Лекція 7. Негайно після того… пустеля
ПОДВИГ НЕЗБАГНЕННОГО ОТОТОЖНЕННЯ
(Семінар по Христології)
Лекція 7. Негайно після того… пустеля
І. Вступ
– Довгих 12 років митець працював над цим полотном…
«Скільки разів я плакав перед цією фігурою! – писав він своєму близькому другові. – Хіба це можна написати? І Ви питаєте… чи можу я написати Христа? Ні, любий мій, не можу, і не міг написати, а все-таки писав, і писав… Зробив, можливо, профанацію*, але не міг не писати. Мав написати. Як хочете, не міг я обійтися без цього. Я можу сказати, що писав Христа сльозами та кров’ю». 1
– Ось Він, Христос, написаний сльозами та кров’ю – «Христос у пустелі спокушення» Івана Крамського.
– «Це найкращий Христос, Котрого я знаю», – таку оцінку шедевру Крамського дав Лев Толстой.
– Проте сам художник вважав, що по-справжньому побачити його картину та почути те, що він намагався нею сказати, нікому не вдалося…
– Як перегукуються ці слова Івана Крамського із словами іншого художника, котрий писав пензлем слова ту саму картину:
– «Неможливо осягнути глибину й силу цих спокус, якщо Господь не проведе перед нашими очима ці сцени в особливому відкритті. Однак і в такому разі ми зможемо лише частково зрозуміти спокуси Ісуса». 2
ІІ. Основна частина
– Сьогодні, ми полишаємо славний, величний Йордан і переходимо в пустелю Спокушення…
– Пустеля відзначає знамениту четверту після Втілення, Посвячення та Хрещення віху Плану спасіння / Плану поруки.
А. Пустеля: доленосний тест
Питання 1: Читаємо: Луки 4:1; Марка 1:12
– «”Ісус, сповнений Духа Святого, повернувся з-над Йордану, і Дух повів Його в пустелю” (Луки 4:1) (СП).
– Слова євангеліста Марка більш інформативні: “І відразу Дух веде Його в пустелю” (Марка 1:12) [СП]». 3
– Оригінал дає ще більш нагальну картину: «І негайно Дух викидає Його в пустелю»…
Питання 2: Ми зауважуємо, яка драматична поквапливість міститься в цих словах?
– Відразу, негайно, моментально благословенний Йордан змінюється на страхітливу пустелю…
Питання 3: Для чого?
– Над тихими йорданськими водами, серед розкішної зелені, багатолюддя охрещених в присутності Божого пророка пролунав голос Отця Небесного.
– Небо відчинилося і на голову Спасителя зійшло пречисте світло, подібне до голуба – знак хрещення Святим Духом…
– Огорнутий славою Отця, поглинутий спілкуванням з Ним, Ісус був піднесений над усім людським і земним…
– Він Поручитель / Викупитель людства, наділений усіма повноваженнями! Але ще один крок і Він перейде межу між Йорданом і пустелею спокушення.
Питання 4: Для чого?
– Це не було самовільне рішення Ісуса. Писання конкретно сповіщає: Дух повів Його в пустелю (Луки 4:1).
Питання 5: Для чого ж Дух Святий повів Ісуса в пустелю? Матв. 4:1; Марка 1:13
– Щоб диявол Його спокушав, – повідомляє євангеліст Матвій. Випробуваний від сатани, – пише Марко…
– Отже, в пустелі Ісус пройшов ще одне ототожнення, Він був ототожнений з людиною спокушуваною / випробуваною…
– «Спокуси, котрим протистояв Христос, ті ж самі, перед якими нам буває так важко встояти…. Христос витримав випробування апетитом, любов’ю до світу й любов’ю до показного.** Це були ті самі спокуси, котрі здолали Адама та Єву й котрі так легко долають і нас». 4
– «Він прийшов у світ знести всі випробування і провокації диявола, які лише можуть витримати люди… Він зазнавав атак сатанинських сил, які були в стократ сильніші й суворіші, ніж будь-які з тих, що зазнаємо ми». 5
– Більше того!
