Скачати .PDF

Урок 13

Сповнені всією Божою волею

І. Вступ:

– Вітаю вас, брати і сестри, на уроці СШ. Сьогодні ми завершуємо  дослідження  Послання апостола Павла до колосян.

– Завершуємо і весь цикл уроків першого кварталу 2026 року.

Питання 1:  Під якою загальною назвою були уроки минаючих трьох місяців?

Об’єднання Неба і Землі

– Тому сьогоднішній урок буде складатися з двох частин:  спочатку ми зосередимо увагу на Заключній частині Послання до колосян.

– А потім проведемо загальний огляд уроків СШ цілого першого кварталу. 

Питання 2:  Який заголовок сьогоднішнього уроку?

«Сповнені всією Божою волею»

– Божа воля об’ємна, багатогранна.

Питання 3:  Яку грань Господньої волі представляє апостол Павло у Пам’ятковому вірші: 1Сол. 5:18.

– Подяку складайте за все  – ось яка воля Божа про нас. Невже за все? Так! Адже все, що торкається нас, спочатку проходить через Ісуса…

– Ніщо без Нього, без Його волі не торкнеться нас! Така перевага тих, хто з Господом у Завіті…

 ІІ. Основна частина

– Отже, спочатку ми познайомимося із

1) Заключною частиною Послання до колосян

– На попередніх уроках ми зауважили, що в посланнях апостола Павла спостерігається певна закономірність.

Питання 1:  Яка?

– У перших розділах своїх послань Павло відкриває глибокі духовні істини, на котрих будується християнський досвід.

– А останній розділ, або навіть декілька останніх розділів його послань – це практичні, пасторські настанови.

– Проте Павлові послання мають і своє Заключення, або Закінчення.

Питання 2:  Кому найперше Павло присвячує Закінчення своїх послань? – Своїм співробітникам. Назвемо їх імена, згадані в уривку Колос. 4:7-12 (І ч.). 

– Це Тихик, Онисим, Аристарх, Марко, Юст, Епафрас… З якою любов’ю і теплотою, великий апостол Павло відгукується про своїх соратників!

– Як він їх цінує, хоча деякі з них були не служителями, а тільки дияконами. Наскільки ж з більшою повагою ставилися рядові колосяни до таких людей! 

Питання 3:  А яке має бути наше ставлення до Божих помазанців? Тих, «що з наших», тобто пастора і служителів нашої громади? Чому вони заслуговують на найбільшу любов і повагу? Вірші 12 (ІІ ч.), 13

– Наш пастор обстоює нас у молитвах… Це грецьке слово означає безперервно перебувати в переживанні / боротьбі…

– Він заносить заступницькі молитви до Господа за кожного з нас… (Див. КАСД. Т. VII. С. [218]).

– Навіть цього одного достатньо, щоб поважати керівників нашої церкви.

Питання 4:  Які ще імена різних служителів згадує Павло? Вірші 14, 15, 17

– Лука, Димас, Німфан, Архіп… Багато імен, мабуть ми всі їх і не запам’ятаємо… Запрошую вас познайомитися ближче лише з двома з них:

– Марко / Іван, небіж (тобто племінник) Варнави. І другий – Димас… Ці молоді люди були співробітниками Павла.

– Але з часом у кожного з них з’явилися духовні проблеми…

 Питання 5:  Які? Дії 13:13

– Іван, тобто «Марко, охоплений страхом і розчаруванням… не звиклий до труднощів, занепав духом… Сповнився страхом і, втративши мужність, відмовився йти далі та повернувся до Єрусалима» (ДА, [169, 170]).

Питання 6:  А що сталося з Димасом? 2Тим.4:10 (І ч.)

– Він полюбив світ… Каменем спотикання стала «любов Димаса до світських здобутків та честі» (КАСД. Т. VII. С. [350]).

– Обидва молодих юнака потерпіли поразку… Але один із них піднявся…

Питання 7:  Як ви думаєте, хто? Читаємо 2 Тим. 4:10, 11.

– Димас мене кинув… Візьми Марка і приведи з собою, бо мені він потрібний для служби…

– Як дивно… Поруч стоять імена цих двох юнаків… Один мав страх, а другий – полюбив світ. Але «один візьметься, а другий полишиться»… Марко піднявся.

– А подивіться, до яких людей прирівнює Димаса Дух пророцтва: «До учнів приєднались Ананій та Сапфіра. Симон чаклун був хрещений… Юда Іскаріотський був серед апостолів… Димас… покинув Павла» (НУХ, [73]).

