«СЛУЖІННЯ ЗНАЧНО БІЛЬШЕ…»
Лекція 3
«СЛУЖІННЯ ЗНАЧНО БІЛЬШЕ…»
І. Вступ
– Сьогоднішню лекцію розпочнемо згадкою про ще один епізод із життя пророка Єлисея.
Питання 1: Він записаний у 2 Царів 2:9–12. Чи отримав Єлисей подвійну міру Духа?
– Ми можемо відповісти ствердно. Адже він виконав умову, висунуту Іллею – він побачив його вознесіння. Тому Єлисея так і називають: пророк з подвійною мірою Духа.
Питання 2: Чи ми помічали, що служіння кожного пророка відзначалося особливим індивідуальним феноменом, притаманним лише йому?
– У попередній лекції ми відкрили для себе виняткові пророчі феномени, спільні для всіх пророків. Проте кожного з них Господь ще й відрізнив від інших пророків якимось особливим чином.
– Пророчиця нашої Церкви не просила про щось особливе, феноменальне. Але Господь відзначив її служіння надзвичайним феноменом.
Питання 3: Яким?
– Таким особливим, що вона відмовилася проголошувати себе пророчицею… «У моїй ранній юності мене неодноразово запитували, чи я пророк…. Я знаю, що багато хто називає мене пророчицею, але я ніколи не привласнювала собі такого звання…
– Я ніколи не проголошувала себе пророчицею. Якщо інші називають мене так, я не вступаю з ними в полеміку» 1.
– Дивно, мати стільки доказів свого особливого пророчого обрання, спостерігати унікальні феномени свого служіння, і при цьому всьому відмовитися називати себе пророчицею?
Питання 4: Тоді як же потрібно називати Еллен Уайт?
– «Я не можу назвати себе інакше, як вісницею, покликаною нести вістки Господа Його народу… Для деяких каменем спотикання стали мої слова, що я не претендую на звання пророка, і вони здивовано запитують: “Чому?”» 2.
ІІ. Основна частина
А. Вісниця Господня
Питання 1: Запитаємо й ми разом з ними: чому? Чому Еллен Уайт не претендувала на пророчий статус і називала себе вісницею?
– Перш за все слід підкреслити, що не сама Еллен прийняла на себе таке звання. Послухайте, будь ласка:
– «Я не можу сказати про себе нічого, крім одного – мені було сказано, що я є вісницею Господа, що Він закликав мене ще в юності бути Його вісницею, отримувати Його слово і передавати ясну та певну звістку в Ім’я Господа Ісуса…
– Мій Спаситель проголосив мене Його вісницею… Я не можу назвати себе інакше, як вісницею, покликаною нести вістки Господа Його народові і братися за роботу в будь-якій сфері, котру Він укаже”» 3.
Питання 2: А хіба пророки не несли вістки Божі Його народові? То чому ж Господь назвав Свою слугиню саме так: вісницею, а не пророком?
– Для цього існують дві причини. Сама Еллен Уайт їх і називає:
Причина перша: «Чому я не претендую на звання пророка? Тому, що в ці дні багато тих, хто сміливо називає себе пророками, ганьблять справу Христа» 4.
Питання 3: Чи помічали ми таку закономірність в історії Божого народу: коли Господь має намір діяти особливим чином, диявол випереджує дії Господа своєю фальшивкою?
– Історики відзначають, що вражаючою особливістю американського суспільства 30-х/40-х років ХІХ ст. була поява цілого ряду людей, що претендували на звання пророка. Але їх життя не відповідало цьому високому статусу.
– І це було пряме втручання ворога людського роду, щоб коли з’явиться правдивий пророк, люди його не прийняли 5.
– Еллен Уайт дуже переживала, коли бачила ту зневагу та наругу, котру стягали в її дні на справу Христову декотрі самозванці, котрі зухвало привласнили собі титул пророка6.
Причина друга: «Чому я не претендую на звання пророка?.. Ще тому, що моє служіння включає в себе набагато більше, ніж має на увазі значення слова “пророк”» 7.
– Еллен неодноразово повторювала: «Моє служіння включає значно більше, ніж діяльність пророка…Мені доручено здійснювати функції пророка, але моє служіння не обмежується ними. Воно охоплює значно більше» 8.
– «Моя діяльність охоплює так багато різноманітних сфер, що я не можу назвати себе інакше, як вісницею, покликаною нести вістки Господа Його народові»9.
