Урок №12. Передвісники. 14 – 20 червня 2025 року
Скачати .PDF
Урок 12
Передвісники
І. Вступ:
– Вітаю вас, брати і сестри, на уроці СШ. Ми продовжуємо досліджувати розповідне богослов’я Святого Письма.
– Тобто, ми досліджуємо біблійні історії, в котрих містяться пророчі передвістя.
– Сьогодні ми розглянемо дві біблійні історії, які дуже точно передвіщають події останніх днів.
– При чому, одне з цих передвіщень знаходиться в Новому Завіті… І навіть в житті Самого Христа ми сьогодні знайдемо передвіщення кінця.
Питання 1: Ось тому який заголовок сьогоднішнього уроку?
Передвісники
Питання 2: Пам’ятковий вірш до уроку: 2Тим. 1:7.
– Картини кінця світу, котрі ми сьогодні розглянемо, можуть викликати у нас занепокоєння і страх…
– Але нехай Дух Святий, Дух Божий прожене цей страх і наповнить наші серця силою, любов’ю й здоровим розумом, як говорить Пам’ятковий вірш.
ІІ. Основна частина
Додатки до рубрики: Історичний підхід до тлумачення пророцтва (неділя)
Питання 1: Як ви вважаєте, яке історичне пророцтво є найсильнішим із усіх історичних пророцтв Святого Письма?
– Це пророцтво записане в 2-му розділі книги пророка Даниїла. Воно викладене в пророчому сні Навуходоносора.
Питання 2: В чому унікальність цього пророцтва?
– Воно охоплює дві з половиною тисячі років від стародавнього Вавилону аж до кінця історії нашої планети…
– Сучасна Всесвітня історія блискуче підтверджує виконання цього пророцтва. І це найпереконливіший доказ Божественного походження Святого Письма.
– Тому й ми сьогоднішній урок розпочнемо саме з цього пророцтва.
Питання 3: Спочатку прочитаємо Дан. 1:1, 2 (CUV). Чи ми помітили в другому тексті, як Даниїл називає Вавилон?
– Шінеарський край… Це дуже стара назва Вавилону. Огієнко навіть випустив цю назву й одразу поставив у своєму перекладі всім відому назву Вавилон.
– Сучасний переклад точніше передає текст оригіналу. Тут написано: Відправив у Шінеарський край, а в дужках (Вавилонію).
Питання 4: Як ви скажете, Даниїл умисне використав це старе слово, чи випадково, так що його можна замінити, як це зробив Огієнко?
– Ми вдячні Богові за уроки СШ цього кварталу, котрі блискуче продемонстрували значущість кожного слова Святого Письма.
– Ми також навчилися важливому принципу дослідження біблійних слів: пошукати, де вони вперше згадуються в Писанні.
Питання 5: Де ж ми знаходимо «першу згадку» про Шінеар? Бут. 10:8-10 (CUV)
– Виявляється, що земля Шінеар вперше згадується у зв’язку з Німродом! А з ним ми познайомилися ще в четвертому уроці. Нагадаємо деякі факти.
– Ім’я Німрод – означає ми повстанемо…
Питання 6: А що означає вираз: «перед Господом»?
– Він тут повторюється двічі. І це не позитивна характеристика… Даний вираз означає проти Господа.
– Він стояв перед Господом у тому розумінні, що кинув виклик Богові. Це був бунт проти Бога!
– Отже, вживаючи слово Шінеар, Даниїл нагадує про бунтівника Німрода. І дає читачеві тонкий натяк на щось…
Питання 7: На що саме? Дан. 1:2 (ІІ ч.). Ми помітили, у зв’язку з яким вчинком Навуходоносора Даниїл натякає на Німрода?
– Навуходоносор наважився забрати священний посуд із Божого храму та вмістити його до храму свого бога…
Питання 8: І що це мало означати?
– «Той факт, що…посуд Божого дому опинився в храмі вавилонських богів, давав привід переможцям хвалькувато заявляти про перевагу своєї релігії та язичницьких звичаїв над юдейськими» (ПЦ, 479, 480).
– Отже, в Навуходоносорові виявився той самий бунтівний дух, що й у Німроді – його прадавньому предкові. Це був виклик Богові Небесному.
