Урок №5. Гнів Божественної Любові. 25 січня – 01 лютого 2025 року
Скачати .PDF
Урок 5
Гнів Божественної Любові
Вступ:
– Вітаю вас, шановні друзі, ми продовжуємо досліджувати уроки СШ про Божу любов…
– Мені здається, що ніколи українці не відчували стільки гніву й бажання помститися, як за ці останні три роки війни…
– І ніколи вони так палко не бажали прояву Божого гніву й помсти нашим ворогам, як тепер…
– Тому сьогоднішній урок СШ дуже вчасний, доречний і актуальний.
Питання 1: Який же заголовок даного уроку?
Гнів Божественної Любові
– Невже любов Божу і гнів можна поставити поруч? Вони поставлені поруч самим Святим Письмом…
Питання 2: Прочитаємо Пам’ятковий текст: Псал. 78:38. Ми помічаємо, як переплітаються у цьому тексті Божа милість і Його гнів?
– Наш Бог не подібний до поблажливого дідуся, котрий пасивно сприймає недобрі витівки своїх онуків.
– Любов Господня безмежна! Милість Його безконечна. Однак це не повний портрет Любові нашого Бога.
– Сьогодні ми додаємо до картини Божої любові несподівану для багатьох християн рису – Божий гнів.
ІІ. Основна частина
Питання 1: Спочатку вияснимо, що таке гнів людський?
– Ось деякі означення: Це сильне почуття обурення, озлоблення, злоба, запальне завзяття (В. Даль).
– Стан нервового збудження, роздратування (СУМ). Гнівна людина – сердита, розлючена, оскаженіла (В. Даль).
Питання 2: Як видимо виявляється людський гнів?
– Минулого разу ми говорили про ревнощі. Ревнощі – це також гнів. Зовні такий гнів виявляється почервонілим обличчям і кипінням.
– Людина в гніві може кричати, бити кулаками по столі, навіть завдавати тілесного нападу на об’єкт свого гніву…
Питання 3: Що ж собою являє гнів Божий? Чи ми можемо гнів Божий уподібнити оцим якостям людського гніву?
– Ні в якому разі! Гнів Божий – це моральне обурення Бога. Це природна реакція Божої святості й любові на гріх (КАСД. Т.12. С. 195).
– Підкреслимо: Гнів Божий скерований на гріх, але не на грішника…
Питання 4: Як видимо проявляється Божий гнів?
– Гнів Божий – це лихо, котре спіткало людину (В. Даль), – дуже часто можна почути від людей.
– Така заява може бути помилковою. Але й Святе Письмо пов’язує гнів Божий з покаранням…
– І цей зв’язок між людським гріхом, гнівом Божим і покаранням яскраво продемонстрований в історії Ізраїля.
Додатки до рубрики: Засмучений злом (неділя)
– Псалом Асафа 78, із якого й узято сьогоднішній Пам’ятковий текст, змальовує порочну синусоїду історії Божого народу – його злети й падіння.
Питання 1: Яку назву носить цей псалом? Псал. 78:1
– Навчальний…
Питання 2: Чому? Хто і від кого мав навчатися з історії Божого народу? Вірші 3, 4 (І ч.)
– Діти мали навчатися від своїх батьків…
Питання 3: Чого вони мали навчатися від своїх батьків? Вірші 4 (ІІ ч.), 7
– Діти мали слухати про славу та силу, й чуда Господні. І мали навчатися від своїх батьків, як покладати на Бога надію свою, і берегти Заповіді Божі.
Питання 4: А що виявилося насправді? Вірш 8.
– На превеликий жаль, діти мусіли навчитися від своїх батьків, як не бути такими, як їхні батьки… Гірка, парадоксальна наука!
Питання 5: Скажіть, чи може мала дитина, дивлячись на недостойне життя батьків, зрозуміти, що так робити не можна?
– Ніколи! Тільки, коли дитина виросте, коли навчиться аналізувати, тільки тоді вона може дійти до такого висновку:
– Так, як робили мої батьки, я робити не буду!
Питання 6: А що саме в житті батьків може навчити не лише самих батьків, але і їхню дитину, що так робити не можна?
– Покарання, котре несли на собі батьки, і несла на собі їх невинна дитина… Отже, робимо висновок:
Питання 7: Яка мета Божого гніву й Божого покарання? Ще раз прочитаємо заголовок псалму 78:1 (І ч.)
– Навчальна мета… Спасенна мета… Достатньо подивитися на історію стародавнього Ізраїля, щоб зрозуміти, що так робити не можна.
– Ось ланцюжок їх злетів і падінь:
Божі милості → невірність народу → гнів Божий → покарання → покаяння народу
→ знову милості Божі → знову невірність народу → і… т.д.
Питання 8: І як довго тягнувся цей ланцюжок в історії Ізраїля? Неєм. 9:30 (І ч.).
