Скачати .PDF

Урок 4

Бог Ревний і Милосердний

Вступ:

– Вітаю вас, шановні друзі, ми продовжуємо досліджувати уроки СШ про Божу любов…

– Минулого разу на уроці ми говорили про особливу Божу любов – любов Завіту.

Питання 1:  Чому ця любов особлива?

– Тому, що Завіт особливий!

Питання 2:  А чим особливий Божий Завіт з людиною? 

– На попередній зустрічі ми неодноразово підкреслювали особливість Божого Завіту: його основою є Жертва Христа.

– «Жертва Христа як викуп за гріх – велика істина, з якою нерозривно пов’язані всі інші істини. Аби правильно зрозуміти й гідно оцінити кожну істину Слова Божого від Буття до Об’явлення, її необхідно дослідити у світлі, що струменіє з Голгофського хреста» (СЄ, 315).

Питання 3:  І навіть сьогоднішній урок?

– Навіть сьогоднішній урок ми будемо розглядати у світлі Голгофи. І будемо здивовані, як тісно вони переплітаються. 

– Сьогодні ми знову відкриємо для себе нові якості дивовижної Божої «завітної» любові.

Питання 4:  Який же заголовок даного уроку?

Бог Ревний і Милосердний 

Пам’ятковий текст – Ісаї 49:15

ІІ. Основна частина

Додатки до рубрики: Більш ніж материнська любов (неділя)

– Стояла гарна, тепла весна… Я займалася в садку своїми улюбленими квітами. А наш первенець чотирьохрічний Костик бавився неподалік…

– Я так захопилася своїм хобі, що зовсім забула про сина… Через деякий час я помітила, що його немає поблизу…

– Почала кликати, шукати, бігати по сусідах – даремно… Син пропав. А внизу, під горою, на котрій стояв наш будинок, протікала гірська річка…

– Я впала на коліна і благала Господа про допомогу. І тут у свідомості постала вчорашня картина:

– Ми втрьох із чоловіком відвідували одну сестру з нашої громади. Неподалік від її дому екскаватор ковшем копав яму.

– Син так захопився цим видовищем, що ніяк не хотів іти додому. Внутрішній голос мені наказав: Біжи туди!

– І я побігла через усе місто, через запруджені машинами вулиці… І ще здалеку побачила зелену курточку й світлий беретик мого синочка…

Питання 1:   Забула мама свою дитину? Забула… А Господь?

– А Він не забув… Він провів дитя по місточку через гірську річку, через постійний рух на вулицях…

– І хоч син вже не був немовлям, але від скількох небезпек уберегли його Божі руки!  

Питання 2:  Чому Господь порівнює Свою любов із материнською любов’ю, хоч, як бачимо, любов неньки недосконала? 

– В ідеалі, на землі не існує більшої любові, ніж материнська! В біблійній мові навіть є спеціальне слово рахам, котре походить від того ж кореня, що і слово утроба, материнське лоно. Воно означає особливу, материнську любов.

– Саме це слово вжите у Пам’ятковому вірші до сьогоднішнього уроку. Словом рахам Господь змальовує Свою унікальну любов до людини.

Питання 3:  Як глибоко сягає  Божественна «рахам»? Єрем. 31:20 (Огієнко) Що означає вислів Господа «за нього хвилюється нутро Моє»?… 

– Дитина твориться в утробі матері і є частиною материнського тіла. Ось чому материнська любов включає в себе навіть внутрішні фізіологічні відчуття.

– Так кожна людина в особливому сенсі є частиною Божого Єства по праву творіння. І Господь внутрішньо відчуває кожну Свою дитину.

Питання 4:  Прочитаємо ще раз Пам’ятковий вірш Ісаї 49:15. Як ви вважаєте, це добровільна / безумовна любов, котрою Бог любить всіх людей? Чи це особлива любов Завіту?

– Любов Завіту…

Питання 5:  Чим ми можемо довести, що це Божа любов Завіту? Читаємо наступний текст 16.

– Ось вершина Божої «завітної» любові – Голгофа… Бог добровільно простяг  Свої руки на хресті…

– І дозволив, щоб на Його долонях цвяхами вигравірували імена тих, хто вступив з Ним у Завіт.

