Скачати .PDF

Урок 8

Свобода вибору, любов і Божественне провидіння

Вступ:

– Вітаю вас, шановні друзі, ми продовжуємо досліджувати уроки СШ про Божу любов і справедливість…

– Минулого разу ми приступили до особливої підтеми… Її аж ніяк не можна випустити з уваги, торкаючись теми Божої любові та справедливості. 

Питання 1:  Що це за підтема?

– Проблема існування зла… Ні одна євангельська програма, котра будь-коли  проводиться нашими служителями, не обминає цю проблему.

– І лекції на по цій темі є найскладнішими. В даному підручнику СШ ця тема охоплює 4 уроки.

– Сьогодні ми будемо досліджувати із даного блоку другий урок.

Питання 2:  Який його заголовок?

Свобода вибору, любов і Божественне провидіння

– У такому ж порядку ми і будемо вести наше дослідження: спочатку поговоримо про свободу вибору не тільки людську, але й Божественну.

– Потім розглянемо зв’язок між свободою вибору і любов’ю. А в кінці уроку піднімемо серйозну проблему:

– Як узгодити свободу вибору людини з Божественним призначенням наперед. Із предопределением, – так це слово звучить у Синодальному перекладі.

Питання 3:  Пам’ятковий текст: Івана 16:33   

ІІ. Основна частина

Додатки до рубрики: Наш Усемогутній Бог (неділя)

– Перший вираз заголовку сьогоднішнього уроку свобода вибору. Саме з нього ми і розпочнемо наше сьогоднішнє дослідження.

– На попередньому уроці ми вже торкалися цього питання. Коротко повторимо деякі важливі моменти.

Питання 1:  Що таке воля людини?

– Воля – це дана Богом здатність робити вибір. В природі людини – це керуюча сила, котра виявляє себе у прийнятті рішення (Дорога до Христа, 47).

– Отже, воля в нашому єстві робить вибір і приймає рішення.

Питання 2:  Якщо ми говоримо, що Бог дав усім Своїм творінням свобідну волю, що це означає?   

– Це означає, що кожна людина має право самостійно зробити вибір і прийняти рішення в будь-якому питанні.

– Це право людям надав Сам Бог і Він Сам його охороняє. І нікому не позволяє когось примушувати, силувати, заставляти. І Сам Господь цього не робить.

Питання 3:  Чому Господь надав людям свобідну волю?

– Тому, що людина створена за образом Божим. А Господь (як це не дивно звучить) Сам володіє свобідною, суверенною, незалежною волею.

– Він володіє правом щось робити, і правом щось не робити. Не тому, що Він не може щось зробити.  

– А тому, що це Його досконала, добра воля. Це Його свобідний, вільний вибір.

Яскравий приклад цих Божих принципів знаходимо у Псалмі 80 (81).

Питання 4:  Прочитаємо 12-ий вірш даного псалму. Чи міг Господь примусити цих упертих людей виконувати Його волю?

– Міг… Однозначно, міг! Адже Він Усемогутній!

Питання 5:  А чому ж Він цього не зробив?

– Тому, що це Його вільний вибір – не робити цього. Не порушити людську свободу вибору. Бог цього не хотів зробити!

– Є ще одна причина, чому Господь оберігає людську свободу вибору.

Питання 6:   Скажіть, що сталося з волею людини під час гріхопадіння?

– Людина, послухавшись сатани, добровільно віддала свою волю узурпатору. «Саме воля… під час великого падіння була віддана під контроль сатани.

– І з тих пір він завжди прагне управляти нею… за своєю низькою волею» (5СЦ, 515).

Питання 7:   Що ж може зробити грішна людина, щоб звільнитися від цього поневолення?

– Віддати свою волю Богові!

Питання 8:   Як?

– Скористатися свободою вибору! Вибрати Господа, сказати перед цілим Усесвітом: Я вибираю Бога! Я вступаю з Ним у Завіт! 