– Це винятковий, неповторний, індивідуальний феномен вісниці Божої.
Ніколи в церковній історії ми не зустрічали чогось подібного.
– «У давнину Бог говорив з людьми устами пророків та апостолів. Нині Він говорить з ними через свідчення Його Духа. Ніколи Бог не наставляв Свій народ більш старанно, ніж сьогодні щодо Його волі і шляху, яким вони повинні йти» 10.
Питання 4: Подумаймо, чому Господь дав такий дар саме для Церкви останку? Чому подібного дару Він не давав ні одному поколінню за всю історію Божого народу? Дан. 12:1
– Ми живемо в унікальний час. Такого часу ніколи не було до нас, і ніколи не буде після нас.
– Ми наближаємося до кульмінації історії нашої планети, до кризи всіх віків.
– Причому, до цієї найбільшої кризи підходить церква, котра сама перебуває в найбільшій кризі…
Питання 5: Ви пригадуєте, яку характеристику дав Вірний Свідок церкві, до котрої ми належимо? Об’явл. 3:14-17
– Який парадокс! До найбільшої всесвітньої кризи підходить найбільш неготовий народ!
– Перед Господом стояло питання: Як? Як підготувати нас із вами, щоб ми не просто вижили в той час, не просто стали переможцями, а стали більше ніж переможцями?
Питання 6: Як із числа цих нужденних, мізерних, убогих… обрати 144.000 унікальних героїв віри, котрих можна буде, обминувши могилу, живими переселити на Небо?
– Більше того!
Питання 7: Як із числа цих людей обрати тих, хто зійде на вершину Всесвіту – сяде на престолі Царя царів? Об’яв. 3:21
– Дивовижні парадокси… І Господь вирішує їх ще одним парадоксом: Він обирає найслабшу із слабких і дає їй служіння, котре включає значно більше ніж діяльність пророка…
– Не кожний високоосвічений, фізично здоровий, сильний мужчина бажав прийняти пророче служіння. Ми говорили у попередній лекції, як такий мужчина відмовився від подібної місії.
– Але найслабша із слабких понесла служіння значно більше…
– Відомий теолог і письменник Герберт Дуглас написав: «Еллен Уайт не була надлюдиною, хоча її… досягнення вказують на те, що вона нею була» 11.
Питання 8: А чи відзначаємо ми унікальну типологію між тією, котра отримала служіння, «значно більше…», і тим, кого названо «більшим, ніж пророк»? Матв. 11:9, 10
– Подумаймо, Божий народ до Першого приходу Христа готував більший ніж пророк.
– Останок Божого народу до Другого приходу Христа готує особа зі служінням значно більшим, ніж діяльність пророка…
– Ми відчуваємо почерк Однієї й тієї ж Особи в обох випадках? За обома цими пророками стоїть Великий Я Є …
Питання 9: А тепер подумаємо над наступним попередженням:
– «Навряд чи існує більша образа для Бога, ніж та, коли люди з презирством відкидають знаряддя, яке Він бажає використати для їхнього спасіння»12.
– Уберегти нас від чогось подібного – мета даного Семінару.
Б. Пророча діяльність Еллен Уайт
– Повернемося до слів вісниці Божої: «Мені доручено здійснювати функції пророка, але моє служіння не обмежується ними»13.
– Зобразимо таке служіння схематично:
– Розглянемо білий сегмент – діяльність вісниці Божої, котра співпадає з функціями біблійних пророків.
Питання 1: Для цього спочатку запитаємо: у чому полягала діяльність біблійних пророків? Які ролі відігравав пророк у народі Божому?
– Направляв, радив, наставляв, втішав 14.
Питання 2: Чи здійснювала подібні функції Еллен Уайт?
– Відкриємо у своїх мобільних телефонах Тематичний індекс по працям Еллен Уайт (Android, iPhone або на нашому сайті). Знайдемо рубрику Уайт Эллен, далі – підрубрику Служение членам церкви.
– Подивимося, які функції пророка здійснювала вісниця Господня. Ось довгий список, що стоїть під заголовком цієї підрубрики. За браком часу перелічимо лише деякі:
– Натхненні бесіди, виправлення, молитви про хворих, заступницькі молитви, викриття, умовляння.
Питання 3: Які ще особливі функції здійснювали біблійні пророки?
– Попереджали про небезпеки; викривали гріхи; закликали до відродження; відкривали майбутнє.
