Скачати .PDF

Урок 3

Важкий старт

І. Вступ:

– Вітаю вас, брати і сестри, на уроці СШ. Ми продовжуємо досліджувати події Виходу Ізраїля з єгипетського рабства.  

– Вся історія народу Божого пов’язана із протистоянням і переслідуванням. Найзапеклішими його ворогами  були два царства. 

– З одним із них ми познайомилися на уроках СШ минулого кварталу.

Питання 1:  Що це за царство? Пригадуємо Німрода? 

– Він заснував Вавилон… Ця держава була лютим ворогом Ізраїля. І не просто Ізраїля, а навіть Бога Ізраїлевого!

Питання 2:  Чи заперечували вавилонські царі існування Бога Ягве?

– Ні! Вони знали, що це Живий Бог, їм неодноразово Господь демонстрував Свою силу й могутність.

– Але царі Вавилону протистояли повелінням Божим. Вони не хотіли підкорятися Його волі.

Питання 3:  Тому з ким Святе Письмо порівнює царів Вавилону? Ісаї 14  

– Із самим Люцифером… Географічно Вавилон лежав на північ від Ізраїля.  Тому часто пророки називають Вавилон північним царем (див. Дан. 11).

Питання 4:  А хто ж представляє другого особливого противника Божого народу?

– Південний цар – Єгипет на чолі з фараоном. Це царство лежало на південь від Ізраїля.  

–  Саме про нього, про його спротив Богові та Божому народові ми й будемо говорити на сьогоднішньому уроці.

Питання 5:  Який його заголовок? 

Важкий старт

Питання 6:  Пам’ятковий вірш якраз і представляє цього  другого смертельного ворога Божого народу: Вих. 5:1, 2.

ІІ. Основна частина

Додатки до рубрики: Хто такий Господь? (неділя)

– Отже, другий ворог Ізраїля – це Єгипет на чолі з фараонами.  

Питання 1:  Чим єгипетські фараони відрізнялися від вавилонських царів? Вірш 2

– Хто Ягве… Не знаю Ягве! – заявив фараон Тутмос ІІІ. Він заперечив існування Бога євреїв. Тому цей фараон – перший, згаданий у Біблії атеос.

– «Атеос» перекладається з давньогрецької, як той, що не знає Бога… Від атеос походить слово атеїст!

– «Перша згадка» в Біблії про атеїстів сягає часів фараона Тутмоса ІІІ…

Питання 2:  Чи ми знаємо,  прообразом якої атеїстичної країни став Єгипет? Об’яв. 11:8

– Це була Франція під час Французької революції… А потім… наша атеїстична держава. Ми відчули на собі всю силу обману й жорстокості атеїзму…

– «Єгипетський фараон» 70 років переконував нас, що не знає Бога… Що Його не існує…

Питання 3:  Чи дійсно, фараон не знав, Хто Такий Бог Ягве? Чи був знайомий Єгипет із Богом євреїв? – Так! Чим ми можемо це довести?

–  Бог Ягве, через прем’єр міністра Єгипту єврея Йосипа, врятував від голодної смерті не лише Єгипет, але й навколишні землі!

– Земля Гошен, де цілий народ поклонявся Цьому Богові, була областю Єгипту. То як фараон міг не знати Бога цього народу? Крім того,

Питання 4:  Чим особливо відзначалися єгиптяни, як історики? 

– Вони скрупульозно фіксували історичні події. Особливо те, що стосувалося фараонів та їхніх вельмож!

– До наших днів, більше, ніж через три тисячі років дійшло ім’я Тутмоса ІІІ.

Питання 5:  То невже ім’я Йосипа – прем’єр міністра Єгипту не дійшло до цього фараона через якихось триста років?

– Тутмос ІІІ знав, Хто такий Бог Ізраїля! Але він був ненависник євреїв! Він свідомо заперечив Його існування! Більше того!

– Саме йому історики приписують знищення всіх історичних пам’яток про Йосипа і про жінку-фараона – прийомну мати Мойсея.

– Тепер ми розуміємо, з яким зухвалим спротивом зіткнулися Мойсей і Аарон у палаці фараона-атеїста… Наші служителі добре знають, що це таке…

Питання 6:  Чи такого прийому сподівалися Мойсей і Аарон?

– Зовсім ні! Вони вірили, що Всемогутній Шаддай звільнить Свій народ без особливих труднощів…

Додатки до рубрики: Важкий початок (понеділок)

Питання 1:  А чого очікував від Бога сам народ?   

– Того самого! Швидкого, безболісного звільнення з рабства.  Щоб приспішити Вихід, євреї навіть почали проводити реформу суботи! 

Питання 2:  Перебуваючи в рабстві, чи міг народ святити суботу?

– «Під час рабства в Єгипті наглядачі змушували ізраїльтян порушувати суботу, і значною мірою вони втратили пізнання про її святість» (ПП, 336).

– «Суботою переважно нехтували; вимоги наглядачів майже не давали змоги святити її. Але Мойсей пояснив Своєму народові, що послух Богові – це перша умова звільнення. Спроби відновити святість суботи не залишилися непоміченими для їхніх гнобителів» (ПП, 258).

