Лекція 13. «До злочинців Його зараховано»
ПОДВИГ НЕЗБАГНЕННОГО ОТОТОЖНЕННЯ
(Семінар по Христології)
Розділ 7. Голгофа
Лекція 1/13. «До злочинців Його зараховано»
«Своєю смертю Ісус посів наше місце,
ототожнивши Себе з грішниками». 1
І. Вступ
– Сьогодні Семінар Подвиг незбагненного ототожнення підходить до шостої, останньої віхи цього уподібнення.
– Це апогей приниження й Жертви, на які пішов наш дорогий Спаситель. Цю вершину ми відзначаємо особливим, усім зрозумілим символом…
– Хрест… Я шукала відповідного зображення хреста із розп’ятим Ісусом. Але зрозуміла, що просто хрест буде краще…
Питання 1: Чому?
– Багато картин і кінокартин дають цілий спектр людських уявлень про хресні муки Господа. Вони всі зосереджені на фізичних муках.
– Але яким пензлем, якими фарбами, і яка рука відважиться зобразити душевні переживання Господа?
– Хто зможе відтворити горнило геєни вогненної, котра охопила душу Розп’ятого?
– Адже саме душевні муки були настільки нестерпними, що фізичних тортур хреста Син Божий майже не відчував.
– Саме через душевні муки незбагненного ототожнення Він названий Князем страждальців. 2
– Тому ми проминемо фізичну сторону хресного катування і зосередимо свої погляди на душевних муках Спасителя.
– «Перевага кожного – значно глибше збагнути викупні страждання Христа». 3
ІІ. Основна частина:
– Наскільки це можливо для смертних людей, спробуємо доторкнутися хоча б «кінчиками пальців» до Голгофського незбагненного ототожнення.
А. «До злочинців Його зараховано»: Ганьба хреста
Питання 1: Короткий огляд попереднього матеріалу.
– Коли ми намагалися збагнути події Гефсиманії, нам здавалося, що апогей ототожнення був уже там і тоді.
– Адже перед Гефсиманським стражданням Ісус провістив: «Говорю бо Я вам, що виконатися на Мені має й це ось написане: “До злочинців Його зараховано”. Бо те, що про Мене, виконується» (Луки 22:37).
– Вже тоді Христос був ототожнений із злочинцями, пешистами, пропащими, невиправними, дерзкими бунтівниками.
– Таке ототожнення було особливо нищівним і болісним, тому що Бог Отець забрав Свої промені світла, любові та слави від улюбленого Сина. 4
– Це ввергло Христа в таку невимовну скорботу, що кривавий піт стікав з Його чола.
– В Гефсиманії Божественний Страдник уже відчув на Собі подих геєни вогненної, вже пригубив її чашу.
Питання 2: А що станеться на Голгофі?
– Однак на Голгофі Христос буде дощенту занурений у горнило цієї геєни, і питиме її чашу до самого дна…
– На Голгофі все повторюватиметься по тій самій схемі, що й у Гефсиманії: в саду на Ісуса були покладені гріхи цілого світу…
– Він був повністю покинутий усіма; Отець відвернув від Нього обличчя; і при цьому всьому Він витримував нестерпні спокуси диявола.
– Все те ж саме відбуватиметься на хресті, але в безліч разів жахливішій формі…
– І до того ж – після двох бичувань, ночі катування в подвір’ї Каяфи та палаці Ірода… Добу Ісус нічого не їв і не пив…
– У такому стані наш Господь ступив на останню, найнижчу сходинку «трапа» Свого незбагненного приниження й ототожнення …
– На неї і ми спробуємо сьогодні подумки спуститися в благоговінні й тремтінні, з невпинною молитвою…
Питання 3: Щоб змалювати Голгофські муки Князя страждальців, до якого пророчого вислову знову звертається Євангеліє? Марка 15:28
– Тепер, на Голгофі передречення Ісаї до злочинців Його зараховано сповниться в повній мірі…
Питання 4: Якою особливою стратою відзначало римське судочинство таких злочинців?
