Скачати .PDF

Урок 1

Деякі принципи пророцтв

Вступ до уроків СШ на ІІ квартал

 Алюзії, образи, символи: як вивчати біблійні пророцтва

– Вітаю вас, шановні друзі в таку гарну весняну суботу нового другого кварталу! Вітаю і з новим курсом уроків СШ!

Питання 1:  Яку нову тему ми будемо вивчати цього кварталу?

Алюзії, образи, символи: як вивчати біблійні пророцтва

Питання 2:  Чи актуально нам сьогодні, в час війни, вивчати біблійні пророцтва?  

– Святе Письмо неодноразово підкреслює важливу закономірність: коли Божих дітей спостигали незрозумілі глобальні потрясіння, вони починали ретельно досліджувати пророцтва. 

– Брати й сестри, за все своє життя ми не отримали стільки потрясінь, як за цих останніх три роки війни…

Питання 3:  До чого ж закликають ці потрясіння?   

– Пише Дух пророцтва: «У міру наближення… до кінця історії цього світу пророцтва про останні дні вимагають особливого нашого дослідження» (СП, 116). 

Питання 4:  А як досліджувати пророцтва?

– Саме про це ми і будемо говорити три місяці нового кварталу! Ми знову помічаємо керівництво Духа Святого у виборі теми уроків СШ.  

– Віримо, що це Дух Божий надихнув керівників Церкви дати нам таку вчасну, потрібну духовну їжу. 

Питання 5: Що ж можна сказати про нові уроки СШ?

– Уроки захоплюючі! Скажу одразу – цей курс викладається в Духовній Академії.

– Тому три місяці ми будемо себе відчувати студентами богословського факультету нашого УГІ…

– Нехай же Дух Святий буде головним нашим Професором у вивченні і сьогоднішнього, і кожного уроку СШ протягом даного кварталу.

Урок 1

Деякі принципи пророцтв

І. Вступ:

Питання 1:  Який заголовок першого уроку нового Підручника?  

Деякі принципи пророцтв

– Отже, ми з вами приступаємо до вивчення пророцтв… Тут ми часто будемо вдаватися до такої богословської науки, як герменевтика.

– Герменевтика – це наука принципів і методів тлумачення Святого Письма, й особливо пророцтв.

Питання 2:  Із чого ж починати вивчення пророцтв? 

– Наука герменевтика виправить нас і підкаже: треба починати не з чого, а з кого?

Питання 3:  Із кого ж починати вивчати пророцтва?

– Із… себе! Розгортаючи пророчу книгу Святого Письма, найперше нам слід зазирнути у своє власне серце.

Питання 4:  Які наші почуття, думки, настрої, бажання?  

– Ми смиренні? Готові покірно слухати, що саже нам Господь? Чи навпаки? Влучно сказано в нашому підручнику: 

– Якщо розгортати Біблію, маючи бунтарське, зухвале, уперте серце, – значить марнувати час (С. 3)…

– Бог гордим противиться, а смиренним дає благодать.

ІІ. Основна частина

Додатки до рубрики: Хто читає, нехай розуміє (неділя)

Питання 1:  Чому саме так? Відповідає  Пам’ятковий вірш: Єрем. 9:23  (Огієнка).

– Обмежені, немічні люди мають розуміти і знати Безмежного і Всемогутнього… До якої висоти нас закликає Бог!

– І при цьому не хвалитися собою, ні своїм розумом, ні своїми талантами! На таке здатна тільки смиренна й упокорена людина… Більше того!

Питання 2:  Читаємо Матв. 11:29 . 

– Виявляється, що Сам Ректор, головний Професор Небесної духовної Академії тихий і серцем покірливий…  

– Тим більше студенти мають бути такими ж самими.

Питання 3:  Ми зауважили послідовність дієслів у Пам’ятковому вірші:   1) «розуміє», 2) «знає».

– Нажаль, у деяких перекладах ці слова переставлені. Оригінал підтверджує версію Огієнка.

– Отже, спочатку нам треба розуміти Господа. 

Питання 4:  Скажіть, що нам потрібно, щоб розуміти незнайому  людину?   

– Найперше, ми маємо розуміти її мову… Те саме потрібно, щоб розуміти Бога! Ми мусимо розуміти Його мову! Тобто, Його Слово!

Питання 5:  Чи розуміють християни Боже Слово? Наприклад, Євангелія?

– Прекрасно розуміють! Читають, проповідують, складають вірші, пишуть пісні, – й усе на євангельські сюжети!

Питання 6:  А чи розуміють пророцтва Старого Завіту?

– Серед сучасних християн переважає думка, що пророцтва неможливо зрозуміти.