– Господь зволікав довгі роки… Але навіть останні благодатні 490 років не привели Божий народ до покаяння…
– А останню сімдесяту сімку цього періоду Ізраїль використав на те, щоб розіп’ясти свого Викупителя й віддати на смерть Його апостолів…
– «Дивовижне долготерпіння Боже, Він дуже довго не проявляє Свого гніву. Однак покарання все-таки неминуче» (2ВВ, 373).
Питання 9: Тому, яке серйозне попередження дає Господь і нам сьогодні?
– «Як це страшно – вичерпати Божественне терпіння» (5СЦ 524). Саме це сталося з Ізраїлем…
– Увесь світ побачив у зруйнуванні Єрусалиму та розпорошенні євреїв, що Божественне теппіння до вибраного народу було вичерпане.
Додатки до рубрики: Бог повільний на гнів (понеділок)
– Нагадаємо ще раз особливість Божого гніву: Гнів Божий скерований на гріх, але не на грішника…
Питання 1: Чому?
– Господь ненавидить гріх, але любить грішника! Його гнів і покарання покликані не помститися грішнику, а привести його до спасіння.
Питання 2: А що ми можемо сказати про людський гнів? Читаємо Йони 4:1, 4, 9 (СП).
– Іван Огієнко тричі в цих текстах використовує одне слово запалився…
Питання 3: Хто ж володів таким запальним гнівом?
– Божий пророк…
Питання 4: Що так йому не сподобалося? Ким він був незадоволений? На Кого був скерований його гнів? Йони 3:10; 4:1 (СП)
– Ще тоді, коли пророк отримав повеління проповідувати в Ніневії, «він піддався спокусі засумніватися в мудрості Божого повеління» (ПЦ, 266).
– І поплив на кораблі не до Ніневії, а в Таршіш… А тепер, коли ціле місто щиро покаялося й Господь відвернув Свій гнів, він обурився і розлютився!
Питання 5: Які причини такої люті пророка?
– Євангельська програма Йони була надзвичайно успішною! За місяць часу покаялося велике-превелике, мільйонне (як твердять деякі історики) місто.
– А євангеліст у розпачі просить собі смерті…
Питання 6: Чому? Де корінь такої неадекватної поведінки?
– «Гнів Йони цілком був викликаний егоїзмом» (КАСД на книги Малих пророків, с. 365).
Питання 7: У чому полягав егоїзм Йони?
– Він думав лише про свій престиж… Адже він проголошував про зруйнування Ніневії, а місто лишилося стояти, ні один його мешканець не був покараний.
– І пророка хтось міг назвати лжепророком… Як це розгнівало Йону! Хай загинуть тисячі людей, аби його репутація як пророка залишалася доброю!
– Для нього успіх його місії полягав у знищенні тисяч ассирійців, але не в їх наверненні…
Питання 8: Що ми можемо сказати про цього Божого пророка?
– Який разючий контраст між гнівом Божим і людським! Бог ненавидить гріх, але любить грішника. Люди люблять гріх і ненавидять грішника…
– Людський гнів пророка вимагає смерті грішника, навіть, коли грішник покаявся…
– Нещодавно Йону самого помилував Господь і врятував від смерті з черева великої риби.
– А тепер він розлютився на Господа, що Він помилував нещасних грішників… Він пожалів просту одноденну рослину, котру підточив хробак…
– А тисячі людських життів для нього були менш варті, ніж будяк… Яка перевернута шкала цінностей!
Питання 9: Тепер нам зрозумілі застереження Святого Письма: Ефес. 4:26 (І ч.); Якова 1:20.
Додатки до рубрики: Праведний гнів (вівторок)
– Готуючи даний урок і шукаючи означення, що таке гнів Божий, натрапила у Володимира Даля на такий вислів:
Гнівний Бог Мойсея, Милостивий Христос…
(Даль В. Тлумачний словник. Т. І. С. 362)
Питання 1: Що ми можемо сказати про цей вираз?
– Як вчасно на попередній зустрічі ми торкнулися проблеми деяких християн, котрі роблять поділ між Богом Старого і Нового Завітів.
– Минулого разу ми були вражені Любов’ю Старозавітного Бога…
Питання 2: І до якого висновку ми прийшли?
– Уважний читач Святого Письма ніколи не протиставить любов Новозавітного Ісуса любові Старозавітного Бога…
– Він розумітиме, що Це любов Однієї і Тієї ж Самої Особи. Любов Божа в обох Завітах однакова…
Питання 3: А гнів Божий? Що ми можемо сказати про гнів Новозавітного Ісуса? Івана 2:14-16
– «Коли Ісус споглядав цю картину, на Його обличчі – обурення, вираз влади і сили… Велич Неба стоїть, як стоятиме Суддя останнього дня… З невиявленими ніколи раніше ревністю й суворістю Ісус перевертає столи міняльників… Звичайний бич у Його руці здається страшним, як вогняний меч. Служителі храму, священники-спекулянти, гендлярі й продавці худоби… кидаються геть… Паніка охоплює натовп, який відчуває прояв Божественності Ісуса. Вигуки жаху зриваються із сотень зблідлих уст» (БВ, 127)…
– І це картина м’якого, люблячого, милосердного, поблажливого Ісуса?…
Питання 4: Що так обурило й викликано гнів Господа?