Питання 4: Чи попереджала Еллен Уайт Божу Церкву про небезпеки, подібно до біблійних пророків?
– Особливо часто і дуже вчасно вона застерігала церкву від крайнощів.
– Наділена Господом особливою проникливістю, вона володіла дивовижним відчуттям рівноваги, балансу в кожній справі.
– Ось тільки два із безлічі подібних прикладів:
1) Еллен Уайт закликала церкву ділитися своєю вірою з афроамериканцями, тобто з темношкірим населенням Америки. І в цьому служінні було зроблено дуже багато.
– Проте надто ревні зусилля декого із братів почали переростати у політичну боротьбу за скасування рабства, до котрої ще ніхто не був готовий. Вона дуже вчасно застерегла Божий народ бути виваженими у расовому питанні15.
2) Пророчиця закликала до доброчинності щодо вдів, сиріт, людей похилого віку та людей з особливими потребами. І сама давала приклад такого служіння.
– У щоденнику та листах Еллен містяться різноманітні прохання до когось і про когось, як, наприклад, про цього студента:
– «Будьте добрі, дізнайтеся у брата N, якого одягу він потребує і, будьте добрі, забезпечте його тим, що йому необхідно, а витрати запишіть на мій рахунок» 16.
– Проте і в питанні доброчинності вісниця Божа застерігала від крайнощів, підкреслюючи, що головна місія Церкви – нести вістку спасіння всьому світу.
– Доброчинність – складова цієї місії, але вона не повинна витісняти головну місію Церкви і переростати в неї 17.
Питання 5: Подібно до біблійних пророків, чи викривала пророчиця гріхи членів церкви?
– Цій діяльності присвячені сотні й сотні її листів. Як правило, вона це робила по принципу, окресленому в Євангелії від Матвія, 18 розділі – сам-на-сам.
– Але бували моменти, коли Господь зобов’язував її до привселюдного засудження певних осіб, що для неї було дуже болісною процедурою.
– Якось подружжя Уайт відвідали богослужіння в одній із церков. Проповідник вже почав свою промову, коли вони зайшли до зали і пройшли центральним проходом.
– Але Еллен не зайняла місце в рядах. Вона підійшла до кафедри, подивилася на проповідника і сказала:
– «Брате, я чула ваш голос у видінні… Увійшовши цього ранку в зал, я впізнала ваш голос. Господь сказав мені, коли я почула ваш голос, передати вам звістку, яку Він дав мені для вас. Я маю це зробити».
– Проповідник замовк… Еллен продовжувала: «Брате, я знаю жінку в Пенсільванії з двома маленькими дітьми. Ця жінка називає вас чоловіком, а ці діти називають вас батьком. Вони всюди шукають вас, та не можуть знайти. Їм невідомо, де ви перебуваєте.
– Є й інша жінка з шістьма дітьми, що чіпляються за її спідницю. Вона також називає вас чоловіком, а вони – батьком. Брате, вам немає чого робити за цією кафедрою».
– Проповідник покинув кафедру і вибіг із залу… Його брат, що сидів серед слухачів, скочив на ноги і, звертаючись до приголомшеної публіки вигукнув: «Брати, найгірше з цього всього, що все це – правда!» 18.
– Ви би відважилися на таке? Пригадайте цю саму Еллен три десятка років тому, сором’язливу, боязку, котра цуралася зустрічі з незнайомими людьми…
– Яка колосальна зміна! Воістину, це міг зробити тільки Господь!
Питання 6: Біблійні пророки закликали до відродження та реформи. Чи здійснювала Еллен Уайт таке служіння?
– В її діяльності та творах слово реформа – одне з найбільш уживаних: реформа здоров’я, реформа харчування, реформа одягу, реформа святкування суботи, реформа християнського життя…
– На попередній зустрічі ми розповідали про богослужіння під деревами. Пригадуєте, яке глибоке відродження й реформу звершив Господь в цій громаді через свою слугиню? Таких досвідів безліч.
Питання 7: Чи провіщала вісниця Божа події наперед? Ми можемо згадати деякі її передречення?
– У нас не вистачить часу, щоб описати її вражаючі пророцтва про спіритизм 19, зростання папського впливу 20, союз католиків і протестантів 21.
– Вона виголошувала пророцтва у всесвітніх масштабах, у масштабах країн і міст, її пророчі попередження торкалися й окремих осіб.
