Скачати .PDF

Урок 1

 Бог любить добровільно

 Вступ ведучого до нової серії уроків:

– Вітаю вас, шановні друзі, з Новим 2025-тим роком! Вітаю і з новим циклом уроків СШ!

– У нас уже склалася добра традиція: на першому уроці нового кварталу шукати зв’язки між темами старого і нового Підручників СШ.

– Але сьогодні  навіть не потрібні особливі пошуки, зв’язки між ними очевидні!

 

Питання 1:  Яке Євангеліє ми досліджували минулого кварталу?  

– Євангеліє від Івана… Однак імені «Іван» ми не знаходили в Євангелії…

 

Питання 2:  Під яким іменем представлений автор даного Євангелія?

– Учень, котрого любив Ісус… Ісусова любов – ось ім’я автора Євангелія від Івана.

 

Питання 3:  А яких два перших слова заголовку нового Підручника?

 Божа любов…

– Ісусова любов… Божа любов…Ви бачите, який гарний зв’язок? Навіть у Змісті даних уроків слово любов зустрічається 7 разів!

 

Питання 4:  А знаєте, чим розпочинається перший урок? 

– Історією, котрою ми завершували останній урок старого року! Трикратним Ісусовим запитанням Петрові: Чи ти любиш Мене?

– Таке враження, що автори обох Підручників домовилися, про що вони будуть писати…

– Ми розуміємо, що за цими фактами стоїть керівництво Духа Святого. Це Він надихає керівників Церкви дати нам потрібну духовну їжу.  

– Отже, нові уроки нам відкриватимуть Божу любов…

 

Питання 5:  Прочитаємо цілий заголовок нового Підручника:

Божа любов і справедливість

– Нас дивує таке поєднання: любов і справедливість… Ми не звикли ставити

сполучник «і» між цими словами.  

 

Питання 6:  Який сполучник ми би поставили в цьому виразі?

– «Або»… або – або… Або любов, або справедливість… Але погляньмо на ілюстрацію на обкладинці Підручника…

– Терези у вигляді хреста… І на них тілом Розп’ятого Ісуса цілому Всесвіту була показана рівновага любові й справедливості Бога.

– Нехай протягом цього кварталу Дух Святий відкриває і нам нові грані Божої любові.

– Нехай наш духовний досвід збагатиться новими, духовними уроками.

 

ІІ. Основна частина

 

Питання 1:  Який заголовок першого уроку нового Підручника?  

Бог любить добровільно

– Знову цікаве поєднання: Любити добровільно… Можна любити сильно, ніжно, гаряче… Але любити добровільно… Щось не зовсім зрозуміло.

 

Питання 2:  Проте саме такий вираз пропонує Святе Письмо

в     Пам’ятковому вірші: Осії 14:5 (переклад Огієнка)

 

Питання 3:  Як це «любити добровільно»? Що означає слово «добровільно»?

– Словник Української мови дає наступне означення: Добровільно – з власного бажання, без насилля, без примусу.

– Антонім (слово з протилежним значенням) до добровільно – це примусово.

 

Питання 4:   Що нас може примушувати, спонукувати когось любити?

– Наприклад: я люблю тата, бо він про мене турбується… А якщо тато стане стареньким і вже не зможе турбуватися про мене…

 

Питання 5:   Що трапиться з моєю любов’ю?

– Це означає, що я люблю не тата, як дорогу для мене людину, а його турботу про мене. Тобто, насправді, я люблю себе…

– Схема такої любові: Ти – мені, а я – тобі…  Ти – мені дещо, а я – тобі любов.

Це причинно-наслідкова любов… Є причина – дещо отримати; є і наслідок – дати любов…

– Добровільна любов нашого Господа – повна протилежність! Сьогодні ми

розглянемо три головні риси Божої добровільної любові

 

Добровільна любов – це любов:

 

1. Поза очікуваннями (неділя)

 

– Подумаймо над таким питанням:

 

Питання 1:  Чи можемо ми, грішні люди, любити щиро, цілим серцем того, хто нам зробив велике зло?

