Скачати .PDF

Урок 11

Життя на Обітованій землі

І. Вступ:

– Вітаю вас, шановні друзі, на уроці суботньої школи. Ми наближаємося до завершення «Уроків віри від Ісуса Навина».  

– Багато цінних повчань виклала його невеличка книга упродовж наших досліджень.  

– Подумки ми провели 7 років у постійних завоюваннях…Перейшли Йордан, заволоділи неприступною фортецею – Єрихоном і цілим Ханааном!

– Нарешті, війни закінчились… Кожна Божа дитина отримала ділянку прекрасної ханаанської землі… Настав довгоочікуваний мир!

– Саме цього вже 4 роки очікуємо й ми… Про це молимося в церквах, в молитовних групах, в наших родинах.

– Віримо, що мир от-от настане!

Питання 1:  А що далі?

– Сьогодні ми побачимо, що ті, хто пережив семирічну війну, мало не розв’язали… громадянську війну!

– Зброю, направлену на Божих ворогів, діти Божі мало не направили одне проти одного!

Питання 2:  Який заголовок сьогоднішнього уроку:

Життя на обітованій землі

– Мир на обітованій землі не означав, що мир запанував у людських серцях… Однієї іскри було достатньо, щоб запалала братовбивча війна…

Питання 3:  Пам’ятковий вірш:  Притчі 15:1 (CUV).

– Все вирішує характер… Лагідність і смирення були необхідні для єдності тоді, на зорі історії Божого народу…

– Ще більш нагальні вони сьогодні для Останку Божої церкви. «Серед тих особливостей, що мають виокремлювати народ Божий зі світу в ці останні дні, яскраво вирізняються  смирення та лагідність» (4СЦ, [226]).

Питання 4:  Як сьогодні зберегти єдність Церкви? Як не допускати в ній   «громадянської війни»? Як стати смиренними й лагідними? 

ІІ. Основна частина

– Саме про це – сьогоднішній урок… Актуально? Дуже…

Додатки до рубрики: Зобов’язання (неділя)

Питання 1:  Читаємо Іс. Нав. 22:1-3. Подобається нам характеристика, яку дав військовий командир цим своїм солдатам?

– Вони звершили подвиг! На сім довгих років ці люди покинули свої сім’ї, своїх дружин, дітей, господарство, перейшли Йордан і воювали…  

Питання 2:  За що вони воювали?     

– За те, щоб і їхні брати – 9 з половиною колін Ізраїля отримали свою землю. 7 довгих років вони воювали за своїх однокровних.

– Не знаємо, чи в той час у війську Ісуса Навина існувало таке поняття, як ротація…

– Коли солдат може піти у відпустку, відпочити, побути зі сім’єю, вирішити якісь побутові питання своєї родини. 

– Скоріше всього, що тоді такої військової практики не було… Тому воїни східних племен «протягом усіх років завоювань… відважно воювали пліч-о-пліч зі своїми братами. Тепер прийшов час повернутися до свого наділу, а оскільки вони на рівні зі своїми братами брали участь у всіх битвах, то ділили з ними і воєнні трофеї» (ПП, [518]).

Питання 3:   Якими словами проводжав цих воїнів їхній командир?

 І. Нав. 22:4, 6-8.

– Гарне, братнє прощання… Благословення Господнє отримали ці воїни від свого «генерала».

Питання 4:  Скажіть, а сам «генерал» був спокійний, прощаючись з цими солдатами?

– «Ісус Навин проводжав їх з тривогою в серці» (там само).

Питання 5:  Чому? Хіба ріка, що протікала між сходом і заходом країни, така серйозна проблема? Чому хвилювався Ісус Навин?

– У цього досвідченого Божого керівника було декілька причин для тривоги:

1) Східним племенам доведеться жити далеко від святині… Вони не зможуть бувати зі своїми родинами на богослужіннях так часто, як західні…  

2) Їхню територію з трьох найбільш протяжних сторін оточуватимуть поганські народи…

– Звернемо увагу на карту.

– Як бачимо, на західному березі Йордану положення було зовсім іншим. Тут межі лише трьох колін невеликими ділянками впиралися до поганських земель.

– А решта кордонів були зі східними братами, а на заході упиралися в Середземне море.

3) Отже самотніх кочівників сходу спіткають сильні спокуси запозичити звичаї довколишніх народів…

Питання 6:  Тому, яку важливу настанову дав військовий вождь цим демобілізованим воїнам?  Вірш 5 (І ч.). Чому в першу чергу Ісус Навин звернув увагу на Закон?

– Закон – це огорожа…  Ізраїль «був захищений постановами Божого Закону… Послух цим принципам мав бути для них захистом… від згубного впливу гріховних звичаїв світу» (ПЦ, [18]). 

– «Для тих, хто кориться Закону, він служить оборонним муром» (1ВВ, [235]). Ба, більше! Закон захищає від «лева», котрий ходить ричучи (1 Петра 5:8).

