Велика третя Особа Божества

Велика Третя Особа Божества

Одного разу видатний географ запросив свого друга-пастора: «Ходімо, я покажу вам найбільшу на землі  невикористану силу», – i повів його до Ніагарського водоспаду. Дивлячись задумливо на пінний стовп води заввишки в декілька десятиповерхових будинків, який із гуркотом падав донизу, так що на кілька кілометрів навкруги стояв туман від бризок, пастор сказав: «Ні, це не вона… Найбільша у світі невикористана сила – це Дух Святий…»

Красива ілюстрація, чи не так? Нажаль, деякі християни образну мову цього порівняння приймають за буквальну: вони вважають Святого Духа лише силою, подібною до сили електричного струму або падаючої води Ніагари. Хто ж Він, Дух Святий? Просто сила, позначувана літерою F, вимірювана кілограмами, амперами, нехай навіть виражена астрономічними цифрами? Чи це Особа, Яка володіє всемогутньою силою, що не підлягає жодному вимірюванню? I якщо це Особа, то якого порядку?

Запрошую вас, шановні читачі, з великим благоговінням i пошаною, усвідомлюючи велич даних питань, разом пошукати на них відповіді.

1. Особистість Святого Духа

Святе Письмо жодного разу не називає Святого Духа силою. Проте Бог названий силою! «Мій Бог стався міццю Моєю» (Іс. 49:5). «О, Господи, сило моя…» (Єр. 16:19). «Бог Господь – моя сила» (Ав. 3:19). Але Дух Святий ніколи не названий силою! Очевидно, Господь передбачав збентеження людського розуму в цьому питанні. А як же бути з текстами, подібними до текстів Лк. 1:35: «Дух Святий зійде на тебе, i сила Всевишнього тебе огорне» та Дії 1:8: «Але ви приймете силу, коли Святий Дух зійде на вас»? Дані тексти говорять про те, що люди отримують силу при злитті на них Святого Духа, проте ніяким чином не індитифікують1 Святого Духа із силою. Більше того! Писання містить прямі, переконливі докази, що Святий Дух – це Особа.

1.1. Лексичні докази

У грецькій мові середній рід іменників з артиклем то переважно відноситься до неживих предметів. Але ж i слово пнеума, тобто дух – іменник середнього роду! 3вepніть, будь ласка, увагу, який унікальний метод використовує євангеліст Іван, щоб у його читачів не склалася хибна думка щодо природи Святого Духа. Він навмисно порушує правила граматики!2 Вказівний займенник, який замінює іменник пнеума, він ставить у чоловічому роді! У його Євангелії ми читаємо: «Коли ж прийде… Дух [пнеума — середній рід] істини… то Він [екейнос – чоловічий рід] засвідчить про Мене» (Ів. 15:26). «Коли ж прийде Він [чоловічий рід], Дух [середній рід] істини… Він [чоловічий рід] Мене прославить» (Ів. 16:13, 14.)

Послухайте, будь ласка, як звучав би еквівалент такого речення українською мовою: «Коли прийде пастор, вона буде навчати нас. Ми поважаємо цю пастора». Смішно? Не тільки! Абсолютно безграмотно! Однак не турбуйтеся, шановні читачі! Іван був освіченою людиною, він досконало володів грецькою мовою!

Апостол Іван спеціально використовує граматичну неузгодженість родів, додаючи до іменника середнього роду займенник чоловічого роду, аби підкреслити: Дух Святий — це не нежива субстанція, а Особистість!

Ви можете заперечити: А як переконатися в цьому людині, котра не знайома з грецькою мовою? I тут не варто турбуватися! Святе Письмо дає велику групу інших вагомих доказів щодо Особистості Святого Духа.

Таке поширене в сучасній мові слово, як «особа», в Біблії відсутнє. Але, слава її Премудрому Авторові: Писання рясніє ознаками, які визначають Святого Духа, як Особу.

1.2. Ознаки особистості

Які ж ознаки характеризують взагалі особистість, як таку? Кожна нормально розвинута особа володіє наступними характеристиками:

  • інтелектом,
  • совістю,
  • волею,
  • почуттями,
  • особа володіє власним іменем.

