Лекція 12. Подих геєни вогненної…
ПОДВИГ НЕЗБАГНЕННОГО ОТОТОЖНЕННЯ
(Семінар по Христології)
Розділ 6. Гефсиманія
Лекція 2/12. Подих геєни вогненної…
І. Вступ
– Змальовуючи страждання Сина Божого в Гефсиманії, мало хто із художників відважувався писати обличчя Ісуса… І це зрозуміло.
– «Такий-то був змінений образ Його, що й не був людиною, а вигляд Його, що й не був сином людським!» (Ісаї 52:14).
– У своїй картині «Христос у Гефсиманському саду» художник Василь Перов представив агонію Спасителя, також приховавши Його обличчя…
– Але погляньмо на це розпростерте тіло, що лицем припало до землі… Чому Він відважився на цю геєну вогненну?
ІІ. Основна частина:
– Таким питанням ми завершили попередню лекцію. А сьогоднішню озаглавили Подих геєни вогненної.
Питання 1: Чи було так насправді? Чи дійсно муки Ісуса в Гефсиманії були подихом «вогненної геєни»?
– Саме це питання стоїть у центрі сьогоднішніх наших роздумів…
А. «І не буде»… прокляття геєни вогненної
– Читаємо натхненні слова: «Він, Невинний незаслужено опинився під прокляттям зневаженого Закону». 1
Питання 1: У чому полягало це прокляття? Рим. 6:23. Про яку смерть ідеться в даному тексті?
– «Бог прийняв на Себе покарання, котре Він же Сам і встановив».2 «Христос мав померти, як мусить померти кожний порушник Закону – порушник, котрий продовжує грішити».3
– Це друга смерть… У лекціях про Голгофу ми детально зупинимося на цьому питанні.
– Із другої смерті немає воскресіння. Христос мав померти саме такою смертю.
– У це полум’я Він буде повністю занурений на Голгофі. А в Гефсиманії Він вже торкнувся цих смертельних спалахів.
– «Він витерпів те, чого не змогла б витримати жодна людина, бо зазнав смертельних страждань за кожну людину».4
– Пекельних страждань другої смерті…
Питання 2: Що буде найжахливішим у проклятті другої смерті? Дан. 9:26
– Звернемо увагу всього на два слова у цьому пророцтві: не буде… Так їх переклав Іван Огієнко.
– Уїльям Шей – один із найсильніших спеціалістів-біблеїстів нашого часу, провівши ретельний аналіз даного виразу запропонував наступне його значення: Нікого не буде за Нього.5
– Минулого разу ми згадували самотність Ісуса в Гефсиманії – учні залишили Його Самого в смертельному борінні…
– «Я топтав точило Сам Один, і нікого з людей не було зі Мною», – так із глибоким сумом провістив Господь Свою самотність устами пророка Ісаї…
– Проте було дещо незрівнянно страшніше в самотності Ісуса! Це узрів Даниїл і зміг записати лише двома давньоєврейськими словами…
Питання 3: Кого ж особливо стосувалося це «не буде»?
– Христа «лякала не смерть як така, а смерть грішника – смерть, під час якої Він, Безгрішний, відчуватиме жах розлуки з Отцем, що залишив Його».6
– «Ісус, здавалося, був позбавлений світла Божої підбадьорливої присутності».7
Питання 4: Так тільки здавалося, чи так було насправді?
– Страшне дійство покидання Ісуса Отцем можна було спостерегти, але не людськими очима…
– Тільки приголомшені ангели в німій скорботі могли бачити, як Отець забирає Свої промені світла, любові та слави від улюбленого Сина.8
– З яким німим подивом, смутком і невимовним горем воїнство ангелів спостерігало, як Отець відібрав від Свого «Єдиного незрівняного Сина, Бога, Котрий біля самого серця Отця»,* промені Своєї любові.9
Б. «Любов Отця відійшла від Нього»…
Питання 1: Наскільки Ісус відчував це розділення? Матв. 26:38
– Ми не здатні осягнути своїм обмеженим розумом ті невимовні муки дорогого Сина Божого в Гефсиманії.
