Скачати .PDF

Урок 5

Як вивчати Біблію?

І. Вступ:

– Вітаю вас, шановні друзі, на уроці суботньої школи.

Питання 1:  Який заголовок нового уроку?

Як вивчати Біблію

Питання 2:  Пам’ятковий вірш: Ісаї 55:11.   

– Як бачимо, сьогоднішній урок – продовжує тему попереднього уроку – тему Слова Божого.

– Це свідчить, що Біблія має неабияке значення для зростання у взаєминах з Богом.

Питання 3:  Чим же особлива Біблія?

– На попередньому уроці ми відзначили:  Все Писання Богом натхненне, – буквально вдихнуте Богом…

– Подібно до того, як Бог… дихання життя вдихнув у ніздрі її, – і стала людина  живою душею; так Бог вдихнув у Своє Слово, і воно стало живим і діяльним.

Питання 4:  Ще одну яскраву аналогію знаходимо у книзі «Велика боротьба»:

– «Біблія містить дані Богом істини, висловлені людською мовою, це свідчить про союз Божественного й людського. Такий союз існував у єстві Христа, Котрий водночас був Сином Божим і Сином Людським. Отже, як щодо Біблії, так і щодо Христа воістину можна сказати: “І Слово стало тілом, і перебувало між нами” (Івана 1:14)» (ВБ, VI).

Питання 5:  Ми відчуваємо, яким значущим є Писання? Як же нам, смертним, обмеженим людям доторкатися до такої святині?

– Але ж Слово Боже написане спеціально для нас! Воно стало тілом і перебуває між нами!

– Сьогодні урок СШ запропонує кілька  способів, як вивчати Святе Письмо й жити ним. 

ІІ. Основна частина

– Наше дослідження почнемо із… часу!

Додатки до рубрики: Час (неділя)

Питання 1:  Чому саме з часу? 

– Бо «наш час належить Богові. Йому належить кожна мить нашого життя» (НУХ, [342]).

Питання 2:  І що це означає для нас? 

– Це означає, що «нашим урочистим обов’язком є використання цього дару для Його слави» (там само).

– І найперший наш  обов’язок – частину цього Божого часу присвячувати Особисто Богові.

– Не доброчинним справам, навіть не дослідженню Слова Божого, а Особисто Богові!

Питання 3:  Яку частину Божого часу ми повинні віддавати Йому? Числ. 18:12, 13.

– Усе найкраще… Первоплоди усього… вони дадуть Господеві. Господу ми маємо віддавати першу найкращу годину доби! Як первоплід часу!

Питання 4:  Досконалий приклад у цьому – Сам Ісус. Читаємо Марка 1:35.

– Над ранком… Це грецьке проі – рано, вранці… Як дуже ще темно було…

Питання 5:  Що Ісус робив у таку ранню, темну пору?

– Він вийшов, пішов і молився… Це не було служіння людям, це не було навіть дослідження Святого Письма…  

– Це було Ісусове щоденне особисте спілкування з Отцем… Це було Його збирання до схід сонця Божої манни – хліба небесного для насичення душі.

Питання 6:  Що радить Дух пророцтва з цього приводу?

– «Було б добре, якби ми щодня проводили одну годину в роздумах про життя Христа. Ми повинні вивчати його подія за подією, змальовуючи в своїй уяві кожний епізод, і особливо завершальні події» (БВ, [83]).

Питання 7:  А як це звершувати практично?

– Першу годину кожного дня ми проводимо над розгорнутим Євангелієм, розмовляючи з Ісусом.

– Дуже корисно поєднувати євангельські теми з відповідними розділами із книги «Бажання віків».

– Коли я читаю, – це Він говорить до мене. Коли роздумую і молюся, – це я говорю до Нього…

– «І цим займатися цілу ранкову годину? Це неможливо для сучасної перевантаженої людини!» – заявляють наші друзі.  

Питання 8:  Ми завантажені більше, ніж Ісус? Прочитаємо, що передувало Ісусовому ранковому спілкуванню з Отцем. Марка 1:32-34.