Питання 9: Як Господь міг відреагувати на таку зухвалу поведінку царя? А як ми з вами реагуємо на непокору наших дітей?
– Караємо… Особливо умисне непідкорення батьківському або материнському авторитету не можна лишати без уваги.
– Але Господь має «Божий підхід до грішників – співчутливий, ніжний і милосердний» (БВ, 494 [566-567]).
Питання 10: Який же підхід обрав Небесний Отець по відношенню до цього бунтаря, новоявленого «Німрода»? Дан. 2:1 (І ч.)
– По благодаті Божій царю сниться сон… Вражаючий! Дивовижний! Пророчий! І ніхто з усіх учених мудреців Вавилону не міг його пояснити!
Питання 11: А хто зміг?
– Полонений, слуга Того Самого Бога, храмовий посуд Котрого так зухвало зневажив цар…
– Який блискучий урок виклав Небесний Педагог гордому монарху! Пиха та зарозумілість царя і його придворних обернулися в ніщо…
Додатки до рубрики: Поклоніння статуї – ідолу (понеділок)
– Почувши свій забутий сон і його тлумачення, Навуходоносор був вражений! Він був у захопленні від Даниїла і його Бога.
– Отримавши пояснення свого сну, Навуходоносор зрозумів, що він є золотою головою… Почесно, правда ж?
– Проте минуло небагато часу і марнославний монарх почав по-іншому сприймати пророчий сон від Господа.
– Щось у цьому сні почало не подобатися цареві…
Питання 1: Що саме? Дан. 2:39, 40 (І ч.)
– А по тобі постане інше царство…і царство третє, і четверте… Хоча голова золота, але вона не вічна! Вона тимчасова й скороминуща!
– «Дух Німрода» заговорив у честолюбному цареві. І він повстав проти всесвітньої історії, накресленої Богом…
Питання 2: Який новий виклик Вседержителю кинув цар? Дан. 3:1-3. Що означало, що статуя була цілком зі щирого золота?
– Іншого царства, і третього, і четвертого не буде! Вавилон ніколи не минеться! Він стоятиме вічно! А я буду навіки його царем!
– І це ще не все! Честолюбний монарх на цьому не зупинився…
Питання 3: Читаємо Дан. 3:6.
– «Дух Німрода» – це не лише горде, самовпевнене, зухвале протистояння й бунт проти Бога. Це і бажання Божественних почестей!
– Це і нетерпимість до інакомислячих! Це переслідування, гоніння і… палахкотюча огненна піч…
Питання 4: Спробуємо уявити, що відбувалося там, в долині Дурб …
– Там, біля золотої, заввишки майже 30 метрів статуї, весь світ розділився на два табори: вавилонський табір і Божий табір…
Питання 5: Порівняємо ці табори:
1) Вавилонський табір шумний, галасливий, демонстративний, ефектний! Тут крики глашатаїв, звуки труб, музика
Божий табір спокійний, небагатослівний, навіть мовчазний.
2) Вавилонський табір багатолюдний – тут усі народи (в. 7)!
Божий табір – це лише троє юдейських мужів (в. 12)…
3) Вавилонський табір знатний, багатий, можновладний (в.3).
Божий табір скромний, без регалій, звання й статусу.
– Брати і сестри, цій картині 3.5 тисячі років… Але як точно вона змальовує наш час!
Питання 6: Які насмішки «вавилонського табору» чує сьогодні на свою адресу Божий табір?
– Та подивіться, скільки вас є? – Жменька! А у нас? – Цілий світ! І хто ви? – Неосвічені, невчені… А у нас теологічні інститути з всесвітньо відомими професорами!
Питання 7: А що говорить Христос з цього приводу? Луки 12:32. А що говорить апостол Павло? 1Кор. 1:26-29
– Друзі, приниження, насмішки, ганьба – це наш хрест. Адже Вождь нашого спасіння поніс його перед нами…
– Минулого разу ми згадували, яким неймовірним приниженням було для Сина Божого Утілення… А життя в бідності, в презирстві, в гоніннях? А Розп’яття?