– Ми можемо мати лише слабке уявлення того болю, коли Він відчув роз’єднання з Отцем через те, що до злочинців Його зарахоавно…
– «Любов Отця відійшла від Нього»… Він це відчував. Ось чому з глибини Його стражденної душі пролунали скорботні слова: Обгорнена сумом смертельним душа Моя!10
– «Христос відчував, що гріх розділив Його з Отцем. Ця прірва була такою широкою, такою темною, такою глибокою, що Його дух здригався перед нею…
– Христос відчував, що Його єдність з Отцем розірвана. Він боявся, що в Своєму людському єстві буде неспроможний витримати наступної
боротьби зі силами темряви… Його душа була сповнена страху від розлуки з Отцем». 11
– «У муках Він припадає до холодної землі, ніби опираючись подальшому розділенню з Богом… Його людське тіло, придавлене до землі тягарем таємничого жаху, тремтіло». 12
– І однак, це розділення було частиною Жертви, котру добровільно ініціював ще від закладин світу настання світу… Сам Ісус! Він знав про це розставання.
Питання 2: Яке питання було найбільш драматичним у цьому розставанні?
– Як довго триватиме ця розлука? Адже на Нього мали бути покладені беззаконня всіх нас.
– А для Христа і Його Отця гріх такий огидний, що Син Божий був спокушуваний боятися, аби гріх не відлучив Його назавжди від любові Отця. 13
Питання 3: Що було у фокусі диявольських спокус у Гефсиманії?
– Саме ця ідея: назавжди, – стояла в центрі диявольських спокус! Саме цією думкою сатана терзав серце Божественного Страдника!
Питання 4: Якою підступною пекельною логікою диявол переконував Ісуса, що ця розлука буде вічною?
– Диявол твердив, що гріх, котрий Ісус узяв на Себе, настільки опоганив Його, що повернутися до статусу Божого Сина у Нього не буде шансу…
– «Сатана щосили напосідав на Нього зі своїми спокусами. Він указував Ісусові на те, що гріх світу, такий образливий для Бога – це непосильне покарання. Тепер на Нього ніколи більше не дивитимуться як на чистого, святого й непорочного, як на Єдинородного Сина Божого».14
– «Сатана говорив Йому: якщо Він стане Поручителем за грішний світ, це розділення буде вічним. Він буде зарахований до царства сатани й уже ніколи не зможе бути одне з Богом». 15
Питання 5: Чим для грішника стане таке розділення з Богом?
– Тим, чим воно стало для Ісуса – геєною вогненною. І не полум’я пекельного вогню буде найстрашнішим у геєні вогненній.
– А те саме відчуття вічного розділення з Богом, котре пережив Ісус. Ось, що таке муки пекла.
– Ось, що означала та чаша, котра тремтіла в Господній руці. Ось причина кривавого поту на чолі дорогого Господа…
Питання 6: Читаємо Луки 22:44.
– «Сина Божого охопили надлюдські муки… Піт Його став як краплини крові, що капали на землю… Ісус… упав на землю, охоплений жахом великої темряви». 16
– «У поті, крові й муках… На уражене тіло Спасителя важкими краплями спадала роса… На Його обличчі кривавий піт агонії».17
– В Гефсиманії Спаситель пригубив ту чашу, котру на Голгофі вип’є до самого дна…
– Він витерпів те, чого ніколи не змогла б витримати жодна людина! Бо Він зазнав смертельних страждань другої смерті за кожну людину.18
Питання 7: Де ж був Отець у цьому жахливому борінні Свого Сина?
– У цей буремний час Бог страждав разом зі Своїм Сином, оточеним легіонами сатанинських сил. 19
– Але Він не міг явити Себе Синові, щоб підкріпити Його… Бо не зможе нічим підкріпити й грішника у вогненній геєні…
Питання 8: Чи ми розуміємо, на що пішов Бог заради вас і мене?
– На небі в цей час запанували тиша… Сонм приголомшених ангелів і безгрішні світи в німій скорботі спостерігали за цим хрещенням кров’ю.
– О, як вони палко прагнули принести полегшення Божественному Страждальцю, але цього не мало бути; 20 керівні ангели не дозволили їм. 21
В. «Дванадцять легіонів ангелів»…
Питання 1: Чи міг Ісус навіть тепер відмовитися від цього жахіття? Матв. 26:51–54
– Ми ставили подібне питання в пустелі спокушення… А тепер, чи міг Він це зробити?
– Так, Христос міг навіть тепер відмовитися пити цю чашу, призначену для грішника. Ще не було надто пізно! 22
– Йому достатньо було скинути зі Своєї душі тягар гріха пропащого світу, через який Він, Святий і Невинний незаслужено опинився під прокляттям справедливого Закону! 23
Питання 2: А чи бажала цього звільнення Його людська природа? Матв. 26:39, 42, 44
– «Прагнення Ісуса уникнути страждань залишалося таким самим нездоланним, як і в інших людей…
– Наскільки ж сильно людська природа Христа бажала уникнути невдоволення зневаженого Бога!
