Урок №2. Дивовижна благодать. 04 жовтня – 10 жовтня 2025 року
Скачати .PDF
Урок 2
Дивовижна благодать
І. Вступ:
– Вітаю вас, брати і сестри, на уроці СШ. Ми продовжуємо вивчати Уроки віри від Ісуса Навина.
Питання 1: Який же урок віри нам сьогодні викладе книга Ісуса Навина? Відповідає заголовок нового другого уроку:
Дивовижна благодать
Питання 2: Урок про благодать, ще й дивовижну, викладає Старий Завіт? Ще й книга військової тематики?
– Саме так! Подумаймо про тих християн, котрі Божу благодать бачать лише в Новому Завіті…
– Як вони збіднюють, просто грабують своє знання про Бога та Його характер… А Господня благодать рясніє в історії стародавнього Ізраїлю, як манна в пустелі.
– Сьогодні ми дослідимо декілька прикладів старозавітної Божої благодаті.
Питання 3: І один із цих живих прикладів благодаті змальовує
Пам’ятковий вірш Євр. 11:31.
ІІ. Основна частина
Додатки до рубрики: Другий шанс (неділя)
– Ще один яскравий приклад благодаті більшого масштабу ми відкриваємо у ставленні Бога до Свого народу…
Питання 1: У чому ж виявилася ця Божа благодать до старозавітного Ізраїля? Відповідає підзаголовок першої рубрики даного уроку…
Другий шанс
– Бог Ягве по Своїй благодаті дав другий шанс Ізраїлю…
Питання 2: А що означає вислів «другий шанс»?
– Припустимо, що людині була довірена якась відповідальна справа… Людина її провалила… Але їй подарована благодать – другий шанс, нова можливість виконати цю справу.
Питання 3: Чому ми називаємо другий шанс, тобто другу можливість, благодаттю? Що таке благодать?
– Незаслужена милість… Якщо людина провалила доручену їй справу,
Питання 4: Що вимагає справедливість?
– Забрати від неї доручення й віддати іншій людині.
Питання 5: А що робить благодать?
– Виявляє милість: Спробуй ще раз… Саме такий другий шанс, ще одну можливість спробувати Господь надав Ізраїлю…
Питання 6: Що це за другий шанс? Читаємо І. Нав. 2:1 (І ч.). Чому цей наказ Ісуса ми називаємо другим шансом?
– Наказ Ісуса Навина щось нам нагадує…
Питання 7: Що саме?
– Цей наказ нагадує провал першої спроби, першого шансу 40 років тому… У наказі Ісуса Навина ми бачимо декілька натяків / алюзій на ті події…
1) Першу алюзію бачимо в Числ. 13:1, 2, 25-27, 32, 33.
– Виявляється, що як тепер Ісус Навин, так само 40 років тому Мойсей посилав розвідників оглянути обітовану землю. Це був перший шанс увійти в неї…
– Що було далі, ми пам’ятаємо. Це був не просто провал першого шансу… Це був бунт з наміром кровопролиття…
– Ось чому поколінню тих повстанців не був даний другий шанс увійти в Ханаан. Їхні тіла полягли в пустелі…
2) Другу алюзію знаходимо в Числ. 25:1, 9; 26:63-65.
– Дуже знаменно: Виявляється, що останні з тих ворохобників були знищені саме тут, в Акаційному гаю – Шіттімі, де зараз перебували євреї.
– «Суди, що впали на Ізраїль за його гріх у Шіттімі, уразили тих, котрі залишилися живими з численної групи людей, які майже 40 років тому накликали на себе вирок: Вони помруть у пустелі» (ПП, [456]).
– І саме звідси Ісусом Навином були послані теперішні двоє розвідників …
Питання 8: Тепер ми розуміємо, що двоє розвідників, посланих до Єрихону були другим шаном для нового покоління Ізраїля увійти в Ханаан?
– Все довкола нагадувало їм минулу трагедію… Надія народу, що їх блуканню по пустелі приходить кінець, воскресла! Це був, воістину, другий шанс.
