Урок №3. Пам’ятники благодаті. 11 жовтня – 17 жовтня 2025 року
Скачати .PDF
Урок 3
Пам’ятники благодаті
І. Вступ:
– Вітаю вас, брати і сестри, на уроці СШ. Ми продовжуємо досліджувати книгу Ісуса Навина.
Питання 1: Який заголовок сьогоднішнього уроку?
Пам’ятники благодаті
Питання 2: Благодаті? А ми пригадуємо, який заголовок попереднього уроку?
Дивовижна благодать
Питання 3: Дивовижна благодать Господня та її пам’ятники у Старому Завіті? Ще й у книзі воєнної тематики?
– Саме так! Подумаймо про тих християн, котрі Божу благодать бачать лише в Новому Завіті…
– Як вони збіднюють своє знання про Бога та Його характер! А Господня благодать потоками зливалася на Церкву ще в пустелі.
– Два найбільших прояви цієї благодаті
Питання 4: Нагадує Пам’ятковий вірш: І. Нав. 4:23, 24.
– Таку дивовижну Божу благодать не можна забувати! Її потрібно увіковічувати особливими пам’ятниками!
Питання 5: Якими?
– Саме про це ми і будемо сьогодні говорити на уроці СШ.
ІІ. Основна частина
– Перехід Ізраїля через Йордан – це видатна подія історичного, теологічного й типологічного значення.
Питання 1: Видатні події з життя яких біблійних осіб пов’язані саме з Йорданом?
– Радикальні зміни в житті пророків – Іллі та Єлисея – пов’язані з цією рікою. Навіть хрещення Ісуса Христа й помазання Святим Духом відбулося саме там.
Питання 2: А яке особливе духовне значення має перехід Божого народу через Йордан для нас сьогодні?
– По часу ми впритул підійшли до Небесного Ханаану… Ми вже стоїмо перед своїм «Йорданом»…
– Тому уроки від Ісуса Навина на берегах Йордану є дуже актуальні для нас. Сьогодні ми будемо підкреслювати ці духовні уроки.
Додатки до рубрики: Перехід через Йордан (неділя)
– Вже в першому тексті сьогоднішнього дослідження ми знайдемо важливий духовний урок.
Питання 1: Читаємо І. Нав. 3:1.
– До переходу через Йордан народ ретельно готувався. Найперше – євреї покинули Шіттім…
– Тут, на східному березі Йордану, вони таборували досить довго…
Питання 2: Ми пам’ятаємо трагедію, котра тут сталася?
– В цьому Акційному гаю народ допустився до одного з найтяжчих злочинів – ідолопоклонства та блуду. 24 тисячі з них тут полягли…
Питання 3: А чи поставили тут євреї пам’ятник цьому нещастю? Чому ні? Яка назва сьогоднішнього уроку?
– Пам’ятники (чого?) благодаті… Не будь-які пам’ятники, не пам’ятники гріхів, падінь, помилок, а Божої благодаті…
– Брати і сестри, це дуже важливий принцип біблійної психології для нашої пам’яті! Послухаймо, що говорить Великий Психолог людської душі:
– «Давайте ж не будемо збирати всі неприємні образи та картини беззаконня, розчарування та аморальності, котрі доводять силу сатани. Не будемо розвішувати ці картини в залах нашої пам’яті, говорити й бідкатися про це до тих пір, поки в наших душах не залишиться нічого, крім розчарування. А розчарована душа – це місце перебування темряви» (5СЦ, 744).
– Отже, наша пам’ять має бути колекцією пам’яток Божої благодаті.
Питання 4: Що ще входило в підготовку до переходу через Йордан? Вірш 3
– Коли ви побачите ковчега завіту Господа… то ви рушите з вашого місця… Народ мав уважно стежити за ковчегом Завіту, щоб знати, коли почати рух…
– Погляд людей постійно мав бути прикутий до місця присутності Бога… Не до Шіттіму, як ми щойно говорили, і не до вод Йордану.
Питання 5: Де сьогодні має спочивати і наш погляд, наша найбільша увага?
– На Божому ковчегові… «Народ Божий має спрямувати свій погляд у Небесне святилище… Ми не йдемо за Ним у святиню, як мали би йти» (РЧ, 2025, 29/VIII).
