Не хлібом самим житиме людина. Частина 1. Карантанія
Не хлібом самим житиме людина.
Частина 1. Карантанія
Роздуми над Мт. 4:1-4; Мр. 1:12, 13; Лк. 4:1-4
(Негайно після того…пустеля…Серед звірів)
Прекрасна гора Блаженств… Як юна діва, прокинувшись від сну, вона замилувалася своїм відображенням у кришталевих водах Геннісаретського озера… Ця височина, спрямована до голубих небес, покрита ніжною весняною зеленню, стала свідком великої поблажливості Всемогутнього Бога до упалого людства. Сюди, як колись на гору Сінай спускався Володар Всесвіту, через три тисячоліття Він же, зодягнутий у людське єство, підіймався, щоб знову проголосити благословенний закон Неба…
Та раптом, як разючий контраст, як різкий дисонанс, як висохлий, огидний скелет поруч із прекрасною дівою, із ранкового туману випливає інша гора… Оголена і суха, ніби проклята, вона стрімко височить серед безводної, спаленої сонцем пустелі. Її моторошна вершина відбивається у мертвих, смолистих водах Содомського озера. Народні передання свідчать, що тут живуть демони; «волохаті демони там танцюють», – пише пророк (Іс.13:21). Карантанія (сучасна назва Каранталь) Сорокаденна гора… Древнє передання твердить, що саме сюди два тисячоліття тому «Дух повів Ісуса в пустелю, аби диявол Його випробовував» (Мт. 4:1).1
Чому ж саме сюди? Чому гора Блаженств не стала свідком смертельної битви Князя життя та князя смерті? О, гора Блаженств! Ти своєю прохолодою затінила б знеможеного Борця. Краплини роси, що спадали з твоїх кипарисів, освіжили б Його палаюче чоло. Та ні! Ніхто і ніщо, навіть природа, не могли полегшити криваву боротьбу. Не мали права! Розкішна природа гори Блаженств була фоном для Нагірної проповіді Христа, сюди спускалося небо… А на Карантанію піднялося саме пекло. Природа цієї гори якнайкраще гармонувала з жахливим спокушенням, яке тут чатувало на нашого Господа.
Ісус його витримав. Чому? Чому там, де Він переміг, так часто падаємо ми? І що, взагалі, таке спокуса? Хто її здійснює? Як перемогти нам у спокусі? Усі ці питаннями ми будемо розглядати у запропонованих роздумах. Декілька текстів, котрими телеграмно коротко змальовує Євангеліє спокушення Ісуса в пустелі, настільки вагомі й багатогранні, що нам доведеться з вами, шановний читачу, крок за кроком, буквально від одного слова до іншого прокладати шлях кривавими слідами, залишеними у пустелі спокушення нашим Благословенним Господом.
1. Після того…
Дійсно, стислість Слова Божого вражає, однак яка вона красномовна! Після того (Мр. 1:12, Синодальний переклад). Два телеграмних слова…
Молчат барханы о прошлом упрямо,
Лишь Слово Божье вещает поныне,
Предельно сжато, как в телеграмме:
«Был, сорок дней, искушаем в пустыне»…2
Після того… Яку величну, знамениту картину ми бачимо за цим коротким євангельським виразом. За 600 років до Христа цю картину бачив древній пророк Даниїл і назвав її «Помазання Святого». Художник Іванов назвав її «Явлення Христа народові».
О.А. Іванов – «Явлення Христа народові» (Джерело – www.pinterest.fr)
Йордан… Багатолюддя охрещених і тих, хто готується здійснити цей священний обряд, статечна фігура найбільшого із пророків, і постать скромного молодого Учитель там, вдалині… Початок служіння Месії, віха посеред найбільшого пророчого періоду 2300 вечорів та ранків.
Після того… За цими євангельськими словами ми не лише бачимо, але й чуємо могутній голос Предтечі-пророка: «Ось Агнець Божий, що на Себе бере гріх світу!» (Ів. 1:29). Ми чуємо голос Самого Бога, що, подібно до гуркоту грому, пронісся по всьому Всесвіту: «Це є Син Мій Улюблений, Якого Я вподобав» (Мт. 3:17). «І ось відчинилися Йому небеса, і Він побачив Духа Божого, Який спускався, як голуб, та сходив на Нього» (вірш 16).
Присутність Святої Трійці ми побачили й почули за коротким євангельським виразом: Після того… Ісус «увесь був оповитий світлом, яке постійно оточує Божий престол. Його звернене до неба обличчя було осяяне славою, якої присутні ніколи раніше не бачили на жодному людському обличчі».3
2. Негайно…пустеля…
Проте після того Святе Письмо ставить зовсім коротке слово пустеля…
Палило солнце, как в кузнице горны,
Голод со смертью бродил в обнимку…
И вся пустыня смотрела гордо
На приближавшийся поединок.