– Пригадаємо історію євнуха цариці Кандаки… Він читав книгу пророка Ісаї і нічого не розумів…

Питання 7:  Що запитав Пилип у євнуха? Дії 8:30

– Чи розумієш, що ти читаєш? Для Пилипа було важливо, щоб ця людина розуміла пророцтво.

– І коли той відповів, що не розуміє, Пилип не сказав: Не читай, все одно не зрозумієш!

– Він увійшов до його колісниці і докладно пояснив велике месіанське пророцтво Ісаї.

– Дехто може заперечити: пророк Ісая названий євангелістом Старого Завіту. Тому його можна зрозуміти.

– А от пророка Даниїла ніхто не може зрозуміти!

Питання 8:  А що сказав з цього приводу Христос? Матв. 24:15.  

– Пророк Даниїл виголосив найскладніші біблійні провіщення! І однак, Христос не сказав: Хто читає добре було б, щоб розумів…

– Ні! Він висловлює категоричний наказ: Нехай  розуміє! Тобто: докладе всі старання, щоб зрозуміти Даниїла!

– Ми можемо розуміти Євангелія. Але якщо не розуміємо Даниїла, це означає, що ми не можемо правильно розуміти Господа!

– А Господь бажає, Він хоче, щоб Його зрозуміли! Так говорить рубрика за понеділок.

Додатки до рубрики: Бог хоче, щоб Його зрозуміли (понеділок)

– Господь хоче, щоб ми розуміли пророків і Старого Завіту, і Нового Завіту! 

Питання 1:  Однак, що заявляє майже цілий християнський світ про пророчу книгу Нового Завіту – Об’явлення Івана Богослова?

– Це закрита книга! Ніхто не може її зрозуміти!

Питання 2:  Які у нас є докази протилежного? Об’явл. 1:3; 22:10

1) Христос на самому початку цієї книги виголосив благословення  і на тих, хто її читає, і на слухачів!

2) І в останніх текстах цієї книги Івану було наказано не запечатувати її.

3) Та й сама назва книги Об’явлення / Відкриття свідчить, що книга відкрита для розуміння людей.

– І при цьому всьому християни ігнорують і книгу Даниїла, і особливо Об’явлення! І хваляться, що розуміють і знають Господа… Парадокс!

– Нагадаємо послідовність дієслів у Пам’ятковому вірші: спочатку «розуміє», а потім «знає».

Питання 3:  А чому не навпаки, як написали деякі перекладачі?

– Розуміти включає розум.  А знати – це найвище розуміння Бога. Знати в єврейській мові означає близькі, довірливі стосунки, взаємини.

– Цю істину можна представити такою схемою:

це
         Знання Бога => взаємини з Ним  

– Але не тільки!

Питання 4:  Що ще означає «знати Бога»? Івана 17:3 (CUV)

– Сам Христос називає знання Бога вічним життям! Між ними Він поставив знак рівності!  

– Тому продовжимо нашу схему:

Знання Бога => взаємини з Ним => вічне життя

Питання 5:  А що стоїть перед знанням Бога? Як пише Єремія?

Розуміння Бога => знання Бога => взаємини з Ним => вічне життя

 Питання 6:  А щоб розуміти Бога, що нам потрібно робити? Івана 5:29; Луки 24:25, 27

– Щоб розуміти Бога, ми маємо вивчати Святе Письмо. А Святе Письмо особливо вирізняє Пророцтва!

– Тому вносимо в нашу схему корективи:

Вивчення пророцтва => розуміння Бога => знання Бога =>

=> взаємини з Ним => вічне життя

– Ось, який може бути результат вивчення пророцтв! Саме це найперша і найважливіша мета кожного пророцтва.

– Тепер ми підійшли до головного принципу тлумачення пророцтв: Одна з ключових цілей пророцтв – проілюструвати План спасіння (Посібник СШ. С. 7).  А тому:

1) Усі пророцтва є Христоцентричними

Питання 7:  Що це означає? Луки 24:27

– В кожній пророчій книзі нам відкривається Христос. У кожному біблійному пророцтві ми можемо бачити Його діяння, образ і характер. 

– А таке бачення, споглядання Христа змінює нас, перетворює, відроджує.

Питання 8:  Тепер нам зрозуміло, чому вивчати пророцтва потрібно зі смиренним, упокореним духом?

– Ми не почуємо голосу Божого і нічого з пророцтва не зрозуміємо, якщо у нас бунтівне, зухвале, уперте серце! Це марна трата часу!  

– Тому на самому початку нашого ланцюжка ми поставимо:

Смирення => вивчення пророцтва => розуміння Бога => знання Бога

=> взаємини з Ним => вічне життя

Додатки до рубрики: «Даниїле, залиши ці слова в таємниці» (вівторок)

– Під час цього дослідження у нас виникає логічне питання:

Питання 1:  Якщо вивчення пророцтв має такі далекосяжні, вічні  наслідки, то чому Сам Господь наказав деякі пророцтва затаїти? Дан. 12:4, 9

– Ми назвемо лише три причини:

1) Ми не здатні всього зрозуміти

– Повністю зрозуміти й пізнати Бога, нашого Творця, нам не під силу.

