Лекція 15. Самшит чи магнолія?
ПОДВИГ НЕЗБАГНЕННОГО ОТОТОЖНЕННЯ
(Семінар по Христології)
Розділ 8. Учасники Божої Істоти
Лекція 1/15. Самшит чи магнолія?
І. Вступ. Жива притча Магнолія…
– Вітаю вас, дорогі друзі на Семінарі по Христології Подвиг незбагненного ототожнення.
– Ми підійшли до останнього розділу цього, такого довготривалого дослідження.
– Розпочинали ми його Живою притчею із мого саду – Самшит. І завершувати будемо знову ж таки притчею із мого саду, але … Магнолія.
– Хороший друг нашої родини, квітникар із Болгарії Нік, подарував мені невеличкий кущик магнолії сорту Грандіфлора.
– Знайома з магноліями більш простих сортів, я не знала «манери цього екзоту», тому дуже ретельно його доглядала.
– Особливо складно було взимку: доводилося буквально будувати «хатинку» для незвичайного південного прибульця.
– Минули дві зими… Прийшла весна… Мій вихованець зеленів і ріс. Якось я помітила на двох його стебельцях (а кущик був висотою всього в пів метра) якісь невеличкі потовщення, що формою нагадували груші.


– Що це? Не знаю… Залишалося лише терпляче чекати, що буде далі. А чекати довелося доволі довго…
– «Груші», буквально загорнуті в коричневі «ганчірочки», підростали, товщали…
– Нарешті сповзла одна «ганчірочка», але під нею виявилася друга… Незвичайний, дивовижний процес: «груші» ростуть, «ганчірочки» одна по одній сповзають, а я чекаю…
– Що ж там під «ганчірочками?» – із завмиранням серця думала я. Нарешті опала остання, а під нею виявився величезний білосніжний бутон.
– Бутон росте, я чекаю… Почали відходити верхні пелюстки, їх теж багато – квітка виявилася махровою.


– З моїм темпераментом витримати весь цей дивовижний процес, що тривав близько місяця, непросто. Але альтернативи не було. Отже, чекаю…
– Розгортаються один по одному пелюстки… Нарешті їх залишилося всього чотири маленьких, що прикривали саму серединку.
– Ще чекаю… І ось одного дня… Ніякими словами неможливо передати той благоговійний трепет, що охопив серце, коли я підійшла до рослини і зазирнула в середину квітки. Моїм очам постало диво невимовної краси…