- Опоганення святого місця Божественної присутності;
- ганебне, безжалісне здирство бідного, сироти й удови…
Питання 5: Які ще приклади праведного гніву Новозавітного Бога представляють Євангелія? Марка 3:4, 5; 10:13, 14
– «І споглянув Він із гнівом на них, засмучений закам’янілістю їхніх сердець». Гнів і смуток…
– Таке дивне поєднання настільки несумісних почуттів могло бути лише в серці Бога…
Питання 6: А тепер послухаємо слова розгніваного Бога Нового Завіту: Матв. 23:16, 23, 33
– Горе вам, проводирі ви сліпі… Лицеміри… Фарисею сліпий…О змії, о роде гадючий… Щоб спала на вас уся праведна кров!
– І це м’який, люблячий, милосердний, поблажливий Ісус?…
Питання 7: Але тут же поруч, про що говорить Ісус із болем і сльозами?
Вірш 37
– Ось що таке Божий праведний гнів… Гнів, змішаний зі смутком, болем і розпачем від закам’янілості людських сердець…
Додатки до рубрики: Бог не насолоджується стражданнями (середа)
Питання 1: А куди ж подіти жахливі картинки палаючого пекла, смоляних котлів і вічних мук грішників? Пл. Єрем. 3:32, 33
– Автор картинок вічних пекельних мук – він же і творець пекла – диявол. Його ідея вічного покарання грішників – має одну мету: опоганити образ Божий і оскаржити Його характер.
Питання 2: Як же карає Господь? Бере бич у руки? Чи меч? Запускає дрони і ракети? Знову повернемося до Псал. 78:49.
– Господу достатньо лише забрати Свою руку, й одразу з’явиться наслання злих ангелів. Порожнього місця у Великій боротьбі не буває…
– Часто Святе Письмо говорить, що Бог віддав…
Питання 3: Прочитаємо Ездри 5:12.
– Диявол вимагає, щоб Господь віддав йому бунтівників… І Господь із болем мусить це зробити…
Питання 4: Але коли? 2Хронік 36:16
– В оригіналі це звучить так: Аж поки не піднісся гнів Господа на народ Його, [бо] вже не було ліку… Тут Ісус міг тільки плакати…
– Коли Господь вичерпав усі ресурси навчання й виправлення, настав час Його особливого гніву…
– «Бог змушений був допустити, щоб народ потрапив у рабство» (ПЦ, 297). Ось чому Дух пророцтва застерігає:
– «Не провокуй Його на гнів, щоб Він не обрушив на тебе страшне покарання» (4СЦ, 254).
Додатки до рубрики: Захист від гніву (четвер)
Питання 1: Чи карає Бог людей у світі? Так… А чи карає людей, котрі з Ним у Завіті? Так… Тоді яка різниця, бути в Завіті, чи не бути? Рим. 6:23
– Велика, грандіозна різниця! Бо кара за гріх – смерть.
Питання 2: Яка смерть? Всі помирають… І в Завіті, й поза Завітом…
– «Оскільки смерть тут зіставлена з життям вічним, то Павло, говорячи про смерть, має на увазі вічну» або другу смерть (див. Об’явл. 20:6, 14)» (КАСД. Т. VI).
– Отже, ті, хто в Завіті з Господом не відчують на собі останнього гніву Божого й остаточного покарання вічною смертю…
Питання 3: Чому?
– Тому що гнів Божий за їхні гріхи прийняв на Себе їх Спаситель. І покарання за їхні гріхи Він прийняв на Себе.
– На хресті Він помер другою смертю… Велика, грандіозна різниця пролягає між тими, хто в Завіті з Господом, і тими, хто поза ним.
Питання 4: Читаємо Мал. 3:18. У чому виявиться ця різниця? Мал. 4:2, 3
– Особлива, видима всьому Всесвіту різниця буде явлена в кінці історії землі.
Питання 5: В якій групі будемо ми? Ми свій гріх уже переклали на Ісуса?
– Підкреслимо ще раз: Гнів Божий скерований на гріх, але не на грішника… Щоб уникнути гніву Божого, грішник мусить відділитися від свого гріха.
Питання 6: А ми вже сьогодні відділилися від гріха?
– Бог дає можливість кожній людині відділитися від гріха через покаяння. Христос, як Викупитель і Замісна Жертва, прийняв Божий гнів за гріх на Себе.
ІІІ. Закінчення:
– Якщо в нас ще залишаються якісь сумніви щодо Божественного гніву, нам просто потрібно піти на Голгофу…
– «Найсильніша та найбільш зворушлива сцена Божого гніву проти гріха – це Агнець Божий, що висить на хресті» (КАСД. Т. 12. С. 195).