Питання 6: Яке ще випробування мав пройти Ісус у пустелі?
– «Він був ведений Духом для випробування Його людської природи… Йому необхідно було пройти перевірку й випробування як Представникові людського роду». 6
– Це була усебічна перевірка. 7 Весь Усесвіт хвилювали доленосні питання:
– Чи витримає Син Людський ту спокусу, котру не витримав Адам?
– Чи оправдає покладену на Нього відповідальність Поручителя й Викупителя?
– Відповідь на ці питання мала пролунати із пустелі спокушення…
Б. Пустеля: доленосний ризик
Питання 1: А хіба Ісус міг не витримати якогось випробовування?
– Так. «Він міг піддатися цим спокусам, бо інакше весь цей бій був би цілковитим фарсом». 8
– «Він прийняв людську природу з можливістю поступитися спокусі». 9
Питання 2: Що нам слід пам’ятати? Якова 1:13
– Не будемо забувати, що спокусі була піддана людська природа Христа. «Христос як Бог не міг бути спокушуваний… Та коли Христос принизив Себе, прийнявши людську природу, Він міг бути спокушуваний». 10
– «Як Бог, Він не міг бути спокушуваний, але як для людини, то це була сильна спокуса, і Христос міг піддатися їй»». 11
Питання 3: У випадку, якби наш Поручитель не витримав, що могло би статися?
– План спасіння, План поруки був би зірваний…Адже План спасіння, котрий склав і мав здійснити Сам Христос, 12 був лише один.
– «Плану Б», запасного плану не існувало, «не було жодного шляху для відступу». 13
– І цей План міг бути зірваний… 14
Питання 4: І до чого це призвело б?
– «Лише одна помилка Христа, лише одна Його поступка – і сатана пред’явив би на цей світ свої права. Князь темряви вважав, що в такому разі він зможе встановити своє правління… Тоді світ з усіма його жителями назавжди став би царством головного відступника та князя темряви». 15
– «Він тішив себе думкою, що в разі успіху правитиме в опозиції до Небесного Бога». 16
– У такий спосіб «сатана дуже майстерно намагався увічнити гріх», і «беззаконня було б увічнене». 17
– А це означало б, що у Всесвіті вічно існувала б проклята планета. Світ, затаврований прокляттям беззаконня! 18
– Світ із вічними мучениками! Ось де було б не уявне, а реальне пекло…
Питання 5: Тепер ми оцінюємо, що відбувалося в пустелі? Ми відчуваємо всю вагу і значущість випробування / спокуси Ісуса?
«На карту була поставлена доля людства».19 «Вирішувалася доля всієї людської родини», а також… Самого Христа. 20
– «Він… задля нас пішов на ризик зазнати поразки і втратити вічність». 21 «Пам’ятаймо, що Христос ризикував усім»! 22
– Ба, більше! Всесвіт ризикував! «Задля нашого викуплення саме Небо було в небезпеці». 23
– Ось чому Всесвіт спостерігав, ангели небесні, все Небо, безгрішні світи за цим новим етапом воєнних дій нашого Визволителя… 24
Питання 6: Яке важливе завдання покладалося на Ісуса на цьому етапі?
– Нагадаємо, що на березі Йордану охрещений Ісус був помазаний як Месія на особливе служіння Поручителя / Викупителя грішного людства.
– Там були ратифіковані / приведені в дію Його особливі повноваження:
1) Викупити Адамову ганебну помилку;
2) викупити всіх його дітей із рабства сатани;
3) викупити Адамове володіння, тобто планету Земля.
– Перше із цих повноважень – Викуплення Адама – було покладене на Ісуса саме в пустелі…
– «У людському тілі Христос мав викупити падіння Адама». 25 Тобто, викупити ганебну невдачу… ганебний його провал. 26
– Поручитель Адама мав пройти тим самим шляхом, де упав Адам, і представити абсолютно інший результат.
