Щаслива старість

Щаслива старість

​Старість – не радість?

«Старість – не радість», – так говорять в народі. Чому не радість? На старість люди більше хворіють, як правило, втрачають друга життя, спосіб мислення та особисті погляди часто відрізняються від тенденцій молодшого покоління, внаслідок чого виникає проблема «батьки й діти»; до того ж проявляються такі риси характеру, які раніше не помічалися… Все це робить старість безрадісною.

​Коли подивитися на сучасних людей, то переважна більшість із них – пенсіонери. Це викликає занепокоєння навіть керівників держав: де взяти кошти для виплати пенсій, як забезпечити старих людей ліками, належним доглядом, повноцінним харчуванням?… Такий стан речей наводить багатьох на сумні роздуми, що перегукуються із журбою старіючого премудрого Соломона: «…Прийдуть злі дні й… наступлять літа, про які говорити будеш: Для мене вони неприємні!» (Екл. 12:1).

​Невже ж такий сумний кінець людського життя? Невже не можна жити до глибокої старості задоволено та щасливо? Можна! Послухайте, будь ласка, що пише відома християнська письменниця: «Останні дні життя могли б стати найкращими й найщасливішими».1 «Сонце життя, що заходить, може бути більш щедрим і плідним, ніж ранкове».2

Зверніть, будь ласка, увагу на умовний спосіб дієслів у приведених цитатах. Святе Письмо вказує дуже конкретно й зрозуміло, на якій саме умові старість може перетворитися на благословення: «Сивина – це корона честі, знаходять її на шляху правди» (Пр. 16:31). Якість старості оцінюється не кількістю прожитих років, а духовним скеруванням усього життєвого шляху. Роки можуть накласти зморшки на наше обличчя, проте не обов’язково, щоб вони поморщили нашу душу! Ми будемо такими ж молодими, якою буде наша віра, і насупроти: бувши навіть молодими, передчасно перетворимося на стариків, якщо нами заволодіють безвір’я, сумніви та апатія. Тому, хоча ми знаходимося в боротьбі з противником на ім’я Час, який в-решті-решт все одно переможе нас, нехай його перемога обмежиться виключно нашим фізичним єством, але не духовним. Ось яка старість буде щасливою!

Переваги старості

Мне говорят: «Ты постарела»… Но не совсем уж я стара;
Хочу уверить вас, друзья: я не старею никогда!
Стареет хижина моя, но эта хижина – не я.
Седеют волосы, ну что ж, седой в советники хорош.
Глаза тускнеют – не беда, я вижу Господа всегда.
Своей безжалостной сохой лицо мне время бороздит;
Пускай, в душе моей покой, оно ничем не возмутит.
Слабеют ноги – ничего! Прошла их резвости пора;
Трясутся руки от того, что много сделали добра.
Скажите, можно ли стареть,
Когда возможно в жизни сей плодами добрыми полнеть?!

Ось які переваги старості! Наголосимо на найбільш благословенній із них – мудрості. Цінність сивоголових мужів, як мудрих порадників, «досягає найвищого порядку… Їх поради мають найвищу цінність».3

Нехтуючи радою старців, котрі незмінно служили при царі Соломоні, Ровоам, його молодий син-престолонаслідник, спричинив розділення всієї держави Ізраїлю (див. 1Цар. 12:6-11)! Як часто цієї фатальної помилки припускаються і сучасні молоді люди. Мати в своєму середовищі досвідчених, побожних сивоголових старців – велика перевага кожної родини і кожної церкви, котрою ми можемо благословенно користуватися.

​Небезпеки старості

Однак поруч із перевагами, старість містить у собі й деякі небезпеки, яких так побоювався цар Давид: «Давид помічав, що деякі люди в молодості були праведними людьми, але на старість… були неспокійними і незадоволеними… Усе це турбувало його і тому з великим сумом та болем він дивився на свою старість, що невмолимо наближалася. Він побоювався, що Бог залишить його і він буде таким самим нещасним і жалюгідним, як деякі старші люди, і стане предметом насмішок і докорів… Мучений такими важкими думами, він щиро молився: “Не відкинь мене в похилому віці, не залиш мене, коли ослабне моя сила… Й до старості, до сивини похилого віку не залишай мене, Боже” (Пс. 71:9, 18)».4

Страх перед майбутнім – одна із головних проблем старших людей. Тому вони ревно складають кошти «на чорну годину». З одного боку це похвально, проте з іншого – часто вони відмовляють собі в елементарно необхідному, працюють понад сили, підриваючи своє здоров’я вже сьогодні, аби заощадити зайву копійку… Старші люди, у кого є діти, на яких можна покластися, повинні доручити їм турботу про себе, а самим слід облишити всі хвилювання і насолоджуватися спокоєм та щастям, дозріваючи для Небес.

Втрата самоконтролю – ще одна проблема старості. «Давид звертав увагу на те, що люди, праведні в молодості та в літньому віці, у похилому віці втрачали контроль над собою».5

Як сумно, що коли немочі похилого віку починають налягати на людину, їй досить важко й болісно підкорюватися дисципліні. Проте нічим не можна виправдати несвяті почуття й потакання зіпсутій людській природі! Шановні друзі, я знаю, про що говорю, бо один рубіж віку, окреслений Мойсеєм, вже здолав і наближаюсь до другого…

​Непривабливі риси характеру. Зазвичай, негативні риси характеру, не виправлені замолоду, на старість розростаються та набувають ще більш неприємного вигляду… Скупість, підозрілість, егоїзм, самозакоханість, самозвеличення, потурання своїм слабостям, – список можна продовжити. Саме ці якості роблять «старість не радістю»… Чи можна старим людям з ними миритися й уживатися? Чи дозволяється мені тепер ставитись до своїх нахилів, непривабливих рис характеру, неосвячених бажань та звичок більш поблажливо ніж замолоду? Ні в якому разі! Навпаки: необхідно не давати собі спуску й подвоїти самоспостереження та самоконтроль!

​* * * * * * * * * ​

Великий Покровитель сивини розуміє проблеми старості, тому запевнює: «Я залишаюсь Тим Самим до вашої старості, і до сивини носитиму вас. Я створив і носитиму далі, буду підтримувати і рятувати» (Іс. 46:4). Які ніжні, переконливі слова! Тому зробімо Його найкращим своїм Другом і Супутником. Кожний ранок присвячуймо час для спілкування з Ним, Він укріпить нас і допоможе «старіти гарно»…6

​Список використаної літератури:

  1. Уайт Е. Розум, характер, особистість, с, 748.
  2. Уайт Е. Пенсійні роки, с. 38.
  3. Там само, с 10, 32.
  4. Уайт Е. Свідоцтва до Церкви, т. 1, с. 423.
  5. Уайт Е. Розум, характер, особистість, с. 749.
  6. Уайт Е. Пенсійні роки, с. 21.

Статтю підготував Богдан Стасюк

Recent Posts
У Вас есть вопросы?

Если у Вас есть вопросы или Вы хотели бы лично познакомиться с Ольгой Васильевной, Вы можете написать ей сообщение:

Введите слово или фразу и нажмите клавишу "Enter" для поиска

«Проси, що дати тобі»