Скачати .PDF

Урок 3

Пам’ятники благодаті

І. Вступ:

– Вітаю вас, брати і сестри, на уроці СШ. Ми продовжуємо досліджувати книгу Ісуса Навина.

Питання 1:  Який заголовок сьогоднішнього уроку?  

Пам’ятники благодаті

Питання 2:  Благодаті? А ми пригадуємо, який заголовок попереднього уроку?

Дивовижна благодать

Питання 3:  Дивовижна благодать Господня та її пам’ятники у Старому Завіті? Ще й у книзі воєнної тематики?

– Саме так! Подумаймо про тих християн, котрі Божу благодать бачать лише в Новому Завіті… 

– Як вони збіднюють своє знання про Бога та Його характер! А Господня благодать потоками зливалася на Церкву ще в пустелі.

– Два найбільших прояви цієї благодаті 

Питання 4:  Нагадує Пам’ятковий вірш: І. Нав. 4:23, 24.    

– Таку дивовижну Божу благодать не можна забувати! Її потрібно увіковічувати особливими пам’ятниками!

Питання 5:  Якими?

– Саме про це ми і будемо сьогодні говорити на уроці СШ.   

ІІ. Основна частина

– Перехід Ізраїля через Йордан – це видатна подія історичного, теологічного й типологічного значення.

Питання 1:  Видатні події з життя яких біблійних осіб пов’язані саме з Йорданом?

– Радикальні зміни в житті пророків – Іллі та Єлисея – пов’язані з цією рікою. Навіть  хрещення Ісуса Христа й помазання Святим Духом відбулося саме там.

Питання 2:  А яке особливе духовне значення має перехід Божого народу через Йордан для нас сьогодні? 

– По часу ми впритул підійшли до Небесного Ханаану… Ми вже стоїмо перед своїм «Йорданом»…

– Тому уроки від Ісуса Навина на берегах Йордану є дуже актуальні для нас. Сьогодні ми будемо підкреслювати ці духовні уроки.

Додатки до рубрики: Перехід через Йордан (неділя)

– Вже в першому тексті сьогоднішнього дослідження ми знайдемо важливий духовний урок.  

Питання 1:  Читаємо І. Нав. 3:1.    

– До переходу через Йордан народ ретельно готувався. Найперше – євреї покинули Шіттім…

– Тут, на східному березі Йордану, вони таборували досить довго…

Питання 2:  Ми пам’ятаємо трагедію, котра тут сталася?

– В цьому Акційному гаю народ допустився до одного з найтяжчих злочинів –  ідолопоклонства та блуду. 24 тисячі з них тут полягли…

Питання 3:  А чи поставили тут євреї пам’ятник цьому нещастю? Чому ні? Яка назва сьогоднішнього уроку?

– Пам’ятники (чого?) благодаті… Не будь-які пам’ятники, не пам’ятники гріхів, падінь, помилок, а Божої благодаті…

– Брати і сестри, це дуже важливий принцип біблійної психології для нашої  пам’яті! Послухаймо, що говорить Великий Психолог людської душі:

– «Давайте ж не будемо збирати всі неприємні образи та картини беззаконня, розчарування та аморальності, котрі доводять силу сатани. Не будемо розвішувати ці картини в залах нашої пам’яті, говорити й бідкатися про це до тих пір, поки в наших душах не залишиться нічого, крім розчарування. А розчарована душа – це місце перебування  темряви» (5СЦ, 744). 

– Отже, наша пам’ять має бути колекцією пам’яток Божої благодаті.

Питання 4:  Що ще входило в підготовку до переходу через Йордан? Вірш 3

– Коли ви побачите ковчега завіту Господа… то ви рушите з вашого місця… Народ мав уважно стежити за ковчегом Завіту, щоб знати, коли почати рух…

– Погляд людей постійно мав бути прикутий до місця присутності Бога… Не до Шіттіму, як ми щойно говорили, і не до вод Йордану.

Питання 5:  Де сьогодні має спочивати і наш погляд, наша найбільша увага?  

– На Божому ковчегові… «Народ Божий має спрямувати свій погляд у Небесне святилище… Ми не йдемо за Ним у святиню, як мали би йти» (РЧ, 2025, 29/VIII).

