Урок №2. Пізнати Бога. 4 – 10 квітня 2026 року
Скачати .PDF
Урок 2
Пізнати Бога
І. Вступ:
– Вітаю вас, шановні друзі, на уроці суботньої школи. Ми продовжуємо досліджувати загальну тему уроків Зростання у взаєминах з Богом.
Питання 1: Як відбувається таке зростання?
– Вражаючий досвід зростання у взаєминах з Богом представляє життя Мойсея…
Питання 2: Читаємо Вих. 3:6. А тепер читаємо Вих. 33:11 (І ч.).
– Спочатку він боявся споглянути на Бога… А потім говорив лице в лице…
Питання 3: Як таке могло статися? Читаємо вірші 13, 18 (Огієнко).
– Об’яви ж мені дорогу Свою, і я пізнаю… Покажи мені славу Твою. Тобто характер… Ось таємниця зростання Мойсея!
– Тільки завдяки пізнанню Бога, пізнанню Його характеру, Мойсей зміг сидіти за одним столом з Богом.
– І розмовляти з Владикою Всесвіту лице в лице…
Питання 4: Брати і сестри, а нам, вбогим лаодикійцям, чи можливо сьогодні сидіти за одним столом з Богом? Об’явл. 3:20 (ІІ ч.)
– Буду вечеряти з ним, а він зі Мною… Сидіти з Ісусом за одним столом… Більше того! Ми можемо сидіти поруч з Ісусом не лише за столом…
Питання 5: А де ще? Об’явл. 3:21 (І ч.).
– Поруч з Ісусом, на Його престолі! Всю вічність!
Питання 6: І що для цього треба робити, ще раз наголошує заголовок сьогоднішнього уроку:
Пізнати Бога
Питання 7: Про це пізнання говорить і
Пам’ятковий вірш: Івана 17:3
– Подумаймо, брати і сестри: між знанням Бога та вічним життям Ісус ставить знак рівності. Немає нічого більш важливого, ніж знати Бога.
ІІ. Основна частина
Додатки до рубрики: Ясніше уявлення про Бога (неділя)
– В минулу суботу, ввечері транслювалася проповідь Артура Штеле під цікавою назвою: Не тримайтеся за свій «Запорожець»…
– В цій проповіді проповідник підняв проблему, чому молодь покидає наші громади…
Питання 1: Чому ж це відбувається?
– Уявіть собі, – сказав Артур Артурович, – молоду людину, котрій ми говоримо:
– На дискотеку ходити не можна;
– проводити час за ігровими автоматами не можна;
– пізно засиджуватися за гаджетами не можна…..
– Ми запрошуємо молодь залишити це все… Залишити свій «Запорожець»…
Питання 2: А з чим вони залишаться? Куди ми кличемо нашу молодь?
– Ні з чим! Ми кличемо молодих людей в нікуди! І цілком природно чекати, що молоді люди обома руками будуть триматися за свій «Запорожець»!
– Бо краще мати хоча б його, ніж нічого! Хоч він горбатий, старий, негарний, але все-таки це щось, а не нічого!
Питання 3: Що нам зробити, щоб молода людина сама захотіла залишити свій «Запорожець»?
– Запропонувати їй… що? Новенький «Мерседес»… Замісить дискотеки, ігрових автоматів і гаджетів, запропонувати їм Визначнішого від десяти тисяч інших (Пісн. 5:10)…
Питання 4: Ми так робимо?
– А ми самі Його знаємо?… На власному досвіді ми самі пізнали, відчули, Який Дивовижний Бог? Яка насолода бути з Ним?…
– Як часто наше серце тріпотить, відчуваючи Господа поруч?… Куди і до чого ми кличемо наших дітей? Нікуди?… Й ні до чого?…
– Тоді не дивуймося, що такий високий відсоток молодих людей залишають Церкву, тримаючись свого «Запорожця»…
– Знати Бога – означає любити Його… Пізнаючи, Яким є Бог, Яким є Його характер, яка Його природа, – неможливо не полюбити Його!