– Із плеяди Павлових служителів ім’я Димаса потрапило до списку зрадників…

Питання 8:  Чому так суворо?

– «Прагнення до світської честі унеможливить для християнина змагатися успішно добрим подвигом» (КАСД. Т. VII. С. [350]).

– Дорога наша молодь, страх з Божою допомогою можна здолати. Любов до світу – майже неможливо.

– Саме любов до світу стримує сьогодні багатьох молодих людей від посвячення на духовне служіння…

– Бо коли любить хто світ, у тім немає любові Отчої (1Івана 2:15).  

2) Загальний огляд уроків СШ першого кварталу 2026

 – Отже, апостол Павло через довірених своїх соратники міг з упевненістю посилати в різні місця вістки до церков.

Питання 1:  Крім усних вісток через побратимів, який ще спосіб зв’язку використовував апостол Павло? Вірш 16

– Апостол навіть власноруч ставив автограф на своїх посланнях… Цим листам немає ціни! Нажаль Павлів лист до Лаодикії до нас не дійшов…

– Але до нас дійшло Послання до Лаодикії Самого Ісуса Христа! Подивіться, як ретельно ми досліджуємо кожний вираз, кожне слово цього Послання!   

– Бо воно написане спеціально для нас… Більше того! Воно написане спеціально для… мене!

Питання 2:  Переконаємося в цьому! Читаємо Об’явл. 3:20. Ми помічаємо, що і займенники, і дієслова стоять в однині? Чому?

– Погляньмо знову на ілюстрацію на обкладинці Посібника… За руку Ісуса хапається хто? Громада? Група? Родина?

– Ні! Кожен зокрема… Я і ви, індивідуально, особисто… Без нашого особистого об’єднання з Ісусом, об’єднання Неба і Землі не відбудеться…

– Брати і сестри, ми багато чого забудемо з уроків СШ першого кварталу цього року.

– Але, будь ласка, пам’ятаймо одну цифру, котру ми часто згадували на уроках.  Ця цифра свідчить про доленосну важливість саме особистого об’єднання….

Питання 3:  Пригадуємо цю цифру? 164… Що вона означає? 

– Стільки разів апостол Павло згадує в своїх посланнях вираз у Христі… А в двох коротких посланнях, вивчення котрих ми завершили, – 34 рази!

– Цей вираз червоною ниткою проходить через усі праці Павла.

Питання 4:  Що ж означає цей улюблений вираз апостола? Об’явл. 3:20  

– Те саме, що й вістка Ісуса до Лаодикії… Буду вечеряти з ним, а він зі Мною… Найтісніші, найближчі стосунки з Улюбленим Спасителем…

– В єврейській культурі трапеза віч-на-віч – знак особливої близькості… Але у стосунках з Богом така трапеза – це тільки початок…

– Це тільки «первоплід» нашого часу, присвяченого Ісусові.

Питання 5:  Якого рівня взаємин з Господом очікує Господь від нас напередодні Приходу Христа?

– Взаємин Еноха, про що ми не раз говорили в уроках минулого кварталу… «В особі праведного Еноха світові було показано,  як люди можуть бути піднесені назустріч Господу Ісусу Христу, коли Він прийде вдруге» (РЧ. 2023. 7/II).

– Виявляється, Господь навмисне записав історію життя цього праведника на перших сторінках Святого Письма.

 – Аби продемонструвати нам, поколінню останнього часу, як живими піднестися назустріч Ісусу.

Питання 6:  І як же це зробити?

– Енох зберігав постійне спілкування з Богом (там само, 25/I). Енох привчав розум і серце постійно відчувати, що перебуває в присутності Бога» (там само, 2/II)! 

– Так само й «ми потребуємо не випадкового доторкання до Христа, але постійного з Ним спілкування… Не короткої зустрічі, котра припиняється, коли ми занурюємося в буденні справи» (РЧ. 2006. 18/II). А всі 24 години кожної доби.

Питання 7:  Брати і сестри, чи ми знаємо, яка тема уроків СШ на другий квартал цього року? 

Зростання у взаєминах з Богом

– Ісус прагне ближчих взаємин зі мною і вами. Тому вістка до Лаодикії сьогодні особливо актуальна: Ось Я стою під дверима та стукаю… 

ІІІ. Закінчення:

– Відкриймо двері свого серця…  Я до нього ввійду, – говорить Ісус, –  і буду вечеряти з ним, а він зі Мною…

– Навіть зраз Він запрошує кожного з нас за цей святковий стіл, прийняти з Ним Його святу Вечерю… Вечерю Господню…