– Зараз кожен з нас потребує особливої допомоги від Господа. Скеровуймо наші найпалкіші молитви до Небесного престолу благодаті.

– Тільки там вирішення наших найскладніших теперішніх проблем.

Питання 6:  А що означає для нас вислів: «Підете за ним», тобто ковчегом?

– Не випереджуймо Господа! Не біжімо перед Ним! Чекаймо Божого руху, а тоді рухаймося за Ним…

– Брак терпіння може штовхнути нас робити фатальні кроки, котрі приспішать випробування і викличуть передчасні гоніння…

Питання 7:  Хто мав увійти у води Йордану першими? Вірш 6, 7   

– Служителі Божі… Поважаймо своїх керівників… Прислухаймося до сучасних носіїв Божого ковчегу… До голосу Генеральної Конференції.

– Не наслідуймо Ізраїль, в котрому кожен робив, що здавалося правдивим в його очах (Суд. 21:25).

Питання 8:  Що було найважливішим у підготовці до переходу? Вірш 5  

– Освятіться! «Сьогодні ми живемо у великий День Примирення… [Ми]…  повинні тепер, в ці дні випробовування, яких вже так небагато залишилося, впокорювати свої душі перед Богом, жалкуючи про гріх та щиро каючись. Необхідне глибоке, ретельне дослідження серця» (ВБ, [489, 490]).

Додатки до рубрики: Живий Бог чудес (понеділок)

Питання 1:  Прочитаємо Ісуса Навина 3:9, 10 (CUV). Звернемо особливу увагу на вираз із 10-го вірша: «Живий Бог»…

– Я спробувала по українській великій Симфонії підрахувати, скільки разів цей вислів вжито у Святому Письмі.

– І залишила цю справу, бо їх десятки і десятки, можливо навіть сотні…

Питання 2:  Про що це свідчить?

– Про особливу значущість цих слів. У найбільш критичних ситуаціях Сам Господь заявляв: Я Живий! Або люди оголошували: Живий  Бог!

Питання 3:  Що означають ці слова? Хіба може бути бог неживим? Скажіть, чим відрізняються навіть зовні мертве і живе людські тіла? 

– Живе тіло має безперервний рух: серця, мозку, крові, усіх органів, кожного м’яза. А мертве тіло абсолютно нерухоме!

– Таким чином усі божища-ідоли – мертві, бо вони – абсолютна нерухомість! А Бог Ягве – Живий Бог, бо Він постійно діючий!

– Живий Господь! Це означає, що Він постійно, щодня наповнює наше життя Своїми чудесними діями!

– І якщо я вчора  побачила Його дива в своєму житті, це означає, що я їх побачу і сьогодні! Більше того!

Питання 4:  Читаємо  Івана 1:50.

– Сьогоднішні діяння Божі будуть більшими за вчорашні! А завтрашні – більші, ніж сьогодні…

– Всі діяння Господні в нашому житті ідуть по висхідній! Вони постійно прогресують, зростають, розширюються й поглиблюються…

– «Дари Ісуса завжди свіжі й нові… Він дає благодать на благодать. Його запаси невичерпні. Якщо ви перебуваєте в Ньому, то отриманий сьогодні багатий дар – це запевнення в одержанні ще багатшого дару завтра… З кожним новим одкровенням Своєї любові Він промовляє до сприйнятливого серця: Ти повірив? … Ще більше від цього побачиш!» (БВ, 148-149).

– Ось Яким є Живий Бог!

Питання 5:  Що це практично означає для нас сьогодні?

– Ім’я Господа – Живий Бог – це обітниця! Так само, як Бог Саваот або Бог Ягве. І я можу користуватися цією обітницею.

Питання 6:  Як?

– Якщо у мене виникла критична ситуація, я можу  відкрити цей текст І. Нав. 3:10 (або будь-який інший текст), де вжите Ім’я Бога – Живий Бог…

– Покласти руку на цей текст і просити Господа виконати обітницю цього Імені Божого. 

– Тобто, знову втрутитися в моє життя, як це було вчора і третього дня… І дати тепер відповідь ще сильнішу, ніж раніше.

– А Господь дуже Вірний Своїм обітницям. Не існує такої проблеми, котру Він не міг би вирішити у Святому святих Небесної святині.