– Обряд хрещення – це демонстрація цілому Всесвіту – і ангелам, і бісам, що людина зробила свій вільний вибір на користь Бога.

– І сатана з усіма своїми темними силами змушений відступити…

Питання 9:   Тепер ми бачимо, для чого Господь дав людині свобідну волю і право вибору?

– За Божественним передбаченням Він навмисне дав людям свобідну волю! Він знав, що завдяки свободі вибору людина зможе вирватися з тенет сатани.  

– Ніхто не може силувати волю людини. Але сама людина добровільно може свою волю віддати Богові!

Питання 10:  І що тоді відбувається в житті християнина? Фил. 2:13

– «Коли ви підкоряєте волю Христові, ваше життя сховане з Христом у Богові. Ви з’єднані зі силою, котра вища за всі начальства та влади. Ви маєте силу від Бога» (РХО, 123).

– Ось чому Господь не бажає когось примушувати чинити Його волю. Хоча Він Усемогутній, але поважає вибір людини навіть невірний.

Питання 11:  Замість того, щоб примушувати, що робить Господь? Читаємо із того ж Псалма 80 (81):13 текст.

– Люблячий Господь не залишає людину сам-на-сам з її неправильним вибором.

– Він використовує різні методи, щоб спонукати її зробити правильний вибір.

Один із таких методів – дозволити людині пожати плоди своєї впертості…

– Вона страждає, терпить муку, біду і нарешті починає слухатися. Або приймає остаточне рішення не слухатися і пожинає загибель…

Питання 12:  Який ще існує Божий метод спонукати людину до правильного вибору?

– В інших випадках Господь по Своїй незбагненній мудрості та любові, через Своє досконале передбачення складає особливі обставини.

– І ці обставини, ці ситуації спонукують людину зробила правильний вибір. 

Питання 13:  Пригадуєте Йону?

– Ми нещодавно знайомилися з гірким досвідом цього біблійного героя. Він зробив свій вільний вибір – не іти в Ніневію.

Питання 14:  Чому Йона зробив такий вибір?

– Ми розглядали різні причини… Але за всіма цими причинами стоїть головна: «Супротив волі Божій [тобто свавілля] – це схильність занепалої людини» (Вісті для молоді,163).

– Господь поважав неправильний вибір Йони. Але Божа любов не була байдужа до долі самого Йони та ніневітян. Господь від них не відмахнувся…

– Він склав особливі обставини: буря на морі, жереб випав на Йону, велика риба проковтнула його, потім викинула на берег…

– І це повпливало… Після всього цього Йона прийняв рішення послухатися Бога… Але ж цього всього можна було уникнути!

Питання 15:  Як? Той самий Псалом 80 (81):14-17.

– Нажаль, іноді навіть усі методи утримували людей від свавілля недовго… Коли приходило полегшення, вони знову впадали в непослух.

– Історія Ізраїля – саме така синусоїда злетів і падінь. Ми вже згадували про це.

Додатки до рубрики: Пантократор  (понеділок)

– В Святому Письмі часто зустрічається такий титул Господа, як Пантократор. Це слово складається з двох слів: пан – все, і кратео – тримати, утримувати.

– Отже, Пантократор / означає: Той, Хто все тримає / держить, Вседержитель.  

Питання 1:  Прочитаємо наступні тексти, де вжитий цей Божий титул: 2Кор. 6:18; Об’явл. 11:17

– Пантократор / Вседержитель означає, що Господь володіє всією силою і всією владою. 

Питання 2:  Як себе поводять людські «пантократори», котрим здається, що вони мають усю силу й усю владу?

– Вони не захочуть поділитися цим з кимось. Вони знищать будь-якого претендента бодай на їхню владу.

– Ми це часто спостерігаємо в передвиборних політичних кампаніях…

Питання 3:  На противагу людським, що робить Небесний Пантократор?

