«На коліна впадімо перед Господом»

«На коліна впадімо перед Господом»

(Положення тіла під час молитви)

В одній із громад, де я певний час був пастором, якось на богослужінні стався наступний незвичний випадок. Служителі вийшли за кафедру, схилили коліна для тихої молитви, громада, як завжди в таких випадках, встала, а дві сестри схилилися на коліна. Пізніше, пояснюючи свою поведінку, вони категорично заявили, що під час будь-якої молитви люди повинні завжди схиляти коліна. Ретельно дослідивши разом із сестрами це питання на основі Святого Письма, ми знайшли немало інформації відносно цієї теми.

Результатами цього дослідження автор даної статті і бажає поділитись зі своїми читачами.

1. Традиції відносно положення тіла під час молитви

Внутрішній стан людини, її переживання, а також відносини з Богом зовнішньо виражаються не тільки в самій молитві, але і в положенні тіла під час молитви. Це положення часто залежить і від загальноприйнятих норм в даній культурі, місцевості або конфесії. У євреїв, наприклад, було прийнято молитися на колінах із припаданням ниць до землі. В мусульманських країнах, прийнято молитися на спеціальному килимку, сидячи на колінах (християни тих країн, в більшості випадків, також зберігають цю традицію). В деяких християнських конфесіях при особливих обставинах прийнято молитися лежачи долілиць, або лицем догори, або навіть розпростершись і прийнявши позу тіла в формі хреста…

Як бачимо, на фізичний стан молільника впливають найрізноманітніші фактори: культурні традиції, зовнішні обставини, тягар переживань, настрій, почуття та багато-багато іншого.

2. Біблійні вказівки стосовно положення молільника

Що говорить Біблія відносно даної теми? У Святому Письмі ми знаходимо приклади не одного, але різних положень тіла під час молитви :
– Це (найчастіше) молитва на колінах;
– на колінах з піднятими догори руками;
– падіння долілиць,
– молитва стоячи
– і навіть, сидячи та лежачи.

Такі основні біблійні приклади положення тіла підчас молитви, і всі вони правильні. Який із них ми оберемо, це вже наш вибір, який також може залежати і від часу, і від обставин і від душевного стану.

«Слід знати й розуміти, що приходити до Бога потрібно із благоговінням і благочестивим страхом. На превеликий жаль, все частіше зустрічаються випадки неповажного ставлення до нашого Спасителя, неповаги до Його Величності та слави. (Вибр. вісті т. 2 с. 315).

2.1. Молитва із схиленням колін

Це положення є найбільш схвальним і найбільш поширеним як у біблійній історії, так і по церквах сьогодні. В чому його перевага? Такого поклоніння достойний тільки Бог. Таким положенням тіла ми виявляємо благоговійне ставлення до Бога, як Творця та Подателя всіх благ. «Прийдіть, поклонімося, і припадімо, на коліна впадімо перед Господом, що нас учинив» (Пс. 95:6). «Кожного разу, коли ми молимося, не залежно від того, особиста це молитва чи громадська, наш обов’язок – схилити коліна. Таким чином ми виявляємо свою залежність від Бога» (Уайт Е. Вибрані вісті, т. 2, с. 312).

2.1.1. Біблійні приклади молитов із схиленими колінами

Наведемо приклади біблійних мужів, котрі молилися до Бога в такому положенню тіла.

Цар Соломон під час посвячення Єрусалимського храму молився саме так: «… І став [Соломон] на коліна свої навпроти всього Ізраїлевого збору, і простяг свої руки до неба, та й сказав…» (2Пар.6:13).

Пророк Даниїл три рази на день схиляв коліна в молитві: «А Даниїл, коли довідався, що було написане… і в три установлені порі на день він падав на свої коліна і молився та просив Бога…» (Дан.6:11).

Христос у Гетсиманському саду в Своїй духовній боротьбі, внаслідок якої «піт Його став, немов каплі крові», молився до Свого Отця на колінах: «А Сам відійшов від них на віддаль, як кинути каменем, упав на коліна й молився» (Лук.22:41).

Диякон Стефан під час його каменування «ставши на коліна, скрикнув голосно: Господи, не зарахуй їм це за гріх! І, промовивши це, він упокоївся» (Дії.7:60).