– Ось історичні факти: «Особливо жорстокий і принизливий спосіб страти відомий під назвою “розп’яття”… коли засуджений піддається загальному огляду та осміянню… Це найбільш болісний, жорстокий і варварський вид екзекуції. … Тіла розп’ятих зазвичай залишали на поживу птахам та звірам, тим самим посилюючи ганебний характер страти. Громадську зневагу та огиду, котра виявлялася в античному світі до засуджених на розп’яття, навряд чи можна перебільшити. Зазвичай цей спосіб страти застосовувався до рабів і найзапекліших злочинців із нижчих верств суспільства, до дезертирів і, особливо, до зрадників». 5
– «Засуджений був оголений за виключенням тільки вузького опоясування навколо стегон…Страждання засуджених на хрест були такі великі й жахливі, що розп’яття вважалося найжахливішою та найганебнішою з усіх видів страт». 6
– «Розп’яття давало убивцям можливість задовольнити найжорстокіші садистські пристрасті». 7
– До такої страти був засуджений і Божий Син…
Питання 5: Читаємо Івана 19:6 (І ч.), 15 (І ч.).
– «Під натиском демонічного, безумного натовпу Пілат призначив Христові бичування замість хресного розп’яття.
– [Римлянин, язичник, котрий всім серцем ненавидів цей фанатичний, бунтівний народ, замінив Ісусові страту через розп’яття бичуванням. Але…]
– Рішуче налаштовані священники й начальники … твердо вирішили наполягати на Його розп’ятті як вищій мірі покарання і не погоджуватися ні на що менше»… 8
– І «Христос… став слухняним аж до найганебнішої, найогиднішої, найнестерпнішої смерті – смерті на хресті». Це була жахлива смерть, яку могла винайти лише пекельна мудрість. 9
– Чи ми здатні уявити собі таке видовище: молодий, шанований, безмежно популярний Рабин, Котрого постійно супроводжували тисячі поклонників, на хресті, майже оголеним піднесений над черню…
Питання 6: Читаємо Луки 23:35.
– «Засуджені зазвичай перебували на хресті оголеними. Однак в Юдеї потрібно було залишати їм пов’язку на стегнах». 10
– А люди стояли й дивилися. «Протягом довгих годин на Нього видивлявся глумливий натовп». 11
– Ми говоримо про це, й у нас всередині все стискається…
Питання 7: А як було пережити це Чистому, такому чутливому, шляхетному й делікатному? Як Він Себе почував? Псал. 68:20, 21; 21:7
– «А Я – черв’як, а не чоловік, посміховище людське й погорда в народі». Ось зриме безчестя незбагненного ототожнення з бунтівними грішниками.
– Із дерзкими боговідступниками. «Ганьба розп’яття»… 12
Б. «До злочинців Його зараховано»: Боже прокляття (Частина І)
Питання 1: Чим підкреслювалася ця ганьба? Євр. 13:12
– «Ісус, щоб кров’ю Своєю людей освятити, постраждав поза брамою»… «Христос…мав постраждати за нас поза мурами Єрусалиму.
– Він помер за міськими воротами, там, де страчували розбійників і вбивць». 13
Питання 2: Крім ганьби, що ще означала смерть «поза брамою»? Бут. 3:23 (І ч.), 24 (І ч.); Гал. 3:13 (І ч.)
– «Через порушення Закону Божого Адам і Єва були вигнані з Едему… Глибокого значення сповнені слова: “Христос викупив нас від прокляття Закону, ставши за нас прокляттям” (Гал. 3:13)». 14
– Страхітливе не просто ототожнення, а зрівняння із прокляттям. Христова смерть поза мурами Єрусалима мала означати, що Він не тільки несе на Собі прокляття, Він став прокляттям…
Питання 3: А що означав для євреїв хрест? Втор. 21:22
– Для євреїв повішання на дереві не означало фізичних тортур, бо злочинця спочатку страчували швидкою смертю і вже мертвого вішали на дерево.
– У євреїв не існувало довготривалої, безконечно болючої смертної кари. Господь заборонив мордувати під час страти навіть найгірших злочинців.
– Але, як ми зазначити вище, священники й начальники… твердо вирішили… не погоджуватися ні на що менше, ніж розп’яття живої людини…
Питання 4: Чому? Втор. 21:23; Гал. 3:13 (ІІ ч.)
– Звернемо увагу, в якій формі Святе Письмо представляє це прокляття: Бо повішаний – Боже прокляття; Христос став прокляттям за нас…
– Це означає зрівняння з прокляттям, а не лише несення прокляття на Собі…
– Розп’яттям на хресті духовенство прагнуло підтвердити свої звинувачення, що Ісус не може бути Месією, бо Він не лише несе Боже прокляття. Він уособлює Боже прокляття!
