Не хлібом самим житиме людина. Частина 4. Спокусник

Не хлібом самим житиме людина.
Частина 4. Спокусник

Роздуми над Мт. 4:1-4; Мр. 1:12, 13

(Він, постивши сорок днів та сорок ночей, зрештою зголоднів. І підійшов до Нього спокусник)

А телу трудно выдержать сорок,
Оно на жизнь претендует законно:
Хотя бы немного хлебных корок,
Пусть даже из камня сотворенных.
Голод врезался в тело, как бритва,
Сознанью крича: „Для сытых небо!”
А сердцу стуча единым ритмом:
Хлеба! Хлеба! Хлеба!”

6. Постивши сорок днів та сорок ночей…

У дикій, скелястій пустелі, на моторошній Карантанії Ісус перебував 40 днів і 40 ночей.

Число 40… Священне і знаменне число. За Симфонією воно зустрічається в Біблії 40 разів!  Символічно, чи не так?  Сорок днів падав дощ потопу, єврейські розвідники стільки ж днів оглядали ханаанський край, 40 днів Мойсей перебував на горі Сінай, а пророк Ілля йшов до гори Хорив. 40 днів Син Божий знаходився у пустелі…без друзів, близьких, під пекельним промінням сонця, у товаристві диких тварин… Важко… Але 40 днів постити в пустелі – важко, – не те слово. Це смертельно небезпечно при абсолютному утриманні від їжі.

Передпасхальні дні для сучасних християн – особливі дні – дні Великого посту. На столах правовірних ви не побачите м’яса, жиру, лише риба, молочні продукти, олія. Чи таким був піст Ісуса? Суворо і драматично звучать слова євангеліста Луки: «І не їв нічого в ті дні» (Лк. 4:2).

Перебуваючи на горі, Мойсей не тільки не їв хліба, у нього була відсутня і вода: «Пробув там Мойсей з Господом сорок днів і сорок ночей. Хліба він не їв і води не пив» (Вих. 34:28). Сучасна медицина безапеляційно оголошує: без води людина може прожити лише 7 днів. Далі – смерть. Як же вождь Ізраїлю міг витримати такий тривалий «сухий» піст? Послухайте, будь ласка: «Мойсей в особливих випадках так само довго обходився без їжі, але він не відчував при цьому мук голоду. Його не спокушував і не тривожив злостивий сильний ворог, як це було із Сином Божим. Мойсей був піднесений над усім людським, його особливим чином підкріпляла оточуюча слава Божа».1

Сьогодні теологи дебатують над питанням: Чи пив воду Христос у дні Свого посту? Впевнена, що ні, адже Він – Мойсей Нового Заповіту! Ісус не лише нічого не їв, але нічого й не пив. Піст на межі смерті…

Я не раз бачила людей, які голодували, бачили й ви, а, можливо, і самі голодували. Рекомендують цю процедуру здійснювати під наглядом медика. Ні в якому разі не перебувати на сонці. В перші дні – менше рухатися. Ніколаєв, автор книги «Голодування заради здоров’я», з радістю та гордістю повідомляє про лікарні та відділи при санаторіях, де лікують голодом.

А Ісус 40 днів голодував у пустелі…

Палило солнце, как в кузнице горны,
Голод со смертью бродили в обнимку…

Співчутливе ричання диких тварин і їх сумні очі заміняли Ісусові нагляд лікаря… Страждання від голоду посилювалося тим, що голодування, як пише Ф.Фаррар, не було для Христа звичним: «Заради нашого спасіння Він жив не як аскет, що зрікся світу, серед нестатків та самобичування, але як Людина з людьми. Хоча у двох місцях Святого Письма Він і говорить про піст, однак взагалі ми знаємо із Його власних слів, що Він “їв і пив”, не ухилявся від їжі, але стримувався у всьому, приєднуючись до невинних свят і невинних зібрань друзів, так що вороги Його насмілювалися говорити про Нього: “Ось Чоловік, Котрий любить їсти й пити”».2

Муки голоду особливо болісні, коли збуджуються картинами живої уяви, тобто, коли щось нагадує про їжу. Рекомендують з-перед очей голодуючого прибрати всі продукти, подбати, щоб запахи їжі також не долинали до нього.

­– Мабуть, – відзначить наш шановний читач, – пустиня – ідеальне місце, де ніщо не нагадує про їжу.

Проте це не так…

Декілька років тому один англійський пастор одержав у подарунок надзвичайно рідкісну і цікаву колекцію закаменілостей під назвою «хлібовидні камені». Деякі з цих екземплярів так сильно нагадують шматки хліба і запечені пироги, що обманюють зір найдосвідченішого спостерігача.3  Такими шматками хліба була всіяна пустиня, де голодував Ісус. Піст на межі смерті, на межі божевілля…

7. Зрештою зголоднів…

Та ось 40 днів важкого посту минули. Далі Святе Письмо говорить дуже коротко: «Зрештою зголоднів» (Мт. 4:2). Синодальний переклад подає одне-єдине телеграмне слово: «взалкал»…

Є такий момент у процесі голодування, з ним добре знайомі ті, хто голодував, коли продовжувати піст неможливо. Якщо в цей момент не припинити голодування, це означатиме вірну смерть. Настає момент виходу із голоду – момент найбільш відповідальний і найбільш небезпечний. Знаю людину, котра в подібний час залишилася без нагляду і опинилася біля великого пакету апельсинів…Ви здогадуєтесь, що сталося? Мужньо перенесений тривалий піст, і однак, один випущений з уваги момент мало не коштував людині життя!