Питання 3:  Ось чому фараон висунув проти Мойсея й Аарона серйозне звинувачення. Вих. 5:5 (ІІ ч.).  

–  Ви… здержуєте їх від їхніх робіт. Словосполучення «здержувати від робіт» в оригіналі представлене словом, корінь якого шбт.  

– Це слово перекладається як «примушувати святкувати». Фараон звинувачує вождів Ізраїлю в тому, що вони примушують народ святкувати.

Питання 4:  Що з цього приводу говорять сучасні богослови? 

– «Господь визволив ізраїльтян від рабства в Єгипті ще для того, щоб вони могли дотримуватися Його святої суботи… Судячи з усього, Мойсей та Аарон відновили вчення про святість суботи, оскільки фараон висунув їм претензію: “Ви здержуєте їх від їхніх робіт” (Вих. 5:5). Це вказує на те, що Мойсей та Аарон розпочали реформу суботи ще в Єгипті» (Додаток до книги Е. Уайт «From Eternity Past». С. 549).

Питання 5:  Що нам, адвентистам, говорить ця реформа суботи?   

– Час Виходу з єгипетського рабства був часом реформи суботи в народі Божому.

– Швидко наближається час і нашого Великого Виходу із земного рабства гріха й тління в Небесний Ханаан…

Питання 6:  Чи не пора й нам більш скрупульозно святити Божий день?

–  «Суботі належить значно більше святості, аніж їй надають багато тих, хто заявляє, ніби дотримується суботи. Господь… закликає до реформи в дотриманні суботи» (6СЦ, 353).

Питання 7:  У відповідь на зусилля народу святити суботу, який наказ дав фараон? Вірші 6-9  

– «Цар негайно вжив заходів, щоб зробити їхні кайдани ще важчими і таким чином зламати їх незалежний дух» (ПП, 258).

– Яке розчарування для Божих дітей! Вони вже снили свободою без погоничів, нагаїв, і рабського животіння.

– А тут все пішло шкереберть! Життя стало просто нестерпним!  

Питання 8:   Кого вони звинуватиливу цій біді? Вірші 14, 20, 21 

– Ось така доля багатьох Божих вісників: увесь світ проти них! І чужі, і свої… «Всі [ізраїльтяни], як один, звинувачували його [Мойсея] в нещасті, яке спіткало їх» (ПП, 259).

– Нажаль, так буде всі 40 років їхньої мандрівки по пустелі…

Питання 9:  Що було робити Мойсею? Куди піти жалітися? Вірші 22, 23

– Брати і сестри, з нашими бідами, переживаннями, приходьмо до Бога Ягве… Бога відносин… Він усе розуміє і знає, як підтримати…

Питання 10:  Скажіть, чи міг Бог Всемогутній – Шаддай вчинити так, як сподівалися Мойсей і весь народ? А чому Він так не зробив?

– Спробуємо уявити, чого не було б, якби Вихід Ізраїлю відбувся без особливих перешкод…

– Не було би 10-ти пораз – могутнього прояву Небесного Бога… Фараон із першого разу відпустив би народ… Вони пішли б не до моря, а по пустині. Море не розступалося б.

– Армія фараона не загинула б, первенці єгиптян лишилися б живі і Єгипет продовжував би поклонятися своїм богам.

– Вся Земля нічого особливого не почула би про Живого Бога… Безліч людей (таких, як Рахав) не навернулися б до правди. 

– Самі євреї не пізнали б, Який їхній Бог Сильний і як сильно Він їх любить… А з Біблії зникли б книги Вихід і Числа…

Питання 11:  Які уроки викладає нам важкий Вихід єврейських рабів?

• • Шлях, котрим веде нас Господь по життю, – найкращий…
  • Не малюймо в уяві свого земного майбутнього… Особливо зараз…
  • Будьмо готові до несподіванок.

– Пам’ятаймо: «Незабаром у нашому світі стануться великі зміни, і заключні події будуть дуже стрімкими» (9СЦ, 11).

Додатки до рубрики: Божественне «Я» (вівторок)

– Отже, Мойсей скаржиться Господу… 

Питання 1:  Прочитаємо ще раз вірш 22. 

– Двічі Мойсей запитує: Чому? Чому? Сотні разів ми чуємо сьогодні те саме: Чому?

Питання 2:  Кому християни ставлять це питання?

– Богу Ягве – Богу стосунків… Брати й сестри! Цей Бог сьогодні носить особливе Ім’я!

Питання 3:  Яке?

– Ісус… Бог Ягве настільки полюбив людину, що Сам став Людиною! Більше того! Він, Сущий, Безконечний помер за людину… 

– То невже Він не дасть нам відповідь на кожне наше Чому? Обов’язково дасть! Проблема тільки в тому, чи ми почуємо і зрозуміємо Його відповідь…

Питання 4: Яку Він дав відповідь на Мойсеєве «Чому»?   Вих. 6:1-8.