Пустеля з’являється негайно (Синодальний переклад)… Грецьке еутюс перекладачі Євангелій передають різними синонімами: зараз (І. Огієнко), відразу (Р. Турконяк), немедленно (Синодальний переклад). Євангеліст Марко любить це слово. Зверніть увагу, що вперше він вживає його, описуючи хрещення Ісуса (Мк. 1:10, текст оригіналу), вдруге воно вжите саме тут, в описі спокушення. І це знаменно! Все життя Ісуса протікало між цими двома негайно. «Негайно виходячи з води…негайно…в пустелю» (Мк. 1:10, 12). Як часто негайно після світлих і славних хвилин спілкування з Отцем Ісусові доводилось іти в дику пустелю на зустріч із демонами. І вперше це сходження Він здійснив ще Немовлям із сяючого небесного палацу в стійло для худоби… А потім протягом усього Свого короткого життя після дорогоцінних митей, проведених у товаристві Небесного Батька, ангелів, друзів Він сходив у пустелю… Цю трагічну закономірність пензлем майстра зобразив Рафаель у своєму шедеврі «Преображення Господнє».
Рафаель – «Преображення Господнє» (Джерело – San Diego Omnium)
Там, на горі Преображення був куточок Неба, небесного Царства, а внизу, під горою, лежала пустеля людських сердець, де блукали злі демони.
А ви, шановний християнине, зауважуєте цю закономірність у своєму житті? Негайно після того – після натхненного богослужіння, де ми, мов на горі Преображення перетворюємося від слави на славу, від світла у світло; після духовного Йордану, де ми омиваємося від усього земного, де чуємо голос Божий, – після цього всього доводиться йти в пустелю! Скількох із нас навіть після прочитання цієї статті зустрінуть злі демони, або одержимі демонами люди? Ви тріумфально в’їжджаєте в Єрусалим? Не забудьте: негайно після того височіє Голгофа…
3. Серед звірів…
З усіх чотирьох євангелістів лише Марко повідомляє цю особливу деталь пустелі: І перебував серед звірів (Мр. 1:13)… Чи тварини нападали на Спасителя? Ні. А якби там був Варавва? «Чарівність квітучої, безгрішної Особи Спасителя охороняла Його».4
Хто зустрінеться нам у пустелі життя вже сьогодні? Якось така істота загарчала до мене по телефону і у мене пішов мороз по шкірі… Як часто дикі, нелюдські риси виявляють наші рідні, близькі, сусіди. Знаю жінку, котра свою дочку називає не інакше, як пантера – очевидно, є якась подібність. Стародавня китайська притча розповідає, як у вечірніх сутінках ішов степом чоловік. Бачить, щось велике чорніє попереду. Підходить ближче, аж це – тигр!
– О, тигре! – вигукнув китаєць. – Як добре, що це ти, а я думав – людина!
Як уберегти себе від таких «звірів»? Чарівністю Ісуса, в присутності Котрого усе дике й нелюдське буде приборкане.
* * * * * * * * *
Перед Ісусом лежали видатні висоти: гора Блаженств, Оливна гора з Гефсиманським садом, Голгофа з мученицьким хрестом і найвища вершина у Всесвіті – далекий сяючий Оріон і престол дорогого Отця. Однак ні на одну з них Він ніколи б не піднявся без цієї першої висоти – пустелі, Карантанії. Такий закон…
Перед висотою фараонового трону на Йосифа чекала власна Карантанія і демон у жіночій подобі. Перед висотою народного вождя Мойсей мав не сорокаденну, а сорокарічну пустелю. Ісус перед сяючим Оріоном зійшов на Карантанію. Такий закон: висоті передує випробування. І ні одна істота ще не обминула його. Ні одна людина не прожила життя без власної пустелі спокушення. Не обминемо її і ми з вами, шановний читачу… Нас це лякає, бентежить, непокоїть, обурює? Будь ласка, уважно придивімося, і побачмо: ваш і мій шлях пролягає по кривавих слідах нашого Царственого Вождя. А тому тішмося, бо не існує більшої честі для людини, аніж участь із Христом у Його стражданнях!5
Список використаної літератури
- Див. Ф. Фаррар. Життя Ісуса Христа (переклад Т.М. Матвеєва), с. 65.
- Тут і надалі цитується вірш Павла Ляшенка «Искушение», із збірки «Навстречу вечности».
- Уайт Є. Бажання віків, с. 112.
- Ф.Фаррар. Життя Ісуса Христа (переклад Лопухіна), с. 138.
- Уайт Е. Бажання віків, с. 225.
Ольга Стасюк
Головне зображення
Читайте також на сайті: Частини 2 – 10.
