ГОЛОС ПАСТИРЯ

 Хто входить дверима, той пастир овець…і вівці слухають його голосу; він кличе своїх овець по імені і виводить їх… Вівці йдуть за ним, бо знають його голос; за чужим же вони не підуть, а втікатимуть від нього, бо не знають чужого голосу (Івана 10:2-5).

 П’ятниця вечір… Тишина і спокій, блаженний настрій після завершення трудового тижня і в передчутті святої суботи… Несподівано різко і так недоречно пролунав дзвоник стаціонарного телефону.

• Алло…

Схлипування:

• Допоможіть… У мене велика біда… Знаю, що ви не відмовите і чимось допоможете.

Голос у трубці з характерною гаркавою вимовою, дуже подібний до голосу Олега – дорогого серцю юнака, майже сина!

• Олег, це ти?
• Так…
• Що сталося?
• Я зробив аварію… Збив мужчину… Вина моя…
• А він живий?
• У тяжкому стані, в реанімації…
• А де ти зараз знаходишся?
• В поліції… Мені терміново потрібні гроші… У мене є в банку на рахунку непогана сума, але сьогодні п’ятниця, банк вже закритий, бо надто пізно, а субота і неділя – вихідні. У понеділок я обов’язково віддам… Зробіть щось, допоможіть!
• А мама про це знає?
• Так, вона вже зібрала 800 доларів. Але цього замало. Ще хоча б 500…
• Олег, я не маю таких грошей. У мене всього 100 доларів, як то кажуть, на «чорну годину».
• Та й то гроші. Мама також збирала по людях по невеликих сумах… Я пришлю людину і ви нею передасте.
• Звичайно, звичайно… А до пастора ти телефонував? Можна було б зробити і спеціальний збір у громаді.
• Пастор був зі мною в машині, коли я зробив аварію, і зараз дає свідчення слідчому. О, він якраз вийшов із його кабінету!
• Дай йому, будь ласка, трубку.
  ……..

• Слава Богу!
• ???? Навіки слава. Ви наш пастор?
• А хіба ви не пізнаєте?
• Буває, що телефон спотворює голос, і його важко впізнати… Так що ж там сталося?
• Ми їхали з Олегом машиною, він був за кермом і на пішохідному переході зробив аварію, збив мужчину. Йому потрібна дуже складна і дорога операція…
• Вибачте, але ваш голос – це не голос нашого пастора!

Короткі гудки… «Пастор» поклав трубку…