–  У Божій відповіді впадають в очі часті повторювання:  

«Я» – 12 разів!

«Я – Ягве» – 4 рази!

Питання 5:  Для чого такі повтори?

– Сучасні редактори обов’язково викреслили б цю тавтологію! Але саме таким способом Господь намагався  переконати Мойсея, що Бог – їхній Друг!

– Вираз «Я – Ягве» – це формула Завіту. Сучасною мовою її можна перефразувати так: «Я – Друг!»

Питання 6:  Спробуємо у вірші 2, 6, 7 і 8 замість виразу «Я – Ягве» підставити вираз «Я – Друг».  Прочитаємо їх.  

– Як по-новому зазвучали Господні обіцянки! Наскільки краще ми розуміємо, яке глибоке значення цього Імені!

– У ті самі тексти ми сьогодні підставляємо Ім’я Ісус. Утілений Бог, Розп’ятий Бог Ягве Ісус…

– Всього цього не знав і не розумів Божий народ до Виходу з Єгипту. Тому нам стає зрозумілим вислів: «з Іменем Ягве Я не об’являвся їм» (вірш 3, CUV).

Питання 7:  Чи змінить Вихід пізнання Бога євреями? Вірш 7 (І ч.)

– Так! Події Виходу відкриють народові нові грані Божої любові. Тоді вони краще зрозуміють значення видатного Його Імені.  

Додатки до рубрики: Некрасномовний (середа)

– Але зараз вони були розчаровані, їхні мрії про швидке звільнення були розбиті…

Питання 1:  Чи повірив народ словам Господа, переданим Мойсеєм? Вірш 9

– Легкодухість… Легкодухий – нерішучий, безсилий, те саме, що боязкий, лякливий (СУМ).  Нажаль, Ізраїль так і не позбувся цієї риси…

– Протягом усієї свої подальшої історії цей народ залишався легкодухим…

Питання 2:  А як сам Мойсей? Який наказ знову він отримав від Господа, і як відповів на нього? Вірші 10-12, 30

– Легкодухість заразна… Навіть Мойсей піддався їй… Розчарований, він знову висуває ту саму причину відмови, котру представив біля палаючого куща:

– Я необрізановустий – двічі в цьому розділі скаржиться він. Але Який терпеливий Господь до Своїх дітей!

– Мойсею «знову було сказано взяти зі собою Аарона і разом з ним стати перед фараоном» (ПП, 263).

Питання 3:  Чи бувають подібні розчарування у нас? Мабуть найкращий опис такого стану дає Асаф у Псалмі 72 (73).

– П’ять разів автор псалму розчаровано вигукує: «А я…». Він розчарований несправедливістю: праведним живеться погано, а лихим – добре!

– Він розчарований своїми намаганнями жити благочестиво: Надармо очистив я серце своє… Пізніше він розчаровано прирівнює себе до… худоби.

Питання 4:  І яке ж його останнє «А я»…? Вірш 28 

– Ось, у Кому ми ніколи не розчаруємось! Все на землі розчаровує, але Бог Ягве

– Бог стосунків, наш Викупитель Христос ніколи нас не підведе!

Додатки до рубрики: Як Бог для фараона (четвер)

– Переходимо до 7-го розділу. Дуже важливими у цьому розділі виявилися перших два тексти.

Питання 1:  Прочитаємо їх.  Вих. 7:1, 2

– Цікава послідовність передачі вістки від Бога до фараона.

 1)  Господь промовляє до Мойсея.

2) Мойсей промовляє до Аарона.

3) Аарон промовляє до фараона.

– Сам Бог пояснює образи цієї послідовності: Мойсей для фараона – Бог, Аарон для фараона – Мойсеїв пророк.

 Питання 2:  Нам щось нагадує ця закономірність?  

–  Саме так Господь передає через пророків Свої вістки для Церкви.  Пророк отримує вістку від Бога, а тоді передає її народові усно або письмово.

Питання 3:   Якщо люди відкидають вістку пророка, Кого, насправді, вони відкидають?

– Бога… Брати і сестри, ця закономірність стосується не лише пророків біблійних часів.

– Особливої гостроти сьогодні набуває проблема відкинення вісток останнього пророка нашої Церкви. – пророка Виходу!

– Пам’ятаймо: Відкидаючи будь-яку пророчу вістку Еллен Уайт, ми відкидаємо не просто вістку Бога, але й Самого Бога!

ІІІ. Закінчення:

–  Отож, брати і сестри, царя південного – атеїстичний режим ми терпіли у нашій країні 70 років…

– Але цей «єгипетський фараон» назавжди зійшов з історичної сцени… Всі його «піраміди» і «сфінкси» вже зруйновані…

– Попереду нас очікує дещо гірше – північний цар – духовний Вавилон…

Питання 1:  Чи можемо ми тепер, на порозі Великого Виходу у вічність дозволити собі бути легкодухими, боязкими й лякливими?

– «Тому то опущені руки й коліна знеможені випростуймо… зміцнюймося в Господі та в могутності сили Його!» (див. Євр. 12:12; Ефес. 6:10, згідно з ориг.).