– Ось один із вражаючих прикладів… У листопаді 1901 р. Еллен Уайт написала суворе попередження Раді опікунів Видавничої Асоціації Review and Herald – «найбільш оснащеної друкарні у всьому штаті Мічиган»22.
– Працівники видавництва мали серйозні проблеми: їх робота майже на дев’яносто відсотків була комерційною, зміст друкованого матеріалу був явно недоречним для адвентистських видавців.
– Після багатьох попереджень місіс Уайт промовила слова, що стали рівнозначними Божественній загрозі: «Я боюся відкривати “Рев’ю”, жахаючись дізнатися про те, що Бог очистив видавництво за допомогою вогню… Якщо не відбудуться зміни, то видавництво спіткає лихо, і світові стане відома причина» 23.
– Через тринадцять місяців, 30 грудня 1902 р. пожежа «невідомого походження» знищила комплекс. Не врятувалося нічого цінного 24.
– Так коротко ми торкнулися пророчого служіння вісниці Божої.
А тепер перейдемо до головної причини, чому вона іменується вісницею, а не пророчицею – до її служіння значно більшого, ніж діяльність пророка.
В. Служіння «значно більше…» найслабшої із слабких
Питання 1: Так оцінює його сама вісниця.
– Ось її слова: «Моє служіння включає значно більше, ніж діяльність пророка… Воно охоплює значно більше» 25.
– Оце значно більше чітко зображує схема служіння Еллен Уайт.
Питання 2: Чим же діяльність вісниці Божої перевершує діяльність пророка? Тобто, що входить у цей зелений сегмент?
– «Вона була вісницею Божою, що стояла попереду своїх сучасників на полі битви вселенського конфлікту… Вона стояла на чолі майже кожної церковної ініціативи»26.
– Стояла попереду… Це означає, що вона бачила дальше. Бачила те, чого не бачили інші. І тому ініціювала те, що бачила.
– «Вона просувала зміни складні, фундаментальні, які мали великі наслідки; ці зміни у деяких відношеннях були новаторськими та невипробуваними. Для людини, яка ніколи не досліджувала церковну структуру і ніколи не займала високого становища, її внесок для Адвентистської церкви у сфері церковного управління залишається разючим» 27.
– Нажаль, ті, котрі мали б першими підтримувати її ініціативи, часто опиралися їм, бо не бачили те, що бачила ясновидюща…
– Візьмемо до прикладу ініціативу щодо церковної організації.
1) Організація Церкви
– Уявіть собі перших адвентистів після жахливого розчарування 1844 року… Еллен писала: «Ми плакали, плакали й плакали»…
– Від могутнього всесвітнього руху Пришестя залишилися уламки, розкидані по різним штатам. Їх треба було збирати, надихати, об’єднувати, дати вірне вчення і перетворити на всесвітню церкву.
– І кого Господь використав для цієї непідйомної справи? «Без її впливу, перші адвентисти, що святкували суботу, навряд чи змогли б вижити у ті тривожні часи» 28.
Питання 1: Яким транспортом користувалося подружжя Уайт, «збираючи розсіяну отару Господню»?
– Варто відзначити, що за свого життя вісниця Божа перетинала Сполучені Штати 24 рази 29!
– Разом із Джеймсом вони подорожували кінним фаетоном, пароплавом і щойно відкритим залізничним транспортом, із дерев’яними вагонами і набитими сіном подушками. Після подорожі в такому вагоні потрібно було певний час відходити…
– У кожному штаті, де проживали адвентисти, Уайтами проводилися конференції, збиралися групи віруючих, проводилися богослужіння.
– Згодом Господь через Свою вісницю почав указувати на необхідність організації. Він надсилав свідчення за свідченням щодо цього питання.
– Проте, не зважаючи на Господні вказівки, подружжя Уайт вели тяжку боротьбу в цій сфері. Опозиція була сильною, і з нею доводилося стикатися знову й знову30.
– Дехто з братів висловлювали побоювання, що наші церкви стануть Вавилоном, якщо з’явиться офіційна організація. Інші твердили, що ці спроби приведуть до створення образу звіра…
– Лише у 1861 році настирливі старання Еллен і Джеймса увінчалися успіхом 31.
2) Формуванні вчення Церкви
– Еллен Уайт розповідає, що на першій конференції адвентистів були присутні тридцять п’ять людей, але навіть при такому скромному представництві навряд чи можна було знайти серед них двох, що мали б однакові погляди 32.