– Він делегує Свою силу та владу Своєму творінню! Він долучає до Свого правління створених Ним істот! Який Дивовижний Пантократор!

Питання 4:  Наприклад: Псал. 8:5-9.

– Людина на землі мала владу над істотами нижчого порядку і керувала ними. У світі ангелів також існують керуючі й підлеглі. Але при цьому всіма і всім керує любов…

– А якщо хтось керує згідно зі своєю волею, а не Божою, або зловживає своєю силою та владою,

Питання 5:  Що робить Господь? Чи буде Він змушувати когось робити правильно? А чи може Він це зробити?

– Може! Але Він цього не робить за Своєю доброю волею, бо примушення, тиск, диктат не в Його характері. Таке ставлення руйнує стосунки…

– За Своєю досконалою, свобідною волею Бог робить інший вільний вибір – не примушувати, а схиляти до правильного вибору, про що ми говорили вище…

– Візьмемо до прикладу Люцифера… Після його падіння Господь довго дозволяв йому відвідувати Небо…

Питання 6:  До яких пір? Об’явл. 12:9, 10, 12  

– До самісінької Голгофи! Коли Всесвіт побачив правдиве обличчя сатани-вбивці, всі небожителі одноголосно поставили вимогу:

– Не допускати сатану до Неба. Закрити його та його бісів у земному «карантині».

Додатки до рубрики: Любити Бога  (вівторок)

– Ті самі принципи стосуються не лише Божих сили і влади, але й любові. Слово любов – другий вираз заголовку сьогоднішнього уроку. 

Питання 1:  Чи може Господь змусити когось любити Бога?

– Однозначно! Але це вже не буде любов. Бо любов не може бути примусовою. Любов може бути лише добровільною…  

Питання 2:  Ми бачимо, з яких двох слів складається слово «добро-вільна»?

– Вільне добро… Тобто любов – це вільне добро, а не примусове.

Питання 3:  Читаємо про таку любов: Втор. 6:4, 5; Матв. 22:37, 38. Про що свідчить той факт, що це «найбільша й найперша Заповідь»?

– Це свідчить, як високо Господь цінить стосунки такої любові! Він прагне такої людської любові.

– Любові від усього людського єства – духа, душі й тіла.

Питання 4:  Чи багато людей люблять Господа саме так? А ми з вами чи любимо Господа такою любов’ю?

– Коли ми порівнюємо свою любов до Господа з Його любов’ю до нас, яку грандіозну різницю ми бачимо!  

– Її бачить і Господь! Але Він не хоче примушувати нас полюбити Його досконалою любов’ю… Він завойовує нашу любов…

Питання 5:  Як? Шановні чоловіки, пригадайте, як ви завойовували любов дівчини свого серця?

– Ви говорили їй найкращі слова… Ви робили їй найдорожчі подарунки… Ви готові були йти на будь-який подвиг… І ваша кохана це оцінила …

– У старі часи укладалися шлюби, до котрих примушували або люди, або обставини. Як правило – це були нещасні шлюби…

– Небесний Жених прагне завоювати, полонити серце Своєї коханої – Церкви.

Питання 6:  Якими методами Він користується при цьому?   

– Вище ми говорили, які методи використовує Господь, щоб привести людину до правильного вибору.

– Він дозволяє людині робити невірний вибір і пожинати його негативні наслідки.

– Або складає обставини так, щоб вони спонукали людину вибрати добро. 

Питання 7:  Чи вдається Ісус до таких методів, щоб спонукати нас полюбити Його? 

– В питанні любові Ісус не вдається ні до одного методу спонукати нас зробити правильний вибір.

Питання 8:  Як же Господь завойовує нашу любов?

– Любов можна викликати лише любов’ю… Знати Бога – означає любити Його. Тому Ісус говорить: Дивися на Мою любов…

– Іди на Голгофу і дивися на Мою Любов…  

Питання 9:  Для чого? 2Кор. 3:18.