Питання 9: А хіба в Господа тільки два шанси?
– Пригадаємо, скільки разів Ізраїль відступав від Господа в пустелі? А Господь прощав і прощав… Даючи нові й нові шанси цілому народові виправитися…
Питання 10: Скільки шансів Господь надає окремим Своїм дітям? Наприклад, апостолу Петру?
– Однозначно, не два! Нагадаємо Петрові провали: мало не потонув у морі через свої хвастощі… На горі Преображення все проспав…Те саме в Гефсиманії…
– Тричі зрікся Ісуса… Втік з усіма, коли Ісуса вели на розп’яття… А потім ще й лицемірив перед братами, – як зауважив апостол Павло (див. Гал. 2:11-15)…
– А Ісус усе давав і давав нові шанси…
Додатки до рубрики: Віра в несподіваних місцях (понеділок)
Питання 1: Брати і сестри, скільки шансів Господь дає вам і мені? Скільки з них ми провалили?
Питання 2: Як ви вважаєте, який шанс є найбільш вирішальним? Котрий ми ніяк не повинні провалити? Другий? П’ятий?
– Ви скажете: останній… Так, але ніхто не знає, коли він надійде… Це знає тільки Господь. Останнім може бути кожний наступний шанс…
– Але існує єдиний шанс… Перший / останній / неповторний…
Питання 3: Ми можемо пригадати біблійний приклад єдиного шансу, котрий людина встигла вхопити? Пам’ятаємо розбійника? Луки 23:42, 43
– «Якими ж приємними були для Спасителя слова віри й любові, почуті від помираючого розбійника!… Нещасний розбійник на порозі вічності називає Ісуса Господом… Покаянний розбійник, був спасенний об “одинадцятій* годині”» (БВ, [751]).
– Тобто, за декілька моментів до смерті Спасителя і своєї смерті…
– Сьогоднішній урок знайомить нас із жінкою-ханаанкою, котра також вхопила свій єдиний шанс.
Питання 4: Читаємо І. Нав. 2:1. Як ви думаєте, чому саме до неї зайшли єврейські вивідувачі? Вірш 15 (ІІ ч.)
– Можна подумати, що їм було найближче до неї, бо вона жила в стіні міського муру.
Питання 5: Що це за така «квартира»?
– Єрихон був оточений двома рядами оборонного муру. Між ними було декілька метрів.
– Достатньо було вимурувати тільки поперечки, зробити дах – і дім готовий. Таких «квартир» було чимало в оборонних стінах…
Питання 6: Чому ми так думаємо?
– Якби тільки вона одна мала таку «квартиру», їй не потрібно було б вивішувати червону мотузку.
Питання 7: То чому ж саме до неї прийшли єврейські розвідники?
– Благодать… Дивовижна Божа благодать. Серед тисяч приречених на смерть жителів Єрихону Господь знайшов одну душу, котрій можна було дати шанс.
– Єдиний шанс об «одинадцятій годині»… Бог знав цю одну «квартиру», котра вціліє серед сотень зруйнованих…
– В цій жінці було щось таке, що не лише надало їй спасенний шанс, але і внесло її ім’я в галерею біблійних героїв!
Питання 8: Що ж це таке? Говорив Пам’ятковий вірш. Євр. 11:31.
– Віра! Велика віра! Героїчна віра! Ви знаєте, важко втриматися, щоб тут не згадати ще одну жінку, причому, також ханаанку.
– Котра також єдина отримала, також в ханаанському місті, також єдиний шанс і також встигла вхопитися за нього… Як багато алюзій / подібностей!
– І також вона отримала summa cum laude (суму кум лауде) – найвищу похвалу своєї віри…
Питання 9: Від Кого? Матв. 15:28. Пригадуємо цю новозавітну ханаанку?
– Один-єдиний раз під час Свого служіння Ісус відвідав околиці двох старовинних ханаанських міст – Тиру й Сидону…
– Сюди Він прийшов, бо знав віру цієї язичниці і заради неї однієї прийшов до околиць цих язичеських міст…
– І ця нещасна мати вхопилася за свій єдиний шанс. «Вона вирішила не втратити своєї єдиної надії… Жінка розуміла, що це був її шанс» (БВ, [399-401]).