Питання 1: Як же наші брати в таких умовах зуміли настільки чітко виробити й сформувати вчення й доктрини Церкви, що сьогодні вони, практично, мало чим відрізняються від тодішніх?
– Кредо, проголошене вісницею Божою, котрим керувалися перші адвентисти в пошуках істини, можна зобразити наступним рівнянням:
Дослідження Біблії + підтвердження Духом = істина 33.
– Подивимося, як цей процес звершувався практично.
– Вісниця Божа пише, що вони досліджували Святе Письмо з багатьма молитвами. Іноді цьому присвячували ночі, палко благаючи Бога про керівництво.
– З цією метою збиралися цілі групи посвячених мужчин і жінок. Часто брати, досліджуючи Писання, заходили в глухий кут, з котрого не бачили виходу.
– Тоді Дух Божий сходив на Еллен, і вона отримувала необхідну настанову щодо правильного розуміння різних текстів Писання.
– Часто вона була підхоплена у видіння, в котрому їй було чітко показано, що є істиною, а що – заблудженням 34.
– Отак крок за кроком вони добували перлини істини і формували доктрини церкви.
– «Я ніколи не зможу забути через що я пройшла. Бог підтвердив мою впевненість в істині багатьма доказами Його сили»35.
3) Видавнича діяльність
– Одного разу влітку 1849 року, після народження другого сина, молода мама отримала видіння, в котрому Господь повідомляв, що її чоловік Джеймс Уайт повинен залишити роботу косаря на полі…
Питання 1: Ви чуєте, чим займався Джеймс Уайт, котрий пізніше три терміни був президентом Генеральної конференції?
– А тепер він повинен був іти з вірою, написати та опублікувати невеликий трактат про істину для сьогодення 36.
– «Мені було показано, – сказала Еллен, – що з цього малого почину по всьому світу поллються потоки світла»37.
– По всьому світу поллються потоки світла? Як це може бути? Адже скоро прийде Ісус! Адвентистів було так мало, серед них не було ані багатих, ані знатних…
– Однак, знайшлася найслабша із слабких, через котру Бог розпочав велику справу. Вона передбачила картину, котру ми бачимо нині:
– У 1995 році адвентисти сьомого дня мали по цілому світу 56 видавництв, 7 485 літературних євангелістів, література видавалася на 129 мовах. Сума продажу літератури у світі становила 99253123 $ 38.
– Запрошую вас відкрити Тематичний індекс по працям Еллен Уайт на рубриці Издательство. Звернемо увагу на безліч найцінніших порад і рекомендацій стосовно видавничої справи.
Питання 2: Як могла людина, не маючи відповідної освіти, дати такі високо професійні настанови видавцям, редакторам, авторам і простим працівникам видавництва?
4) Освітньо-виховна діяльність
– На початку 1872 року Еллен було дане видіння про правильні принципи виховання й освіти.
– Третього червня цього ж року перша адвентистська школа вже відкрила двері для двадцятьох учнів. Через два роки 100 студентів були зараховані до першого нашого коледжу.
– У 2008 році понад 6.000 наших церковних шкіл, коледжів та університетів служили більше ніж мільйону студентів по цілому світу39.
– Ми розуміємо, що вся слава належить тільки Тому, Хто стояв поруч із Своєю вісницею.
– А ось, яку картину освітньої діяльності пророчиці відкриває Тематичний індекс (Android, iPhone або на нашому сайті) у рубриці Воспитание детей.
– Пройдімося хоч трохи по змісту цієї рубрики… Ви вражені? Я також, адже тут ми знаходимо перлини педагогіки!
Питання 1: Від людини з початковою освітою перлини педагогіки?
– Більше того! Вісниця Божа повинна була на практиці засвідчити дієвість цієї педагогіки.
– Коли вона вийшла заміж, Господь їй доручив особливу турботу про дітей-сиріт. Деяких вона брала під опіку на якийсь час, виховувала їх, навчала, а потім знаходила для них сім’ю.
– Не зважаючи на те, що їй доводилося багато подорожувати та присвячувати багато часу літературній праці, вона брала до себе дітей від трьох до п’яти років і дбала про них, навчаючи, виховуючи та готуючи їх для корисної діяльності в майбутньому. І це при тому, що у неї самої було четверо дітей!
– Вона брала в свій дім час від часу хлопчиків віком від десяти до шістнадцяти років, оточуючи їх материнською турботою і готуючи для майбутнього служіння. Вона закликала братів і сестер наслідувати її приклад 40.