– Тому що тільки так ти уподібнишся до Мене, твоя любов уподібниться до Моєї. Тільки в таких  стосунках любові ти отримаєш справжнє щастя.

Додатки до рубрики: Божа ідеальна воля й перетворення (середа)

– Тепер ми підійшли до останнього виразу заголовку сьогоднішнього уроку: Божественне провидіння.

Питання 1:  Що означає слово «провидіння»?

– Провидіти означає бачити і знати наперед. Провидіння – це Божественна здатність бачити і знати наперед (Словник В. Даля).  

– І тут же автор словника ставить проблему: Одне із найважчих завдань, це узгодити Провидіння зі свобідною волею людини.

– Але Господь не лише бачить і знає наперед. Він визначає / призначає щось людині наперед. У Синодальному перекладі – це предопределяет.

– А це ще важче угодити зі свобідною волею людини! Подивимося, що говорить Святе Письмо з цього приводу.

Питання 2:  Чи призначає Господь якусь людину до чогось, незалежно від вибору самої людини? Єрем. 1:4, 5; Гал. 1:15

– Як бачимо, так. Господь призначив цих двох людей до певної місії ще до їх народження. Підкреслимо: це призначення не до спасіння, а до служіння.

– Коли ці особи народилися, виросли, стали дорослими людьми, Господь сповістив їм про їх покликання і призначення.   

Питання 3:  У той момент, чи мали вони право вибору? Тобто, чи могли вони відмовитися від цієї місії? Єрем. 1:6

– Як бачимо, юний Єремія запротестував.

Питання 4:  Чому? Що було причиною відмови? Як Господь вирішив цю проблему? Вірші 9, 10

– Тепер розглянемо подібний досвід апостола Павла.

Питання 5:  Прочитаємо Гал. 1:15, 16. Як відреагував Павло на Боже покликання? Дії 26:15, 16, 19

– Мабуть, Павло був єдиним, хто не відмовлявся від Божого призначення.  Відмовлявся Мойсей, Ісая, Еллен Уайт.

– Але коли Господь чудовим способом запевнив їх у Своїй допомозі, вони прийняли Божественне призначення.

– Як бачимо, Господнє призначення наперед не виключало свобідного вибору покликаного.

– А тепер розглянемо лише один новозавітний уривок, котрий важко зрозуміти. Дані тексти ніби свідчать, що Бог наперед визначив, хто з людей буде спасенним…

Питання 6:  Читаємо в Ефес. 1:9-12

– Спадкоємці, призначені наперед, –  говорить апостол Павло. Переклад цього уривку викликає проблеми. На мою думку, найкраще його переклав М. Кулаков.

– Ми процитуємо цей сучасний переклад:  Бог відкрив нам таємницю Своєї волі, що… давно вже вирішив зробити в єднанні з Христом…щоб через Нього об’єднати все існуюче на небі й на землі під головуванням Христа.

В Ньому й ми, юдеї, отримали своє призначення; бо згідно із задумом Того, Хто здійснює все по Своїй волі… ми були наперед призначені на те, щоб першими покласти надію на Христа, а потім й інших спонукувати прославляти Його.

– Як бачимо, мова тут іде не про визначення наперед спасенних, а визначення місії Ізраїля.

– З таким самим значенням ці тексти пропонує і сучасний переклад Радісна звістка.

ІІІ. Закінчення:

– Дивовижний наш Господь! Дивовижні Його плани щодо нас, людей… Свобідна воля Люцифера привела нашу планету до трагедії…

– Божий план А – про досконалу планету, навіки заселену досконалими істотами, був зірваний…

– Але Його мудрість і любов, Його досконала добра воля розробила План Б – План спасіння…

– І результати цього другого плану перевершили сподівання плану А…

«У Христі ми стали ще тісніше з’єднані з Богом, ніж якби ми ніколи не згрішили» (БВ, 15 [25, 26]).