– Ні, однозначно! Тут закінчуються людські можливості. Та й сам злочинець абсолютно не чекає від нас любові!

– Любов, поза очікуваннями лиходія живе лише в Божому серці. 

 

Питання 2:  Розглянемо приклад такої Божої любові. Вихід 32:30, 31. Чому цей гріх названий двічі «великим»? 

– Воістину, це був великий гріх! В оригіналі стоять два слова підряд грішили гріхом. І такий вираз повторюється двічі. Це показує гріх² – «у квадраті»…

 

Питання 3:   Як такий гріх класифікує Святе Письмо? Числ. 15:30, 31

– Зухвалою рукою… Це бунт, повстання, зрада…

 

Питання 4:  Чи ми звернули увагу, яку жертву міг принести такий злочинець за свій гріх? Як він міг зняти такий гріх із себе?

– Гріх її на ній… Це означає, що такий гріх неможливо було зняти. Тобто, не існувало жертви за такий гріх…

 

Питання 5:  Жертвою ставав хто? Сам злочинець… На що могли розраховувати ідолопоклонники біля Синаю? Вихід 32:10

– Ось що їх чекало… Вони мали бути винищені…

 

Питання 6:  А чому цього не сталося? 

– Так виглядає, що це Мойсей випросив помилування для народу… Якби не він, вирок був би приведений в дію…

 

Питання 7:  Однак звернемо увагу на перший вираз цього 10-ого тексту:

«Залиши Мене»… Ми щось уловлюємо в цих словах?

– Мойсей вловив…Послухаймо, що вловив вождь народу: «Божі слова залиши Мене він [Мойсей] сприйняв не як заборону заступництва, а як заохочення до нього» (ПП, 318).

 

Питання 8:  А для чого було потрібне заступництво?

– Божа любов до тих, хто не заслуговує і не очікує любові, мала поєднатися зі справедливістю (Подивимося на терези на обкладинці…)

-Якби цього не було, сатана оскаржив би Господа в несправедливості. Мала бути знайдена жертва за тих, за кого жертви не існувало.

– І жертва була знайдена!

 

Питання 9:  Яка? Вихід 32:32. Прообразом Кого в цей момент став Мойсей?

– Самого Христа… Це Христос надихнув Мойсея Своїх Духом так заступатися за народ.

– І сатані, котрий вимагав знищення цього народу, Ісус указав на майбутній  хрест, на Свою Жертву, принесену заради грішників.

– Цей короткий вислів: Залиши Мене, свідчить, Чия неочікувана, добровільна любов врятувала ворохобників.

 

Питання 10:  Брати і сестри, хто від нас не очікує любові? Той, хто завинив перед нами…

– Ми самі не здатні дати йому любов. Молімо Того, від Кого й ми не очікували любові, щоб Він наповнив наші душі Своєю добровільною любов’ю.

 

2. Любов без взаємності  (понеділок)

 

– Любити, не отримуючи взаємності – це друга риса Божої добровільної любові…

– Незалежно від того, чи відповідає людина любов’ю на Христову любов, Він все одно її любить.

– Одна біблійна пророча книга образно змальовує таку Божу любов…  

 

Питання 1:  Читаємо Осії 1:2, 3. 

– Уявіть собі жінку-блудницю на ім’я Гомер… Раптом пішла чутка по селу, що вона виходить заміж! Яка несподіванка! Як же ж їй поталанило!

 

Питання 2:  І хто ж її таку бере за дружину?  

– Пророк!.. Господь наказав священникам і пророкам – всім духовним особам одружуватися тільки з дівицею! Не з вдовою і не з розведеною.

– Про блудницю не могло бути й мови! Пророк одружився із гулящою жінкою… Більшої ганьби для пророка не можна було й чекати!

 

Питання 3:   Як Гомер повинна була поводитися з таким саможертовним чоловіком? А що сталося насправді?