– Знову відкриємо в Тематичному індексі (Android, iPhone або на нашому сайті) рубрику Учреждения Церкви АСД. Знайдемо підрубрику Образовательные учреждения.
– Зверніть увагу: тут подано Божественні принципи організації роботи освітніх закладів, починаючи від дитячих садків до церковних шкіл і навіть вищих учбових закладів.
– Якщо не знати, чия рука все це писала, можна подумати, що це програми Міністерства освіти!
5) Медико-місіонерська діяльність
Питання 1: В яких умовах був покладений початок цієї діяльності вісниці Божої?
– Більшість засновників нашого руху були ким завгодно, тільки не послідовниками реформи здоров’я. На своїх засіданнях вони сиділи у клубах тютюнового диму. А на суботніх обідах їли свинячі відбивні…
– 6 червня 1863 року сестра Уайт отримала видіння про необхідність реформи здоров’я 41.
– Через 2 роки їй було показано, що церква має заснувати оздоровчу установу. Для більшості її одновірців це видавалося фантастикою…
Питання 2: А яку картину ми бачимо нині?
– Сьогодні церква володіє широкою мережею медично-оздоровчих закладів: 300 лікарень, клінік, диспансерів, санаторіїв і т. д.
– Відкриваємо в Тематичному індексі (Android, iPhone або на нашому сайті) рубрику Реформа здоровья і перейдемо до Здоровый образ жизни. А звідси перейдемо до рубрик Питание. Зазирнемо у Диету…
– А тепер повернемося у рубрику Учреждения Церкви АСД. Знайдемо підрубрику Здравоохранительные учреждения.
– Познайомимося лише з назвами цих закладів… Біля їх «колиски» стояла Еллен Уайт…
– Хочу навести оцінку сучасних медиків-спеціалістів щодо її медичних знань.
– «Важливі дослідження, викладені в медичній літературі, свідчать, що в теперішній час більшість представлених Еллен Уайт принципів та відомостей відносно здоров’я мають наукову основу» 42.
– Наукова основа принципів щодо здоров’я, проголошених людиною без спеціальної медичної освіти? Феномен? Слава лише Господу!
– А ось висновок ученого із всесвітнім визнанням, піонера й авторитета в теорії харчування, викладача Нью-Йоркського державного університету ім. Корнелла, доктора Клайва МакКей, коли він прочитав книгу Еллен Уайт «Поради щодо їжі та харчування»:
– «Еллен Уайт повинна була бути дивовижною особистістю, котра далеко випереджувала свій час… Коли будь-хто читає такі праці Еллен Уайт, як “Служіння зцілення” або “Поради щодо їжі та харчуванн”», він вражений точністю її теорії у світлі сучасних наукових відкриттів в галузі дієтології» 43.
Питання 3: Чи це була лише теорія?
– Вісниця Божа повинна була на власному досвіді довести дієвість Божих принципів здоров’я.
– Вона брала до себе в дім хворих, щоб виходжувати їх. Вона виконувала це доручення, надаючи жінкам та дітям ретельний догляд 44.
– Якось вона написала:«Ми перетворили наш дім на шпиталь. Моя медсестра [особиста секретарка Еллен Уайт] успішно провела лікування декількох найбільш важких випадків захворювання, котрі лікарі оголосили невиліковними» 45.
6) Діяльність щодо захисту прав людини
– Це ще одна діяльність вісниці Божої, котра виходить за межі діяльності пророка.
– «Мені було доручено не залишати без уваги і не проходити повз тих, з ким вчинили несправедливо. Господь мене зобов’язав висловлювати протест проти будь-якого свавілля та пригнічення» 46.
– Неодноразово вісниця Божа захищала й рятувала беззахисних одновірців від необачних і несправедливих рішень керівництва громад.
– Ось реальний приклад. У 1865 році (це був час війни в США) один із членів церкви в Батл-Крік вступив до армії. За це він був виключений із членів церкви одностайним голосуванням.
– Почувши таку історію, Еллен Уайт відгукнулася… Вона висловила своє переконання, що юнака не слід виключати за те, що він вчинив відповідно до власної совісті та відгукнувся на заклик своєї країни.
– В результаті рішення громади було переглянуто й скасовано, а молода людина залишилася членом Церкви «з доброю репутацією» 47.