Питання 8: Ми готові нести такий хрест? Знаєте, хто готовий?
– Смиренний, упокорений, терплячий… Ось чому відмітною рисою Божого Останку є саме смирення, скромність і лагідність…
– Тільки люди з таким характером зможуть пронести з терпінням цей хрест до самого кінця Великої боротьби.
Питання 9: Яким же способом Господь «вибрав немічне, щоб засоромити сильне» і «незначних, щоб значне знівечити»? Дан. 3:26-28
– Знову гордість Вавилону і його «золотого» монарха обернулася в порох, а троє євреїв були ушановані присутністю Самого Сина Божого та Божим спасінням.
– І так буде завжди…
Додатки до рубрики: І знову поклоніння статуї-ідолу (вівторок)
– Стародавня історія про золотого боввана Навуходоносора – це скарбниця Божих прообразів останнього часу.
Питання 1: Читаємо Об’явл. 13:11, 12; 14:9-12; 16:2; 19:20; 20:4.
– Як бачимо, в центрі останньої Великої боротьби стоятиме те саме стародавнє питання поклоніння.
– І знову світ розділиться всього на два табори…
Питання 2: Яка різниця буде між «вавилонським табором» і Божим в кінці часу?
– Та сама, що й за днів Навуходоносора! З одного боку – помпезність, розкіш, золоті вівтарі… А з другого – скромність, простота, навіть бідність.
– «Всі народи» – з одного боку, і «троє» – з другого…Божий Останок буде в меншості і при кінці часу… 144 тисячі малої черідки…
– Видатні, можновладні, учені проти незаможних, малоосвічених і простих…
Питання 3: А що чекає на «Божий табір» перед самим кінцем? Об’явл. 13:15; 17:6
– Те саме, що й тисячоліття тому! Палахкотюча огненна піч… В 17-тому розділі сказано про мучеників…
Питання 4: Чи будуть адвентисти-мученики в останній час?
– Так, до закриття благодаті, коли ще буде остання можливість покаятися. «Це може стати засобом, которий багатьох приведе до правди» (3ВВ, 420).
– «Під час боротьби, що буде передувати останньому конфлікту… тисячі будуть ув’язнені в тюрми, інші покинуть великі й малі міста, рятуючи своє життя, і багато хто, захищаючи правду, стануть мучениками за Христа» (там само, 397).
Питання 5: Чому після закриття благодаті мучеників не буде?
– «Якби в той час пролялася кров вірних свидків Христових, то вона не була б, подібно до крові мучеників, насінням, котре принесло б жниво Боже. Їх вірність не була б свідоцтвом для навернення інших, бо хвилі милосердя разбилися б об закам’яніле серце… Якби праведні тоді стали здобиччю своїх ворогів, це принесло б велику радість князю темряви» (ВБ, 634).
Питання 6: Брати і сестри, нам страшно? Що Ісус скаже в той час для багатьох Своїх дітей, котрі не витримали б того страхіття? Ісаї 26:20
– Вони спочинуть в могилі…
Питання 7: А яка благодать буде дана тим, хто має отримати мученицький вінець?
– Мучеництво – це дар від Святого Духа… І він буде даний декому з нас… «В потрібний момент рабам Божим буде дарована благодать… Учні не отримали мужність і стійкість мучеників, доки в цьому не было потреби. А коли виникла необхідність – обітниця Спасителя виконалася» (БВ, 354).
– Господь дав їм Свою благодать для подвигу мучеництва.
Додатки до рубрики: Переслідування Ранньої Церкви (середа)
– На початку уроку ми відзначили, що прообрази останнього часу можуть міститися не лише в Старозавітних історіях…
– Історії з життя Первоапостольської Церкви також яскраво малюють наше майбутнє – що очікує нас попереду.
Питання 1: До прикладу, пригадаємо таку історію: Дії 12:1-17.
– Ми всі її пам’ятаємо. Тому упинимося лише на деяких уривках.
Питання 2: Хто саме з династії Іродів убив мечем Якова Заведейового?
– Це не був той Ірод, котрий стяв голову Івану Хрестителю… Це був Ірод Агріпа І, внук Ірода Великого.