– Двоє із трьох їхніх дітей мали батьком не Осію (див. КАСД)… Вона породила йому дітей блуду…

 

Питання 4:  Що мав право зробити з такою дружиною Осія? 

– Все що завгодно! Навіть вивести за браму міста й піддати каменуванню!   

 

Питання 5:  А що він вирішив зробити?  Осії 2:16.

– Ось різні переклади цього тексту: Я її заманю і заведу в пустиню і буду їй до серця промовляти (Хоменко). Я ее увлеку и приведу в пустыню (Синод. 2:14).  

 

Питання 6:   А чому в пустиню?

– Бо історія цієї любові без взаємності мусить бути спроєктована на стосунки Бога з Ізраїлем…

– Цікаво, що ім’я Осія (єврейське Гошеа) відрізняється від Імені Ісус (Єгошуа) тільки однією початковою буквою.* І обидва імені означають Яхве спасе.

* В давньо-єврейській мові слова писались тільки приголосними буквами.

– Трагедії їх обох також дуже схожі… Скільки разів Божий народ зраджував Господа! Скільки разів Він прощав і продовжував любити!

– І ось Його останнє рішення: Я її закохаю в Себе! І поведу в пустиню… Адже саме там, після Виходу, Ісус і Його народ святкували медовий місяць…

– Я їй покажу вершину Своєї  любові… І Він пішов на хрест…

 

Питання 7:  Чи вдалося Осії змінити серце Гомер?

– Книга Осії не повідомляє… Ми не знаємо, чи намагання Осії досягли своєї мети… Чи Гомер покохала свого люблячого чоловіка…

– Але ця історія кохання без взаємності знайшла своє завершення в новозавітному Єгошуа і новозавітній Гомер – Марії Магдалині…

– Сім разів Він молився за неї… І ось результат: численні гріхи її прощені, тому багато вона полюбила (Луки 7:47 (І ч.), в оригіналі)…

 

Питання 8:  Скільки прощено нам? Чи відповідаємо ми любов’ю на Ісусову любов? Чи багато ми полюбили?

– «Чи міг Бог дати нам більший доказ Своєї любові, ніж цей, коли послав Свого Сина пережити таке страждання?.. То і Його вимоги щодо нашої довіри, нашої покірності, усього нашого серця й багатства наших почуттів відповідно також дуже великі. Він вимагає всього, що людина спроможна дати… Господь… не прийме нічого меншого за це» (Поради для Церкви. С. 273 [188 ]).

– Або цілим серцем любити Його, або взагалі не любити… Середини немає.

 

3. Любов, дарована добровільно (вівторок)

 

Питання 1:  Скажіть, а для чого Господу наша любов? Хіба свята, досконала любов у Трійці для Нього недостатня? Івана 17:24

– Христос від вічності перебував у проміннях досконалої Отчої любові…

 

Питання 2:  Для чого ж Він творив живі розумні істоти? Йому ж не бракувало Отчої любові?

– Бог творив, тому що любив… «Кожний прояв Його творчої сили є виявом безмежної любові» (ПП, [33]).

– І цією безмежною любов’ю Він прагнув ділитися, дарувати її! Це третя риса Божої добровільної любові.

– І тому Бог творив мільйони розумних, інтелектуальних істот…

 

Питання 3:  А чи є в цьому якийсь ризик? Який?

– Господь при творінні розумних істот ризикував, бо хтось, колись міг обрати не те, що правильно…

– Але Його любов, котра прагнула дарувати й віддавати, була сильнішою за ризик.

– Нажаль, у Всесвіті сталося саме така біда: на крихітній планеті жива розумна істота обрала не те, що правильно…

 

Питання 4:  Що міг зробити Ісус?

– Одним поглядом очей стерти з космосу цю нікчемну планету з її нікчемними мешканцями…

 

Питання 5:  Справедливо? Цілком! А на що пішла Божа любов?