Писання однозначно й різноманітно свідчить про наявність цих характеристик у Духові Святому.

1.2.1. Інтелект

Присутність інтелекту, або розуму визначається перш за все мисленням. «А Той, Хто досліджує серця, знає, яка думка Духа, бо з волі Божої заступається за святих» (Рим. 8:27).

Але ж думку можна висловити! Тому наступна ознака розуму – здатність передавати думки, тобто говорити. «Коли ж прийде Він, Дух істини, то… не від Себе буде говорити, але що почує, те й говоритиме» (Ів. 16:13). «Як Петро роздумував над видінням, сказав йому Дух… Встань… іди з ними, бо це Я їх послав!» (Дії 10:19, 20).

Ознакою високорозвиненого розуму є здатність навчати. «А Утішитель – Дух Святий…Той вас навчить усього» (Ів. 14:26). «Бо Святий Дух навчить вас саме в ту мить, що треба сказати» (Лк. 12:12). І найвищою інтелектуальною здатністю, названою A. Екзюпері найвищою цінністю особистості, вважається здатність спілкуватися. «Благодать Господа Ісуса Христа, любов Бога i спільність Святого Духа – з усіма вами» (2Кор. 13:13). Грецьке слово койноніа, перекладене нашим «спільність», означає глибокі, гармонійні стосунки, співчуття, співдружність, спілкування. Хіба сила, подібна до сили Ніагарського водоспаду, здатна мати койноніа? Який абсурд! Лише Особистість, причому глибока, багата, обдарована, стоїть за цим висловом.

1.2.2. Совість

Совість – це психологічна здатність особи, однією з функцій котрої є визначення добра i зла, істини й омани,  праведності i гріха.

О, які ж різні поняття в людей щодо цих питань! Те, що для одних є гріхом, для інших – добро й істина! Те, що одні називають світлом, інші вважають темрявою. На превеликий жаль, «у кожного своя совість…» А де ж істинні, об’єктивні критерії добра i зла? Хто направить «магнітну стрілку» совісті людини до правдивого полюсу? Хто нам покаже, що насправді праведне, а що грішне?

«Прийшовши, Він [Дух Святий, Утішитель] обвинуватить світ за гріх, за праведність i за суд» (Ів. 16:8). Воістину, Дух Святий – світова Совість! Його голос звучить до кожної людини, тихо, але неухильно свідкуючи: це добре, а це – погано…

Видатні біблійні мужі узгоджували свою совість з цим голосом: «Свідчить мені моя совість у Дусі Святому», – говорить апостол Павло в Рим. 9:1. Найвеличніша моральна сила у всесвіті може належати лише Найвидатнішій Особі! Позбавити світ Цієї Особи, сказати, що вона – не особа, означає позбавити світ моральності, що ми і спостерігаємо сьогодні…

Вина за колосальний сплеск аморальності та злочинності сьогодні лежить не лише на сучасних університетах, де викладається теорія еволюції, але й на релігійних лідерах, котрі прибивають Божий Моральний Закон до хреста і дискредитують Найвидатнішого Вчителя моральності – Духа Святого.

1.2.3. Воля Духа Святого

Наступною виключною характеристикою особистості є воля з її головною функцією – зробити вибір і прийняти рішення. Ось що говорить Писання про волю Святого Духа (цей текст ближчий до оригіналу в перекладі Огієнка): «Бо зволилось [від слова«воля»]  Духові Святому…» (Дії 15:28). Сильна особистість володіє незалежною волею, тобто вона вільна у своєму виборі й незалежна у рішенні. Саме такою є воля Святого Духа: «А все це робить один i той же Дух, даючи окремо кожному, як хоче» (1 Кор. 12:11). Грецьке слово булетай, перекладене українським «хоче», походить від буле, що означає – рішення, воля. У Своїх діях Дух Святий керується виключно Своїм рішенням, Своєю волею. Він – незалежна, сильна Особистість.