Також апостол Петро, молячись про воскресінням Тавити, «випровадивши всіх і схилившись на коліна, помолився» (Дії 9:40).

І великий апостол язичників – апостол Павло молився у такому ж положенні: «Для того схиляю коліна свої перед Отцем» (Ефес.3:14).

Перші християни, ставши на коліна молилися на березі річки (див. Дії 21:5).

Навіть ангели перед Сином Божим (звичайно й перед Отцем) схиляють свої коліна: «Тому й Бог підвищив Його, та дав Йому Ім’я, що вище над кожне ім’я, щоб перед Ісусовим Ім’ям вклонялося кожне коліно небесних, і земних, і підземних» (Фил.2:9-10).

2.1.2. Вказівка Духа Пророцтва

Ось що пише вісниця Божа з цього приводу: «Одного служителя попросили помолитися перед моєю проповіддю в місті Батл-Крік. Коли я побачила, що він стоїть перед Богом і уста його готові ось-ось відкритися для молитви, душа моя обурилася, і я відкрито докорила йому. Назвавши його по імені, я сказала: “Брат, схилися на коліна!” Це найкраще положення тіла підчас молитви у всіх випадках». (Вибрані вісті, т. 2, с. 311).

Звичайно, що ми не наважуємось рекомендувати, кому, коли і в яких випадках слід стояти, сидіти чи схиляти коліна. Але в особистій молитві все ж краще схилятися на коліна. Це благотворно впливає на наші відносини з Богом, виховуючи в нас почуття благоговіння перед Творцем, відчуття залежності від Нього. Більше того! Навіть коли нікого немає поруч, наше колінопреклоніння під час молитви нагадуватиме сатані, кому ми належимо.

2.2. Молитва лицем донизу (долілиць)

В Біблії досить поширене й таке положення при молитві. Припадання лицем до землі перед Богом – це свідоцтво великого смирення й глибокого благоговіння перед Господом. Як правило, молитви з таким положенням тіла, звершувалися прохачами при критичних обставинах. Саме про це пише цар Давид: «Прийдіть, поклонімося, і припадім, на коліна впадім перед Господом, що нас учинив!» (Пс. 95:6).

2.2.1. Біблійні приклади молитов у такому положенні

Ось приклади деяких біблійних персонажів, котрі молились Богові саме так.

Народ ізраїльський при посвяченні Єрусалимського храму, коли огонь зійшов із неба: «А всі Ізраїлеві сини бачили, як сходив огонь та Господня слава на храм той, і вони попадали обличчям до землі.. і дякували Господові» (2Пар.7:3).

Ісус Христос у Гетсиманському саду також припадав лицем до землі: «І пройшовши трохи далі, впав долілиць, молячись і кажучи: “Отче Мій, якщо можливо, нехай обмине ця чаша Мене; однак не як Я хочу, а як Ти”» (Матв.26:39).

Подібного поклоніння перед зробленими ними ідолами часто вимагали язичницькі царі. Пригадайте вавилонського царя Навуходоносора, його вказівку виготовити величезного боввана, і наказ поклонятися йому. Під загрозою смерті цар вимагав божественного поклоніння своєму золотому витвору (див. Дан.3:1-6,12,16-18).

2.2.2. Застереження Духа Пророцтва

«Сподіваємось, що наші брати виявлять не меншу долю пошани та благоговіння перед істинним і живим Богом, ніж язичники, коли постають перед своїми ідолами, інакше ці люди будуть нам суддями останнього дня. Я звертаюся до членів Церкви: не засмучуйте Бога своєю неповагою і чванством. Коли заносите молитву до Нього, не приймайте поз фарисея. Не покладайтеся на свої сили, але частіше схиляйте коліна перед Богом і моліться Йому. Коли ви збираєтеся на богослужіння, обов’язково схиляйтеся на коліна перед Ним. Хай це свідкує про те, що вся ваша душа, тіло і дух підпорядковані Духу Істини» (Вибрані вісті, т. 2, с. 314).

2.3. Молитва стоячи

В практиці молитовного життя дітей Божих має місце і молитва стоячи. Хоча схилення колін є найбільш доречним положенням учасників громадської молитви, однак не можна сказати, що Господь не вислухає молитви, коли служитель і громада залишаються стояти. В Біблії знаходимо деякі випадки, коли учасники молитви залишалися стояти.