– «Стояла глибока ніч, коли натовп розійшовся і в домі… запанувала тиша… Та коли місто ще було оповите сном, Спаситель, вийшов і пішов у місце самітне, і там молився (Марка 2:35)» (БВ, [258-259]).

Питання 9:  Ось деякі практичні поради для нас,  перевантажених.

– Якщо ми бажаємо проводити годину кожного ранку з Господом, нам потрібно:

1) Лягати спати між 21-22 годинами.

– Бо 2/3 відчуття виспаності ми отримуємо саме в період 21- 00 години.

2) Вечеряти не пізніше 19 години, і не як принц, а як бідняк.

– Тоді вранці ми свіжими й бадьорими відкриємо двері свого серця і запросимо Любого Ісуса до духовної трапези…

3) Усамітнення.

 – Саме про цю третю дуже важливу пораду мова піде в новій рубриці:

Додатки до рубрики: Місце (понеділок)

– В цій рубриці і в наступних ми будемо говорити з вами не лише про ранковий час спілкування з Господом.

– Але й про систематичне читання та дослідження Біблії. Зауважимо, що це різні речі.

Питання 1:  Яка головна характеристика місця, де ми проводимо наші духовні вправи? Прочитаємо ще раз текст Марка 1:35.

– Місце самітне… Пустинне місце…

Питання 2:  Чому це має бути «пустинне місце»? Об’явл. 3:20 (ост. ч.)

– Буду вечеряти з ним, а він зі Мною… за столом з розгорнутим Писанням є тільки дві особи – Ісус і я…

– Спілкування з Ісусом і дослідження Писання – глибоко особисті, потаємні моменти… Ми напружуємо наш духовний слух, духовний зір наш мозок …

– Ми прагнемо почути й побачити, що нам скаже Господь… Ми маємо це зрозуміти. Тому, як ніде, тут третій – лишній…

Питання 3:  Що ще важливо щодо місця наших зустрічей з Господом? Чи добре сьогодні досліджувати Писання тут, а завтра там?

– Це має бути стале, постійне місце духовних пошуків. Пригадаємо Натанаїла, котрий мав таке місце…

– Пилип і Натанаїл «не раз удвох молилися в цьому усамітненому куточку, схованому серед густого листя дерев» (БВ, [139-140]).

– Ісус також мав такі улюблені куточки…Навіть зрадник точно знав, де можна Його знайти, щоб видати натовпу (див. Івана 18:2).

Питання 4:  Де ж можна знайти таке усамітнене місце?

– Це може бути окрема кімната – кабінет, кухня, столова… Літом – альтанка, місце «під смоківницею», як у Натанаїла…

– Якось я читала про одну багатодітну маму християнку… Вона не могла знайти усамітнене місце, щоб поспілкуватися з Господом.

– Бо в кожному куточку її невеликого дому були діти… Але ця благородна жінка все-таки знайшла такий «куточок»…

– Вона сідала на маленький ослінчик, накривала голову фартухом і тихо розмовляла з Господом.

– А в домі стояла тиша, бо діти знали: мама розмовляє з Богом. Вона шукає Бога…

Питання 5:  Читаємо Псал. 26 (27):8 (CUV). Але ці пошуки Господа мають одну особливість: Матв. 6:33.  

– Господа, як Царя Божого царства  також потрібно шукати найперше… В Євангелії від Луки є дивовижна історія про двох рідних сестер.

– Одна з них шукала Господа найперше, а друга найперше шукала чогось іншого… Не поганого, але не найпершого.

Питання 6:  Прочитаємо цю історію в Луки 10:38-42.  Дорогі наші сестри, що «найперше» шукаємо ми?

– Послухаймо вражаючий парадокс: «В основному мати тримає в своїх руках долю своїх дітей» (ПП, [244]).

– Але саме жінка-матір найменше приділяє часу для спілкування з Господом…

Питання 7:  Чи знаємо ми, шановні сестри, що є могилою для нашої духовності?  

