Лекція 5. Величний Йордан…
ПОДВИГ НЕЗБАГНЕННОГО ОТОТОЖНЕННЯ
(Семінар по Христології)
Розділ ІІІ. ХРЕЩЕННЯ
Лекція 5. Величний Йордан…
І. Вступ
– Вітаю вас, друзі, на семінарі по Христології Подвиг незбагненного ототожнення.
– Сьогодні ми залишаємо Віфлеєм, Єрусалимський храм і тридцять років майже повного мовчання Святого Письма про життя Месії…
– Ми прямуємо на берег Йордану разом із цим строкатим натовпом.
– Погляньмо на відоме полотно Олександра Іванова «Явлення Христа народові».
– Робота над цим грандіозним твором тривала понад два десятиліття. Заради неї художник пішов на неймовірні жертви!
– Він попрощався назавжди зі своєю коханою нареченою, назавжди відмовився створити свою сім’ю…
– 20 років він не пише ні однієї іншої картини. А тому 20 років живе на межі злиднів.
– Ось чому Іванова називають художником однієї картини. Довжина полотна 7.5 метрів, висота 5.40. Постаті людей реальних розмірів.
– А на передньому плані майстер навмисне залишив вільний простір, ніби запрошуючи вас і мене зайняти місце серед тих, хто чекає на Спасителя…
ІІ. Основна частина
– Тож підійдімо до цієї картини, займемо своє місце серед глядачів і подивимося, що там відбувається.
А. Йордан: третя віха Плану спасіння
– Події картини Іванова, котра має такі великі розміри, Святе Письмо телеграмно вмістило всього в п’ять текстів.
Питання 1: Прочитаємо їх: Матвія 3:13-17.
– Ісус приймає водне хрещення від Івана Хрестителя. Як і Іван, ми здивовані…
– Безгрішний Син Божий не мав потреби в хрещенні! Адже цей обряд свідчить про покаяння людини в гріхах і їх обмивання.
– Тому-то Іван і стримував Господа від такого кроку.
Питання 2: Чому ж Ісус усе-таки прийняв цей обряд? Яка мета Христового хрещення?
– Кожний віруючий має просту відповідь на це питання: Христос подав нам приклад, щоб і ми приймали хрещення. І це правильно.
– Цілком вірна відповідь: це приклад для нас. Однак така відповідь неповна й недостатня.
Питання 3: Чому?
– Тому що за видимою всім картиною Христового хрещення ми можемо прогледіти невидимі події глобального масштабу…
Питання 4: Які?
– Хрещення Ісуса відзначає знамениту третю після Втілення та Посвячення епохальну віху Плану спасіння / Плану поруки.
– Тепер, після тривалої тридцятилітньої «паузи» в біблійному описі життя Ісуса, «відкривався новий важливий етап Його життя».1
– Розпочалася й нова фаза виконання Плану спасіння.
Б. Повноправний Поручитель / Викупитель
Питання 1: Пригадаємо з попереднього матеріалу, коли був укладений цей План? Зах. 6:13 (остання частина)
– Перш, ніж були закладені основи Землі, Отець і Син провели Раду миру…
– «Вони об’єдналися в урочистій обітниці, що Христос стане Гарантом / Поручителем спасіння людського роду». 2
Питання 2: Що найперше передбачав цей План? Євр. 2:17 (І ч.)
– Христос мусів у всьому уподібнитися братам, ототожнити Себе з ними, щоб стати їх найближчим Родичем.
– Будемо памятати, що «Він мав уподібнитися до людей загалом і до єврейського народу зокрема». 3
– Нагадаємо ті кроки незбагненного ототожнення Сина Божого, звершені вже в перші 40 днів Його життя на землі:
– Ісус утілився в людське єство;
– прийняв обряд обрізання, як і кожне єврейське дитя;
– підпорядкував Себе Законові Божому, Автором котрого був Сам;
– увійшов у Завіт, як васал, хоча був Автором і Сюзереном Завіту;
– був посвячений Богові, як кожний єврейський первородний;
– Його людське просте Ім’я було зареєстроване в сувої;
– за Нього, як Первородного, було сплачено викуп.
– Усі ці дійства свідчили, що Ісус – найближчий Родич людини, а тому – законний його Поручитель і Викупитель.