Питання 7:  Ми бачимо, Якого Дивовижного Бога маємо? То чому ми так багато хвилюємося й переживаємо?

Додатки до рубрики: Пам’ятайте (вівторок)

– Бо, нажаль, забуваємо…  

Питання 1:  Тому, який наказ дав Господь під час переходу через Йордан? І. Нав. 4:4-7, 9

– Поставити два пам’ятники… Один на дні ріки, де стояли ноги священників, а другий – на березі. Це були перших два пам’ятники на Обітованій землі…

– Туристи, котрі сьогодні відвідують Ізраїль, називають цю країну музеєм пам’ятників.

– На кожному кроці, куди не поглянеш, скрізь щось нагадує про історію цього народу…

– Багато з цих меморіалів  наказав поставити Сам Бог. Він наказав поставити відмітні знаки на певних місцях, на певних днях, навіть на своєму одязі…

Питання 2:  Для чого? З якою метою!?   

– Мета єдина – нагадати, що Бог Живий… Що Він діє Своєю любов’ю та  Всемогутністю.   

– «У родині, у святилищі, через природу й мистецтво, у праці та веселощах,  священними спорудами і пам’ятними місцями, обрядами й і церемоніями –  безліччю знаків Бог дав Ізраїлеві уроки, що… зберігали пам’ять про Його чудеса. Звернення до цієї «живої» історії справляло найсильніше враження на розум і серце наступних поколінь. (Виховання, c.[41], 1903 г.) / (РХЛ, 187).

– Жива історія Живого Бога…

Питання 3:  Хіба можливо від Такого Бога звернутися до мертвого ідола?

– Але, нажаль, саме це робили євреї протягом багатьох років своєї історії… Через забудькуватість… Через втрату духовної пам’яті – духовну амнезію…  

– Тому нам варто торкнутися такої сфери людського єства, як пам’ять… 

Питання 4:  Що таке «пам’ять»?

– Розум людини володіє чотирма вищими здібностями: сприйманням, судженням, логікою та пам’яттю. Отже пам’ять – вища здібність розуму.

– У функції пам’яті входить запам’ятовування, збереження та відтворення інформації (див. Макселон Ю. Психологія. С. 124).

– Дух пророцтва дає просту, але дуже влучну ілюстрацію, що таке пам’ять.

Питання 5:  Яку саме?

– Вище ми вже торкалися цієї теми, тепер розширимо її. Еллен Уайт порівнює пам’ять із картинною галереєю…

– Тут розвішані безліч картин великих і маленьких…

Питання 6:  Що може бути зображено на цих картинах?

– Все на світі! Як кажуть: від і до… Ми вже говорили вище, які сюжети мають швидко видалятися з нашої пам’яті…

– Нагадаємо їх: «неприємні образи, картини беззаконня, розчарування та аморальності» (5СЦ, 744). 

– Нехай ці картини зберігаються там, де їм відвів місце Сам Бог.

Питання 7:  І де знаходиться це місце?

– У Святому Письмі є такі записи, як застереження для людей. І в книгах на Небесах.

– І навіть звідти безліч чорних картин вже витерті… Слава Богу, що й наші темні плями життя звідти скоро зникнуть…

Питання 8:  А якими шедеврами мистецтва Божої благодаті має бути заповнена картинна галерея нашої пам’яті?

– «Тож будемо завжди пам’ятати про милосердя Господнє та про безліч Його благодіянь» (ЖВ, 348).

Додатки до рубрики: Забудькуватість (середа)

– Величезною картинною галереєю дивовижної благодаті Бога Ягве була Ізраїльська земля… Тут, як ми вже говорили вище, було безліч пам’ятників…

Питання 1:  Для чого?

– «Щоб євреї не забували історію минулого, Бог наказав Мойсеєві включити ці події в гімни, аби батьки через них навчали своїх дітей. Євреї мали споруджувати пам’ятники на видних місцях і дбайливо їх зберігати, щоб вони залишалися для дітей наочним підручником історії Ізраїлю. Таким чином, діла Провидіння, а також велика доброта й милість Божа, явлені в Його турботі та визволенні Його народу, зберігалися в пам’яті євреїв» (6СЦ, 364, 365).