1.2.4. Почуття Святого Духа

Про глибину i яскравість особистості свідчать її почуття. Зверніть, будь ласка, увагу, на які почуття Святого Духа вказує Писання. Любов: «Благаю вас, брати, нашим Господом Ісусом Христом [в оригіналі «через Господа»] i любов’ю Духа [в оригіналі «через любов Духа»]…» (Рим.  15:30). Свята ревність, яка не допускає, аби серце людини належало ще комусь, окрім Святого Духа: «Хіба ви не знаєте, що любов до світу – це ворожнеча проти Бога? Бо хто хоче дружити зі світом, той стає ворогом Божим. Чи ви думаєте, що Писання даремно каже: “Прагне до заздрощів той дух, що оселився в нас”» (Як. 4:5). Тут зустрічаємо вислів «прагне до заздрощів», а в оригіналі – це «сильне бажання», «сильна туга за кимсь», «любов». Чи можна після таких сильних висловів сумніватися, що Святий Дух – то Особа? Причому дуже чутлива Особа. Прочитайте, будь ласка, ще один текст: «I не засмучуйте Святого Божого Духа» (Еф. 4:30). В оригіналі – люпетне – «не завдавайте суму, жалю».

1.2.5. Ім’я Святого Духа

Особа завжди носить ім’я. Біблійне ім’я – це не просто милозвучне слово, воно відображає характер його власника. Зверніть увагу, яке унікальне ім’я було дане Святому Духові Самим Христом: Утішитель (див. Ів. 14:16, 26; 15:26)! Параклетос – Заступник, Посередник, Помічник, Наставник – ось що означає це ім’я. А Його заступництво – це «невимовні зітхання» (Рим. 8:26)… Він засмучується i вболіває, тужить i любить, кличе до добра i праведності, рішучий i вольовий, мислячий i навчаючий, має глибокі, близькі стосунки… Невже усе це стосується сили? Мимоволі погодишся з пророком Ісаєю: «Учини затужавілим серце народу цього, а очі йому позаклеюй, щоб не бачив очима своїми, й вухами своїми не чув…» (Ic. 6:10). Лише навмисним, свідомим затулянням своїх очей на істину можна пояснити відкидання Святого Духа, як Особи. Проте корені цієї проблеми сягають глибше людської впертості, вони опускаються до самого великого apxiобманщика – диявола. Це йому вигідно позбавити світ Бога Сина, Який страждає на хресті, звершуючи викуплення, а тому Єдиного, Котрим «належить нам спастися». Це йому вигідно перенести акцент Писання, що свідчить про Христа, на далекого, байдужого Бога, із незрозумілим іменем Єгова. Це дияволу зручно позбавити світ сумуючої Особистості Святого Духа, Який веде до Бога Сина.

1.3. Дух пророцтва про Особистість Святого Духа

«Ось три Особи Небесної Трійці. Іменем цих трьох великих Сил [підкреслимо в даній цитаті поєднання понять Особа i сила] – Отця, Сина i Святого Духа – кожен, хто приймає Христа живою вірою, охреститься… Вічні Небесні Особистості Трійці – Бог, Христос і Святий Дух… допомагали їм [апостолам] у роботі… Необхідно усвідомити, що Святий Дух, котрий є такою самою Особистістю, як і Бог, проходив по цим землям… Святий Дух є самосущою Особистістю, бо Він несе свідоцтво разом з нашими духами, що ми є дітьми Божими… Святий Дух є Особистість, інакше Він не міг би свідкувати духові нашому і разом з духом нашими, що ми – діти Божі» (Євангелізм, с. 615-617). «Гріху можна чинити i протистояти лише завдяки могутньому впливу Третьої Особи Божества, Духові Святому, Котра виявляє Себе не у видозміненій енергії, але у всій повноті Божественної сили, що очищує серце» (Е. Уайт, Бажання віків, с.671).

Воістину, Дух Святий – це сильна Особистість, але не тільки! Це – Божественна Особистість.

2. Особистість Божественного порядку

Про Божественність Духа Святого Святе Письмо свідчить так само однозначно i незаперечно, як i про Його Особистість.