7) Громадське служіння оратора
Питання 1: Пригадаймо 17-тирічну Еллен Гармон… Які деталі нам запам’яталися?
– Зростом 155 см і вагою 34.4 кг. Вона могла розмовляти лише пошепки. Боялася зустрічей з незнайомими людьми.
– А тепер зауважимо колосальну метаморфозу / перетворення:
«Я виступила в гігантському наметі… і хоча говорила дев’яносто хвилин, п’ять тисяч людей, що зібралися, слухали мене, затамувавши подих»48.
– «Королева Англії не могла б удостоїтися більшої честі… Переді мною була тисяча людей з найдостойніших і найвизначніших у місті. Кілька разів мене зупиняли оплески та тупотіння ногами» 49.
– Люди, які не були адвентистами, слухали її виступи із захопленням та вдячністю. Репортер міської газети в штаті Мічиган писав про Еллен Уайт, як «обдаровану жінку», котра володіє «здатністю вдягати думки у вишукану, красиву мову… Це зробило її лекцію однією з найкращих, будь-коли виголошених жінкою в нашому місті»50.
– Вона проповідувала у величезних залах, наметах, на міських площах, навіть у в’язниці…
– Ось її враження: «Пролунав звук дзвона, і двоє чоловіків відчинили великі залізні ворота, впускаючи в’язнів. Коли ввійшов останній, двері наглухо і надійно зачинили за ними, і вперше в житті я виявилася замкненою у тюремних стінах»… 51.
– Скрізь і всюди її слухали, затамувавши подих.
Питання 2: Звідки ж цей дивовижний талант оратора?
– Адже жоден промовець не мав такого безперспективного початку, як Еллен Гармон…
– Одного разу її слухав директор школи ораторського мистецтва міста Чикаго. Він запитав у служителя нашої церкви, що сидів поруч, в якій школі ораторського мистецтва навчалася ця жінка.
– «Адже вона робить ті жести, використовує ті прийоми, котрих ми навчаємо наших студентів. Її дихання, паузи, – все відповідає тому, чому ми навчаємо».
– На слова служителя, що ця жінка має лише початкову освіту, він вигукнув: «Цього не може бути!»
– В-решті-решт цей джентльмен проголосив: «Якщо її не навчала людина, то це зробили ангели, бо вона має великий ораторський досвід»52.
– Тисячі людей, значна частина котрих не були адвентистами (аудиторії налічували від 20 до 20.000), з вдячністю слухали її євангельські проповіді задовго до того, як з’явилися підсилювачі звуку 53.
– У 1878 році, коли Еллен Уайт виповнилося 50 років, її ім’я було внесено до довідника визначних особистостей Америки. Ось тільки частина із численних похвал вісниці Божій:
– «Як оратор місіс Уайт є однією з небагатьох найуспішніших жінок, які заслуговують на увагу як лектори нашої країни в останні 20 років. Постійне використання голосу настільки зміцнило органи її голосового апарату, що він набув рідкісної глибини та сили. Виразність і сила її артикуляції настільки великі, що під час виступу на свіжому повітрі її часто буває добре чути на відстані милі (1.6 км). Її мова, хоч і проста, завжди сповнена сили та вишуканості» 54.
Питання 4: Як сама Еллен пояснювала цей феномен?
– Вона говорила, що Сам Господь пообіцяв наділити її особливим даром мови. Ця обіцянка Господа була для неї однією із найбільш дорогоцінних, жодна не була сильнішою за цю.
– Вона свідчила, що там, де замовкав будь-який язик, її слова були сприйняті, як слова від Господа 55.
8) Письменницька діяльність
– Деякі критики іноді стверджували, що письмові праці Еллен Уайт своєю красою, силою та впливом завдячують її літературним помічникам.
– Але скажіть, які редакторські помічники стояли поруч з нею під час її виступів, часто імпровізованих? Поруч із нею не було жодного літературного помічника, який би «полірував» граматику, «коригував» деталі, коли вона говорила «вишуканою, красивою та відповідною до теми мовою».
ІІІ. Закінчення
Письменницька діяльність вісниці Божої – це ще один феномен її служіння значно більшого ніж діяльність пророка. Про твори Еллен Уайт варто поговорити окремо, що ми й зробимо наступного разу.
Додатки:
1 Уайт Е. Вибрані вісті. Т. 1. С. 32, 34.
2 Там само. С. 34, 31, 32.
3 Там само. С. 32, 34.
4 Там само. С. 32.