– Неможливо не оцінити цей шикарний «Мерседес»…
Питання 5: Пам’ятаємо Чіпку? Пам’ятаємо, що він зробив з іконою? Чому він виколов ножем очі «бозі»?
– Тому, що «бозя» не давав йому, голодному, з’їсти шматочок хліба… Цей самий «бозя» «не дав» Єві з’їсти шматочок смачного райського плоду!
Питання 6: Хто є маляром таких картин? Бут. 3:1-5
– «Вже від початку великої боротьби сатана прагнув показати Божий характер у фальшивому світлі» (ПП, [338]).
Питання 7: Хіба можна любити такого «бозю»? Тим більше, які стосунки можна з ним будувати?
Додатки до рубрики: Бог Святий (понеділок)
– Сьогодні «землю огортає темрява спотвореного розуміння Бога. Люди втрачають знання про Його характер… У наш час має проголошуватися вістка від Бога… У темряву світу має пролитися світло Його слави: доброти, милосердя й істини… Остання вістка милості, яку потрібно нести світові, – це відкриття Його характеру любові» (НУХ, [415]).
Питання 1: Як називається остання вістка, котру ми повинні нести світові?
– Трьохангельська вістка! Але в наведеній цитаті, остання вістка… – це відкриття Божого характеру любові…
Питання 2: Чи це протиріччя? Чи можна Трьохангельську вістку назвати відкриттям Божого характеру любові?
– Не тільки можна, а потрібно! В цій цитаті Дух пророцтва має на увазі саме Трьохангельську вістку!
– Ця вістка відкриває люблячий характер Бога, Котрий не хоче загибелі грішника! Тому й посилає останній заклик Своєї любові до загиблого світу.
Питання 3: А ми самі знаємо характер Бога? Ми можемо Його достойно представити своїм дітям, нашій молоді та світові?
– Як бачимо, пізнавати Божий характер важливо не лише для того, щоб самим отримати вічне життя! Але й привести у вічність багатьох інших…
– Тому сьогодні ми розглянемо декілька дивовижних якостей Божого характеру, щоб краще пізнати Його і краще представляти ближнім.
Питання 4: Яка з цих якостей стоїть першою? Ісаї 57:15 (І ч.). Що означає вираз «Святий Його Ймення»?
– В характері, в натурі Господа немає нічого поганого, ніякого негативу, нічого непривабливого, нічого, що відштовхує…
– Він повністю вільний навіть від тіні зла, від натяку на гріх…
Питання 5: Який особливий вислів підібрав Мойсей, щоб змалювати Божу святість? Вих. 15:11
– Препрославлений святістю… Ось чому в Його присутності не може вижити грішник!
– Тому Бог зробив усе, щоб грішник жив перед Його лицем всю вічність…
Питання 6: І чого це коштувало Богові?
– Голгофи… Саме там Усесвіт пізнає вершину другої найважливішої риси Божого характеру…
Додатки до рубрики: Бог є Любов (вівторок)
Питання 1: Про неї ми читаємо 1 Івана 4:7-10.
– «Віддаючи Свого Сина, Бог віддав нам усе Небо. Більшого Він дати вже не міг… Бог віддав Самого Себе в Особі Свого Сина» (РЧ. 2023.19/VII; 29/IX).
Питання 2: Що було для Ісуса найстрашнішим на Голгофі? Чи фізичні муки розп’яття?
– Ні! На хресті Ісус майже не відчував фізичних мук (див. БВ, [752-753])… Такими жахливими були Його душевні муки…
Питання 3: А що було епіцентром душевних мук Ісуса? Матв. 27:46. Скажіть, де був Бог Отець, коли Його Син помирав на хресті? На Небі?
