Скачати .PDF

Урок 13

Скинія

І. Вступ:

– Вітаю вас, брати і сестри, на уроці СШ. Сьогодні у нас останній урок по книзі Вихід.

– Коли ми тільки розпочали досліджувати уроки СШ на цей квартал, я думала: Що ж нового нам відкриє така знайома ще з дитинства книга Вихід?

– Не знаю, як вам, але кожний пройдений урок з цієї книги був для мене відкриттям! А особливо два останніх уроки.

– Вони є найважливішими в книзі Вихід. На попередньому уроці ми говорили з вами про «намет зустрічі».

Питання 1:  Пригадуєте цей намет, поставлений далеко поза табором?

– Туди міг заходити кожний ізраїльтянин, сповідатися й молитися. Цей «намет зустрічі» викладає нам перший найважливіший урок Книги Вихід.

– Це урок особистих стосунків з Богом.  Цей самий урок виклав Бог і в Новому Завіті, тільки не на Сінаї, а на іншій горі – горі Блаженств…

Питання 2:  Пригадуєте?

А ти, коли молишся, увійди до своєї комірчини, зачини свої двері, і помолися Отцеві своєму…

– Тричі Христос вживає займенник свій, підкреслюючи тайну особистого спілкування з Богом.

– Сьогодні ми будемо говорити про інший намет, другий, котрий стояв у центрі табору. 

Питання 3:  Що це за намет? Відповідає назва сьогоднішнього уроку:

 Скинія

– Тобто, святиня / святилище… Тут представлений другий найважливіший урок книги Вихід: урок про наші колективні / церковні відносини з Богом.

Питання 4:  Пам’ятковий вірш до уроку: Вих. 40:34, 38

А хмара закрила скинію Завіту, і слава Господня наповнила скинію… Бо над скинією вдень була хмара Господня, а вночі був вогонь у ній – на очах усього Ізраїлевого дому в усіх його подорожах.

– Отже, два намети: «намет зустрічі» і «намет святилища»… «Намет зустрічі», «комірчина» викладає урок про наші особисті відносини з Богом.

– А «намет святилища» звіщає про колективні / церковні відносини з Богом.

Питання 5:  Що важливіше: особисті стосунки з Богом, чи колективні?

– Брати і сестри, ці поняття нероздільні, як два крила одного птаха, як два весла одного човна…

– Якщо ми робимо більший наголос на одній із цих двох практик нашого християнського життя, у нас будуть проблеми…

ІІ. Основна частина

–  Сьогоднішній урок ми присвятимо дослідженню другого намету – святилища. І побачимо, яке неперевершене значення мають колективні / церковні стосунки.

Додатки до рубрики: Субота Господня (неділя)

Питання 1:  Яку особливу назву носить святилище?  Вих. 38:21

Оце перелік [речей] скинії свідоцтва, що був обрахований на наказ Мойсея.

– Стародавнє святилище носить назву: скинія свідоцтва… 

Питання 2:  А що таке «свідоцтво»? Що означає це слово?

– Свідоцтво або свідчення – це повідомлення про щось очевидцем…Або обізнаною в певній справі особою (СУМ, Т. ІХ).

Питання 3:  Яка обізнана Особа давала свідоцтво в святилищі? Мойсей?  Хто постійно давав вказівки Божому народові, що робити, а що не робити?

– Свідоцтва народові із святилища надавав Сам Бог.  

Питання 4:  А чи маємо ми сьогодні святилище?

– Звичайно! На небесах ми маємо оригінал святилища, мініатюрною копією якого було святилище Мойсея.

Питання 5:  А тут, на землі ми маємо «скинію свідоцтва» – святилище, храм Божий?

– Брати і сестри, зараз, на цьому місці ми знаходимося в скинії свідоцтва… «Божа Церква має бути храмом, збудованим за Божим взірцем… нехай вона буде збудована відповідно до взірця, показаного на небесах» (СП, 17, 209).

– І в цьому Божому святилищі зараз земний «Мойсей» передає вам свідоцтво…

Питання 6:  Чиє? Своє власне?

– Ті вістки, ті свідоцтва, котрі лунають сьогодні в Церкві, повинні викладатися і сприйматися, як послані Богом для Його народу.

– А це накладає на нас велику відповідальність. Тому хочу запитати себе і вас:

 Питання 7:  Вісники святилища, що ми викладаємо із-за цієї кафедри? Боже свідоцтво? Слухачі святилища, як ми сприймаємо вістки з уст сучасних «Мойсеїв»? Як Боже свідоцтво?

Додатки до рубрики: Жертви і Дух (понеділок)

– Божих свідоцтв у стародавньому святилищі було дуже багато! Ми б хотіли дослідити кожне з них.

– Але у зв’язку з тим, що сьогодні у нас служіння Вечері Господньої, час для уроку СШ обмежений.

