Урок №1. Переслідувані, але не залишені. 27 грудня – 2 січня 2026 року
Об’єднання Неба і Землі:
Христос у Посланнях до Филипʼян і Колосян
(Уроки СШ першого кварталу 2026 року)
Загальний вступ:
– Вітаю вас, шановні друзі, на уроці суботньої школи. Ми завершили дослідження старозавітної книги Ісуса Навина.
– Три минулих місяці ми досліджували, як вірно Господь виконав для Ізраїля стародавню Свою обітницю, дану тому, хто перший був названий Ізраїлем…
Питання 1: Пригадуємо? Читаємо Бут. 28:12, 13
– Одинокий мандрівник, розгублений, обтяжений гріхом обману свого батька, бреде по нічній безлюдній пустелі…
– Серце ниє в грудях, очі сліпнуть від сліз покаяння… Нарешті падає на землю, кладе під голову камінь і… засинає.
– І сниться йому Бог…
Питання 2: Яким? Суворим, із похмурим, незадоволеним лицем? Із загрозливо піднятим пальцем?
– Сниться йому сяюча драбина, котра упирається в Землю просто біля його ніг! І ангели сходять до нього і підіймаються догори…
– А на вершині стоїть Христос зі словами дорогоцінної обітниці: Землю, на котрій ти лежиш, Я дам тобі та нащадкам твоїм…
Питання 3: Чи ми пам’ятаємо, що саме цей образ драбини Христос застосував до Себе найпершим з усіх старозавітний образів? Івана 1:51.
– «Гріх Адама та Єви розділив Небеса і Землю; людина більше не могла мати спілкування зі своїм Творцем…Таємничі сходи, показані Якову у сні, були тими сходами, про які згадував Христос у розмові з Натанаїлом… Сходи символізують собою Ісуса – призначеного Богом Посередника у цьому спілкуванні (ПП, [184])…
Питання 4: А який заголовок уроків СШ на перший квартал Нового року?
Об’єднання Неба й Землі: Христос у Посланнях до Филипʼян і Колосян
– Як гарно пов’язала книга Буття уроки СШ по книзі Ісуса Навина з уроками по двох новозавітних посланнях апостола Павла!
– Наскільки ж Святе Письмо дивовижно гармонійне, цілісне й неподільне!
Скачати .PDF
Урок 1
Переслідувані, але не залишені
І. Вступ:
– Перший урок, котрий ми будемо сьогодні досліджувати,
Питання 1: Яку носить назву?
Переслідувані, але не залишені
Питання 2: І що цим переслідуваним двічі наказує апостол Павло?
Пам’ятковий вірш: Филп. 4:4
ІІ. Основна частина
Питання 1: Радість у переслідуваннях? При чому «завжди»? Що це? Самонавіювання? Втеча від реальності?
– Як страус заховати голову в пісок, і вважати, що все добре?
Питання 2: Як можна у переслідуваннях радіти?
– А може Павло відпочиває десь у теплій Греції, і хоче цією радістю поділитися зі своєю паствою?
Додатки до рубрики: Павло в’язень Ісуса Христа (неділя)
Питання 1: Звідки апостол двічі дає наказ радіти? Де він писав послання до филипʼян і колосян? Филп. 1:7; Колос. 4:3
– Обидва послання написані у римській в’язниці… Вони навіть носять назву в’язничні послання.
– Щонайменше п’ять книг Нового Завіту були написані Павлом із різних в’язниць…
– Не дуже веселе життя, чи не так? Як бачимо, наказ радіти в переслідуваннях апостол дає зі своєї власної практики…
Питання 2: У чому ж секрет постійної його радості? Підказку дають нам наступні його ж слова: 2Кор. 4:17, 18
– Отже, кожна справа на землі має дві сторони – видиму й невидиму… Апостол навчився в усіх обставинах свого життя бачити невидимий позитив.
– «Він бачив вищу мету в подіях, які відбувалися з ним» (Посібник, 5).
Питання 3: А ми з вами вже виробили таке особливе бачення? Як ми сприймаємо негаразди, котрі трапляються нам?