5 Див. Дуглас Г. Вісниця Господня. Т. 1. С. 98.
6 Див. Ком. АСД. Т. 12. С. 455.
7 Уайт Е. Вибрані вісті. Т. 1. С. 32.
8 Там само. С. 36.
9 Там само. С. 34.
10 Уайт Е. Свідоцтва для Церкви. Т. 5. С. 661.
11 Дуглас Г. Вісниця Господня. Т. 1. С. 159.
12 Уайт Е. Патріархи і пророки. С. 402.
13 Уайт Е. Вибрані вісті. Т. 1. С. 36.
14 Див. Ком. АСД. Т. 12. С. 447.
15 Див. Уайт Е. Свідоцтва для церкви. Т. 9. С. 199-215; Див. Douglass H. Messenger of the Lord. P. ccclxxxiv [214], ccclxxxvii [215], ccclxxxviii [216].
16 Douglass H. Messenger of the Lord. P. cccxciх [224].
17 Див. Douglass H. Messenger of the Lord. P. cdi, cdii [225, 226].
18 Див. Douglass H. Messenger of the Lord. P. cclxv, cclvi [140].
19 Див. Уайт Е. Ранні твори. С. 43, 59; Douglass H. Messenger of the Lord. ccc [160].
20 Уайт Е. Велика боротьба. С. 581. Див. Події останніх днів. С. 132; Douglass H. Messenger of the Lord. P. ccc, ccci [160, 161].
21 Див. Douglass H. Messenger of the Lord. P. cccii [161].
22 Див. Там само. P. cccv [162].
23 Уайт Е. Свідоцтва для Церкви. Т. 8. С. 91, 96.
24 Див. Douglass H. Messenger of the Lord. P. cccv [162, 163].
25 Уайт Е. Вибрані вісті. Т. 1. С. 36.
26 Дуглас Г. Вісниця Господня. Т. 1. С. 184, 190.
27 Douglass H. Messenger of the Lord. P. cccxxxvi [185].
28 Там само. P. ccclxxiv, ccclxxv [210].
29 Дуглас Г. Вісниця Господня. Т. 1. С. 159.
30 Див. Уайт Е. Свідоцтва для проповідників. С. 26.
31 Див. Уайт Е. Свідоцтва для Церкви. Т. 1. С. 270.
32 Див. Уайт Е. Свідоцтва для Церкви. Т. 1. С. 86; Вибрані вісті. Т. 3. С. 31, 32.
33 Див. Douglass H. Messenger of the Lord. P. cccxiv [171, 172].
34 Див. Уайт Е. Вибрані вісті. Т. 3. С. 31, 32; Свідоцтва для Церкви. Т. 1. С. 86; там само. Т. 8. С. 297.
35 Ревью енд Геральд. 14/VI. 1906 р. Див. Douglass H. Messenger of the Lord. P. cccxv [172].
36 Див. там само. P. cdxxxii [436]; Уайт Е. Свідоцтва для Церкви. Т. 1. С. 88.
37 Нариси з життя Еллен Г. Уайт. С. 125.
38 Див. Douglass H. Messenger of the Lord. P. ccciv [162].
39 Дар пророцтва у Святому Письмі та історії Церкви АСД. Посібник для вивчення Біблії в Суботній школі (І квартал, 2009 рік). С. 113.
40 Див. Уайт Е. Вибрані вісті. Т. 1. С. 34.
41 Див. Там само. С. 33.
42 Медична наука і Дух пророцтва. С. 14, 15.
43 Там само. С. 18, 20.
44 Див. Уайт Е. Вибрані вісті. Т. 1. С. 33, 34.
45 Douglass H. Messenger of the Lord. P. cd [225].
46 Уайт Е. Вибрані вісті. Т. 1. С. 33.
47 Дуглас Г. Вісниця Господня. Т. 1. С. 228.
48 Уайт Е. Свідоцтва для Церкви. Т. 4. С. 275.
49 Дуглас Г. Вісниця Господня. Т. 1. С. 307, 308.
50 Там само. С. 302, 303.
51 Уайт Е. Свідоцтва для Церкви. Т. 4. С. 292.
52 Ангел над її палаткою. С. 64.
53 Дуглас Г. Вісниця Господня. Т. 1. С. 293.
54 Див. Дуглас Г. Вісниця Господня. Т. 1. С. 306, 307.
55 Уайт Е. Вибрані вісті. Т. 3. С. 72.