– Зараз кожен з нас потребує особливої допомоги від Господа. Скеровуймо наші найпалкіші молитви до Небесного престолу благодаті.
– Тільки там вирішення наших найскладніших теперішніх проблем.
Питання 6: А що означає для нас вислів: «Підете за ним», тобто ковчегом?
– Не випереджуймо Господа! Не біжімо перед Ним! Чекаймо Божого руху, а тоді рухаймося за Ним…
– Брак терпіння може штовхнути нас робити фатальні кроки, котрі приспішать випробування і викличуть передчасні гоніння…
Питання 7: Хто мав увійти у води Йордану першими? Вірш 6, 7
– Служителі Божі… Поважаймо своїх керівників… Прислухаймося до сучасних носіїв Божого ковчегу… До голосу Генеральної Конференції.
– Не наслідуймо Ізраїль, в котрому кожен робив, що здавалося правдивим в його очах (Суд. 21:25).
Питання 8: Що було найважливішим у підготовці до переходу? Вірш 5
– Освятіться! «Сьогодні ми живемо у великий День Примирення… [Ми]… повинні тепер, в ці дні випробовування, яких вже так небагато залишилося, впокорювати свої душі перед Богом, жалкуючи про гріх та щиро каючись. Необхідне глибоке, ретельне дослідження серця» (ВБ, [489, 490]).
Додатки до рубрики: Живий Бог чудес (понеділок)
Питання 1: Прочитаємо Ісуса Навина 3:9, 10 (CUV). Звернемо особливу увагу на вираз із 10-го вірша: «Живий Бог»…
– Я спробувала по українській великій Симфонії підрахувати, скільки разів цей вислів вжито у Святому Письмі.
– І залишила цю справу, бо їх десятки і десятки, можливо навіть сотні…
Питання 2: Про що це свідчить?
– Про особливу значущість цих слів. У найбільш критичних ситуаціях Сам Господь заявляв: Я Живий! Або люди оголошували: Живий Бог!
Питання 3: Що означають ці слова? Хіба може бути бог неживим? Скажіть, чим відрізняються навіть зовні мертве і живе людські тіла?
– Живе тіло має безперервний рух: серця, мозку, крові, усіх органів, кожного м’яза. А мертве тіло абсолютно нерухоме!
– Таким чином усі божища-ідоли – мертві, бо вони – абсолютна нерухомість! А Бог Ягве – Живий Бог, бо Він постійно діючий!
– Живий Господь! Це означає, що Він постійно, щодня наповнює наше життя Своїми чудесними діями!
– І якщо я вчора побачила Його дива в своєму житті, це означає, що я їх побачу і сьогодні! Більше того!
Питання 4: Читаємо Івана 1:50.
– Сьогоднішні діяння Божі будуть більшими за вчорашні! А завтрашні – більші, ніж сьогодні…
– Всі діяння Господні в нашому житті ідуть по висхідній! Вони постійно прогресують, зростають, розширюються й поглиблюються…
– «Дари Ісуса завжди свіжі й нові… Він дає благодать на благодать. Його запаси невичерпні. Якщо ви перебуваєте в Ньому, то отриманий сьогодні багатий дар – це запевнення в одержанні ще багатшого дару завтра… З кожним новим одкровенням Своєї любові Він промовляє до сприйнятливого серця: Ти повірив? … Ще більше від цього побачиш!» (БВ, 148-149).
– Ось Яким є Живий Бог!
Питання 5: Що це практично означає для нас сьогодні?
– Ім’я Господа – Живий Бог – це обітниця! Так само, як Бог Саваот або Бог Ягве. І я можу користуватися цією обітницею.
Питання 6: Як?
– Якщо у мене виникла критична ситуація, я можу відкрити цей текст І. Нав. 3:10 (або будь-який інший текст), де вжите Ім’я Бога – Живий Бог…
– Покласти руку на цей текст і просити Господа виконати обітницю цього Імені Божого.
– Тобто, знову втрутитися в моє життя, як це було вчора і третього дня… І дати тепер відповідь ще сильнішу, ніж раніше.