– Пригадую, як мій чоловік за три місяці до смерті почав відчувати особливу старечу слабкість…
– Для нього, такого активного й діяльного це було щось нове, несподіване, навіть дивне…
– І от в одну із субот, перед поїздкою до церкви він приліг, щоб набратися сил… І приснився йому короткий сон, він не запам’ятав його зміст.
– Але останні слова цього сну він дуже добре запам’ятав! І я їх записала у свій щоденник.
– Ці слова стали для нього провідною зіркою до самої смерті:
Все, що найкраще для вас, Я зробив законом для вас…
– Брати і сестри, якщо ми в Завіті з Господом, все, що трапляється нам, спочатку проходить через Христа…
– А це означає, що все, допущене нам, є найкращим в перспективі вічності…
Питання 4: Який же позитив угледів апостол Павло в своєму ув’язненні? Ефес. 3:1; Филм. 1 (І ч.). Ці два послання також «в’язничні»…
– В’язень Христа… Дивовижне бачення! Ісус ув’язнив / полонив Павла Своєю любов’ю…
– І римське ув’язнення Павло сприймав, як ув’язнення любові від Ісуса Христа.
Питання 5: Що було результатом такого бачення апостола?
– Психолог Віктор Франкл, котрий провів три роки в нацистських концтаборах, пише, що людина може перетерпіти надлюдські страждання, якщо бачить у них сенс / смисл / суть (див. Слободський О. Про те, як сенс душу лікує. С. 13).
Питання 6: Подивимось, як сприймав Ісус Свої хресні муки: Ісаї 53:11 (І ч.).
– «Він прийме хрещення кров’ю, щоб через Нього мільйони приречених на загибель людей могли отримати вічне життя» (БВ, [693]).
– Ми бачимо, який сенс? «Він знав ще дещо – наслідки Його перемоги: слава і блаженство викупленого світу, нас відкуплених, – перевершать навіть Його муки й Жертву… (ПП, [65]).
Питання 7: Прочитаємо ще раз Пам’ятковий вірш. Радіти у стражданнях можливо на одній найважливішій умові. Ми її знайшли в даному тексті?
– Радійте в Господі! Знову ми приходимо до вертикалі взаємин з Господом… Радіти такою радістю можна лише перебуваючи в Ньому…
– Якщо ми давак / приклеїлися / пристали / приліпилися до Ісуса, причастилися до Його Божого Єства, ми будемо бачити сенс наших страждань.
– І будемо радіти!
Додатки до рубрики: Павло в кайданах (понеділок)
Питання 1: Яку ж невидиму перспективу / сенс побачив Павло в своєму ув’язненні в Римі? Филп. 1:13. Що таке «преторія»?
– Це 900 елітних солдатів у Римі, які захищали імператора й охороняли його в’язнів…
– Ми уявляємо, яку євангелізацію міг проводити Павло в своїй в’язниці?
Питання 2: Як ви вважаєте, ці військові були тупою, неосвіченою солдатнею? Пригадаємо з Євангелій та книги Дії апостолів декількох сотників римської армії.
– Що сказав Христос про одного з них?
– «Навіть серед Ізраїля Я не знайшов такої великої віри» (Матв. 8:10)…
– Хто на Голгофі вголос привселюдно визнав Ісуса Сином Божим?
– Сотник, котрий командував розп’яттям (див. Матв. 27:54).
– А кому з них з’явився ангел Божий і він був хрещений Святим Духом?
– Корнелій – сотник римської армії (Дії 10:44, 48).
– Тому поле, на котрому трудився апостол Павло в римській в’язниці, було дуже перспективним.
Питання 3: І результат в’язничної євангельської кампанії Павла перевершив усі його сподівання: Филп. 4:22.
– Дім кесаря! Ми уявляємо такий успіх? «Він спілкувався з людьми, які служили імператорському дому» (Посібник СШ, 7).
Питання 4: А яким іншим способом Павло міг би донести Євангеліє цій еліті Римської імперії?
– «Попри свою злу сутність, за певних обставин переслідування дозволяють Євангелію досягти тих людей, яких інакше не можна було б досягти» (с. 9).
