сьогодні припадає чотири розділи з книги Вихід: 7, 8, 9, 10.
– Ми не будемо їх перечитувати, зупинятимемося лише на деяких окремих текстах і уривках.
Додатки до рубрики: Бог проти богів (неділя)
Питання 1: Передмовою до опису єгипетських кар є уривок Вих. 7:10-12. Прочитаємо його.
– «Між Богом та єгипетськими богами, – як говорить наш Підручник, – мали відбутися битви» (с. 49).
Питання 2: А що таке «єгипетські боги»? Це ідоли. А що таке ідол? 1Кор. 8:4
– Ідол – це ніщо… Це нуль, порожнє місце… Отже, і боги Єгипту – це нуль і порожнє місце.
Питання 3: Як можна проводити битви з нулем і порожнім місцем? Що в історії про палицю Мойсея свідчить про дещо більше, ніж нуль? Вірш 11
– Сьогодні багато атеїстів не вірять ні в Бога, ні в диявола. Для них це все – нуль і порожнє місце.
– Вони намагаються все це пояснити з матеріалістичної точки зору. Але іноді вони стикаються з «палицею, котра перетворилася на вужа»…
– І тоді замовкають, розуміючи, що за видимим криється дещо невидиме…
Питання 4: То що ж стоїть за єгипетськими богами? 1Кор. 10:19, 20
– Виявляється не що стоїть, а хто… За єгипетськими божищами стояли демони. Отже, ми робимо важливий висновок:
– В Єгипті мали відбутися битви Бога не з бездушними ідолами, не з мертвими «богами»…А з живими, невидимими істотами – демонами! Зі самим сатаною!
– Це були найзапекліші битви Великої боротьби Старого Завіту! І за ними спостерігав цілий Усесвіт.
Питання 5: Тепер ми розуміємо, чому так відчайдушно чинив опір Богові Небесному фараон і його чарівники?
– Під кінець дев’ятої кари всі єгиптяни «бажали, щоб ізраїльтянам було дозволено вийти з Єгипту. І тільки фараон та жреці до кінця опиралися вимогам Мойсея» (ПП, 272).
– Відпустити народ означало для сатани повний провал… Його поразку в Єгипті можна порівняти лише з поразкою на Голгофі…
Питання 6: У нас виникає питання: Як змогли чарівники перетворити палиці на вужів? Хіба сатана володіє творчою силою?
– «Насправді ж палиці чарівників не перетворилися на зміїв. Застосувавши чари за допомогою великого ошуканця, вони створили лише видимість чуда, адже сатані не під силу перетворити палиці на живих зміїв» (ПП, 264).
– Брати і сестри, це «перша згадка» у Святому Письмі про сатанинську підробку Божих чудес. Існує і «остання згадка»…
Питання 7: Читаємо Об’явл. 13:13, 14. Ми зауважили, якою буде диявольська сила зваблення в кінці часу?
– Цитую з Ранкових читань: «Ці чудеса він і справді творитиме, а не лише вдаватиме. У даному тексті Писання [Об’явл. 13:13, 14] – не тільки претензія на творення чудес [а дещо більше]. Однак є межа, яку сатана не може переступити» (РЧ, 2025р, 18 липня).
– Виявляється, що сила зваблення сатанинських чудес в кінці часу перевершить єгипетські зваблення!
Питання 8: Ми помічаємо, як Ранкові читання перегукуються з уроками СШ на цей квартал?
– Ми вже не раз зауважували, як вчасно Генеральна Конференція подає тематику уроків Суботньої школи.
– Не менш вчасно Божа Церква отримує і Ранкові читання. Ми їх читаємо? Досліджуємо?
– Якщо ми легковажимо цим матеріалом, то можемо пропустити дуже важливі Божі вістки спасіння.
Додатки до рубрики: Хто зробив серце фараона закам’янілим? (понеділок)
Питання 1: Прочитаємо Вих. 4:21. Ми знаємо, скільки разів повторюється цей вислів у книзі Вихід?