– Як непереборно Його душа прагнула полегшення страждання!» 24 Тричі Його людська природа ухилялася від останньої завершальної Жертви…
– Спокуса залишити людський рід пожинати наслідки власної вини була жахливою! Тоді Він міг би стояти невинним перед Богом. 25
– Невже Він відмовиться стати Заступником і Поручителем грішників?
Питання 3: Що було б, якби Ісус відмовився пити цю чашу?
– «Надійшла жахлива мить, мить, яка мала вирішити долю світу. Доля всього людства була на хитких терезах. Христос міг навіть тепер відмовитися пити чашу, призначену для грішної людини…
– Чи терпітиме Невинний наслідки прокляття гріха, щоб спасти винних?». 26
– «Якби йому [сатані] вдалося перемогти Христа, тоді Земля стала б царством сатани, а людський рід назавжди опинився б під його владою».27
Питання 4: Чому ж Він не відмовився? Ісаї 53:11
– «Страждалець почув стогін грішного, близького до загибелі світу, і Своїми закривавленими вустами промовив: “Якщо грішне людство має загинути, коли Я не вип’ю чашу, то не Моя, а Твоя хай буде воля”». 28
– Саме цей момент зображено на картині Миколи Ге… Вдивімося в ці очі… Біль, мука, але і… рішучість.
Питання 5: Що ж бачить Божественний Страдник?
– «Він бачить безпомічність людини, силу гріха. Горе і сльози приреченого світу постають перед Ним.
– Він бачить: якщо порушники Закону будуть залишені напризволяще, вони загинуть.
– Ісус споглядає долю, яка загрожує світові, і приймає рішення: Він урятує людину, чого б це Йому не коштувало…
– Він прийме хрещення кров’ю, щоб через Нього мільйони приречених на загибель людей могли отримати вічне життя… Він не відступить від Своєї місії». 29
ІІІ. Закінчення:
– «Нам не дано проникнути в глибину смертельного боріння, свідком якого був старий оливковий сад.
– Але ті, кому Христос відкрився в любові та вірі, знають найголовніше: Він страждав за нас. Він увібрав у Себе біль і прокляття віків, морок людського гріха, пережив весь жах залишення Богом». 30
Любов? Незбагненна й неосяжна! Більше, ніж Любов!
Схилимося перед Нею нашими вдячними серцями.
БІБЛІОГРАФІЯ
1 Уайт Е. Ранкові читання. 2023 рік. Христос – Переможець. 16 вересня
2 КАСД. Т. 12. С. 140.
3 Уайт Е. Бажання віків. С. 702 [799-800].
4 Там само. С. 610 [694].
5 Див. Глибини пророцтв. Т. 2. С. 24.
6 КАСД. Т. 12. С. 139.
7 Уайт Е. Бажання віків. С. 603 [685].
8 Див. там само. С. 609 [693].
9 Див. Уайт Е. Свідоцтва для Церкви. Т. 2. С. 207.
10 Див. там само. С. 206.
11 Уайт Е. Бажання віків. С. 604 [685-686], 605 [687].
12 Там само. С. 605 [687], 609 [693].
13 Див. там само. С. 603 [685].
14 Уайт Е. Ранкові читання. 2023 рік. Христос – Переможець. 17 вересня.
15 Уайт Е. Бажання віків. С. 605 [687].
16 Там само. С. 607 [689], 608 [690].
17 Ранкові читання. 2023 рік. Христос – Переможець. 17 вересня; Бажання віків. С. 607 [689], 608 [690].
18 Див. Уайт Е. Бажання віків. С. 610 [694].
19 Див. там само. С. 609 [693].
20 Див. там само.
21 Уайт Е. Історія викуплення. С. 180
22 Див. Уайт Е. Бажання віків. С. 608 [690].
23 Див. Ранкові читання. 2023 рік. Христос – Переможець. 16 вересня.
24 Там само. 18 вересня.
25 Уайт Е. Бажання віків. С. 608 [690], 606 [687-689].
26 Уайт Е. Бажання віків. С. 608 [690].
27 Там само. С. 605 [687].
28 Ранкові читання. 2023 рік. Христос – Переможець. 17 вересня.
29 Уайт Е. Бажання віків. С. 609 [693].
30 Мень О. Син Людський. С. 239.
* Івана 1:18 (переклад ІПБ)
Автор – Стасюк Ольга