Питання 6:  А якби на всьому білому світі в цей Завіт вступила тільки одна людина, що було б?

– На долонях Христа було б тільки це одне ім’я…  І тільки за це одне ім’я Він перетерпів би муки Голгофи.

– Бо це Його дитина не лише по праву Творіння, але й по праву Викуплення.

Питання 7:  Ми розуміємо, яку ціну виставив Господь кожному з нас? І як довго наші імена буде носити Бог на Своїх долонях?

– Усю вічність будуть зберігатися відцвяшні рани Ісуса … Це єдина пам’ятка, котра всю вічність буде нагадувати ціну нашого Викуплення.

Додатки до рубрики: Неймовірна любов (понеділок)

Другою по силі земною любов’ю є любов батька… Вже знайома нам книга пророка Осії гарно представляє саме таку батьківську любов.

Питання 1:  Читаємо про неї в Осії 11:3. Ми помічаємо, як тут відзначені саме батьківські функції тата?

– Не знаю, як у кого, але переважно тато вчить дитя ходити… Мама боїться, що воно впаде, вдариться, буде плакати..

– Тато більш мужній. А на плечах носить дітей виключно тато, правда ж, мами?

– Ось чому для гармонійного розвитку дитини потрібні і тато, і мама. Божа любов поєднує в собі і материнську ніжність і батьківську мужність.

– Проте, коли Господь хоче виразити особливо глибокі Свої почуття, Він все-таки вдається до образу матері.

Питання 2:  Як це яскраво представлено  в тексті 4 (СП).  

– Тут Господь використовує образ, котрий характерний тільки для материнства – годування дитини грудьми…

– Мати, нахилившись над немовлям, притуляється до його щічки і годує своїм молоком. Немає сильнішого образу близькості й ніжності Господньої любові.

Питання 3:  Дуже сильні почуття Господа передає і текст 8 (СП). Ми коли-небудь відчували щось подібне?

– Моє серце перевертається в Мені… Тут вжите давньоєврейське дієслово гафак. Найглибше такий гафак переживає і відчуває саме матір. 

Питання 4:  Пам’ятаємо, який перший тест на мудрість здав Соломон? 1Цар. 3:26

– Дві матері з немовлятами… Одна з них точно забула своє немовля… Це дивує… Мати вночі чує кожний подих і порух, кректання свого немовляти!  

– Але заснути так, щоб задушити власну дитину… А потім сказати про живе немовля:  Розтинайте! Важко зрозуміти таку матір…

Питання 5:  А що сказано про реакцію другої матері?

– Запалилася любов її (Огієнко). Її серце здригнулось від жалю (СП). Гафак… Те саме слово, що й у виразі Господа: Перевернулося серце Моє!

– Рідко, але щось подібне може відчути не лише жінка-мати, але також і деякі особливо чутливі мужчини…

Питання 6:  Прочитаємо Бут. 43:30.

– Йосиф також відчув гафак, побачивши після довгих років розлуки свого єдиного рідного і по батькові, і по матері брата…

– Так любить Бог… Ось із таким перевернутим серцем Він мусить залишати тих, хто вперто відкидає Його любов…

– Зауважмо, що всі ці найсильніші картини Божої любові представлені

Питання 7:  В якому Завіті?

– У Старому Завіті! В тому Завіті, котрий, нажаль, багатьма християнами відкидається…

– Бо в цій частині Біблії вони не бачать Божої любові. Більше того, вони твердять, що в Старому Завіті зображений «жорстокий Бог»…

– Слава Господу, що дані уроки СШ переконливо заперечують подібні поняття.

Додатки до рубрики: Співчуття Ісуса (вівторок)

– Уважний читач Святого Письма ніколи не протиставить любов Новозавітного Ісуса любові Старозавітного Бога…

– Він розумітиме, що Це любов Однієї і Тієї ж Самої Особи. Навіть образи цієї любові в Євангеліях ті самі, що й у Писаннях Старого Завіту!  

Питання 1:  Прочитаємо лише деякі із багатьох подібних текстів з Євангелія від Матвія 9:36; 14:14; 20:34.