– Я ожорсточу серце його… «Дев’ять разів у книзі Вихід зазначено, що Бог зробив закам’янілим серце фараона» (Підручник, 50)!
– І в свідомості багатьох християн постає образ Старозавітного суворого, невблаганного Бога Ягве:
– Він Сам ожорсточив фараона і Сам же його покарав… Мойсей заперечує таке враження.
Питання 2: Як? Читаємо Вих. 8:28. Ми знаємо, скільки разів у книзі Вихід повторюється цей вислів?
– Дев’ять разів! Не 8 і не 10, а рівно стільки ж, як і попередній вислів!
50 / 50! «Fifty / fifty»! І це змушує нас добре подумати…
Питання 3: Хто ж зробив серце фараона запеклим?
– Спробуємо поетапно, з Божою допомогою розглянути це питання на основі Біблії та творів Духа пророцтва.
1) Ще до початку кар Господь попередив, що в майбутньому Він ожорсточить серце фараона (див. Вих. 4:21).
2) Але до середини кар, тобто до шостої кари, говориться тільки про самого фараона, що він сам зробив своє серце запеклим.
– До середини кар нічого не сказано про Боже втручання…
Питання 4: Коли Писання наголошує про втручання Бога? Вих. 9:12 (Огієнка) В шостій поразі… А чому раніше Господь чекав і не втручався?
– Це була благодать Бога Ягве – Бога стосунків, Самого Христа… Господь стукав у серце царя єгипетського…
– Дух Святий нарощував цей стукіт, робив його все гучнішим. Ще один шанс давався фараону… Ще один…
– Ось що пише Дух пророцтва: «Бог звертається до людей через Своїх слуг, посилаючи застереження та викриваючи гріх. Він кожному дає змогу виправити свої помилки, щоб вони не вкоренилися і не стали рисами характеру» (ПП, 268).
– П’ять разів у п’яти карах Господь дав фараону таку можливість… В шостій карі щось змінилося..
Питання 5: Що ж сталося в шостій карі?
3) Читаємо продовження цитати: «Але якщо хтось не бажає виправитися, то Божественна сила не втручається, аби запобігти наслідкам його власних дій» (там само).
– Дух Святий збільшує силу переконання, людина збільшує силу опору, і навіть не бажає виправитися…
Питання 6: Як називається кульмінація такого людського повстання?
– Точка неповернення… В Новому Завіті – це гріх проти Святого Духа. В книзі «Патріархи і пророки», змальовуючи шосту кару, Дух Пророцтва широко пояснює цей процес.
– Шоста кара була переломною. Саме тут вперше «вчинив запеклим Господь фараонове серце… Цілком можливо, що саме тут фараон переступив межу…
– До цього моменту ми ще повернемося в шостій карі. А зараз дослідимо сам вираз «вчинив запеклим Господь фараонове серце».
4) Брати і сестри, це особливість, специфіка біблійної мова: Те, чому Господь не перешкодив, Біблія описує, ніби Він це зробив.
Питання 7: Прочитаємо Йова 1:21. Скажіть, хто «узяв»? Чи Господь? А чому Йов говорить, що Бог узяв?
– Тому, що Бог не втрутився, не перешкодив сатані взяти майно Йова. А Йов говорить, що Бог Сам узяв. Така специфіка біблійної мови.
– Господь не перешкодив запеклості фараонового серця, а Біблія говорить:
Вчинив запеклим Господь фараонове серце…
– Те, що допускає Бог, чому Він не перешкоджає, розглядається Святим Письмом, як пряма дія Господа.
Питання 8: Виникає ще одне питання: Чому Господь послав ще п’ять кар? Чому не зупинився на п’ятій? Прип. 18:10.
– Це знову благодать Господа Ісуса! Благодать для жреців і для цілого Єгипту! Нажаль, більшість християн цього не розуміють, як і учні Христа під час бурі.