– А Господь дуже Вірний Своїм обітницям. Не існує такої проблеми, котру Він не міг би вирішити у Святому святих Небесної святині.
Питання 7: Ми бачимо, Якого Дивовижного Бога маємо? То чому ми так багато хвилюємося й переживаємо?
Додатки до рубрики: Пам’ятайте (вівторок)
– Бо, нажаль, забуваємо…
Питання 1: Тому, який наказ дав Господь під час переходу через Йордан? І. Нав. 4:4-7, 9
– Поставити два пам’ятники… Один на дні ріки, де стояли ноги священників, а другий – на березі. Це були перших два пам’ятники на Обітованій землі…
– Туристи, котрі сьогодні відвідують Ізраїль, називають цю країну музеєм пам’ятників.
– На кожному кроці, куди не поглянеш, скрізь щось нагадує про історію цього народу…
– Багато з цих меморіалів наказав поставити Сам Бог. Він наказав поставити відмітні знаки на певних місцях, на певних днях, навіть на своєму одязі…
Питання 2: Для чого? З якою метою!?
– Мета єдина – нагадати, що Бог Живий… Що Він діє Своєю любов’ю та Всемогутністю.
– «У родині, у святилищі, через природу й мистецтво, у праці та веселощах, священними спорудами і пам’ятними місцями, обрядами й і церемоніями – безліччю знаків Бог дав Ізраїлеві уроки, що… зберігали пам’ять про Його чудеса. Звернення до цієї «живої» історії справляло найсильніше враження на розум і серце наступних поколінь. (Виховання, c.[41], 1903 г.) / (РХЛ, 187).
– Жива історія Живого Бога…
Питання 3: Хіба можливо від Такого Бога звернутися до мертвого ідола?
– Але, нажаль, саме це робили євреї протягом багатьох років своєї історії… Через забудькуватість… Через втрату духовної пам’яті – духовну амнезію…
– Тому нам варто торкнутися такої сфери людського єства, як пам’ять…
Питання 4: Що таке «пам’ять»?
– Розум людини володіє чотирма вищими здібностями: сприйманням, судженням, логікою та пам’яттю. Отже пам’ять – вища здібність розуму.
– У функції пам’яті входить запам’ятовування, збереження та відтворення інформації (див. Макселон Ю. Психологія. С. 124).
– Дух пророцтва дає просту, але дуже влучну ілюстрацію, що таке пам’ять.
Питання 5: Яку саме?
– Вище ми вже торкалися цієї теми, тепер розширимо її. Еллен Уайт порівнює пам’ять із картинною галереєю…
– Тут розвішані безліч картин великих і маленьких…
Питання 6: Що може бути зображено на цих картинах?
– Все на світі! Як кажуть: від і до… Ми вже говорили вище, які сюжети мають швидко видалятися з нашої пам’яті…
– Нагадаємо їх: «неприємні образи, картини беззаконня, розчарування та аморальності» (5СЦ, 744).
– Нехай ці картини зберігаються там, де їм відвів місце Сам Бог.
Питання 7: І де знаходиться це місце?
– У Святому Письмі є такі записи, як застереження для людей. І в книгах на Небесах.
– І навіть звідти безліч чорних картин вже витерті… Слава Богу, що й наші темні плями життя звідти скоро зникнуть…
Питання 8: А якими шедеврами мистецтва Божої благодаті має бути заповнена картинна галерея нашої пам’яті?
– «Тож будемо завжди пам’ятати про милосердя Господнє та про безліч Його благодіянь» (ЖВ, 348).
Додатки до рубрики: Забудькуватість (середа)
– Величезною картинною галереєю дивовижної благодаті Бога Ягве була Ізраїльська земля… Тут, як ми вже говорили вище, було безліч пам’ятників…
Питання 1: Для чого?
– «Щоб євреї не забували історію минулого, Бог наказав Мойсеєві включити ці події в гімни, аби батьки через них навчали своїх дітей. Євреї мали споруджувати пам’ятники на видних місцях і дбайливо їх зберігати, щоб вони залишалися для дітей наочним підручником історії Ізраїлю. Таким чином, діла Провидіння, а також велика доброта й милість Божа, явлені в Його турботі та визволенні Його народу, зберігалися в пам’яті євреїв» (6СЦ, 364, 365).