– Страта Ісуса поза брамою і через розп’яття мала засвідчити, що Він двічі ототожнений / зрівняний з Божим прокляттям…
Питання 5: Чому саме Боже прокляття? У чому полягало це Боже прокляття?
– Такий грішник мусів зазнати Божого гніву. Але не тому, що Бог такий мстивий, жорстокий і гнівливий, а тому, що Бог Такий Святий…
– «Біблійний опис гніву Божого представляє його… як результат глибокого протистояння між Його святістю та злом…Божий гнів – це природна реакція Божої святої любові на гріх»».
– Наголосимо: «Його гнів проти беззаконня… Гнів Бога проти гріха». 15 Але не проти беззаконника й грішника…
– Господь конкретно відділяє гріх від грішника. І грішник мусить щось робити щоб відділити себе від свого гріха.
Питання 6: Що саме? Левіт 5:15 (І ч.); 1:4
– У Старому Завіті грішник відділяв себе від свого гріха через жертву, на котру перекладав своє беззаконня.
Питання 7: А чи за кожний гріх у Старому Завіті існувала жертва? Числ. 15:29-31
– Була категорія гріха, про котру ми вже не раз згадували, зухвалою рукою – пеша… Це свідоме, умисне, дерзке, демонстративне порушення волі Божої.
– Це сплановане повстання, заколот, злочин проти Бога та Його Правління. 16
– Церемоніальний закон не передбачав викупної жертви за гріх такої категорії.
Питання 8: І що це означало для такого грішника?
– Якщо за гріх бунту проти Бога не існувало жертви, це означало, що грішник не міг відділити від себе свого гріха.
– А якщо грішник не міг відділитися від гріха через жертвоприношення, Божий гнів, падаючи на гріх, падав і на грішника…
– Саме до злочинців такої категорії, був зарахований Ісус! Ось чому «гнів Бога, проти гріха, страшний вияв Його невдоволення з причини беззаконня наповнили душу Його Сина жахом». 17
– На Голгофі духовенство Ізраїля, кероване сатаною, намагалося представити Ісуса саме таким злочинцем, ніби Він став Божим прокляття за власний, непростимий гріх.
– Ба, більше! Диявол намагався зобразити Препрославленого Святістю злочинцем злочинців! Прокляттям проклять…
В. «До злочинців Його зараховано»: Боже прокляття (Частина ІІ)
Питання 1: Якою третьою зримою картиною сатана силувався це представити? Івана 19:18
– «Розбійників розп’яли поруч із Христом – “з одного та з другого боку, а Ісуса – посередині” (Івана 19:18). Це було зроблено за вказівкою священників та старійшин і мало означати, що Він найбільший злочинець із трьох. Так здійснилося Писання: “І з злочинцями був порахований”». 18
– Будьмо певні: ця ідея зародилася не в головах цих нещасних, а в самих глибинах пекла…
– «Сатанинські сили об’єдналися з порочними людьми, змушуючи народ повірити, що Христос – найбільший грішник, та зробити Його об’єктом огиди». 19
– Трикратне прокляття: хрест, хрест поза брамою і серединний хрест…
Питання 2: Чи досягнув диявол своєї мети? Як сприймали люди Розп’ятого Сина Божого? Див. Ісаї 53:4 (ІІ ч.); Луки 24:21
– Здавалося, що диявол влучив у ціль… Послухаймо, думку натовпу: Ми вважаємо Його за пораненого… ніби Бог Його вдарив поразами й мучив… «А ми сподівались були, що Це Той, що має Ізраїля визволити»…
– Ось, які розпачливі слова долинали до слуху помираючого Ісуса… Ні одного доброго слова… Глузування, насмішки й розпач…
– «Навколо Нього лунали тільки звуки прокляття й злості й протягом тривалого важкого передсмертного томління не дійшло до Його слуху жодного вислову подяки, жалю чи любові. Низькість і лукавство, дикість і дурість – ось характерні риси натовпу, що оточував Спасителя в останні хвилини Його свідомості; брудний і жалюгідний потік котився під хрестом перед згасаючим поглядом Ісуса». 20
– Не було нікого за Нього, – передрік пророк Даниїл.