2.1. Лексичні аргументи

Багато разів Писання прямо називає Цю Особу Богом, варто лише порівняти декотрі тексти. Наприклад: «Петро сказав: Ананію, як це так, що сатана наповнив твоє серце, щоб обдурити Святого Духа?… Ти ж сказав неправду… Богові!» (Дії 5:3, 4). «Хіба не знаєте, що ви храм Божий [ідеться про людське тіло]. Хіба ви не знаєте, що ваші тіла –  то храм Святого Духа?» (1Кор. 3:16; 6:19). Більше того, порівнявши паралельні тексти Старого i Нового 3aвітів, ми з подивом виявляємо, що Дух Святий носить величне Ім’я Бога – Яхве! Про це більш детально ми поговоримо нижче.

Щоб показати, що Дух Святий – Особа, рівна Двом Іншим Особам Трійці, новозавітні автори іноді використовували традиційний біблійний лексичний метод – навмисне граматичне порушення (про нього ми згадували вище). Так євангеліст Матвій пише: «Отож, навчіть усі народи, хрестячи їх в Ім’я Отця, i Сина, i Святого Духа» (Мт. 28:19). У грецькій мові при переліку кількох осіб не може стояти узагальнення в однині. Правильно було б сказати: «хрестячи їх в Імена Отця, i Сина, i Святого Духа». Але Матвій, як i Іван, допускає навмисне порушення, аби підкреслити, що Ім’я в усіх Трьох Осіб Божества – одне, спільне. Зауважимо, що апостол Матвій відомий своєю грамотністю, пунктуальністю та педантичністю, йому аж ніяк не можна приписати неосвіченість.

Великий апостол Павло використовує схожий метод, згадуючи усі Три Особи, як рівні, в одному апостольському благословенні: «Благодать Господа Ісуса Христа, любов Бога i спільність Святого Духа – з усіма вами» (2Кор. 13:13). Можливо, Дух Святий чимось нижчий за інші Особи Божества, якщо згадується у даному списку останнім? Щоб у читачів не виникло такого враження, апостол Павло під Божественним натхненням дає ще два списки, де Дух згадується першим: «Дари є різноманітні, а Дух той самий. I служіння різноманітні, а Господь той самий. I дії різноманітні, а Бог той самий…» (1Кор. 12:4-6). «Одне тіло i один Дух… Один Господь… один Бог і Отець усіх…» (Еф. 4:4-6).

2.2. Виняткові властивості Бога Святого Духа

Унікальними, неперевершеними, притаманними лише Богові, є наступні властивості: всезнання, повсюдність, вічність. Ось що говорить Писання про всезнання Святого Духа: «Дух досліджує усе, навіть глибини Божі… Божого ніхто не пізнав, хіба тільки Дух Божий» (1Кор. 2:10, 11). Контекст даного уривку свідчить, що мова йде саме про Святого Духа. Тільки Божественне всезнання дозволяє Святому Духові володіти досконалим знанням майбутнього: «Коли ж прийде Він, Дух істини…сповістить вам, що має настати» (Ів. 16:13). А ось свідчення про Його повсюдність: «Куди я від Духа Твого піду?… Якщо я на небо зійду – то Ти там, або постелюся в шеолі – ось Ти!» (Пс. 139:7, 8).

Дух Святий перебуває вічно: «…Дасть вам іншого Утішителя, щоб навіки перебував з вами, – Духа Істини» (Ів. 14:16, 17).

2.3. Особливі дії Бога Святого Духа

Особливі дії, притаманні виключно Богові, звершує і Дух Святий: Він творить: «Дух Божий мене учинив» (Йов. 33:4). Він буде воскрешати в день першого воскресіння: «Оживить і ваші мертві тіла тим самим Духом, що живе у вас» (Рим. 8:11).

Дух відроджує: «Коли хто не народиться згори… коли хто не народиться від води й Духа, не може ввійти до Божого Царства!» (Ів. 3:3, 5).