Питання 2: Проте, що нас особливо дивує в історії цього народу? Суд. 3:7
– Таких текстів у Священній історії безліч… Як таке могло відбуватися? Поруч із безліччю пам’ятників благодаті Божої ставити пам’ятники Ваалу й Астарті?
Питання 3: Як ми можемо пояснити такий парадокс?
– Просто… На уроках СШ ми вже торкалися поняття букви й духа, відповідно – зовнішньої форми і внутрішнього змісту.
– Кожний пам’ятник мав свою букву – зовнішній вигляд… А буква – це зміст, подія, або людина, на честь котрої ставився пам’ятник.
Питання 4: Як ставилися євреї до памятників своєї історії? Матв. 23: 29. А як ставилися до тих, кому були поставлені ці памят’ники? Вірш 31
– Ось таким формальним, позбавленим духовного значення, було ставлення євреїв до своїх пам’ятникв…
Питання 5: Чи маємо ми, Церква останку, пам’ятники дивовижної Божої благодаті? 1Кор. 11:24, 25
– Наш великий пам’ятник, закарбований у назві нашої Церкви – «Адвентисти сьомого дня» – це пам’ятник творіння.
– Ще один – найважливіший – Причастя, спомин про страждання і смерть Сина Божого.
Питання 6: Чи загрожує нам формалізм по відношенню до цих пам’ятників?
– Перевіряймо свій дух, брати і сестри, коли тіло наше спочиває в суботу… Аналізуймо свої почуття на святій Вечері…
Питання 7: А чи ми зводимо пам’ятники Божій благодаті, котру отримали особисто? Як ми це робимо?
– Євреї зводили пам’ятники переважно з каменю. Це була тяжка праця під силу лише мужчинам…
– А сьогодні переважно жінки пишуть пам’ятники Божій дивовижній благодаті – свої щоденники…
– Особисто я щоденно заповнюю щоденник більше 20-ти років… І скажу вам – ефект вражаючий. Час від часу я сідаю і гортаю сторінки цього пам’ятника…
– Не один раз Господь мене підкріпляв саме через нього.
Додатки до рубрики: За Йорданом (четвер)
– Дійсно, для нас важливо пам’ятати минулі діяння Господа в нашому житті…
Питання 1: Але який досвід для нас не менш важливий?
– Теперішній, свіжий… Наш Бог – Живий Бог. Він щодня посилає нам нову благодать, живі досвіди…
– «Дари Ісуса завжди свіжі й нові… Він дає благодать на благодать. Його запаси невичерпні» (БВ, 148-149).
Питання 2: Чи так воно в нашому житті? Коли нас просять розповісти якийсь досвід, якої давності досвід ми пригадуємо?
– Практикою перших адвентистів було проводити спеціальні богослужіння досвідів, де кожен міг поставити свіжий, новий пам’ятник благодаті Ісуса.
– Дух пророцтва радить проводити і сьогодні такі богослужіння.
Питання 3: Чому сьогодні ця практика перевелася?
– Немає досвідів, – жаліються члени церкви… «У всіх, хто прогресує в християнському житті, завжди будуть нові, живі та цікаві свідоцтва… Просте оповідання про переживання дає світло, силу й знання, саме вони допоможуть ближнім зрастати духовно» (2СЦ, [579]).
– «Нехай члени церкви протягом тижня добросовісно виконують свою працю, й тоді їм буде про що розповісти в наступну суботу. Тоді зібрання стане подібним до їжі на часі, й надихне всіх присутніх новим життям і силою» (7СЦ, [19]).
ІІІ. Закінчення:
– Безліч пам’ятників дивовижної благодаті на Ізраїльській землі… Але Божий народ їх не пам’ятав…
– І тоді на цю ж землю зійшла Сама Благодать у людському тілі… І на вершині цієї ж землі власними руками поставила останній пам’ятник…
– Пам’ятник найдивовижнішої благодаті – Голгофський хрест… Всі пам’ятники зруйнуються. Але цей стоятиме вічно!
– Бо він буде закарбований у поранених цвяхами руках Спасителя. Нехай цей пам’ятник навіки буде збережений і в наших серцях…