– Тому зараз ми розберемо тільки два свідоцтва святилища, котрі безпосередньо пов’язані з Жертвою нашого Спасителя.

– І цих два великих свідоцтва ми знаходимо в одному тексті книги Вихід…

 Питання 1:  Якому?  Вих. 25:8

І збудують Мені святиню, щоб Я поселився між ними (CUV)…

– Отже, скинія була місцем поселення Бога, домом Божим. Тут перебував Сам Бог. Тут була абсолютна чистота і святість…

– Але як це не дивно, поруч із цією абсолютною чистотою і святістю знаходилася абсолютна… нечистота і несвятість!

Питання 2:  Яка?

– Це були гріхи цілого народу, котрі щоденно заносилися в святилище через кров і м’ясо жертовних тварин…

Питання 3:  Ми можемо собі уявити, скільки гріхів і крові було в самій скинії та в її подвір’ї?

– Святилище, дім Божий був складом людських гріхів… І Препрославлений Святістю Бог перебував у цьому складі. Він тут жив…

– Криваві краплі гріха були навіть на вікові ковчегу, де сяяла Божа Шехіна…

Питання 4:  Як ви вважаєте, Господу було приємне таке сусідство?

– «Бог терпів гріх і нечистоту перед лицем Своїм… Гріх і нечистота були чужими / ворожими елементами, котрі Бог терпів у Своїй присутності» (КАСД. Т, 12. С. 287).

Питання 5:  Чому Він це терпів? Хіба не можна було кров і всі гріхи – цю всю нечистоту винести десь геть, далеко-далеко від Святого Бога?  

– Можна було! Можна було би навіть біля кожного намету євреїв складати купки їхніх власних гріхів!

– Хай би вони, а не Бог, жили поруч зі своїми переступами…

Питання 6:  Чому ж Святий Бог впритул наблизив до Себе людські гріхи?

– «Тільки тому, щоб зберегти життя тим, кого Він любив» (там само)… Незбагненна Божа Любов…

– Ця Любов спонукала Сина Божого на хресті не просто впритул наблизитися до людського гріха, як у скинії… А Самому стати гріхом…

Питання 7:  Читаємо 2 Кор. 5:21.  

Того, Хто не знав гріха, Він [Бог] зробив за нас гріхом, щоб ми в Ньому стали Божою праведністю (CUV).

– І це не було зроблено символічно…«Його душа тріпотіла під тягарем гріхів світу» (БВ, [760]). Ось чому написано, що Ісус «був заколений гріхами світу» (там само [772-773]).

– Ми бачимо, яке велике новозавітне свідоцтво несе для нас стародавня скинія!

Додатки до рубрики: Ісус у скинії з людьми (четвер)

– Ще одне особливе свідоцтво святилища про Жертву Спасителя знаходимо у тому ж самому тексті.

Питання 1:  Знову читаємо Вих. 25:8.

І збудують Мені святиню, щоб Я поселився між ними (CUV)…

Питання 2:  А тепер прочитаємо Івана 1:14.     

І Слово стало Тілом і перебувало з нами… І ми бачили славу Його.

– Перебувало – давньогрецьке слово ескеносен, що означає жити в наметі…

Питання 3:  Ми чуємо корінь цього слова?

– Скенос – корінь цього слова означає скинія / намет… Подумаймо, брати і сестри.

– У Старому Завіті Бог, Котрого не вміщає Небо небес, обмежив Себе стінами намету, подібного до людських наметів… 

Питання 4:  Жертва Господа?

– Незбагненна… Але в Новому Завіті Той Самий Бог, Котрого не вміщає Небо небес, обмежив Своє Божественне Єство стінами «намету» людського… тіла. 

Питання 5:  Жертва?

– Ми не знаходимо слів, щоб належно оцінити цю Жертву…

Питання 6:  І як довго буде тривати це обмеження Другої Особи Божества?   

– Всю вічність! Всю вічність Його людська «скинія» перебуватиме з людською скинією. 

Питання 7:  Читаємо Об’явл. 21:2, 3.    

І я, Іван, бачив місто святе, Новий Єрусалим, що сходив із неба від Бога… І чув я гучний голос із престолу, який кликав: Оце скинія [в ориг.] Бога з людьми, і Він скеносей [в ориг. перебуватиме в наметі] з ними! Вони будуть народом Його, і Сам Бог буде з ними.

ІІІ. Закінчення:

– Ось брати і сестри, які потужні, пророчі свідоцтва представляє старозавітне святилище.

– Ось, що означають колективні / церковні стосунки з Богом у святині. Ніколи й ніде ми не відкриємо для себе так глибоко План спасіння, як у нашій Церкві.

– Нехай центральні уроки книги Вихід про особисті й церковні стосунки з Господом назавжди залишаться в нашій пам’яті й нашій практиці.