Питання 10: Благодать?
– Дивовижна Божа благодать, котра шукає, знаходить і дає єдиний шанс об «одинадцятій годині»…
Додатки до рубрики: Нова вірність (вівторок)
– Повернемося до старозавітної ханаанки Рахав…
Питання 1: Що ж такого героїчного зробила ця морально опущена жінка, що отримала винятковий шанс – єдина з населення цілого міста?
– Прийняла розвідників, переховувала, не видала міській владі… Навчила, як урятуватися від погоні.
Питання 2: А якби у неї знайшли єврейських розвідників?
– Поплатилися б життям і вона, і вся її родина… Вона пішла на смертельний ризик!
Питання 3: Чому? Що рухало нею? І. Нав. 2:9-11.
– Дивовижна віра, котра про Бога нічого не читала, нічого не бачила з Його чудес, а тільки слухала… Воістину, її віра від слухання (Римл. 10:17)…
Питання 4: Чи те саме слухали й інші мешканці Єрихону? А чому вони не повірили? Чому, чуючи одне й те ж саме, одні вірять, а інші – ні?
– Бо віра – це наш особистий вибір… Це наше рішення, котре ми приймаємо за Бога. Невір’я – це рішення проти Бога.
Питання 5: Звернемо увагу на першу частину 9-того вірша:
– Я знаю… Це вища міра віри! Віра переходить у впевненість, а потім у знання. Рахав не просто вірить, вона знає…
– Рахав настільки повірила в перемогу Бога Ягве, що навіть уклала угоду / завіт із розвідниками.
Питання 6: Читаємо І. Нав. 2:12, 13, 18. Що нам нагадує цей завіт, а особливо знак завіту – червона мотузка?
– Завіт Пасхи… У Святому Письмі часто Завіт спасіння відмічається особливим знаком саме червоного кольору.
– Це колір викупної крові… Колір віри… Дивовижна віра Рахав отримала дивовижну нагороду дивовижної благодаті…
Питання 7: Яку? Читаємо Матв. 1:5, 6 (І ч.).
– Воістину, це був єдиний, унікальний, неповторний шанс для єрихонської блудниці, вона вхопилася за нього, і отримала фантастичну нагороду!
– Із дна суспільства, вона піднялася до статусу праматері царя земного – Давида й Царя Небесного – Ісуса Христа…
Додатки до рубрики: Гіввійці (середа)
Питання 1: Хто ще в книзі Ісуса Навина встигнув ухопитися за один-єдиний шанс? І. Нав. 9:3-6.
– Ухопили шанс? Лишилися живими? Прекрасно! Але… блудниця Рахав із дна суспільства піднялася до статусу царевої праматері.
– А гіввійцям довелося рухатися у протилежному напрямку – зверху донизу…
Питання 2: Як? І. Нав. 10:2; 9:23, 27. Так що ж сталося?
– Мужчини величного зросту, гарної статури, із великого, як царського міста – лицарі… І раптом ми бачимо їх водоносами і дроворубами…
– Із високого благородного статусу впасти так низько…І ці ханаанці також уклали таку саму умову / завіт з Ізраїлем, як і Рахав з двома вивідувачами.
– І також начальники народу поклялися не винищувати їх… Бо вони також визнали свою віру в Живого Бога.
Питання 3: Читаємо вірш 9:9 (ІІ ч.), 10, 24.
– Більше того! Народам Ханаану були відомі умови збереження життя: визнати Господа своїм Богом і прилучитися до єврейської громади.
Питання 4: То в чому ж проблема? 9:4-9, 16
– Гіввійці законних речей шукали незаконним шляхом… Зробили вони хитрість… Завіт з Божим народом вони склали з хитрістю…
Питання 5: Який урок викладає нам фатальна помилка гіввійців?