Питання 3: Чи це ототожнення Сина Божого із людьми було абсолютним? Чи в усьому Син Людський ототожнився із синами людськими? Євр. 4:15
– Відповідь однозначна: Є принципова різниця, котру ми підкреслили в попередній лекції. Її нагадує й апостол Павло: окрім гріха…
– Ісус залишався Безгрішною Людиною, в той час як все людство – грішне! Адже немає праведного, ні одного! Повного зрівняння Немовлятка Ісуса із грішником не було.
– Тому, ставши дорослим мужем, аби ще більше зблизитися з грішником, стати ще ближчим його Родичем, Ісус робить ще один крок.
– Він спускається по «трапу» Свого приниження ще на один щабель…
Питання 4: Читаємо Марка 1:9.
– Безгрішний приймає хрещення, як грішник… «Ісус прийняв хрещення не на знак покаяння у власних гріхах. Він ототожнив Себе з грішниками». 4
– В оригіналі – ідентифікував. Ототожнення або ідентифікація означає однаковість, уподібнення, збіг (рос. совпадение).
– Коли Ісус, подібно до кожного грішника, увійшов у води Йордану й прийняв хрещення, Він став ще ближчим Родичем не просто людини, а грішної людини.
– Тому додаємо до списку ототожнення цей новий крок:
– Ісус утілився в людське єство;
– прийняв обряд обрізання, як і кожне єврейське дитя;
– підпорядкував Себе Законові Божому, Автором котрого був Сам;
– увійшов у Завіт, як васал, хоча був Автором і Сюзереном Завіту;
– був посвячений Богові, як кожний єврейський первородний;
– Його людське просте Ім’я було зареєстроване в сувої;
– за Нього, як Первородного, було сплачено викуп.
– Він, Безгрішний прийняв хрещення, як кожний грішник.
– Він повністю ототожнив Себе зі Своїм братом-бідарем, грішником, став його найближчим Родичем / Викупителем.
Питання 5: І що це означало для Ісуса? Івана 1:29
– Це означало, що Він уже став повноправним Поручителем грішника! А тому Він уже мав право й обов’язок узяти на Себе його борг – його гріх!
– Тому після ототожнення Ісуса з грішними людьми Іван Хреститель проголосив: Ось Агнець Божий, що на Себе бере гріх світу.
– Звернімо увагу, що слово бере в цьому виразі стоїть у теперішньому часі. Не в минулому, і не в майбутньому.
– Тобто вже, зараз, тут Ісус бере на Себе гріх світу. «Як тільки Христос увійшов у пустелю спокушення… тягар гріхів світу ліг на Його душу».5
Питання 6: А коли Ісус увійшов у пустелю спокушення? Марка 1:12 (СП)
– І відрізу Дух веде Його в пустелю… В оригіналі: негайно, зараз же, тобто, після Хрещення. Йордан і пустеля невіддільні. Вони злилися в одне ціле.
– Після Хрещення, коли Ісус ототожнив Себе з грішним людством, Він, як Поручитель, узяв на Себе його гріховний борг.
– Що особливо вражає: події на березі Йордану були настільки важливими, що про них було типологічно провіщено за тисячі років наперед!
Питання 7: Читаємо Буття 22:8.
– Авраам на горі Моріа промовив пророчі слова: «Бог нагледить ягня Собі на цілопалення, сину мій». Нагледить… Знайде. Бог шукатиме таке Ягня.
– Коли під натхненням Святого Духа Іван Хреститель, указуючи на щойно охрещеного Ісуса, вигукнув: «Ось Агнець Божий…» – сповнилося Авраамове провіщення.
– Воістину, тут, на березі Йордану Бог вже нагледів Жертовного Агнця, Котрий вже бере на Себе гріхи світу
В. Ратифікація Завіту між Отцем і Сином
Питання 1: І що це означало для Ісуса?
– Стисло нагадаємо, що Він, як повноправний Гоел / Поручитель / Викупитель отримав право вже:
1) Викупити Адамову ганебну помилку;
2) викупити всіх його дітей із рабства сатани;
3) викупити Адамове володіння, тобто планету Земля.
– Висловлюючись юридичною термінологією, на березі Йордану був ратифікований Завіт, укладений між Отцем і Сином перед заснуванням світу.
– Тобто, споконвічна клятва, що Ісус стане Поручителем / Викупителем людства, вже вступила в силу.
Питання 2: І як це виявилося зримо? Луки 4:13-15; Матв. 4:23, 24
– Відразу після Йордану, після пустелі Ісус приступить до Своєї видатної діяльності Месії! Він уже почне викуплювати грішників із рабства сатани!