2.3.1. Біблійні приклади

При яких обставинах допустима така молитва?

(1) Підчас читання або вираження слів благословення люди можуть залишатися стояти. Соломон благословляв народ, що зібрався в Єрусалим, коли було перенесено Ковчег Завіту в новозбудований храм: «І повернув цар обличчя своє, та й поблагословив Ізраїлів збір, увесь же Ізраїлів збір стояв» (1Цар.8:14). Ездра, коли читав із Книги Закону, «розгорнув… цю книгу на очах усього народу,… а увесь народ встав. І поблагословив Ездра Господа, Бога великого, а увесь народ відповів: «Амінь, Амінь!» (Неєм.8:5-6).

(2) На великих, многолюдних зібраннях, наприклад: на євангельських програмах, при посвяченні молитовного дому, квартири, власного дому та інше.

(3) Коли стан підлоги, або мала відстань між рядами крісел роблять неможливим преклонити коліна.

Святе Письмо згадує й поодинокі випадки молитви до Бога в положенні стоячи. Анна, мати Самуїла, розповідає про себе первосвященику Ілієві: «Пане мій, … я ця жінка, що стояла з тобою отут, щоб молитися Господові» (1Сам.1:26).

Ісус також розповідав про деяких молільників, котрі зверталися до Бога в молитві стоячи, однак Він не дорікав їх за таке положення тіла. «А коли ви стоїте на молитві, то не будьте, як фарисеї…» (Марка 11:25). У Своїй притчі про фарисея та митника Він говорить: «Фарисей, ставши, так молився… А митник здалека стояв, та й очей навіть звести до неба не смів, але бив себе в груди й казав: “Боже, будь милостивий до мене, грішного”!» (Лук.18:11,13).

Зверніть увагу, у цих випадках Ісуса більше турбував зміст молитви людини, духовний стан її серця й душі., ніж її поза. Фарисей і митник обидва стояли на молитві: фарисей був самозадоволений, «молився сам у собі», і його молитва не піднялася вище стелі. А митник у смиренні та покорі просив для себе милості і пішов оправданим. Чи не правда, як це повчально і для сучасного християнина!

2.3.2. Еллен Уайт про молитву стоячи

Чи практикувала Еллен Уайт молитви стоячи? Пастор Д.Робінсон, один із секретарів Е.Уайт із 1902-1915рр., пише: «Я неодноразово бачив, як на лагерних зібраннях і засіданнях Генеральної конференції сестра Уайт молилася перед зібранням стоячи» (Вибрані вісті т. 2, с. 266).

Ось деякі із зауважень вісниці Божої стосовно молитви стоячи: «Ми не повинні чекати, коли нам випаде нагода стати на коліна перед Господом. Ми можемо молитися і розмовляти з Господом скрізь, де буваємо… Звертатися в молитві до Бога доречно в будь-який час і на всякому місці… Не завжди обов’язково схиляти коліна для молитви. Виховуйте звичку розмовляти із Спасителем, знаходячись на одинці, прогулюючись або займаючись повсякденною працею» (Вибрані вісті, т. 3, с. 266, 267).

2.4. Молитва з піднятими руками.

Молитва і положення в ній рук є дуже різноманітне. У Старому Завіті неодноразово говориться про положення рук молільника, піднятих з відкритими догори долонями.

2.4.1. Біблійні приклади

Саме так молився на колінах із піднятими руками догори Соломон при посвяченні Єрусалимського храму. «А Соломон… став на коліна свої навпроти всього Ізраїлевого збору, і простяг свої руки до неба, та й сказав…» (2Пар.6:13).

Книжник Ездра і народ стояли з піднятими руками підчас читання Книги Закону. «І розгорнув Ездра цю книгу на очах усього народу…, увесь народ устав… І поблагословив Ездра Господа, Бога великого, а весь народ відповів: “Амінь, Амінь!” з піднесенням своїх рук» (Неєм.8:5).

А ось порада апостола Павла: «Отож, хочу я, щоб мужі молилися на кожному місці, піднімаючи чисті руки без гніву та сумніву» (1Тим.2:8);

Сьогоднішні загальноприйняті в християнстві положення рук під час молитви: складені до середини долоні, руки із перехрещеними пальцями та інші, – були прийняті в Середні віки й означали принесення обітниці вірності та послуху.