– Деякі жінки «роблять свою працю могилою для релігії» (6СЦ, [196]). «У багатьох сім’ях жінка не має часу, щоб почитати… У неї немає ні часу, ні місця, щоб побути зі своїм дорогим Спасителем у тісному сердечному усамітненні. Її сили, час, інтереси поступово поглинає важка домашня робота» (ХР, [23]).

Питання 8:  Що ж нам, жінкам робити? Об’явл. 3:20. Сестри, як ми думаємо, чи стукає Господь щоранку в двері нашого серця?

– Звичайно! А це означає, що нам можливо спілкуватися з Ним щоранку. Якби не так, Він і не стукав би! Все залежить від нас…

– Тому з молитвою приймемо рішення першу годину кожного ранку присвятити Господеві.

– Віруючи, що Він Сам, згідно зі Своєю обітницею, ДОДАСТЬ все необхідне, що нам потрібно на цей день

– Якщо нічого не змінити, неможливо займатися глибоким дослідженням Біблії, про що говорить наступна рубрика.

Додатки до рубрики: Глибоке вивчення Біблії (вівторок)

Питання 1:   А можливо, таке заняття тільки для теологів?

– Зовсім ні! Якщо «в основному мати тримає в своїх руках долю своїх дітей», про що ми говорили вище, вона мусить добре знати Святе Письмо!

– Представимо декілька порад, як успішно досліджувати Слово Боже …

Питання 2:  Найперше: в якому загальному режимі повинно йти таке дослідження? Псал. 118 (119):105

– Назвемо таке дослідження Писання режимом світильника… «Образ світильника, що осяває шлях уночі, навіює думку про повільну, обережну ходу, коли шлях попереду видно лише на один крок. Така хода потребує часу, адже це поступовий, крок за кроком, процес» (Посібник, 69).

– Отже, дослідження Святого Письма має бути неквапливим, розважним, вдумливим…

Питання 3:  Хто проводив не лише дослідження Слова Божого, а все своє життя в такому «режимі світильника»,  «повільної ходи»? Бут. 5:24

– Саме так ходив Енох з Богом… Це не був біг, або покваплива хода… Це був гітгалах – некваплива хода, прогулянка з Богом.

– Такими мають бути й наші духовні заняття… Це не має бути метушня Марти, коли у неї не лише погаснув «світильник», а й мабуть випав з її рук!

– Це має бути спокійне сидіння Марії біля ніг Улюбленого Учителя й уважне слухання …

Питання 4:  Яка наступна порада для досліджування Писання? Матв. 6:6  

– Гарний приклад такої молитви при дослідженні Слова Божого дає пророк Даниїл…

– Він дуже бажав зрозуміти Писання, особливо те, що стосувалося закінчення вавилонського полону.  Але не міг цього збагнути… 

– Він міг лише молитися… Іноді він навіть постив для розуміння Слова Божого.

Питання 5:  Хто прийшов пояснити Даниїлові Писання? Дан. 9:21, 22     

– Подумаймо, брати і сестри: у відповідь на палку молитву Даниїла прийшов найвищий небесний ангел Гавриїл розтлумачити йому Слово Боже.

– «Ніколи не досліджуйте Біблію без молитви. Тільки Святий Дух може допомогти нам збагнути важливість легкозрозумілих істин та вберегти від хибного тлумачення складних для розуміння тверджень» (ВБ, [599-600]).

Питання 6:  Яка ще дана порада для дослідника Писання? Єрем. 30:2

– Пригадую, коли я навчалася в Духовній академії, то вела дуже детальний конспект лекцій кожного предмета.     

– В кінці кожного курсу я перечитувала ці записи і складала для себе список можливих екзаменаційних питань.

– На 90% вони завжди збігалися з питаннями викладача! Спробуймо записувати свої роздуми, в потрібний момент вони нам знадобляться.

Питання 7:  Ще одна порада: Єзек. 3:4 (CUV).   

– Тим, що відкриває нам Господь під час дослідження Святого Письма, ми зобов’язані ділитися. Або в класі СШ, або з друзями, сусідами.

