Де ж ми знаходимось і що нам робити? (Дослідження пророцтв про події останнього часу)

ДЕ Ж МИ ЗНАХОДИМОСЬ І ЩО НАМ РОБИТИ?

(Дослідження пророцтв про події останнього часу)

Сини «Іссахара… мали розуміння часу, і знали, що і коли слід чинити Ізраїлю» (1 Хронік 12:33).

«Коли ж почне це збуватися, випростайтеся і підійміть свої голови, бо наближається ваше визволення!» (Луки 21:28).

Повертаюся поїздом додому. Ніч… За вікном нічого не видно. Де ж я перебуваю? Вдивляюся в темряву: миготять спалахами ліхтарі, пропливають поодинокі далекі вогники осель, і тут мимохідь зауважую назву залізничної станції. О, ще далеко, тому можна подрімати…

Я вже міцно спала, коли раптом вагон починає різко кидати з боку в бік. Та це ж спрацював стрілочний перевід на залізниці! Швидше, ще п’ять хвилин – і моя зупинка! А якби тут, на переведенні стрілок, я почувалася так само розслаблено, як на початку подорожі, коли побачила назву станції? Звичайно, я пропустила б свою зупинку. А якби від самого початку подорожі я була настільки ж напружена, як під час переведення стрілок? Неминуче до кінця поїздки в мене підвищився б тиск…

Як же важливо знати, де саме я перебуваю дорогою додому! Однак наскільки важливіше знати своє місцеперебування на шляху до Небесного дому! І якщо на певному етапі подорожі залізницею можна було дозволити собі подрімати, то чи дозволено дрімати духовно, загорнувшись у затишне лаодикійське тепло?

Несподівано, раптово нас спіткала пандемія, а потім запровадили всесвітній карантин… Наближаючись до «переведення стрілок», ми відчували повне розслаблення, немов були на початку шляху, вважаючи, що нам нічого не загрожує, адже «за вікном» нічого не видно. Ми ніби забули, що «події, які незабаром обрушаться на нас, наприкінці відбуватимуться дуже раптово й швидко» (3ВВ, 413), «як приголомшлива несподіванка» (8СЦ, 28), «як злодій уночі… раптово» (1 Сол. 5:2, 3), «наче пастка» (Луки 21:35). Ми вважали, що несподіваним буде тільки Другий прихід Христа. Проте не менш неочікуваними, раптовими, нагальними виявилися й події, що пере­дують поверненню нашого Господа.

Пандемія, карантин…  За словами одного із сучасних теологів, такого глобального лиха не було від часів усесвітнього потопу. Важко зрозуміти, що відбувається, бо це відбувається не так, як очікували. Та одне раптом зрозуміли дуже чітко всі: відбувається щось особливе, небувале, безпрецедентне, ми в унікальній точці земної історії. Якій? Де ж перебуває наш «поїзд»? Однозначно не на початку шляху. А можливо, ми вже проїхали «переведення стрілок» і нам доведеться зривати «стоп-кран»? Однак «стоп-крана» в цьому «поїзді» немає…

Як важливо сьогодні, подібно до нащадків Іссахара, мати розуміння часу! Крім того, знати, що і коли слід робити. Сьогодні вкрай важливо дати правильні відпо­віді на запитання, котрими озаглавлене це дослідження: де ж ми перебуваємо і що нам робити?