– Він мав побувати на тому самому полі битви, де впав Адам. 27
Питання 7: Але в яких умовах? Чи в таких самих, у яких упав Адам?
– О, ні! Умови, в яких Син Людський викуплював ганебну помилку нашого праотця, були в багато разів страшніші й гірші!
– У стільки разів, у скільки Адамове фізичне єство відрізнялося від Ісусового, ослабленого чотирма тисячоліттями людської деградації.
– У стільки разів, у скільки повне райське забезпечення Адама було незрівняним із сорокаденним постом Ісуса…
– У стільки разів, у скільки оточення раю, спілкування зі святими ангелами різнилося з умовами пустелі й присутністю демонів і самого сатани…
– «Ісус пішов у пустелю спокушення, щоб витримати в стократ тяжче випробування, ніж те, якого зазнали Адам і Єва в Едемському саду». 28
Питання 8: Яких вселенських цілей досягла б перемога Ісуса в пустелі?
– «Спаситель розумів: якщо Він витримає це випробування, то перебуваючи в нашому людському тілі, зможе викупити ганебну невдачу й падіння Адама». 29
– Він зможе заперечити неправду сатани про те, що люди не здатні виконати Божий Закон. 30
– Він зуміє довести, що навіть у таких крайніх, пустельних умовах Закон Божий можна виконати!
– Перемога Ісуса в пустелі зняла би звинувачення, інкримінацію щодо недосконалості Божого Закону та Божого правління й реабілітувала б не лише Закон, а й Самого Бога!
– Ось чому невидимі об’єктиви Неба були направлені на нашу крихітну планету й на одиноку Постать, що поволі входила в пустелю…
В. Сорокаденні тортури
– «Як тільки Христос увійшов у пустелю спокушення, Його вигляд зазнав змін. Слава й велич, що виходили від престолу Божого й осяяли обличчя Христа, коли перед Ним відкрилися небеса і голос Отця проголосив Його Сином Божим, в якому Його уподобання, тепер від Нього відійшли»… 31
Питання 1: Читаємо: Марка 1:13; Луки 4:2.
– Признаюсь вам, друзі: я завжди вважала, що спокусник підійшов до Христа зі своїми спокусами лише після сорокаденного посту.
– Так воно й було: «Сатана не підходив до Нього зі своїми спокусами доти, доки людська природа Христа не ослабла й не стала відчайдушно благати про задоволення найнеобхідніших потреб»… 32
– Але Господь звернув мою особливу увагу на вираз біблійного тексту: «сорок днів, спокушуваний сатаною» (СП)…
– «Майже шість тижнів Безгрішний воював із силами темряви в пустелі спокуси». 33 Спокуса «напосідала на Нього щомиті». 34
Питання 2: Чи немає тут якоїсь суперечності? Коли ж насправді розпочалося спокушення нашого Поручителя?
– Князь цього світу неявно, завуальовано сам особисто і через свої демонські сили спокушав Ісуса всі 40 днів посту…
– А після їх завершення, прикинувшись ангелом світла, він підійшов до Сина Божого власною персоною для особливого випробування.
Питання 3: На які ще деталі спокушення вказує Святе Письмо? Матв. 4:2 (ІІ ч.).
– Крім того, я думала, що найбільші тортури спричинив Ісусові Його сорокаденний піст.
– Але Господь звернув мою увагу на ще одну деталь текстів, що змальовують пустельні спокуси.
– Зрештою зголоднів… Потім / пізніше / в-решті-решт, «напоследок» (Синод. перекл.) зголоднів. Так перекладене давньогрецьке слово хюстерон.
– Ми починаємо не вірити самі собі… Як це «зрештою»? Невже це можливо?
– Невже Ісус не відчував голоду всі сорок днів і ночей, а лише зголоднів вкінці?