– Справжній ювелірний виріб: зеленуватий смарагд, всіяний намистинками із найчистішого золота в обрамленні золотої стружки… А пахощі! О, «едемський мандрівнику»! Який ти прекрасний!
– Мої думки мимоволі полинули з благоговінням і обожненням до Тієї Дорогоцінності, Того Золота, з Яким не зрівняється жодне, навіть офірське…
ІІ. Основна частина:
А. Золото Христового характеру
Питання 1: Читаємо Пісн. 5:11, 13, 14, 16 (фрагменти різних перекл.).
– «Голова Його – щиреє золото… Його личко… немов квітники запашні! Його губи – лілеї, з яких капає мирра текуча. Його руки ніби виточені зі золота, оздоблені коштовним хризолітом; а лоно – твір мистецький зі слонової кості, покритий сапфірами…Уста Його – солодощі, і Він увесь – пожадання»…
Питання 2: Ми впізнаємо, Хто це?
– Давньоєврейське слово махамад – пожадання – перекладається, як бажання, сильне прагнення, люб’язність, дорогоцінність.
– При чому, це слово стоїть у множині! В такому разі воно означає сукупність всіх палких пожадань, усіх дорогоцінностей, усіх люб’язностей, усього, що тільки любе, привітне, ласкаве, обхідливе…
– Ось деякі переклади даного виразу: Увесь Він розкіш (Хоменко); Весь Он отрада (Сучасний рос.); Він абсолютне захоплення (Короля Якова).
Питання 3: Хто це? Огія 2:7
– Прийдуть Коштовності всіх народів (Огієнко)…Пророк Огій Його чекав… Чекали всі народи Землі. Чекав цілий Усесвіт!
– «Прийде Пожаданий всіма народами» (Синод. перек.). «Прийдуть скарби всіх народів» (CUV).
– Найдорожчі дорогоцінності, найкоштовніші скарби, найчистіше Золото Всесвіту – Христос.
– Однак Це Золото було вкрите «ганчірочками»….
Питання 4: Читаємо: Луки 2:7; Ісаї 53:2, 3.
– Ця дивовижна Особистість навмисне вмістила Себе в буквальному розумінні слова – у «ганчірочки». Ще Немовлям Він був сповитий грубими домотканими пелюшками.
– Такими пелюшками сповивали своїх немовлят єврейські бідняки. А ясла? А хлів? Яка убогість! Ба, більше!
– Він, Безмежний Бог, Котрого не вміщає Всесвіт, утілився в тлінні «пелени» людського занепалого єства…
– Коли на Нього дивилися оточуючі, вони бачили лише ці людські, непривабливі «ганчірочки».
– Однак ними було прикрите найвищої проби золото…
Питання 5: Що ж то за золото, прикрите в Особі Христа? Євр. 1:3 (Іч.)
– Крізь пелени людського єства пробивалися пахощі усіх люб’язностей, сяйво усіх дорогоцінностей, усього найчистішого золота Його досконалого Божественного характеру.
– Саме це слово вжите апостолом Павлом у даному тексті: слово образ – це грецьке характер.
– Чотирнадцять лекцій ми присвятили Подвигу незбагненного ототожнення. Це були сходинки незбагненного самозречення й приниження Божественної Магнолії.
– Ми із сумом помічали, як вона повністю була вкрита невидимим, бридким «руб’ям»…
Питання 6: Яким?
– У моєму саду поруч із прекрасною, пахучою магнолією гинув бридкий, зловонний самшит…
– Оцю всю «самшитову» бридкість – гріхи цілого світу Він – білосніжна Небесна Магнолія – взяв на Себе…
– Але золото Його досконалого характеру від цього не потьмяніло. Самшитова бридкість не опоганила Його, не зіпсувала. Навпаки!
– «Від пустелі й до Голгофи буря сатанинського гніву постійно супроводжувала Його… Однак… усі спроби сатани зламати й перемогти Спасителя лише проливали ще яскравіше світло на Його бездоганний характер». 1
Б. Вершина сяйва золота Христового характеру
– Через три дні після того, як квітка магнолії розцвіла, вона почала помирати. І… о диво! Вона вся перетворилася на золото!

– На Голгофі з Божественного, помираючого Золота здерли всі пелени, і Він вже не відчував Себе навіть людиною…
Питання 1: Читаємо Псалом 21:7
– А Я – черв’як, а не людина…