Питання 7:  Чи знаємо ми, як у природних заповідниках для хижаків рухаються туристи?  

– В клітках! Смішно: леви ходять вільно, а люди в клітках… Такою рятівною «кліткою» від підступів диявола є Божий Закон.

– І горе тим, хто пропагує повну свободу від вимог Закону! Хто наважується мандрувати по території цього вужа вікодавнього без «клітки»…

Додатки до рубрики: Звинувачення (понеділок)

Питання 1:  Як ви вважаєте, а чи церква, в певному сенсі, є такою самою «кліткою»? Якщо ми є членами церковної громади, чи можна сказати, що ми, в деякому значенні, не вільні?

– Так! Ми не вільні робити, те, що нам хочеться. Тобто: одягатися так, як нам хочеться, їсти те, що нам хочеться, ходити туди, куди хочеться…

Питання 2:  А якщо ми все-таки хочемо бути незалежними і робити те, що нам хочеться?

– Немає проблем, ми виходимо з Церкви, покидаємо цю «клітку» і… «душе… спочивай, їж та пий, і веселися!» (див. Луки 12:19).

– Але таку людину Ісус назвав.. як? Нерозумним…

Питання 3:  А чи можу я в Церкві при всіх « не можна» бути вільним? Можу! Знаєте, коли?  

– Коли я усвідомлю, що всі церковні «не можна» необхідні…  Одне з найкращих означень свободи: свобода – це усвідомлена необхідність.

– Сьогодні Церква Божа багато чого терпить своїм окремим «вільним», «незалежним» членам… Довго терпить, чекає, просить, благає…

– І єдність громади часто під загрозою… Але так завжди не буде.

Питання 4:  Для чого ми торкнулися питання свободи й незалежності в Церкві? Читаємо І. Нав. 22:9, 10 

– Ці люди забули про свою залежність «в церкві»…«Люди з цих двох з половиною поколінь припустилися серйозної помилки, коли без жодних пояснень вдалися до такого вчинку, викликавши у своїх братів тяжкі підозри проти себе» (ПП, [518]).

Питання 5:  І чим завершилися ці підозри? Вірші 11, 12.  Як вам таке рішення – воювати проти братів?  

– Розпочати громадянську війну! Ось що означає 7 років підряд воювати… Характер робиться войовничим…

Питання 6:  Хто зупинив ці гарячі голови?

– «За порадою більш обачних було вирішено спочатку відправити послів, щоб отримати від цих поколінь пояснення такої поведінки»  (там само).

– Але все одно, «посланці, переконані в тому, що їхні брати завинили, звернулися до них з різким докором» (там само).

Питання 7:  Яких два особливо гострих, пекучих слова вони вжили?

1) Бунт (в. 16, 19). Вони провели аналогію з Пеоровим гріхом.

 – Тепер нам зрозуміло, чому цю делегацію очолив Пінхас (Числ. 25:7, 8). Саме його рішучі дії зупинили пошесть, що спіткала Пеорових грішників.

2) Cпроневірення – зрада давньоєврейською (в. 16, 20). Як Аханова.

 Додатки до рубрики: Переслідуваний минулим (вівторок)

– Очевидно, представники делегації із Заходу ретельно готувалися до такої обвинувальної промови…

Питання 1:  І після такого гострого докору, як могли відреагувати мешканці східної частини Ізраїля?  

– Це були військові люди, котрі 7 років перебували на війні!

Питання 2:   Чи проходили вони психологічну пост-воєнну реабілітацію?

– Скоріше всього, ні! До того ж, їхня національність, як і всіх народів тієї частини землі, відзначається особливим темпераментом. 

– Від них можна було чекати такої самої поспішної реакції, як і від решти дев’яти з половиною колін: Війна!

– До громадянської війни – один крок! Один сірник, і спалахне велике полум’я трагедії…

Питання 3:  А чи ми пам’ятаємо, з якими словами звернувся Ісус Навин до Ахана, винуватця лиха цілого народу? І. Нав. 7:19

– Сину мій… Він ненавидів гріх Ахана, але любив грішника Ахана…

Питання 4:  А як поводився Вождь війська небесного з тими, хто знущався над Ним?   

– «До Його слуху долинали найпринизливіші слова. Проте Христос не відповів усім цим глузіям навіть докірливим поглядом»  (РЧ, 2023, 21 вересня).

– Як нам сьогодні потрібні для єдності церкви лагідність і смирення! Але ми скорі на осудження й суд.  

Питання 5:  Яку серйозну заборону виголосив Господь через апостола Павла? 1Кор. 4:5 (І ч.). Чому так категорично? Вірш 5 (ІІ ч.)

– Тільки Господь може висвітлити таємниці темряви – тобто, відкрити невидиму сторону кожного вчинку.

– Тільки Він може виявити задуми сердець…  Тобто, мотиви кожної справи. Бо крім Нього ніхто не може читати думки людей.

– Делегація від західних племен Ізраїля допустила серйозну помилку, осуджуючи вчинок своїх східних братів.