– У нас цілком правильне враження… Послухаймо, будь ласка: «Христос… не відчував голоду… Ісус не відчував голоду аж до закінчення Свого сорокаденного посту». 35
Питання 4: Що ж для Ісуса було сильнішим за муки сорокаденного голоду?
– Тут, в пустелі наш Господь переживав цілу гаму почуттів, при чому, антитетичних / протилежних.
– Це було щось на зразок досвіду народу Божого в кінці часу, коли переплетуться разом явлення небесної слави й страждання. 36
1) Передчуття перемоги. З одного боку, Спаситель вже тішився, смакуючи наперед плоди Своєї перемоги, подібно до гібор – героя, атлета, готового пробігти свою відстань (див. Псал. 18:6).
– Він про це постійно палко молився, «благаючи Отця підготувати Його до переможної протидії ворогові, а тому не відчував голоду». 37
– Він «бачив, як сатана втрачатиме свою владу над грішними спокушуваними людьми. Він бачив Своє служіння зцілення хворих, потішання засмучених, підбадьорення розчарованих і проповідування Євангелія бідним… Отже, Ісус не відчував голоду аж до закінчення Свого сорокаденного посту». 38
– В наступному розділі Долина ми станемо свідками цього тріумфу.
2) Неймовірні душевні страждання. А з іншого боку, «Він був… знесилений та змарнілий від душевних страждань». 39
– «Знеможений і зморений душевною боротьбою… в пригніченому стані». 40Саме на душевних муках, котрі вразили серце нашого Господа, вісниця Божа робить особливий акцент
– І все це було до того моменту, коли з’явився перед Ним сяючий упалий ангел…
– Саме в цю мить вперше письменниця використовує пророцтво Ісаї, щоб змалювати зовнішній вигляд Ісуса: «Він був… знесилений та змарнілий від душевних страждань, “такий-то був змінений образ Його, що й не був людиною, а вигляд Його, що й не був сином людським!” (Ісаї 52:14)». 41
Питання 5: Що ж це були за душевні страждання? Із чим вони були пов’язані?
– Ще один раз вигляд Ісуса був змальований цією ж самою пророчою картиною Ісаї…
– Під час жахливої боротьби в Гефсиманії. 42
Питання 6: А коли ще душевні тортури затамували Ісусові фізичні муки?
– На хресті… «душевні муки були настільки великими, що Він майже не відчував фізичного болю»… 43 В пустелі Він не відчував мук голоду.
– Три вершини Ісусового унікального мучеництва: Пустеля, Гефсиманія й Голгофа…
– Змальовуючи їх, пророкиня не одноразово вживає слово тортури, катування. Це найвища степінь людських мук.
Питання 7: Чим же були викликані душевні тортури Ісуса? Івана 1:29
– Ми розуміємо, причину боріння в Гефсиманії: «На Того, Хто не знав гріха, мали бути покладені беззаконня всіх нас». 44
– На хресті причиною Ісусових мук було те саме: «На Христа, як нашу Замісну Жертву й нашого Поручителя були покладені беззаконня всіх нас». 45
– Сорокаденні тортури пустелі були викликані тим самим… «Як тільки Христос увійшов у пустелю спокушення… тягар гріхів світу ліг на Його душу, і Його обличчя відображало тепер таку невимовну скорботу і такі душевні муки, які занепалій людині не дано пізнати». 46
– Нагадаємо, що цю роль у Плані спасіння з усіма її тортурами ініціював Сам Христос. І Сам, добровільно, без будь-якого примусу виконав. 47
– Ні одна істота не змушувала Його піти на цей кривавий подвиг…
ІІІ. Закінчення:
– Я часто думаю: Що було б, якби хтось прив’язав до моїх плечей обпалений вогнівкою самшит?
– Якби на мене сипалася вся ця нечистість і я вдихала цей жахливий сопух? Якби по мені повзали ці бридкі черви? Скільки часу я терпіла б ці тортури?
