СОНЕТИ МОРЯ
СОНЕТИ МОРЯ
Як біла чайка з стогоном і криком
До моря лагідного палко припадає,
Так моє серце неспокійне й дике
Тебе, Ісусе, палко так кохає.
Як кам’яниста, замшіла скеля
Завмерла раптом з дива біля хвилі,
Душа моя – обпалена пустеля
Тебе збагнути прагне, та не в силі…
Як місячну стежину мерехтливу
Вечірнє море полонить в обійми,
Так потопа душа моя щаслива
В руках Твоїх могутніх і надійних.
* * * * *
Recent Posts