Питання 5: Як нам досягти такої любові до людей, щоб заради їх спасіння ми були готові на страждання? 2Кор. 5:14 (CUV)
– Всі ми знайоми зі словом агапе… І знаємо, що це безумовна Божа любов. Сьогодні ми підкреслимо ще одну грань цієї любові …
– Божа агапе – це страждальна любов.
Питання 6: Ми готові любити такою любов’ю свого чоловіка заради його спасіння? Сусідів? Знайомих? Ворогів?
– «Крім Ісуса, мало хто переніс заради Євангелія стільки страждань, як Павло» (с. 14). Ось приклад страждальної агапе!
– Христова агапе – найвища, а за нею стоїть Павлова… Подивимося тільки на один приклад такої агапе в досвіді апостола…
Питання 7: Читаємо Филм. 10, 13 вірші.
– Цей вислів у кайданах означає, що Павло був прикутий до елітного римського солдата…
Питання 8: І що це означає?
– «Один християнин (початок ІІ ст.) на ім’я Ігнатій, який був закутий у такий самий спосіб, описував, що солдати поводилися, як дикі звірі… котрі ставали тільки гіршими, коли до них добре ставилися» (Посібник СШ, 7).
– Ми можемо собі уявити муки апостола Павла в такому сусідстві… Але страждальна агапе терпіла…
– А ось більш широка картина його багатостраждального життя…
Питання 9: Читаємо 2Кор. 4:8, 9. Скільки парадоксів тут представив Павло?
– Чотири парадокси! Попри всі нападки темних сил, Павло виголошує чотири «НЕ»!
Питання 10: Чому?
– Божа страждальна агапе…Просімо, брати і сестри, щоб Господь наповнив нею й наші серця…
– Просімо за тих 14 військових, котрі відмовилися брати до рук зброю і зараз потерпають у в’язниці…
– Великий сенс їхнього страждання – це спасіння тих, хто завдає, і хто спостерігає їхні муки. Нехай ця велика мета надихає їх витримати все до кінця.
Додатки до рубрики: Павло у Филипах (вівторок)
– Саме такий досвід спасіння жорстокого в’язничного дозорця і навіть цілої його родини, пережив апостол Павло у в’язниці в місті Филипи.
Питання 1: Читаємо Дії 16:23, 24, 33.
– Ось вражаючий результат страждальної агапе… Варто страждати заради спасіння когось…
Питання 2: Як же апостол Павло вперше потрапив у Филипи? Дії 16:9
– Господь дав апостолу спеціальне видіння… І не гаючи часу брати разом з Павлом залишили Малу Азію і вирушили на європейський материк…
– Але Павло був хорошим стратегом. Він не йшов навмання…
Питання 3: Яке місто він обрав для початку свого служіння? Чому?
– «Святий Дух знав, що Филипи будуть ідеальним плацдармом для поширення Євангелія в Європі, хоча і там відбуватимуться переслідування» (с. 9).
– Фактично це було одне з найпочесніших міст Римської імперії. Євангеліє з цього міста могло швидко поширитися на навколишні міста.
Питання 4: Кого ми знаємо із мешканців цього міста, хто першим навернувся до Бога через проповідь Павла? Дії 16:13-15
– Це була багата «продавщиця кармазину», котра надавала найбільшу фінансову підтримку служінню апостола у Филипах.
– Такою рисою володіла не лише Лідія…
Питання 5: А хто ще?
– Ось, що пише Дух пророцтва: «З-поміж усіх церков громада у Филипах була найбільш щедрою у задовільнені Павлових потреб» (ДА, [479]).
Питання 6: Чи можуть ангели відзначити щось подібне про нас?
– Служімо Господу кожен тим даром – і фінансами також, – яким обдарував нас Господь.
Додатки до рубрики: Павло і Колоси (середа)
Питання 1: А яким чином Євангеліє досягнуло Колоси, адже сам Павло ніколи не бував у цьому місті? Колос. 1:7; 4:12
– Першим, хто приніс Євангеліє в це місто, був Епафрас… А почув він вістку спасіння найімовірніше, таки від апостола Павла в сусідньому Ефесі.