– Тут вжите грецьке слово спланхнідзомай – змилосерджуватися. Воно походить від слова спланхна.

– Котре буквально означає внутрішні органи тіла, тобто нутрощі. Новозавітне спланхнідзомай – це той самий стародавній гафак – перевертання серця.

– І ми ніколи б не зрозуміли, що відчував Ісус, дивлячись на страждання людей, якби не старозавітний образ матері, дитя котрої мало бути розтяте…

Питання 2:  Подивимося на ще один приклад, який покаже, що без Старого Завіту ми не зможемо належно оцінювати Божу «завітну» любов.

– На попередньому уроці ми досліджували Притчу про блудного сина… Ця притча відкриває особливу грань Божої любові.  

– Вона яскраво засяяла тільки в Новому Завіті…

Питання 3:  Що це за грань? Филп. 2:7 

– Безмежне приниження… «Його любов до людини робила Його здатним охоче приймати будь-яке приниження гідності та зносити будь-яку образу» (СЗ, 398 [499-500]).   

Питання 4:  Чи ми можемо згадати, як це приниження відкривається в Притчі  про блудного сина?

– Батько побіг назустріч синові… Щоб побігти, жителям Сходу потрібно було підняти вище довгий одяг… А це означає оголені ноги. А це приниження,  ганьба .

Питання 5:  Яке перше приниження Сина Божого відзначене у Филп. 2:7?  

– «Ми не можемо уявити той ступінь приниження, якому Він [Христос] піддав Себе, прийнявши нашу людську природу» (1ВВ, 407).

– «Цар слави надзвичайно принизив Себе, прийнявши людську подобу. Ангели, які були свідками Його слави в небесних оселях… були приголомшені, побачивши свого Божественного Володаря в такому великому приниженні» (РЧ. Мараната. 2025 рік. 3 січня).

Питання 6:  Але чи можна належно оцінити глибину Христового приниження в Новому Завіті, не побачивши, Ким Він був у Старому? …

– Старий Завіт відкриває страшну велич Сина Божого – Творця, Законодавця, Владики Всесвіту.

– І Ця Велична Особистість умістився в тільце Немовляти, в яслах у стайні… Втілення було лише початком Його жертовного шляху (див. БВ, 30 [48-49]).

Питання 7:  Чи оцінив Божий народ саможертовну любов Ісуса? Луки 19:41, 42; Матв. 23:37

– У Старому Завіті Господь сказав: Перевернулося серце Моє… У Новому Він плакав… Всі ресурси Неба були вичерпані…

– А серця переважної більшості Божого народу залишалися, як камінь. Для них Безмежна Божа любов вже нічого не могла зробити.

Додатки до рубрики: Ревнивий Бог (середа / четвер)

– Тепер ми підійшли до ще однієї вражаючої грані Божої «завітної» любові.  

Питання 1:  Читаємо Втор. 4:24 (СП).  Ця риса Божої любові настільки важлива, що про неї Господь нагадує навіть у ІІ Заповіді. Вих. 20:4, 5

– Мова, котрою Святе Письмо зображує любов Божу, є асоціативною. Тобто, ця мова викликає в нас асоціації з якимись подіями або явищами нашого життя.

– Ми це вже помітили, коли порівнювали любов Божу з любов’ю матері і батька. Знак рівності не можна поставити між ними. Але є певна подібність.

– Є певні асоціації.

Питання 2:  Тому, щоб краще зрозуміти ревність Божої любові, до яких асоціацій людського життя нам найкраще звернутися?

– До сімейного життя й до шлюбних ревнощів.  

Питання 3:  Як ви вважаєте, ревнощі в сім’ї – це позитивне явище, чи негативне?

– Подивимося спочатку на значення слів ревнощі, ревнувати, ревнивий. Навіть слова ревний і заздрісний також іноді містять у собі значення ревнощів.

– Тому в перекладі Огієнка вжите слово заздрісний у значенні ревнивий.

Питання 4:  Отже, які значення слова «ревнощі» дають словники? 

– «Сліпа, пристрасна недовіра, болючий сумнів у чиємусь коханні або вірності» (В. Даль).