– А хто силоміць прив’язав до Ісуса всю гидкість гріхів цілого світу? Ніхто… Христос був прикутий до цих бридких «самшитів», до вас і до мене нерозривним ланцюгом…
– Ланцюгом Незбагненної, безконечної, жертовної Любові…
Більше, ніж Любові! Схилимо ж перед Нею наші вдячні серця.
БІБЛІОГРАФІЯ
1 Із листа І. Крамського Ф. Васильєву.
2 Уайт Е. Ранкові читання. 2023 рік. Христос – Переможець. 20 липня.
3 Уайт Е. Бажання віків. С. 86 [113-114].
4 Там само. С. 88 [116].
5 Уайт Е. Ранкові читання. 2023 рік. Христос – Переможець. 10 вересня; 8 липня.
6 Там само. 1 липня.
7 Див. там само. 28 липня.
8 Там само. 20 липня.
9 Уайт Е. Бажання віків. С. 89 [117].
10 Уайт Е. Ранкові читання. 2023 рік. Христос – Переможець. 20 липня.
11 Там само. 25 липня (див. також 14 липня).
12 Див. там само. 18 липня.
13 Уайт Е. Бажання віків. С. 609, 610 [693-694].
14 Див. Уайт Е. Ранкові читання. 2023 рік. Христос – Переможець. 2 липня.
15 Там само. 8 липня, 24 липня.
16 Уайт Е. Історія викуплення. С. 200-201.
17 Уайт Е. Ранкові читання. 2023 рік. Христос – Переможець. 24 вересня, 29 вересня.
18 Там само. 27 серпня, 13 жовтня.
19 Уайт Е. Історія викуплення. С. 94.
20 Уайт Е. Ранкові читання. 2023 рік. Христос – Переможець. 8 липня; див. Вибрані вісті. Т. 1. С. 94, 95.
21 Уайт Е. Бажання віків. С. 102 [131].
22 Уайт Е. Наочні уроки Христа. С. 196.
23 Там само.
24 Див. Уайт Е. Ранкові читання. 2023 рік. Христос – Переможець. 7 липня; Бажання віків. С. 82 [109-111].
25 Уайт Е. Бажання віків. С. 88 [116].
26 Уайт Е. Ранкові читання. 2023 рік. Христос – Переможець. 25 липня, 27 липня.
27 Там само. 25 липня.
28 Там само. 21 липня.
29 Там само. 25 липня.
30 Там само.
31 Уайт Е. Вибрані вісті. Т. 1. С. 271, 272.
32 Уайт Е. Ранкові читання. 2023 рік. Христос – Переможець. 14 липня.
33 Там само. 11 липня.
34 Уайт Е. Бажання віків. С. 89 [117].
35 Уайт Е. Ранкові читання. 2023 рік. Христос – Переможець. 1 липня.
36 Див. Уайт Е. Свідоцтва для Церкви. Т. 9. С. 16.
37 Уайт Е. Ранкові читання. 2023 рік. Христос – Переможець. 1 липня.
38 Там само.
39 Уайт Е. Бажання віків. С. 90 [118]; див. Вибрані вісті. Т. 1. С. 272.
40 Уайт Е. Ранкові читання. 2023 рік. Христос – Переможець. 4 липня, 5 липня.
41 Уайт Е. Бажання віків. С. 90 [118].
42 Див. там само. С. 609 [693].
43 Там само. С. 664 [752-753].
44 Там само. С. 603 [685].
45 Там само. С. 664 [752-753].
46 Уайт Е. Вибрані вісті. Т. 1. С. 271.
47 Див. Уайт Е. Ранкові читання. 2023 рік. Христос – Переможець. 18 липня.
Автор – Стасюк Ольга
* Профанація – нешанобливе ставлення до того, що гідне пошани.
** Ця тема широко розглядається в моєму окремому дослідженні Карантанія – Сорокаденна гора.