– Син Божий добровільно залишив щастя Небес. Прийшов на зіпсуту планету, страшно принизився, зодягнувшись в людське деградоване єство…

– Прожив тяжке життя переслідувань і приниження. А потім ще й помер, ризикуючи навіки бути відділеним від любові Отця…

– І ось уже 60 століть Він невпинно займається нікчемною крихітною планетою та її мізерними жителями…

 

Питання 6:  Ми можемо пояснити таку незбагненну Любов?

– Божа любов не піддається логіці… Але Господь по Своїй природі просто не міг інакше повестися з грішниками.

 

Питання 7:  А якби не сталася трагедія на нашій Землі, чи знав би Всесвіт, на що здатна Божа любов? Ніколи! Яким же має бути наш відгук на таку любов?

– Цілим серцем любити Його. І наша любов до Бога – це не причина Його любові до нас, а її наслідок.

– Це лише відгук на Його любов. Нажаль, у більшості людей вона відсутня …

 

4. «Багато запрошених та мало вибраних» (середа)

 

Питання 1:  Ось приклад, як люди відгукалися на незбагненну Божу любов.  Матв. 22:1-14.  Хто ми з вами: «покликані» чи «вибрані»?

– Наші буденні справи, робота, навчання часто посідають перше місце в списку наших пріоритетів…

 

Питання 2:  А на якому місці Ісус? Він для нас Перший, Останній і Найкращий?

– Господь нікому Себе не нав’язує, Він чекає такої ж добровільної любові від нас, яку Він Сам виявив до нас.

– На менше, як ми вже підкреслили вище, Він не згодний…

 

Питання 3:  А що може бути менше? – Причинно-наслідкова любов:

– Я люблю Господа, бо Він мене благословляє… Бо хочу потрапити на Небо… Бо боюся пекла…

– Це означає, що я люблю не Його, як найдорожчу для мене Особистість, а Його подарунки… Тобто, я люблю себе…

– Господи, Ти – мені, а я – Тобі…  І коли трапляється якесь несподіване лихо, як от війна…

 

Питання 4:  Що стається з такою любов’ю?

– Добровільна любов – це безумовна любов, вона вільна від будь-яких причин, котрі могли б її стимулювати, або зруйнувати. Такою любов’ю володіє лише Господь.

– І Він дарує нам таку любов. 

 

5. Розп’ятий за нас (четвер)

 

Питання 1:  Як люди сьогодні відгукаються на таку Божу любов? Матв. 22:3; 23:37

– Нажаль, більшість не бажають, не хочуть її прийняти… Так, як запрошені у притчі Ісуса.

– Ось у чому проблема! Не сказано, що вони не змогли прийти, вони не захотіли…

– Це їхній остаточний вибір, і Божа добровільна любов дає їм таке право: добровільно, без будь-яких умов любити Ісуса.

– Або добровільно без будь-яких причин Його не любити…

 

Питання 2:  Але чи так легко Господь здається у Своїй любові? Скільки разів Цар посилав запрошення на весілля?

– Тричі, як сказано у паралельній історії в Євангелії від Луки… А насправді – 70 разів по 7… Божа добровільна любов буде кликати, поки ще є надія…

 

ІІІ. Закінчення:

– Три останніх місяці старого року ми з вами досліджували Євангеліє учня, котрого любив Ісус…

– І нам хотілося так само стати учнем, або ученицею, котрих любить Ісус… Але Він уже любить нас…

– Однак нам хочеться, щоб не тільки Він нас любив так, як Івана.  А щоб і ми любити Його, як Іван…

 

Питання 2:  Як цього досягнути?

– Уроки суботньої школи пропонують нам найнадійніший спосіб – споглядати  незбагненну, добровільну Божу любов…

 

Ми ж відкритим обличчям, як у дзеркало, дивимося всі на славу Господню, і змінюємося в той же образ від слави на славу, як від Духа Господнього (2Кор. 3:18).