А вам доводилося бачити людину в момент виходу із голоду? Її важко впізнати, страшно навіть дивитися… Щось в людині з’являється потойбічне… Проте ніхто так не виглядав, як Ісус…«Над усяку людину був знівечений Його вигляд, так що було важко розпізнати в Ньому одного з людських синів» (Іс. 52:14).

І. Крамской – «Христос в пустині»

І. Крамской – «Христос в пустині» (частина картини) (Джерело – i.ytimg.com)

Ісус чекав підкріплення, Він чекав ангела, котрий прилетів би, як у старовину до Божих мужів, і підкріпив би Його, допоміг би Йому пережити цей смертельний час виходу із голоду.

8. Підійшов до Нього спокусник…

Раптом пустиня освітилася сліпучим світлом, і перед Спасителем з’явився сяючий ангел, ніби посланий у відповідь на Його очікування. Він сказав Христу, що отримав повеління від Бога передати Його Синові, що піст Його закінчився. Як у старовину Бог послав Ангела, щоб той затримав руку, занесену над Ісаком, так і тепер Отець, задоволений добровільним бажанням Христа пройти криваве поприще для спасіння людини, послав ангела Свого, щоб звільнити Його. Ось з якими словами звернувся до Ісуса мирний «ангел світла»…

Згасаючі очі Спасителя засяяли радісним блиском: «Отець не забув, Отець послав підтримку»… Сяючий ангел підійшов ближче. Змірявши поглядом тремтячу постать Ісуса, Його спотворене лице, він «нагадав Христові, що один із осіняючих ангелів був вигнаний із неба і тепер страждальний вид Ісуса ніби відкриває в Ньому того забутого всіма і Богом упалого ангела… Небесна істота була б у змозі відповісти чудом на такий відкритий акт недовір’я. Досить лише невеличкий прояв творчої сили, –  продовжував переконувати Христа небесний вісник, –  щоб довести Свою Божественність і тим самим розвіяти всякі здогади і сумніви…І тоді вкрадливо, сповнене отруйної жовчності, мов постріл, пролунали в пустині слова: «Якщо Ти Син Божий»…

Вдруг тишь пустыни речью лукавой
Была разорвана, словно залпом:
„Ты пищи хочешь? — Так сделай камни
Кусками хлеба; ведь Ты же взалкал!”

О, хто ж цей «ангел світла», що так прекрасно говорив Божественні істини, що так, здавалося, вчасно з’явився? «Змучений голодом, терплячи страшні, найжахливіші муки, Христос був підданий несподіваному нападу сатани… В момент, коли Ісус перебував у такому змученому стані, сатана піддав Його такому болісному спокушенню».4  Ось під наглядом якого «лікаря» Ісус виходив із голоду.

О, чому ж ти, сатано, не підійшов тоді, коли небо відчинилося і білий голуб спускався на голову Ісуса? Чому ти не підійшов тоді, коли голос Божий лунав з неба: «Ти Син Мій любий»? Та ні, це не в твоїй манері. Ти підходиш тоді, коли голова не в силі піднятися від 40-денного посту, а довкола лунають лише дикі голоси пустині, тоді, коли немає ні одного доказу, що ти – син Божий.

Шановний читачу! Почерк сатани не змінився! В момент, коли наша сила опору найменша, спокусник підходить до нас із своїми нашіптуваннями…Коли сили падають, біль послаблює людину і віра в Бога починає хитатися, тоді люди, котрі довгий час, як мужні борці, боролися за правду, бувають переможені…  Так уміє сатана використовувати слабість людей. Коли бачить людину тиснену з усіх боків обставинами, підходить до неї, щоб залякати і спокушувати».5

Проте Ісус витримав! Він переміг!

Но кротко уста покорились Духу,
В решающий миг не ища средины,
Пусть даже дрожали, пусть даже пухли,
Но все же сказали: „Не хлебом единым…»

Таємницю Його перемоги ми розглянемо наступного разу.

Список використаної літератури

  1. Уайт Е. Вибрані вісті, т. 1, с. 269.
  2. Ф.Фаррар. Життя Ісуса Христа (переклад Лопухіна), с. 145, 144.
  3. Там само, с. 146.
  4. Див. Уайт Е. Бажання віків, 123-126.
  5. Там само, с. 126, 127.

Ольга Стасюк
Головне зображення

Читати також: Частина 1, Частина 2, Частина 3.

Ключові слова: спокусник, хліб, зголоднів, сорок днів, сорок ночей, число 40, небесний вісник, ангел світла, голод, муки, страждання
Recent Posts
У Вас есть вопросы?

Если у Вас есть вопросы или Вы хотели бы лично познакомиться с Ольгой Васильевной, Вы можете написать ей сообщение:

Введите слово или фразу и нажмите клавишу "Enter" для поиска

Не хлібом самим житиме людина. Частина 3. Можливість грішити