– Отець був тут! Він був біля жертовника Свого Сина! Але «в густій темряві Бог приховав Свою присутність» (БВ, [753-754])…
Питання 4: Чому? Чому Він не дав якийсь знак, видимий тільки для Сина, щоб підтримати Його, щоб дати знати, що Він поруч?
– Отець не міг цього зробити… Він обіймав закривавлене тіло Свого Сина, але ці дотики були невідчутними для Сина… Чому?
– Він не міг вигукнути подібно до Тараса Бульби під час страти його сина Остапа: «Синку, Я тут!». Чому?
– Тут, біля Свого Єдиного Бог беззвучно голосив, як Давид: О, якби Я вмер замість Тебе! Ісусе, Сину Мій, Сину Мій!
– Але Він не міг дозволити Собі розкіш ридати вголос…
Питання 5: Чому? О, чому ж дії Отця такі незбагненні?
– Тому що Син досягав вершини подвигу незбагненної Божої любові… А Отець досягав вершини незбагненної Батьківської Жертви.
– Син помирав другою смертю… «Христос мав померти, як мусить померти кожний порушник Закону, котрий продовжує грішити» (БВ, [799-800]).
– Друга смерть нерозкаяних грішників… «Це буде жахлива смерть, бо цим людям доведеться пережити таку ж агонію, яку пережив на хресті Христос» (Поради для Церкви. С. 51).
Питання 6: Як Отець пішов на таке?
– Це було «виконанням Завіту, укладеного ще до заснування світу». І не забуваймо, що Сам Син добровільно ініціював Свою Жертву в такому величному й жахливому Плані спасіння (БВ, [799-800]; див. КАСД. Т. V. С. 1133).
Питання 7: Читаємо Івана 3:16.
– Звернемо увагу на слово віддав… Це грецьке дієслово дідомі в його формі минулого часу.
– Воно означає давати. «Бог дав Свого Сина»… Але це дієслово має ще інші значення: погодитися, дозволити… Саме ці значення вжито Духом пророцтва:
– «Наскільки ж сильною була Його любов до світу, що Він погодився віддати Свого Єдинородного Сина, “щоб кожний, хто вірить у Нього, не загинув, але мав життя вічне” (Івана 3:16)».
– «Ангели…співали…прославляючи велику милість і прощення Бога, Котрий погодився віддати Свого Улюбленого Сина на смерть за бунтівний рід… Він дозволив Своєму Улюбленому Синові померти за переступ людини» (БВ, [22-23]; ІВ, [44-45, 45-46].
Питання 8: Любов? Незбагненна! Неймовірна! Непояснима!
Додатки до рубрики: Бог у Творінні (середа)
– Особливі, унікальні якості Божого характеру відкриваються також і в процесі творення нашого світу.
Питання 1: Чому Господь творив? Бут. Розділи 1, 2
– Бог творив, бо любив… Весь перший розділ і три тексти другого розділу книги Буття – це опис Божого творчого труду.
Питання 2: А чим особливий розділ 2 із четвертого вірша до кінця?
– Тут даний детальний опис творення людини…
Питання 3: Яку лексичну відмінність ми помітили між цими уривками?
– В першому розділі й на початку другого, де Мойсей змальовує творення землі й неба, він вживає тільки одне Боже Ім’я – Елогім…
Питання 4: Що означає це Ім’я Бога?
– Воно відкриває властиву Богові силу, Його Всемогутність і представляє Його як Бога Творця.
– Це трансцендентний – безмежний і незбагненний Бог, Котрий перебуває за межами людського розуміння.
Питання 5: А яке нове Ім’я Бога з’являється вперше в Біблії саме в другому уривку?
– В другому розділі, де змальовано творення людини, вперше на сторінках Святого Письма з’являється Ім’я Боже Ягве. Тут воно повторене 11 разів.
Питання 6: Як ви думаєте, про що це говорить? Чому саме у зв’язку з людиною з’являється це Ім’я?