– Ми можемо бути впевнені, що після п’ятої кари ще хтось із єгиптян пішов до землі Гошен ховатися у «бомбосховище» …
– Ця картина нам щось нагадує про війну в Україні? Скільки людей відкрили для себе під час війни найнадійніше «бомбосховище» – Ім’я Ісуса Христа…
Питання 9: У цьому ж ключі як можна пояснити тексти Вих. 9:16; Римл. 9:17?
– Апостол Павло майже дослівно цитує текст із книги Вихід. А ось його богонатхненне тлумачення: «Не слід вважати, ніби Бог дав фараону життя саме з цією метою. Та все ж Його Провидіння так керувало подіями, що він зійшов на престол у час, призначений для визволення Ізраїлю. Хоча цей зарозумілий тиран через власні злочини позбавив себе милості, все ж життя царя було збережене, аби через його впертість Господь міг здійснити Свої чудеса в Єгипетській землі. Перебігом подій керує Боже Провидіння. Бог міг посадити на престол милосерднішого царя, який не наважився б опиратися могутнім виявам Божественної сили. Але в такому разі не здійснилися б Господні наміри» (ПП, 268) – явити всій землі спасіння Бога Ягве.
Додатки до рубрики: Перші три кари (вівторок)
– Отже, настав час злитися єгипетським поразам… Перелічимо перші три з них:
– перша кара – вода перетворилася на кров;
– друга кара – нашестя жаб;
– третя кара – воші на тваринах і людях.
Питання 1: Проти кого ж були спрямовані Божі кари? Вих. 12:12 (ост. ч.)
– Святе Письмо зазначає: проти єгипетських богів. І як ми вже згадували вище, проти сатани та його демонів, котрі стояли за цими божищами.
– Автор підручника детально пояснив, чому саме такі будуть кари: кожна з них була скерована проти конкретного єгипетського божества, або декількох.
– І цілий Єгипет мусів переконатися, що їхні божища не можуть врятувати.
Питання 2: А чому ж під час кар так страждали народні маси? Чи прості єгиптяни стояли осторонь Великої боротьби, що точилася в Єгипті?
– Ні один єгиптянин не був нейтральним. Населення країни розділилося… Майже весь народ був на боці бога-фараона й національних єгипетських богів.
– Але все ж були й такі, хто симпатизував єврейським рабам.
Питання 3: Як себе поводила перша група єгиптян?
– Це були ті, як ми відмітили ще в першому уроці, хто вистежував безпомічних єврейських немовлят-хлопчиків і віддавав їх на смерть…
Питання 4: Послухаймо зухвалі, уїдливі заяви цих ідолопоклонників:
– «Якщо ваш Бог справедливий, милосердний і володіє більшою силою, ніж єгипетські боги, то чому Він не зробить вас вільним народом?» (ПП, 259).
– Вони ставили в приклад самих себе. Подивіться, – вихвалялися вони, – ми поклоняємося фальшивим (як ви кажете) богам. Але ми стали багатим і могутнім народом! Це нам дали наші боги! І вони ж дали нам вас за рабів! І ми можемо вас, поклонників Ягве, гнобити й навіть убивати (див. там само, 260)!
Питання 5: Чи ми відмітили в Ранкових читаннях на минулий тиждень, як ця картина повториться за нашого часу?
– «Християни плакали, молилися, благаючи про здійснення Божих обітниць, тоді як нечестиві навколо насміхалися з них і погрожували знищенням. Вони глузували з нашої слабкості й нечисленності… Вони позбавляли нас коштів, щоб ми не могли ані купити, ані продати, а потім показували пальцями на нашу надзвичайну вбогість і скруту… Якщо ми – єдиний народ у світі, до якого Господь ласкавий, то чому ж зовнішні обставини проти нас?» (РЧ, 2025, 20 липня).
Питання 6: Який виклик кинуто Богові Ягве! І як Він відповів на подібні знущання за часів фараона Тутмоса ІІІ?
– «Бог… покарає єгипетський народ за ідолослужіння та примусить замовкнути хвалькувату мову, якою вихваляються благословення, нібито отримані від бездушних ідолів».