Питання 2:  Проте, що нас особливо дивує в історії цього народу? Суд. 3:7

– Таких текстів у Священній історії безліч… Як таке могло відбуватися? Поруч із безліччю пам’ятників благодаті Божої ставити пам’ятники Ваалу й Астарті?

Питання 3:  Як ми можемо пояснити такий парадокс?

– Просто… На уроках СШ ми вже торкалися поняття букви й духа, відповідно – зовнішньої форми і внутрішнього змісту.

– Кожний пам’ятник мав свою букву – зовнішній вигляд… А буква – це зміст, подія, або людина, на честь котрої ставився пам’ятник.

Питання 4:  Як ставилися євреї до памятників своєї історії? Матв. 23: 29. А як ставилися до тих, кому були поставлені ці памят’ники? Вірш 31

– Ось таким формальним, позбавленим духовного значення, було ставлення євреїв до своїх пам’ятникв…

Питання 5:  Чи маємо ми, Церква останку, пам’ятники дивовижної Божої благодаті? 1Кор. 11:24, 25

– Наш великий пам’ятник, закарбований у назві нашої Церкви – «Адвентисти сьомого дня» – це пам’ятник творіння.

– Ще один – найважливіший – Причастя, спомин про страждання і смерть Сина Божого.

Питання 6:  Чи загрожує нам формалізм по відношенню до цих пам’ятників?

– Перевіряймо свій дух, брати і сестри, коли тіло наше спочиває в суботу… Аналізуймо свої почуття на святій Вечері…

Питання 7:  А чи ми зводимо пам’ятники Божій благодаті, котру отримали особисто? Як ми це робимо?

– Євреї зводили пам’ятники переважно з каменю. Це була тяжка праця під силу лише мужчинам…

– А сьогодні переважно жінки пишуть пам’ятники Божій дивовижній благодаті – свої щоденники…

– Особисто я щоденно заповнюю щоденник більше 20-ти років… І скажу вам – ефект вражаючий. Час від часу я сідаю і гортаю сторінки цього пам’ятника…

– Не один раз Господь мене підкріпляв саме через нього.

Додатки до рубрики: За Йорданом (четвер)

– Дійсно, для нас важливо пам’ятати минулі діяння Господа в нашому житті…

Питання 1:  Але який досвід для нас не менш важливий?

– Теперішній, свіжий… Наш Бог – Живий Бог. Він щодня посилає нам нову благодать, живі досвіди…

– «Дари Ісуса завжди свіжі й нові… Він дає благодать на благодать. Його запаси невичерпні» (БВ, 148-149).

Питання 2:  Чи так воно в нашому житті?  Коли нас просять розповісти якийсь досвід, якої давності досвід ми пригадуємо?

– Практикою перших адвентистів було проводити спеціальні богослужіння досвідів, де кожен  міг поставити свіжий, новий пам’ятник благодаті Ісуса.

– Дух пророцтва радить проводити і сьогодні такі богослужіння.

Питання 3:   Чому сьогодні ця практика перевелася?

– Немає досвідів, –  жаліються члени церкви… «У всіх, хто прогресує в християнському житті, завжди будуть нові, живі та цікаві свідоцтва… Просте оповідання про переживання дає світло, силу й знання, саме вони допоможуть ближнім зрастати духовно» (2СЦ, [579]).

– «Нехай члени церкви протягом тижня добросовісно виконують свою працю, й  тоді їм буде про що розповісти в наступну суботу. Тоді зібрання стане подібним до їжі на часі, й надихне всіх присутніх новим життям і силою» (7СЦ, [19]).

ІІІ. Закінчення:

– Безліч пам’ятників дивовижної благодаті на Ізраїльській землі… Але Божий народ їх не пам’ятав…

– І тоді на цю ж землю зійшла Сама Благодать у людському тілі… І на вершині цієї ж землі власними руками поставила останній пам’ятник…

– Пам’ятник найдивовижнішої благодаті – Голгофський хрест…  Всі пам’ятники зруйнуються. Але цей стоятиме вічно!

– Бо він буде закарбований у поранених цвяхами руках Спасителя. Нехай цей пам’ятник навіки буде збережений і в наших серцях…