Питання 2: Чи ми знаємо скільки церков було поруч із Ефесом і Колосами? Об’явл. 1:4. Завдяки чому? Дії 19:10
– Якщо подивитися на кару Малої Азії, тут ціла гірлянда дуже міст, і в кожному з них була Церква!
– І це все завдяки не тільки служителям, але і свідченню рядових членів церкви.
Нехай Дух Господній надихає і нас ділитися вісткою спасіння з людьми.
– Бо й Епафрас навряд чи думав, що стане одним із каналів такої успішної євангелізації Малої Азії.
Питання 3: З яким ще видатним мешканцем Колос ми познайомилися на сторінках Павлових послань? Филм. 1. Яку характеристику дає йому Павло? Вірш 4-6
– Це багатий колосянин Филимон. Його раб-утікач познайомився з Павлом і був охрещений.
– Але римський закон вимагав повернути раба-втікача його панові… Павло виконав цей закон.
Питання 4: На якій умові? Вірші 15, 16. А яке повеління стосовно таких рабів дав Господь? Втор. 23:16
– «Цікаво, що під час рабовласництва в Америці Еллен Уайт прямо закликала адвентистів не повертати рабів-утікачів їхнім господарям, хоч це суперечило тогочасному державному закону» (Посібник СШ, 10).
Питання 5: Відважно? Яким принципом керувалася ця мужня жінка, повставши проти закону величезної рабовласницької держави? Дії 5:29
Додатки до рубрики: Церкви у Филипах і Колосах (четвер)
– Отже, три місяці першого кварталу цього року ми будемо досліджувати послання апостола Павла до двох церков: у Филипах і в Колосах.
Питання 1: Чому автор Посібника об’єднав ці два послання в одному дослідженні?
– Ці послання мають багато спільного. І найважливіше те, що вони обоє глибоко розкривають головну тему уроків СШ на цей квартал.
Питання 2: Що це за тема?
– Об’єднання Неба і Землі Христом… Саме в цих двох посланнях апостол Павло представляє дві природи Сина Божого / Сина Людського.
– Як Син Людський Він дав нам приклад абсолютного послуху Богові. А як Син Божий Він наділяє нас силою для такого послуху.
– Як Син Людський Він обіймає однією рукою грішне людство, а як Син Божий, другою рукою міцно тримається за престол Небесного Отця.
Питання 3: А що спільного між самими церквами у Филипах і Колосах?
– На перший погляд здається – нічого спільного! Адже вони знаходяться в різних частинах світу – відповідно в Європі та Азії!
– Різна національність, мова, культура…
Питання 4: Прочитаємо два уривки з обох послань і пошукаємо спільні риси цих церков: Филп. 1:1; Колос. 1:1, 2.
– Членів обох церков апостол називає «святими»…
Питання 5: Що це означає??
– Через хрещення тамтешні християни були відокремлені від світу для особливої місії.
– Апостол звертається не лише до членів церкви, але й до їх лідерів –
«єпископів та дияконів»; «вірних братів» = служителі церкви.
Питання 6: Про що свідчать ці вирази?
– В якій би частині світу не існувала церква Божа, вона має чітко розроблену організацію.
– А така єдність – свідчить, що Ісус об’єднує Небо і Землю (див. Івана 17:21).
ІІІ. Закінчення:
– Тема уроків першого кварталу: Об’єднання Неба і Землі Христом…
Питання 1: Скажіть, чи виконає Христос це, здавалось би нездійсненне завдання?
– Обов’язково! У нас немає щодо цього жодного сумніву! Є інше питання, котре й досі залишається для кожного з нас відкритим.
– Спробуємо конкретизувати тему уроків: замість слова Небо поставимо слово Христос, а замість Земля – Я…
– Христос обов’язково об’єднає Небо і Землю! А от чи зможе Він об’єднати із Собою мене?
Питання 2: Від кого це залежить?
– Ось чому, дорогі друзі, ми так часто говоримо про вертикаль стосунків з Богом.
– Якщо нам не вдасться їх налагодити вже тепер, цілком можливо, що і Христові це не вдасться… Адже Він дає кожному з нас свобідну волю…