– Досліджуючи нещодавно книгу Вихід, ми переконалися, що Мойсей дуже акуратний, уважний і винахідливий письменник…
– Звернемо увагу, як він змальовує свою першу зустріч з Богом у книзі Вихід. У перших двох розділах книги він вживає Ім’я Боже Елогім.
– А в третьому, де змальовує свою зустріч з Богом, він починає вживати Ім’я Ягве… Ми помічаємо той самий почерк, що і в книзі Буття?
Питання 7: Що хоче підкреслити Мойсей? Прочитаємо Вих. 3:7 (CUV).
– Ягве промовив: Я дійсно бачу гноблення Мого народу… і чую їхнє голосіння… Я знаю їхній біль!
– Бог Ягве – близький Бог! Іманентний! Він – Бог стосунків! Саме через Ім’я Ягве відкриваються різні аспекти стосунків Бога з людьми…
– Дивовижно! Вже на самому початку Святого Письма Бог представлений, як трансцендентний – Всесильний, Неосяжний.
– Та іманентний – Близький, Котрий шукає стосунків зі Своїм творінням!
Додатки до рубрики: Еммануїл – з нами Бог (четвер)
– Це парадоксальне поєднання найяскравіше виявилося в Утіленні Божого Сина…
Питання 1: Читаємо Матв. 1:23.
– Погляньмо на ці фото…

Питання 2: Нас не дивує, що ці фотографії стоять поруч? Щось спільного в них ми знаходимо?
– Між цими зображеннями пролягло… 9 місяців. Цими фотографіями ми намагаємося представити Одну й Ту ж Саму Особу…
Питання 3: Читаємо Ісаї 9:5.
– Дитя… і водночас Бог Сильний, Отець вічності…. Неосяжний і Близький… Який парадокс!
– «Христос… приховав сліпучу пишноту Своєї Божественності та прийшов жити як Людина серед людей» (Поради для Церкви, 105).
Питання 4: Для чого? Євр. 2:17 (І ч.), 12 (І ч.), 14 (І ч.), 11 (ІІ ч.), 12 (І ч.)
– Бог Ягве з’явився в тілі, став Учасником людського тіла та крові, – як наголошує Павло, – щоб стати нашим Братом, найближчим у Всесвіті Родичем! І мати право викупити із рабства гріха весь людський рід!
– Щоб піднести його до Свого престолу… Дивовижний Бог!
Питання 5: Чи ми усвідомлюємо, на яке приниження пішов Бог Син?
– «Ми не можемо уявити той ступінь приниження, якому Він піддав Себе, прийнявши нашу людську природу» (1ВВ, 407).
– «Цар слави надзвичайно принизив Себе, прийнявши людську подобу. Ангели, які були свідками Його слави в небесних оселях… були приголомшені, побачивши свого Божественного Володаря в такому великому приниженні» (РЧ. 2025. 3/I).
Питання 6: І як довго Він буде перебувати в цьому приниженні?
– Цілу вічність… Він назавжди залишиться Емануїл – з нами Бог! Він назавжди залишиться Трансцендентним та Іманентним:
– Піднесеним й Упокореним… Незбагненним і Близьким…
ІІІ. Закінчення:
– Завершуючи сьогоднішній урок, дозвольте запитати:
Питання 1: В контексті пройденого матеріалу, хто нас найбільше дивує?
– Лаодикія…
Питання 2: Чому? Дозволити Такому Богові стояти і чекати біля своїх зачинених дверей?…
– Більшої ганьби Царю Всесвіту важко завдати… Тому, Хто пішов на таке приниження у Віфлеємі, на таку Жертву на Голгофі заради нас…
– Шкодувати всього одну ранкову годину, щоб поспілкуватися з Ним?… Щоб посидіти з Ним за столом, споживаючи Його ж власний хліб?… О!
– Мимоволі виникає ще одне питання:
Питання 3: Чи сидітиме такий лаодикієць з Христом на Його престолі?
– На Його престол ми зможемо піднестися тільки від свого столу…