– «Як єгипетський народ, так і його боги були уражені силою, яка взяла на себе справу рабів» (ПП, 263, 272).
Додатки до рубрики: Мухи, худоба і фурункули (середа)
– Господь карав Єгипет… Але яка велика благодать була виявлена до народу! Божественна справедливість була змішана з милістю.
Питання 1: Якою?
– По-перше: Всіх і кожної кари можна було уникнути на одній простій умові – відпустити народ Ізраїльський (див. ПП, 263)…
– По-друге: Перед кожною карою Господь милостиво попереджував, що буде відбуватися і як приготуватися до цієї біди (див. ПП, 263).
– По-третє: Майже всі кари не торкалися землі Гошен. Тому охочі єгиптяни могли знайти тут надійне «бомбосховище» і для себе, і для свого майна.…
Питання 2: Якими були наступні три кари? 8:20; 9:6, 10,11
– Четверта кара – рої мух. Це були великі отруйні мухи. Їх укуси були дуже болючими і для людей, і для худоби…
– П’ята кара– моровиця на худобу.
Питання 3: Які були наслідки цієї моровиці? 9:6
– Катастрофа державного масштабу! Але фараон не поступився, тому його очікує шоста кара – гнояки на людях і худобі…
– Мойсею було наказано взяти попелу з печі й кинути до неба…
Питання 4: Для чого? Бут. 15:13, 16, 17
– «За 400 років до цього Бог показав Авраамові, що його народ зазнає у майбутньому пригноблення, вдавшись до таких символів, як дим з печі та полум’я вогню. Бог сказав тоді, що судитиме їхніх гнобителів і виведе поневолених із великим майном. У Єгипті Ізраїльський народ довго знемагав у печі страждань» (ПП, 267).
Питання 5: Хто розпалив цю «піч» «у сім разів сильніше»?
– Фараон Тутмос ІІІ… Це до нього прийшов Мойсей з вісткою від Бога! Це він наказав не давати рабам соломи! Це він перешкодив євреям святкувати суботу!
– Це перед ним, як ні перед одним фараоном були явлені «найразючіші докази Божественної сили» (ПП, 268).
– Попіл із печі піднявся до Неба… «Час визволення надійшов» (ПП, 267).
Додатки до рубрики: Град, сарана і темрява (четвер)
Питання 1: Читаємо про наступну кару: 9:18.
– Сьома кара – «тяжеленний град»… Увесь Єгипет зруйнований, врожаї пропали, худоба вигинула – на країну насувається голод…
Питання 2: Звернемо увагу на Вих. 9:19. Про що свідчить ця Господня порада?
– Знову благодать Христова! З якою неохотою Бог звершував суди над Єгиптом… Але фараон своєю впертістю не дав Господу альтернативи…
Питання 3: Дивує ще одне: Як фараон зміг так довго терпіти Мойсея? Адже він міг з першої зустрічі позбавити його життя!
– «Хоч фараон і знехтував словами Божих слуг, проте, стримуваний Божественною силою, не заподіяв їм лиха» (ПП, 263).
– «Фараон не наважився заподіяти йому шкоди, оскільки єгипетський народ вбачав у ньому єдину людину, здатну звільнити його від кар» (ПП, 272).
Питання 4: Про восьму і дев’яту кари читаємо Вих. 10:13, 22
– Восьма кара – сарана, дев’ята кара – темрява… Дев’ята, передостання кара – три дні великої єгипетської темряви… Три дні ніхто не рушив з місця…
Питання 5: Був час для роздумів?
– 72 години залишилися до найстрашнішого лиха, яке тільки може прийти на думку людині… 72 години великої Божої благодаті…
ІІІ. Закінчення:
– Пророк Ісая провістив немислиму Христову благодать нащадкам жорстоких єгипетських рабовласників, котрі запровадили геноцид євреїв: 19:23, 24.
– Воістину: де намножився гріх, намножилася Христова благодать. Головне – помітити її… Слава Господу за Його любов і милосердя!