– Або навіть написати коротку статтю свого дослідження в нашу пресу. Ми отримаємо від такого дослідження подвійне благословення!

– Саме про це наступна рубрика сьогоднішнього уроку:

Додатки до рубрики: Подвійне благословення (середа)

Питання 1:  Чому це благословення подвійне?  Ісаї 50:4 

– «Подвійне благословення полягає ось у чому. Коли ми розповідаємо й обговорюємо щось з іншими, духовна розмова зацікавлює та зміцнює нас обох.  Якщо ми ділимося чимось, або навчаємо інших, найглибше навчання відбувається саме в нашій свідомості» (Посібник СШ, 66).

– А не в свідомості учнів!

Питання 2:  Яке ще благословення ми отримуємо? Прочитаємо Об’явл. 12:11 (І ч.).  

– Як бачимо, наклепника-диявола ми також перемагаємо словом свого свідчення.

– Ба ще більше! Свідчення людям поглиблює наші стосунки з Господом! Вони набувають нового, глибокого сенсу.

– Вони досягають такого рівня, що Господь «виписує» нам Своє «посвідчення» – печатку Святого Духа.

– Про що йшла мова на попередньому уроці.  

Питання 3:  А яку кінцеву мету такого ставлення до Слова Божого представив  Сам Ісус? Івана 17:3

– Пізнання Бога Отця й Бога Сина ми здобуваємо в особистих духовних вправах – чи то в особистому спілкуванні над Євангелієм, чи в дослідженні цілої Біблії.

– А таке пізнання є вічним життям…

Додатки до рубрики: «Це так солодко!» (четвер)

Питання 1: Прочитаємо Псал. 118 (119):103.

– Щоб переконатися в цьому, треба скуштувати! Треба «поїдати» Слово Господнє, ретельно досліджуючи його.

– Нам буде не солодко, ми почнемо розкошувати!

Питання 2: Як? Чи ми знаємо, що є «єдиною розкішшю» людини? 

– «Єдина розкіш мені відома – це розкіш людського спілкування» (Антуан де Сент-Екзюпері).  

– Про таку розкіш говорить і Святе Письмо…

Питання 3:  Читаємо Прип. 27:9 (CUV).

– Тепер ми розуміємо, чому шлюб називають куточком раю! Бо ми отримуємо сердечного друга, з котрим можемо спілкуватися впродовж цілого життя!

Питання 4:   Тоді що ж можна сказати про спілкування з Богом? Про «шлюбний» Завіт з Ісусом?

– Недарма в центрі Святого Письма знаходиться дивовижна книга – «Пісня пісень» (CUV), котра оспівує найбільшу розкіш людини – шлюбні стосунки…

– Але це тільки фон…

Питання 5:  Хто незримо стоїть в центрі цієї книги? 

– Відповідає сама її назва… Співставимо такі словосполучення: Пісня пісень, Святе святих, Цар царів, Пан панів, Небо небес.  

– У всьому Писанні найвища ступінь завжди відноситься до Господа. Це Він визначніший від десяти тисяч інших…

– Це уста Його – солодощі і Він увесь пожадання… Його ім’я неначе розлите миро… Його стяг наді мною любов (Пісня 5:10, 16; 1:3 (CUV); 2:4)!

– Ось з Ким ми зустрічаємося на сторінках Святого Письма! Ось до спілкування з Ким воно нас запрошує!

ІІІ. Закінчення:

Питання:  Прочитаємо Пісня 2:3 (Хоменко).

– Що яблуня між лісовими деревами, то любий мій між синами! У його холодку, що так бажала, я сіла…

– «Нам потрібно повніше оцінити значення слів: У Його холодку, що так бажала, я сіла… Давайте зійдемо зі запорошених напружених магістралей життя й відпочинимо в холодку Христової любові… Нехай усі знеможені та обтяжені навчаться у Христа спокійній довірі. Якщо вони хочуть знайти Його мир і спокій, то повинні сісти в Його холодку» (7СЦ, [69]).

– Отже, брати і сестри, запрошую вас завтрашній ранок розпочати саме так…  

Молитва