2.5. Молитва сидячи

Є ще одне положення при молитві, схвалене, як це не дивно Святим Письмом – це положення сидячи.

«І прийшов цар Давид, і сів перед Господнім лицем та й промовив: Хто я, Господи Боже, і що мій дім, що Ти довів мене аж сюди?» (1Пар.17:16);

Христос застольні молитви також звершував сидячи (в російському перекладі возлежав): «Було чоловіків десь близько п’яти тисяч. Та Він сказав Своїм учням: “Розсадіть їх рядами по п’ятдесят!” І зробили так, і розсадили всіх. Узявши п’ять хлібів та дві риби, Він звернув погляд до неба, поблагословив їх, поламав і давав учням, щоби поклали перед людьми». «І коли настав час, Він сів при столі й апостоли з Ним. І взявши хліб та віддавши подяку, переломив і дав їм, кажучи: “Це тіло Моє, яке за вас віддається; це робіть на спомин про Мене”». «І сталося, як сів Він за столом з ними, то, взявши хліб, поблагословив і, переломивши, давав їм» (Лук.9:14-16; 22:14,19; 24:30).

Сівши в автомобіль, поїзд, літак, чи інший вид транспорту, ми молимося сидячи. Господь прийме молитву хворого навіть, коли він лежить, якщо його важко схилити коліна, чи встати.

Ось який епізод змальовує Еллен Уайт: «Я запросила вийти вперед тих, хто хоче, щоб про них помолилися слуги Божі… Усе зібрання прийшло в рух. Ми сказали, що їм краще залишатися сидіти на своїх місцях, а ми всі [тобто служителі на платформі] звернемося до Господа» (Вибрані вісті, т. 3, с. 267).

3. Висновки.

Таким чином, як уже було згадано, головне в молитві не положення тіла, а внутрішній стан. Якщо наше серце неправедне перед Богом та ближніми, то положення тіла не вплине на результат молитви.

Тому, ми повинні бути щирими при зверненні до Бога, чи схиляємо коліна, чи падаємо ниць, чи стоїмо…

До Господа завжди потрібно ставитися із благоговійним трепетом та повагою.

Положення голови – схилена, піднята, із закритими очами; руки – із стуленими долонями чи з перехрещеними пальцями, з’єднані спереду чи простягнуті вперед – про це також немає чіткої вказівки в Біблії. Святе Письмо не вказує на строго визначене положення тіла під час молитви. Це означає, що молитва – не обряд чи ритуал, для якого необхідно виконати певні зовнішні стандарти. Молитва – це спілкування людини з Богом, розмова з Ним. А щире спілкування не ставить наріжним каменем певну форму чи обряд. Тому біблійні особи молилися так, як їм підказувала ситуація і поклик душі. Всі ці положення тіла є правильними, бо вони записані «мужами, керованими Духом Святим» (1Петра 1:21).

Яке із цих положень обрати, якому віддати перевагу, це вже залежить від обставин:
– під час богослужіння слід віддати перевагу схиленню колін,
– якщо це розумна традиція даної конфесії, – дотримуйтеся її,
– якщо це настрій вашого внутрішнього стану, виявіть його в благоговінні та шанобливості.

Якщо час молитви стане для нас особливою перевагою розмови з Богом, Дух Святий підкаже, як найкраще відобразити ззовні наше внутрішнє шанування Великого і Милосердного Небесного Отця.

Богдан Стасюк

Ключові слова: молитва, положення, коліна, розмова, Бог, Небесний, Отець, вклонитися, повага, трепет
Recent Posts
У Вас есть вопросы?

Если у Вас есть вопросы или Вы хотели бы лично познакомиться с Ольгой Васильевной, Вы можете написать ей сообщение:

Введите слово или фразу и нажмите клавишу "Enter" для поиска

Марія – мати Ісуса Є люди, імена яких завжди пам’ятає історія. Ці люди не належать якомусь одному періоду часу, не належать тому, чи іншому народу, – вони належать історії і завжди є прикладом для наслідування. Такою людиною є Марія, мати Ісуса Христа, життєвий подвиг котрої ми бажаємо пригадати.Чий хрест поніс Ісус на Голгофу? Майже 2000 років продовжуються суперечки довкола хреста Ісуса Христа.