Питання 2:  Прочитаємо Римл. 11:33, 34 (І ч.).

– Всю вічність ми будемо досліджувати недовідомі присуди Його й недосліджені дороги Його!

– Але те, що нам необхідно знати для спасіння, ясно й зрозуміло відкрито з давних давен в святій Біблії.

– А особливі глибини відкриті в її пророцтвах.

2) Багатьом людям дечого з пророцтв не потрібно знати

– Це особливо стосується пророцтв, пов’язаних з політичними й релігійними переслідуваннями та злочинами.

– В такому випадку пророки часто вдавалися до символічної мови. Наприклад: держави – це звірі; певна сучасна релігійно-політична система – це малий ріг.

– Якби язичеський або папський Рим були прямо названі в пророцтві, наскільки б зросло гоніння на християн!

3) Певні пророцтва призначені не для сучасників пророка, а для іншого часу. Дан. 12:4

– Аж до часу кінця … Саме з цієї причини заховані й запечатані ці слова…

Питання 3:  І коли ж ця книга Даниїла була розпечатана, розкрита?  Обявл. 10:2 (І ч.), 9, 10   

– Із дослідження книги Об’явлення, ми вже знаємо, що ця книжечка (так в оригіналі) із Обявл. 10 – це невеличка книга пророка Даниїла.

– А з’їдання розгорненої книжечки означає дослідження…

Питання 4:  Хто виявився найкращим дослідником  цієї книжечки? 

– Уільям Міллер.  «Методологія Міллера важлива, оскільки проклала шлях для виникнення нашого руху Останку в завершальні дні історії Землі» (Посібник СШ. С. 9).

Додатки до рубрики: Вивчення Слова (середа)

– Тепер ми познайомимося з деякими методами тлумачення Біблії, котрими користувався У. Міллер у дослідженні пророцтв.

– Практично, це були реформаторські методи, але вони стали в пригоді Міллеру, вони актуальні сьогодні і для нас.

– Вони необхідні не лише для дослідження пророчих книг, але й усього Слова Божого.

Питання 1:  Чи ми знаємо, якими книгами, якими коментарями користувався Міллер, досліджуючи пророцтва?

– Ця Божа людина користувалася лише Біблію і Симфонію (див. ВБ, [320]) . 

Питання 2:  Як же йому вдалося з точністю до дня вирахувати  період у  2300 вечорів та ранків? 

 – Міллер на власному досвіді зрозумів такий принцип герменевтики, як

2) Цілісність Святого Письма

Питання 3:  Що означає цей принцип?

– Біблія має Одного Автора – Духа Святого, Котрий надихав її писарів. Тому все Писання гармонійно узгоджене й не має помилок і протиріч.

– А звідси випливає ще один принцип тлумачення Святого Письма:

3) Біблія пояснює саму себе.

– Тобто, пояснення одного тексту Писання можна знайти в іншому. Таким чином, найкращим тлумачом Біблії є … сама Біблія!

– Біблія є найкращим тлумачним словником своїх термінів. 

Питання 4:  Чи ми знайомі з рекомендацією Духа пророцтва досліджувати книгу пророка Даниїла та Об’явлення разом? Чому?

– Тому, що вони пояснюють одна одну! Чи це не диво? Адже між цими книгами пролягло більше півтисячі років!

– От що означає цілісність Святого Письма!

Питання 5:  Яким ще важливим принципом тлумачення Святого Письма користувався Міллер?

4) Врахування контексту

– Текст не можна досліджувати без урахування контексту: історичного, літературного, культурного і т. д.

– Текст не можна тлумачити, вирвавши із контексту.

Додатки до рубрики: Образно чи буквально? (четвер)

– Познайомимося ще з одним принципом тлумачення Святого Письма, й особливо пророцтв:

5) Образність мови

– Це надзвичайно важливий принцип! Багато дослідників Біблії прийшли до хибних висновків тільки тому, що образну мову вважали буквальною.

– Або навпаки! Зараз коротко про все це говоримо. Але широко і практично ми будемо досліджувати ці питання наступних три місяці.

ІІІ. Закінчення:

Питання:  Як ми себе почуваємо, студенти-богослови? Ми блаженні?

– Сьогоднішній, такий насичений урок хочу завершити обітницею Господа. Віримо, що вона буквально виконалася сьогодні над нами: Об’явл. 1:3.

– Блаженний, хто читає, і ті, хто слухає слова пророцтва та додержує написане в ньому, – час бо близький!  

– Нехай ми відчуваємо щастя  на кожному уроці СШ цих три місяці.