– На Голгофі Він був ототожнений не просто зі «самшитом» – грішником, а з «гусінню самшиту» – з гріхом…
– Творець страждав за Своє творіння, зносив найогиднішу ганьбу, тортури розриву вічної, монолітної єдності в Трійці… І нарешті помер другою смертю без гарантії воскресіння…
– Але саме там, помираючий, опльований, зранений, зганьблений, прибитий до хреста, Він увесь засяяв таким сяйвом, котре освітило Собою Всесвіт!
Питання 2: Читаємо Вих. 15:11; Луки 23:34 (І ч.)
– «Хто подібний до Тебе серед богів, о Господи? Хто подібний до Тебе, Препрославлений святістю?»!
– Подивіться на Це Золото і послухайте: Отче, відпусти їм, бо не знають, що чинять вони…
– Ні одного слова помсти, прокляття… На всі знущання й тортури «Христос не відповів…навіть докірливим поглядом»… 2
Питання 3: Читаємо Євр. 1:3.
– Ось незбагненне, неперевершене сяйво Його слави, сяйво слави Його сутності – Божественний характер…
Питання 4: Як оцінило Небо Жертву Викупителя? Об’явл. 5:12
– «Правосуддя зійшло зі свого високого престолу і разом із небесними військами наблизилося до хреста. Там воно побачило, як Той, Хто рівний Богові, несе покарання за всяку неправду та гріх. Цілком удоволене, Правосуддя з благоговінням схилилося біля хреста, промовивши: Достатньо». 3 Достойний!
Питання 5: Що це означало для історії Викуплення?
– Це вердикт Вселенської Судової Комісії! Подвиг незбагненного ототожнення Сина Божого ухвалений Небом!
– У геєні вогненній Препрославлений святістю Ґоел / Ґібор явив цілому Всесвіту досконалий Божественний характер незбагненної любові!
– Із диявола була зірвана маска і небожителі побачили на власні очі, у що він перетворив би Царство Боже, якби йому вдалося подолати Ісуса…
– Але наш найближчий Родич блискуче звершив План Викуплення!
В. Людський подвиг незбагненного ототожнення…
Питання 1: А що далі?
– Тепер, брати й сестри, ми підходимо впритул до вашої і моєї частки у величному Плані Викуплення.
– У цьому Плані поруч із Подвигом незбагненного ототожнення Сина Божого стоїть подвиг незбагненного ототожнення… синів людських.
– Незбагненний подвиг нашого Господа буде даремний для нас, якщо нам не вдасться звершити подвиг свого незбагненного ототожнення…
Питання 2: Читаємо про нього 2Кор. 5:21 (І ч.).
– «Того, Хто не відав гріха, Він [Бог] учинив Його гріхом, щоб»… Тобто, «для того, щоб»…
Питання 3: Для чого ж саме? Яка мета цього Божественного дійства? 2Кор. 5:21 (ІІ ч.)
– «Щоб стали ми Божою праведністю»… Дивовижний обмін ототожнень! Який протилежний рух! Він – донизу, а ми – догори!

Питання 4: Прочитаємо Євр. 2:10 (І ч.).
– Він до слави привів багато синів… Він став нашим найближчим Родичем, щоб ми стали Його найближчими родичами!
– «Жертва, яку Він [був] готовий принести, приведе до Бога багатьох синів і дочок». 4
– Христос ототожнив Себе з нами для того, щоб ми були ототожнені з Ним! Ось яких висот сягає Викуплення!
Питання 5: Таким чином, яка остаточна мета Плану Викуплення?
– Саме це було остаточною, кінцевою, великою метою Викуплення й усього Плану спасіння.
– Христове «Викуплення – це не тільки знищення гріха». 5 «Прощення гріхів – це не єдиний результат смерті Ісуса. Він приніс безмежну жертву не тільки задля того, щоб усунути гріх, але щоб відродити людину, повернути їй колишню красу, відновити її з руїн і зробити придатною для життя в присутності Бога». 6
ІІІ. Закінчення:
– «Він зняв із Себе царські шати й царський вінець, щоб зодягнути людство в Божественність». 7
– Щоб нікчемні, гидкі самшити перетворилися на білосніжні, запашні магнолії…
Питання: Хіба таке можливе?
– Це тема наступної нашої зустрічі…
БІБЛІОГРАФІЯ
1 Уайт Е. Бажання віків. С. 670 [758-760].
2 Уайт Е. Ранкові читання. 2023 рік. Христос – Переможець. 21 вересня.
3 КАСД. Т. 7. С. 936. Цитується по КАСД. Т. 12. С. 156.
4 Уайт Е. Бажання віків. С. 546 [621-623].
5 Уайт Е. Наочні уроки Христа. С. 266.
6 Уайт Е. Свідоцтва для Церкви. Т. 5. С. 537.
7 Уайт Е. Ранкові читання. 2023 рік. Христос – Переможець. 21 липня.
Автор – Стасюк Ольга