Питання 3: Який болісний крик вирвався із грудей Господа в Його передсмертний час? Марка 15:34
– Почувши цей крик, сатана потирав руки… Темна рать тріумфувала, аплодуючи своєму ватажкові…
– Але як ганебно прорахувався диявол! Якого провалу він зазнав!
Питання 4: Читаємо Луки 23:42, 43.
– Три з половиною роки Ісус прощав і рятував великих грішників: митників, блудників, розпусників.
– Але тільки тепер, коли Він був тричі ототожнений із прокляттям проклять усіх боговідступників, Він простив і спас одного з них!
Питання 5: Яке безапеляційне право найближчого Родича / Гоел / Викупителя отримав Ісус на хресті?
– Хто б міг подумати, що саме ця огидна картина, від якої «побожні», відпльовуючись, відверталися, зробить Того, Кого вони представили анафемою анафем, найближчим Родичем усіх анафемських!
– І дасть Йому право викупити їх від анафеми! О, подвиг незбагненного ототожнення!
– На хресті відбулося таке ототожнення, котре проголошувало Ісуса найближчим Родичем / Викупителем навіть тих, за гріх котрих не існувало жертви!
– «Його було зараховано до злочинців, щоб Він мав змогу викупити їх від прокляття Закону». 21
– І стати Жертвою за позбавлених жертви!
Питання 6: Чого ж насправді досягнув диявол знущанням над Ісусом? Об’явл. 12:9
– Бог дозволив Своєму ворогові продемонструвати на Своєму Синові сатанинську садистську натуру перед цілим Усесвітом.
– З пекельною насолодою вправляючись у своїй жорстокості, сатана й не підозрював, що цим самим підписав «вільну» своїм абсолютно безнадійним рабам.
– А собі та своєму царству – смертний вирок. У подвір’ї Пілата народ, керований дияволом, вимагав: Геть, геть із Ним!
– Ту саму вимогу представив Богові цілий Усесвіт: Геть, геть із боговбивцею! Заборонити йому доступ в Небо!
ІІІ. Закінчення:
– Але ніхто на Землі не бачив цієї невидимої картини… Кожному людському погляду відкривалася жахлива реальність: закривавлений хрест із закривавленою Жертвою…
– «Той, Хто…змушував демонів тремтіти, а хвороби – відступати, Хто
відкривав очі сліпим і викликав мертвих до життя, – віддає Себе як Жертву на хресну смерть, і це з любові до тебе». 22
– «Його любов ставала все сильнішою й сильнішою», аж поки не стала «сильнішою за смерть». 23
Схилимося перед такою Любов’ю із сердечною подякою…
БІБЛІОГРАФІЯ
1 КАСД. Т. 12. С. 139.
2 Див. Уайт Е. Бажання віків. С. 664 [752-753].
3 Уайт Е. Бажання віків. С. 583 [660-661].
4 Там само. С. 609 [693].
5 Елвелл У. Теологічний енциклопедичний словник. С. 591.
6 Архімандрит Никифор. Біблійна енциклопедія. С. 596, 597.
7 Елвелл У. Теологічний енциклопедичний словник. С. 592.
8 Уайт Е. Ранкові читання. 2023 рік. Христос – Переможець. 22 вересня.
9 Уайт Е. Служіння зцілення. С. 398. Див. Ранкові читання. 2023 рік. Христос – Переможець. 10 жовтня.
10 Санхедрін, VI, 3; Тосефта до Санх., ХІ, 6, цитується по Мень О. Син Людський С. 406.
11 Уайт Е. Бажання віків. С. 665 [753-754].
12 Там само. С. 664 [752-753].
13 Там само. С. 654 [740].
14 Там само.
15 КАСД. Т. 12. С. 195. Уайт Е. Бажання віків. С. 656 [743-744], 664 [752-753].
16 Див. КАСД. Т. 12. С. 181.
17 Уайт Е. Бажання віків. С. 664 [752-753].
18 Там само. С. 663 [751-752].
19 Там само. С. 671 [760], 672 [761].
20 Фаррар Ф. Життя Ісуса Христа. С. 253.
21 Уайт Е. Історія викуплення. С. 192; див. Бажання віків. С. 664 [752-753].
22 Уайт Е. Бажання віків. С. 667 [755-756].
23 Уайт Е. Свідоцтва для Церкви. Т. 2. С. 212; Історія викуплення. С. 191.
Автор – Стасюк Ольга