– Навіть не спитавши про мотиви такого їхнього вчинку.  

Питання 6:  Щоб уникнути подібних помилок, яку психологічну закономірність нам варто знати й пам’ятати?  

– Відповідає назва даної рубрики за вівторок: Переслідуваний минулим…

Питання 7:  Кого має на увазі автор Посібника?

– Пінхаса… Ми вже згадували вище, саме Пінхас, син первосвященника Елеазара своєю горливістю припинив поразу, що спіткала грішників Пеора.

Питання 8:  У чому ж помилився Пінхас? 

– Він перебував під впливом свого минулого… І розглядав досвід інших через призму власного досвіду. Накладав свій власний досвід на досвід ближнього.

Питання 9:  Нам загрожує щось подібне?

– Ми часто чуємо (та й самі говоримо): А я колись зробив ось так… А я би на твоєму місці зробив так…

– Практично, в таких моментах ми говоримо: Іди за мною! Але такий заклик міг виголосити тільки Один…

Додатки до рубрики: Лагідна відповідь (середа)

– Попри всі негативи, допущені представниками західної делегації,

Питання 1:  Як  відповіли діти Божі східного берега?  І. Нав. 22:21, 22, 26-28

– Брати зі сходу здали тест на 12 балів! Після таких гострих докорів, відповідати так лагідно й смиренно – це вражає!

– «Якщо ми лагідно зносимо образи та зневагу, якщо смиренно відповідаємо  на задирливі, зневажливі слова, і по доброму відносимося до своїх гнобителів, це стає доказом того, що Дух Христа живе в серці» (5СЦ, [344]).

Питання 2:  Розглянемо деякі деталі відповіді східних племен.

– Мовчання… Оскарження тривало довго… Лунали звинувачення в найважчих злочинах… Увесь цей час слухачі східної сторони мовчали…

Питання 3:  Який урок для нас?

– Перші слова захисту: Ель, Елогім, Ягве – це титули й Імена Ізраїльського Бога.

– Повторені двічі, вони стали, практично, присягою в Ім’я Бога! І ні одного слова образи або докору за несправедливі, жорстокі звинувачення…

– Бог знає…. Оскаржені люди свій погляд звертають до Бога.

Питання 4:  Який урок для нас?

– «Той, хто правий, може дозволити собі залишатися спокійним навіть тоді, коли його незаслужено звинувачують. Богові відомо все… тому ми можемо спокійно віддати свою справу до Його рук. Він обов’язково виправдає тих, хто покладається на Нього» (ПП, [519]).

– Мотиви побудови жертовника – (вірші 26, 27).

Питання 5:  Який урок для нас?

– Аналізуймо власні мотиви вчинків і слів, відкриваймо їх тим, хто нас зрозумів неправильно. Не будуймо здогадів про мотиви ближнього.

Додатки до рубрики: Вирішення конфліктів (четвер)

– Ось такий конфлікт стався в старозавітній Божій Церкві, і так він був розв’язаний…

Питання 1:  Брати і сестри, ми помічаємо, що сьогодні конфлікти стали частиною нашого життя? І церква не виняток…  Як нам вижити?

– Отут ми і звернемося до тієї частини прощального побажання Ісуса Навина східним племенам, котру ми пропустили.

Питання 2:  Читаємо І. Нав. 22:5 (ІІ ч.).

– Звернемо увагу на головні вирази цього побажання:

– Любити Бога. Ісус Христос наказав любити Бога всім своїм серцем.

– Линути до Нього. Це давньоєврейське «давак». Вперше це слово зустрічається в Бут. 3:24.  Чоловік пристане (давак) до дружини своєї.

– Пригорнеться, приліпиться, приклеїться…

– Служити Йому всім серцем і душею…

Питання 3:  Яким одним словом можна узагальнити ці три вирази? 

– Стосунки / взаємини з Богом… Це та вертикаль, про котру ми  так часто говорили на уроках СШ цього кварталу.

– Знову нас дивує ця невелика книга військової тематики, написана воєнним командиром за тисячі років до нашого часу…

– Трьома короткими фразами він чітко сформулював, що таке близькі, довірливі стосунки з Богом Ягве…

Питання 4:  Чому він промовив на прощання саме ці слова?   

– Мовою Нового Завіту – це причастя до Божого Єства… А в цьому єдиному – запорука вирішення всіх проблем Божих дітей.     

– В тому числі і єдності Церкви, про що ми говорили на даному уроці.

ІІІ. Закінчення:

– Як пам’ятку про сьогоднішній урок пропоную піраміду церковної єдності…

– Дві крапки біля основи піраміди – це ви і я. Чим вище ми з вами підіймаємося по вертикалі, тим ближче будемо одне до одного по горизонталі…

– А вершина піраміди – Бог, де зіллються і вертикаль і горизонталь. Щоб були всі одно, як Ти, Отче, в Мені, а Я – у Тобі, щоб одно були в Нас і вони (Івана 17:21).