– Будь-яка незаконна справа, будь-яке відхилення від абсолютної чесності навіть із благородними мотивами – неприємні Богові…
– Наслідки такого шахрайства й обману можуть бути фатальними…
Особливо для нащадків…
Питання 6: А який урок історія з гіввійцями виклала Ісусу Навину, начальникам народу, а також і нам?
– На всяку справу перш за все шукати Божої волі… Навіть на ту справу, котра на перший погляд видається, доброю.
Питання 7: По чому ми можемо пізнати Божу волю? Євр. 5:14
– Існує три головних критерія: найголовніший – Святе Письмо – Написано…Так говорить Господь; обставини; а також особливе духовне чуття.
Додатки до рубрики: Дивовижна благодать (четвер)
– Отже, із покоління в покоління гіввійці – ці колишні лицарі з благородною зовнішністю – гнули спини над дровами й відрами з водою…
Питання 1: Приниження?
– Велике, болісне… «Для мешканців “царського міста, всі люди якого лицарі”, було не малим приниженням стати дроворубами та водоносами у всіх прийдешніх поколіннях» (ПП, [507]).
Питання 2: Але скажіть, чи помічаємо ми якусь благодать в цьому приниженні цих лицарів? Куди вони зносили дрова і воду?
– В подвір’я Божої скинії, Божого храму… «Життя гіввійців було збережене, але вони стали ніби рабами, виконуючи найпростішу роботу при святині… Протягом століть їхні нащадки працювали при святині» (ПП, [506]).
Питання 3: То це нещастя, чи це перевага?
– Це Господня дивовижна, неймовірна благодать! Вона милостиво покриває ганьбу Своїх дітей… Помилки знані й незнані…
Питання 4: Пригадаємо палке бажання царя Давида? Псал. 83:11 (Огієнка)
– Хоч гіввійці несли ганьбу за свій обман, але благодать Господня перетворила цю ганьбу на перевагу служити при Божому домі.
– Це свого роду левітське служіння… Вони щодня могли підходити до святині і на них спочивало світло Господа від вогняного стовпа вночі.
– А хмара прикривала їх від палючого сонця пустелі вдень… Яка це перевага ходити і служити перед обличчя Господа…
Питання 5: Які питання щодо завоювання Ханаану часто турбують християн?
– Чому Господь наказав знищити всі ханаанські племена? Всіх, незалежно від статі й віку? Як це могла допустити Божа любов?
Питання 6: Прочитаємо дуже зрозумілу відповідь самого Святого Письма: Ісуса Навина 11:18, 19.
– Ніхто з усіх ханаанських племен не захотів підкоритися Богу Ягве. Хоча чули і знали, що сталося на східному березі Йордану з поганськими царями.
– І навіть почувши про долю Єрихону, ніхто не упокорився і не просив про мир…
– А умова для життя була зовсім проста: Попросити про мир… Більше того!
Питання 7: Читаємо 10:3, 4.
– Виявляється, що ханаанці не лише повстали проти Бога. Вони були не просто бунтарі! Це були агресивні бунтарі!
– Вони палали люттю на тих, хто хотів прилучитися до Господа і служити Йому!
– І якби не блискавичний захист від євреїв, царське місто Гів’он з його лицарськими мешканцями зникли б…
– Тому претензії до Господа щодо загибелі ханаанців слід переадресовувати до самих ханаанців…
ІІІ. Закінчення:
– Щодня, брати і сестри, ми отримуємо через Господню благодать шанс за шансом… Якісь ми ловимо, якісь, нажаль, пропускаємо…
– Але щодня ми отримуємо й унікальні, неповторні, єдині в своєму роді шанси. Як от: Одна-єдина можливість сказати комусь про Ісуса… Допомогти, втішити.
– Навіть одна-єдина можливість вибачитись або вибачити… «Не з’ясовуйте, хто кому сказав щось не так… Пробачайте швидше, ніж лунає вибух, бо все може змінитися за одну секунду» (Олександр Ващинін).
– Ловімо секунди єдиного шансу…
* Алюзія на текст Матв. 20:6, 9