– Бо Він уже отримав право Ґоел / Викупителя! Він уже взяв борги нещасних рабів на Себе і вже випускатиме їх на свободу!
– Цей тріумф ми спостережемо в одній із наступних лекцій у Долині, в котру Ісус спуститься на три з половиною роки.
Питання 3: Висловлюючись юридичною термінологією, чим ще було Хрещення Ісуса на Йордані?
– Це була третя Христова гарантія / поручне*. Першою гарантією, як ми пам’ятаємо, було Втілення, другою – Посвячення.
– А тепер Він прийняв хрещення, як грішна людина, щоб стати ще ближчим Родичем – найближчим не просто до людини, а до людини грішної!
– «Він ототожнив Себе з грішниками».6Ближчого Родича вже не було! Втілення, Посвячення та Хрещення – стали гарантіями, запоруками, запевненнями, що План спасіння, План поручительства успішно буде звершено!
Питання 4: З чим були пов’язані кожна з цих гарантій? Филп. 2:6-8
– Ми вже згадували про це раніше: це були безмежні глибини Христового приниження й Жертви.7
– А тепер, на березі Йордану на Безгрішного й Святого лягла вся бридкість «обпаленого вогнівкою, обгризеного гусінню гріха самшиту»…
Питання 5: Чи ми можемо уявити, що при цьому відчував Ісус?
– Краплинку цих відчуттів скуштувала я, коли торкалася і підіймала над собою обгризені гілки гидкого, сопушного самшиту…
– В наступних лекціях ми побачимо, які тортури, яку муку витримував Ісус, узявши на Себе наш гріх.
Питання 6: Яке питання бентежить декого з християн?
– Щирі віруючі запитують:
– Хіба можна поставити знак рівності між грішником і Христом? Він залишався безгрішним, а ми грішні. Ісусове ототожнення з нами не повне…
– Більш докладно на цьому питанні ми зупинимося в одній із наступних Лекцій (а саме – в Лекції 8 Їхні гріхи понесе).
– А зараз дозвольте, забігаючи наперед, сказати наступне: Якщо бути до кінця справедливим, ми маємо ототожнення Ісуса з грішником виразити не рівністю, а нерівністю…
– Ісус умалив Себе нижче грішника…
Питання 7: Якого рівня ототожнення Він досягнув на хресті? 2Кор. 5:21
– На хресті Ісус піде по «трапу» Свого приниження нижче від найгіршого грішника… Там це зрівняння сягатиме самого дна, нижче вже нікуди…
– На Йордані Безгрішний і Святий узяв на Себе «самшитову» бридкість. Він ототожнив Себе із «самшитом» – з грішником.
– Але на хресті Безгрішний і Святий уподібниться не просто до гидкого «самшиту», обгризеного гусінню гріха.
– Він буде ототожнений із… гусінню, зі самим гріхом.
ІІІ. Закінчення
– Сьогодні на місці мого зрубаного самшита зростає молодесенька тендітна жовтява туя.
– Як легко було б Ісусові «вирубати» уражений «самшит» – грішного Адама! Легше, ніж випустити з руки камінець, щоб він упав на землю…
– Як легко було б Йому на звільненому місці «насадити» нову, прекрасну, безгрішну істоту…
– А Він… А Він максимально наблизився до ураженого вогнівкою «самшиту», вдихаючи його огидні випари…
– Він узяв на Себе всю нашу гидку гріховну «самшитість». Але не для того, щоб зрубати нас (як ми з чоловіком зрубали кущ)!
– А щоб Самому бути… «зрубаним» замість нас…
Любов? Більше, ніж любов!
Схилимося ж перед Нею із сердечною подякою…
БІБЛІОГРАФІЯ
1 Уайт Е. Бажання віків. С. 82 [109-111].
2 Там само. С. 734-735 [833-835].
3 Уайт Е. Ранкові читання. 2023 рік. Христос – Переможець. 3 серпня.
4 Там само. С. 82 [109-111].
5 Уайт Е. Вибрані вісті. Т. 1. С. 271.
6 Уайт Е. Бажання віків. С. 82 [109-111].
7 Уайт Е. Ранкові читання. 2023 рік. Христос – Переможець. 4 листопада.
Автор – Стасюк Ольга
* Нагадаємо, що поручне – сучасною мовою це гарантія, запевнення в успіху поручительства. Поручним або заставою могли бути гроші, чи щось цінне, що гарантує успіх здійснення поруки.