Питання 3: Як Дух пророцтва називає Івана Хрестителя?
– «Іван Хреститель був першим провісником Христового Царства і першим постраждав за нього» (БВ, 180 [214]).
– Це був перший мученик Христового Царства…
Питання 4: А хто був першим мучеником християнської церкви?
– Диякон Стефан… Його так і називають християни: Первомученик Стефан. Яків став другим мучеником із церковних керівників.
– Петро мав стати третім… Після Пасхи новоявлений «Навуходоносор» мав намір вчинити привселюдну страту Петра…
Питання 5: Що робила Єрусалимська громада, коли Петро був ув’язнений? Дії 12:5 (ІІ ч.)
– Церква ревно / горливо (Хоменко) молилася… Словник синонімів дає – дуже старанно, ретельно, дбайливо. В оригіналі – серйозно…
Питання 6: Скажіть, чи можна ревно молитися без віри? Виявляється, що можна… Вірш 15. Як пояснити ревну молитву без віри?
– Коли служанка повідомила, що біля воріт стоїть Петро, вони сказали їй: Чи ти навісна?(Огієнко). Ти не в собі (CUV). Бредишь (Греко-рос. Підстрочник).
– Наш Коментар дає ще одне значення слова ревно – насичення емоціями… Дійсно, ревність / запал / горливість – це почуття. Але почуття – це не віра…
– Можна молитися з вірою, але тихо, спокійно, без насичення емоціями…
Питання 7: На противагу своїй пастві, що робив у цю ніч Петро?
– Спав… Коли у мене в суботу проповідь, я не можу спокійно спати…
Питання 8: Як же можна спати міцним сном напередодні страти?
– Ангелу довелося навіть штовхнути Петра в бік… Огієнко пише, що ангел доторкнувся до боку Петрового.
– Петро точно не пробудився би від такого дотику. Оригінал дає вдарив бік Петра… Хоменко так і пише…Богатирський сон!
Питання 9: Завдяки чому?
– Віра! Ось що робить віра! Віра Петра нас дивує не менше, ніж безвірна молитва церкви. Який контраст!
Питання 10: Цей епізод щодо віри, може бути застереженням для нас, сонної Лаодикії? Ангелу доводиться нас штурхати, вдаряти, щоб збудити?
– Подумаймо, брати й сестри, і про війну в нашій країні…
Додатки до рубрики: Знак звіра (четвер)
– Як це не дивно, але в Новому Завіті є історії, котрі провіщають, що в центрі останньої боротьби стоятиме не просто поклоніння, а день поклоніння.
– Тобто, субота…
Питання 1: І знаєте, в житті Кого представлені такі натяки / алюзії? Читаємо дві історії з життя Ісуса: Матв. 12:9-14; Івана 5:8, 9, 16.
– Це дві історії зцілення в суботу. Вони обидві закінчилися тим, що юдеї почали переслідувати Ісуса. І навіть складати плани, як Його погубити…
Питання 2: Що порушив Ісус, зціливши людей в суботу? Чи порушив Він суботу Божого Закону?
– Ні в якому разі! Христос порушив людські постанови. Він дотримувався Божої суботи, ігноруючи людські передання. За це Його засудили на розп’яття.
Питання 3: Яка доля чекає нас в кінці часу? Об’явл. 13:15
– Така сама доля чекає Божий Останок в кінці історії. І він буде засуджений за те саме – порушення людської постанови, як і наш Господь.
– Ми знаємо, що знак / знамено звіра – це людська постанова про святість першого дня тижня.
– Дітей Божих будуть примушувати не тільки святити неділю, а навіть порушувати суботу (див. РЧ, 2025. 18 червня)…
ІІІ. Закінчення:
– Як завбачливо наш дорогий Спаситель витоптав навіть ці останні терні на шляху Своїх земних дітей.
– Все, що ми переживаємо тепер і будемо переживати в майбутньому, вже пройшов наш Викупитель.
– Тому Він заспокоює нас: Не лякайся, черідко мала, бо сподобалося Отцю вашому дати вам Царство (Луки 12:32). Страждання зазнаєте в світі, – але будьте відважні: Я світ переміг! (Івана 16:33).