2.4. Особливе Божественне Ім’я Духа Святого

Найсильнішим аргументом на захист Божественності природи Святого Духа, як ми вже відзначили, є той факт, що Дух Святий носить особливе Ім’я, Котре носить і Бог Отець, і Бог Син – це Ім’я Яхве. Пропонуємо нашим шановним читачам порівняльну таблицю груп текстів Нового та Старого Завітів, в котрих Дух Святий представлений з Іменем Яхве.

Текст Нового Завіту Цитата Нового Завіту Про Кого йде мова Текст Старого Завіту Цитата Старого 3aвіту Про кого йде мова Рівність
Дії 28:25-27; Ів. 12:37 Дух Святий прорік отцям нашим через пророка Ісаю: «Піди до народу»… Святий Дух Іс. 6:8, 9 «І почув я голос ЯХВЕ… А Він проказав: «Іди i скажи народу»… ЯХВЕ Дух Святий = ЯХВЕ
Євр. 3:7-11 «Каже Дух Святий: «Сьогодні, як голос Його почуєте…» Святий Дух Пс. 94:7, 8, 11 «ЯХВЕ. Він наш Елогім. Сьогодні коли голос Його почуєте…» ЯХВЕ Дух Святий = ЯХВЕ
Євр. 10:15-17 Свідкує Дух Святий: «Оце Заповіт, що по цих днях… » Святий Дух Єр. 31:31-34 «Ось дні настають, говорить ЯХВЕ» ЯХВЕ Дух Святий = ЯХВЕ

2.5. Дух пророцтва про Божественність Святого Духа

 «Святий Дух мусить бути саме Божественною Особистістю, інакше Він не міг би знати таємниці, сховані в розумі Бога. “Хто бо з людей знає речі людські, окрім людського духа, що в нім проживає? Так само не знає ніхто й речей Божих, окрім Духа Божого” (1Кор. 2:11… Князя сил зла може приборкати тільки сила Божа у третій Особі Божества, тобто у Святому Дусі… Ми повинні співпрацювати із трьома найвищими Силами Небесними – з Отцем, Сином і Святим Духом; і ці Сили будуть діяти через нас, роблячи нас співпрацівниками з Богом» (Євангелізм, с. 617).

*  *  *  *  *  *  *  *  *  *

Доктрина про Святого Духа – не відсторонена ідея. Вона справляє радикальний вплив на все життя людини. Від її правильного розуміння i прийняття залежить наша теперішня i вічна доля.

«Яким би не був гріх, якщо душа розкається й увірує, то провина змивається кров’ю Христа. Але якщо людина відкидає Святого Духа, вона ставить себе у таке положення, в котрому її не може досягти ані покаяння, ані віра… Така людина обриває зв’язок, за допомогою якого Бог може з нею спілкуватися. I коли Дух Святий остаточно відкинутий, Бог більше нічого не може зробити для людини» (Е. Уайт, Бажання віків, с. 322, 323).

Тому, торкаючись тайни Великої Третьої Особи Божества, не забудьмо зняти взуття з ніг наших, бо земля, на яку ми ступаємо, земля свята…


  1. Ідентифікація – ототожнення, прирівнювання, уподібнення.
  2. Іван у даному випадку використовує древній лексичний прийом Старого Заповіту. До подібного прийому часто вдавався Мойсей при поданні ідеї множинності поняття «Бог». У Новому Заповіті подібна тенденція простежується і у Матвія, про що це ми поговоримо нижче.
Ключові слова: Святий Дух, Особистість, Бог, дослідження, Біблія, сила
Recent Posts
У Вас есть вопросы?

Если у Вас есть вопросы или Вы хотели бы лично познакомиться с Ольгой Васильевной, Вы можете написать ей сообщение:

Введите слово или фразу и нажмите клавишу "Enter" для поиска

Ветхий завет и ... вера? А без веры угодить Богу невозможно; ибо надобно, чтобы приходящий к Богу веровал, что Он есть, и ищущим Его воздает. Евр. 11: 6Велика третя Особа Божества Автор статті: Ольга Стасюк. Стаття надрукована: Журнал "Ознаки часу" № 4 (48) 2005 та № 1 (49) 2006.