– «Нестерпний, болючий сумнів у вірності, любові когось» (С. Ожегов).

– «Сумнів у вірності, коханні, підозра в зраді подружжя» (СУМ).

Питання 5:  А яке значення слова «ревнощі», «ревнивий» дає Святе Письмо?   

– Давньоєврейське слово ревнивий – канна, походить від слова кіна, що означає буквально: темно-червоний. Бо лице ревнивця найчастіше такого кольору (див. Теологічний енциклопедичний словник)…

– Давньогрецьке слово дзелос – ревнощі, заздрість, походить від дзео – кипіти.  Ревнувати означає  кипіти.

Питання 6:  Виходячи з цих означень, що ми можемо сказати про ревнощі / ревність?   

– Це негативне явище в подружжі… Найчастіше ревнощі виявляються особами егоїстичними, владними, нестриманими.

Питання 7:  Чи ми знаємо, як розв’язувалася проблема ревнощів у стародавньому Ізраїлі?  Чис. 5:17, 18, 23, 26.  Як вам така процедура?

– Думаю, що цей жахливий ритуал, котрий мала пройти дружина, приводив до тями ревнивця і примушував подружжя шукати інший шлях… 

– Ось чому ми ні одного разу не читаємо, щоб проблема ревнощів в Ізраїлі вирішувалася в такий спосіб – гіркою водою. 

Питання 8:  Як же розуміти вираз «ревнивий Бог»? Що лежить в основі Божої ревності? Якова 4:4, 5 (СП)

– Звичайно, не сумнів, не підозра, не владолюбство, а виключно любов… Ревність Господа абсолютно виключає Його Особистісні мотиви.

– Звернемо увагу, до кого звертається апостол Яків. До духовних перелюбників, котрі і Бога не лишають, але люблять і світ…

– Ось як звучить останній вираз 5-го вірша в оригіналі: «До ревнощів тужить / переслідує з любов’ю Дух, Котрого Бог оселив у нас».

– Головний мотив Божої ревності до Свого народу – безмежна відданість і розуміння, що ніхто й ніколи не дасть їм того, що дасть Яхве…

– Всіляке інше захоплення, інше кохання призведе до деградації та загибелі.

Питання 9:  Прочитаємо 2Кор. 11:2.  Яке світло проливає цей текст на суть Божественних ревнощів?

– Ми нещодавно досліджували Євангеліє від Івана. І там зустрічали гарний образ друга жениха…

– Апостол Павло був таким дружбою Ісуса. Він намагався зробити все зі свого боку, щоб наречена Ісуса – Церква зберегла свою вірність Нареченому. 

Питання 10:  Яким шляхом Господь намагався розв’язати проблеми невірності Своєї духовної дружини – Церкви? Осії 2:16

– Цим шляхом пішов пророк Осія. Ми вже згадували про це. Пророк розумів, що примусово коханим не будеш…

– Любов викликається тільки любов’ю… Тому він не давав пити своїй зрадливій дружині «гірку воду», змішану зі землею…Він намножував любов…

– І Бог намножує Свою любов. Він ніколи й нікому не нав’язує ні Себе, ні Своєї любові. 

Питання 11:  Пригадуємо, коли багато учнів Ісуса відійшли від Нього, яке питання Він поставив 12-ти апостолам?

– Чи  й ви не хочете відійти? Ось чому Господь намножував, і намножував Свою любов до невірного народу…

Питання 12:  До якої межі?

– Поки Його «зрадлива дружина» – Ізраїль – не віддала свого Коханого на розп’яття…

ІІІ. Закінчення:

– Господь вишукує найсильніші образи й картини, щоб донести до нас, якою любов’ю Він нас кохає.

– Премудрий Соломон знайшов вражаючі порівняння: «Бо сильне кохання, як смерть, ревнощі непереможні, немов той шеол» (Пісня 8:6).  

– Але якими картинами, якими асоціаціями можна змалювати любов Божу, явлену на хресті? 

– Можна сказати лише одне: «Помираючи, Христос виявив до людини любов, сильнішу за смерть» (ІВ, 191 [223-224]), і навіть другу смерть.